Рішення

від 12.07.2023 по справі 911/1304/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1304/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт, код: 32614518)

до

Приватного підприємства «Фенікс Плюс» (69600, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Базова, будинок 3, код: 31255603)

про стягнення 645120,00 гривень,

До Господарського суду Київської області 01.05.2023 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (далі по тексту - позивач/ТОВ «Аерохендлінг») про стягнення з приватного підприємства «Фенікс Плюс» (далі по тексту - відповідач/ПП «Фенікс Плюс») заборгованості за договором поставки № 02/12-2021 від 09.12.2021 у загальному розмірі 645120,00 гривень, з яких: 576000,00 гривень передоплати, 69120,00 гривень штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувана сума утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару за вказаним вище договором, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.05.2023 позовну заяву ТОВ «Аерохендлінг» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1304/23. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Поштове відправлення, яким суд надсилав за адресою місцезнаходження відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ухвалу про відкриття провадження від 03.05.2023 у справі № 911/1304/23, повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду з відміткою від 08.06.2023 про невручення відповідачу, а саме «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду. Факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Проте, відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Аерохендлінг» (замовник) та ПП «Фенікс Плюс» (постачальник) 09.12.2021 укладено договір поставки № 02/12-2021 (далі - договір), відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність замовнику у строки передбачені договором возик палетний контейнерний - ТПК-7000, в кількості 6 (шести) штук, випуску 2021-2022 року, нові, не були у використанні (далі - товар) з технічними характеристиками згідно зі специфікацією, яка наведена у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар в кількості та за ціною згідно п. 3.1. даного договору (пункт 1.1.);

- загальна ціна договору становить 1152000,00 гривень, включаючи ПДВ 20% - 192000,00 гривень (пункт 3.2.);

- розрахунки проводяться в наступному порядку (п. 4.1.): замовник перераховує на поточний рахунок постачальника 50% кожної партії товару, що складає 50% загальної ціни договору та становить 576000,00 гривень, включаючи ПДВ 20% - 96000,00 гривень, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання даного договору та отримання рахунку від постачальника (пп. 4.1.1.); решту - 50% суми товару, що складає 50% загальної ціни договору та становить 576000,00 гривень, включаючи ПДВ 20% - 96000,00 гривень замовник сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання від постачальника листа-повідомлення про готовність товару до відвантаження згідно п. 5.1 цього договору (пп. 4.1.2.);

- датою платежів вважається день фактичного списання грошових коштів з банківського рахунку замовника (пункт 4.3.);

- термін поставки товару: 60 календарних днів з дня зарахування передоплати згідно п. 4.1.1 цього договору на рахунок постачальника. Постачальник самостійно визначає строки поставки Товару в межах 60 календарних днів (пункт 5.1.);

- про виготовлення товару постачальник негайно повідомляє замовника телефоном та за допомогою електронної пошти не пізніше, ніж за 3 (три) дні до дати відвантаження товару замовнику відповідно до п. 5.1. цього договору (пункт 5.3.);

- датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі товару по кількості та якості (пункт 5.6.);

- постачальник зобов`язаний підготувати товар до вивезення і приймання товару за кількістю, асортиментом і комплектністю, про що повідомити замовника електронною поштою: y.tishchenko@aeh.aero або поштою: 08301, Київська обл., Бориспільський район, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт ТОВ «Аерохендлінг», і здійснити передачу і постачання товару протягом терміну, зазначеного в п. 5.1. цього договору. В такому повідомленні вказується дата постачання товару (пункт 6.4.);

- постачальник надає в розпорядження замовника наступні супровідні документи: видаткову накладну на кожну партію товару; рахунок фактуру на кожний платіж по даному договору; акт приймання-передачі товару по кількості та якості; керівництво з експлуатації та технічного обслуговування товару. Якщо поставка товару здійснюється декількома партіями, акт прийому-передачі підписується на кожну партію товару (пункт 6.6.);

- у разі, якщо порушення постачальником строку поставки товару зазначеного в п. 5.1. договору перевищить 30 календарних днів, замовник має право відмовитися від товару та вимагати повернення внесеної ним передплати. В такому випадку, постачальник зобов`язаний повернути отриману ним передплату протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання такої вимоги від замовника та додатково сплатити штраф у розмірі 6% від загальної ціни договору (пункт 9.6.).

Додатком № 1 до договору сторони оформили специфікацію товару, якою узгоджено технічні характеристики товару.

Так, на виконання умов укладеного сторонами договору ТОВ «Аерохендлінг» перерахувало на користь ПП «Фенікс плюс» 576000 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 14.12.2021 № 26, із призначенням платежу: «Оплата за возики палетні контейнерні ТПК-7000, зг. дог. № 02/12-2021 від 09.12.21 по рах. № СФ-0000040 від 13.12.2021, в т.ч. ПДВ 20% -96000 грн».

З метою врегулювання спору ТОВ «Аерохендлінг» звернулось до ПП «Фенікс плюс» з листом від 23.01.2023 № 01-12-19, в якому, посилаючись на умови укладеного договору та на відсутність факту поставки обумовленого договором товару, просило постачальника повернути суму передоплати у розмірі 576000,00 гривень.

Факт надсилання вказаного листа на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у лист за № 0214101479358.

Відповідач проти обставин викладених у вказаному листі та проти факту отримання ним листа в перебігу розгляду справи не заперечив.

Підставою звернення до суду із розглядуваним позовом, як зазначив позивач, стало те, що позивач покладені на нього умовами договору зобов`язання виконав належним чином та перерахував на користь відповідача суму попередньої оплати передбаченої п. 4.1.1. договору, проте відповідач в свою чергу свої зобов`язання щодо поставки товару у строки встановлені договором не виконав, що стало підставою для відмови позивача від товару на підставі п. 9.6. договору, та з огляду на те, що відповідач в добровільному порядку не повернув суму попередньої оплати позивач просить стягнути суму сплачених грошових коштів в судовому порядку.

Та у зв`язку з тим, що відповідач допустив порушення виконання зобов`язання в частині дотримання строків встановлених договором щодо поставки товару позивач застосував до відповідача штрафні санкції передбачені п. 9.6. договору, які позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку у розмірі 69120,00 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З аналізу вищевказаних положень чинного законодавства вбачається, що умовою застосування положень статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, тобто в установлений строк. У разі настання такої умови (прострочення продавцем передачі товару) покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач покладені на нього умовами договору обов`язки щодо сплати попередньої оплати за товар, в порядку та розмірі обумовленому п.п. 4.1.1. договору, виконав належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 14.12.2021 № 26 на суму 576000 гривень.

Умовами договору встановлено строк поставки товару, а саме відповідно до п. 5.1. договору термін поставки товару: 60 календарних днів з дня зарахування передоплати згідно п. 4.1.1 цього договору на рахунок постачальника. Постачальник самостійно визначає строки поставки Товару в межах 60 календарних днів.

Натомість, матеріали справи не містять належних доказів ані повідомлень про готовність товару до відвантаження, як це обумовлено п. 6.4. договору, ані доказів поставки товару на користь замовника, у строк, визначений договором. Також матеріали справи не містять, а сторонами не надано, доказів, які свідчили б про домовленість між сторонами щодо іншого строку поставки товару.

Доказів задоволення відповідачем вимог позивача, викладених у листі від 23.01.2023 № 01-12-19, та повернення відповідачем позивачу грошових коштів, які були перераховані останнім на виконання умов договору на рахунок відповідача, у розмірі 576000 гривень сторонами в перебігу розгляду також не надано.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача щодо поставки товару або повернення позивачу попередньої оплати за товар є невиконаним, що зумовлює висновки суду про задоволення позову в частині вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 576000 гривень.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За прострочення строків поставки позивач на підставі п. 9.6. договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 69120,00 гривень, що становить 6% від загальної ціни договору, який просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач порушив зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували факт поставки відповідачем обумовленого договором товару на користь позивача, у строк, встановлений договором, суд дійшов висновку про правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 69120,00 гривень штрафу, нарахування якого, за перерахунком суду, здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення штрафу не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з ПП «Фенікс Плюс» користь ТОВ «Аерохендлінг» 576000,00 гривень основного боргу та 69120,00 гривень штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Фенікс Плюс» (69600, місто Запоріжжя, вулиця Базова, будинок 3, код: 31255603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт, код: 32614518) 576000,00 гривень основного боргу, 69120,00 гривень штрафу та 9676,80 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2023.

Суддя Р.М. Колесник