Постанова

від 04.07.2023 по справі 906/649/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/649/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

прокурора - Гусарова А. В.,

відповідача - Маркова Т. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 (у складі колегії суддів: Василишин А. Р. (головуючий), Розізнана І. В., Філіпова Т. Л.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2023 (суддя Кудряшова Ю. В.)

у справі за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин"

про стягнення 4 384, 71 грн, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У серпні 2022 року керівник Бердичівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради Житомирської області (далі - Андрушівська міська рада) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" (далі - ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин"; ТОВ "АЗОР") про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 4384,71 грн, розірвання договору оренди землі від 16.12.2013 та зобов`язання відповідача повернути Андрушівській міській раді за актом приймання-передачі земельну ділянку, кадастровий номер 1820310100:01:027:0147, площею 0,1202 га, розташовану за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 3 (далі - спірна земельна ділянка).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" умов договору оренди землі від 16.12.2013 та несплатою орендної плати за користування землею протягом 2017-2022 років, що підтверджується наданими документами та є підставою для стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення земельної ділянки.

При цьому прокурор вказував на те, що недоотримання коштів місцевим бюджетом є порушенням економічних інтересів держави в цілому та конкретної територіальної громади, а тому посилаючись на положення статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор звертається до суду з відповідним позовом у зв`язку із повідомленням Андрушівською міськрадою про неможливість самостійного звернення до суду.

1.3. Андрушівська міськрада підтримала позовні вимоги прокурора.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.01.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" на користь Андрушівської міської ради заборгованість з орендної плати за оренду земельної ділянки у сумі 4384,71 грн; розірвано договір оренди землі (діл. № 1) від 16.12.2013, укладений між ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" та Андрушівською міською радою щодо земельної ділянки площею 0,1202 га, що розташована за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, кадастровий номер 1820310100:01:027:0147; зобов`язано ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" за актом приймання-передачі повернути Андрушівській міській раді земельну ділянку.

2.2. Суди дійшли висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, зазначивши, що прокурор в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звертався до Андрушівської міської ради з повідомленням від 20.07.2022 № 50-90-1950вих22 про вжиття заходів щодо усунення порушень ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" зі сплати орендних платежів за договором оренди землі від 16.12.2013, у відповідь на яке позивач листом від 27.07.2022 № 05-04/1398 повідомив про те, що не має можливості самостійно звернутися до суду, у зв`язку з чим суди зазначили, що прокурором виконано передбачені чинним законодавством вимоги та належним чином обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в господарському суді.

Суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог, встановивши обставини невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки протягом тривалого періоду часу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.01.2023 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" у касаційній скарзі просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із неврахуванням судами висновків Верховного Суду, відсутністю висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та з огляду на порушення судами норм процесуального права.

3.1.1. Скаржник зазначає, що Бердичівська окружна прокуратура звертається з позовом в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради у зв`язку з тим, що в Андрушівської міської ради відсутні кошти на сплату судового збору. Проте, як зазначає заявник касаційної скарги, прокурор не є альтернативним суб`єктом звернення до суду за захистом інтересів держави і не має замінювати компетентний орган, який бажає захищати інтереси держави.

Натомість в матеріалах справи відсутні докази звернення органу місцевого самоврядування із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення, зменшення його розміру, що підтверджує той факт, що уповноважені органи свідомо усунулися від обов`язку захисту інтересів держави у належний процесуальний спосіб.

При цьому Верховний Суд, зокрема, у постановах від 04.08.2022 у справі № 160/5247/20 та від 11.11.2021 у справі № 160/8411/20 сформував позицію про те, що факт відсутності достатніх коштів для оплати судового збору сам по собі не може вважатися достатньою підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави від імені відповідного суб`єкта.

У позові прокурор не навів чітких та переконливих обґрунтувань неможливості Андрушівською міською радою самостійно здійснювати представництво інтересів держави в суді, отже позов прокурора заявлений всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про прокуратуру", що судами не взято до уваги та не враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/8844/17.

3.1.2. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій розглянуто справу за неправильно встановлених обставин, оскільки, Андрушівська міська рада не виставляла рахунків на оплату орендної плати і через це відповідач не мав змогу сплатити орендну плату. Після зміни рахунків на систему IBAN Андрушівська міська рада не надала відповідачеві нові реквізити і не виставила рахунки, отже з вини саме позивача відповідач не мав змоги сплатити оренду. При цьому відразу після надання реквізитів на оплату відповідачем орендну плату було сплачено, про що вказувалося в апеляційній скарзі, однак не було взято до уваги судом.

Заявник касаційної скарги також зазначав, що до суду апеляційної інстанції надавалися докази щодо укладення між ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗОР-ЛТД" (далі - ТОВ "АЗОР-ЛТД") договору купівлі-продажу майна від 12.04.2023, за змістом пункту 1.2 якого передбачено, що з переходом права власності на нерухоме майно до покупця переходить право користування (оренди) земельними ділянками, на яких розміщено комплекс будівель, право оренди, на які зареєстровано відповідно до чинного законодавства, без зміни їх цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для продавця.

Отже, право користування спірною земельною ділянкою перейшло до ТОВ "АЗОР-ЛТД" і прийняття рішення про розірвання договору оренди з ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" є таким, що обмежує права іншої сторони, яка не є стороною даною справи, а не відповідача, а тому відсутній предмет спору в цій справі.

При цьому спірна земельна ділянка, кадастровий номер 1820310100:01:027:0147, площею 0,1202 га, із цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємства промисловості, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, є ділянкою для заїзду на територію заводу, про що зазначено в договорі оренди земельної ділянки.

Скаржник акцентував увагу на правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 стосовно того, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню. У разі набуття права власності на нерухоме майно новий власник нерухомого майна набуває право оренди земельної ділянки, на якій воно розміщене, за чинним договором оренди, а не в порядку повторного надання земельної ділянки. При цьому зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону.

3.1.3. Заявник касаційної скарги вказував на те, що у подібній справі № 910/719/19 (постанова Верховного Суду від 19.05.2020) суд дійшов висновку про те, що наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами відповідно до встановлених судами обставин справи свідчить про добросовісність звернення позивача до відповідача, вчинення позивачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах на відміну від відповідача, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.

У даній справі № 906/649/22 судом порушено такий порядок розірвання договору, який передбачений як умовами договору, так і нормами права; не надано належної оцінки тому факту, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача до відповідача з листом про розірвання спірного договору, що свідчить фактично про розірвання договору в односторонньому порядку.

3.1.4. Вказуючи на порушення норм права, що призвели до неправильного вирішення справи, заявник касаційної скарги акцентує увагу на тому, що справу судом першої інстанції розглянуто за відсутності та без участі відповідача, оскільки конверти з відміткою "судова повістка" поверталися, у зв`язку із встановленням триденного строку їх зберігання. Тобто, відповідач був позбавлений можливості взяти участь у судових засіданнях та заявити про пропуск позовної давності.

У постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 5023/9521/11 зазначено, що відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить відмовити в її задоволенні вказуючи на те, що доводи касаційної скарги жодним чином висновків судів не спростовують та зводяться до незгоди із здійсненною судами оцінкою зібраних у справі доказів. Прокурор вважає, що жодної неузгодженості із загальними висновками Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, зокрема щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в особі органів місцевого самоврядування, порядку повідомлення сторін про розгляд справи та порядку розірвання договору у випадку його порушення, у цьому випадку немає.

3.3. Андрушівська міська рада у відзиві на касаційну скаргу також просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін судові рішення у справі, вказуючи на безпідставність доводів скаржника, посилаючись на доведення прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави в цьому випадку в особі міської ради.

Андрушівська міська рада зазначала про необґрунтованість доводів заявника касаційної скарги стосовно ненадання орендодавцем рахунків для сплати орендних платежів, оскільки умовами договору такого не передбачено, а згідно з постаново Кабінету Міністрів України від 28.12.2018 № 162 банки України були зобов`язані з 05 серпня до 31 жовтня 2019 року самостійно здійснювати зміну (не за ініціативою клієнта) діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 символів і до 12 січня 2020 року банки продовжували приймати до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнена пара реквізитів "Код банку" та "Рахунок" або рахунок за стандартом IBAN.

Проте відповідач в порушення вимог земельного законодавства систематично, у період з січня 2017 року по липень 2022 року, порушував взяті на себе договірні зобов`язання зі своєчасного та у визначеному договором розмірі внесення орендної плати за землю, тобто на час коли рахунки Андрушівської міської ради ще були не змінені, що свідчить про навмисне ухилення відповідача від виконання зобов`язань.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" слід залишити без задоволення з огляду на таке.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 16.12.2013 між Андрушівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" (орендар) укладено договір оренди землі (діл. № 1) (далі - договір оренди від 16.12.2013), за змістом пунктів 1, 2, 8 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування строком на 49 років земельну ділянку з метою несільськогосподарського використання - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємства промисловості, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, кадастровий номер 1820310100:01:027:0147, загальною площею 0,1202 га, у тому числі: промислова забудова 0,1202 га.

Згідно з пунктами 5, 9 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 25 644,36 грн. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки землі, що становить 769,33 грн у рік за орендовану земельну ділянку, безготівковим перерахунком на рахунок міської ради.

Відповідно до пункту 10 договору оренди від 16.12.2013 обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації; обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії.

Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок міської ради не пізніше 5 числа, наступного за звітним місяцем з моменту підписання договору (пункт 11 договору).

У пункті 13 договору оренди від 16.12.2013 передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в іншим випадках, передбачених законом. Розмір орендної плати буде переглянутий у січні місяці 2014 року в зв`язку з введенням у дію нової нормативної оцінки земель міста Андрушівка.

Відповідно до пункту 14 договору оренди від 16.12.2013 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня відповідно до чинного законодавства України за кожний день прострочення.

У пункті 31 договору передбачені обов`язки орендаря, зокрема своєчасна сплата орендної плати.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків (пункт 37 договору).

25.02.2014 договір оренди від 16.12.2013 зареєстровано у реєстраційній службі Андрушівського районного управління юстиції за № 4783102, а 26.02.2014 за актом приймання-передачі земельної ділянки ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" прийняло земельну ділянку загальною площею 0,1202 га в місті Андрушівка на вул. Садова, 3.

4.3. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора в інтересах держави в особі Андрушівської міської ради до ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 2017 по 2022 роки, розірвання договору оренди від 16.12.2013 та повернення земельної ділянки у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором.

Звертаючись з позовом до суду прокурор обґрунтовував наявність підстав для представництва інтересів держави у цьому випадку посиланням на те, що невиконання ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" умов договору зумовлює недоотримання коштів місцевим бюджетом та є порушенням економічних інтересів держави в цілому і конкретної територіальної громади, а тому з урахуванням положень статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із нездійсненням Андрушівською міською радою своїх повноважень із захисту інтересів територіальної громади, прокурор звернувся з відповідним позовами до суду.

4.4. У пунктах 37-41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено таке:

"37. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

38. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

39. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

40. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

41. Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи".

Крім того у пунктах 43-48 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 зазначено таке:

"43. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

44. Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

45. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

46. У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

47. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

48. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті".

4.5. Суди попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, установили, що 29.09.2021 Андрушівська міська рада повідомила прокуратуру, що згідно з інформацією Головного управління Державної податкової служби України, ТОВ "АЗОР" (ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин") не подає звітні документи з орендної плати за земельні ділянки (8 земельних ділянок), на юридичну адресу товариства контролюючим органом направлялися запити щодо неподання декларацій зі плати за землю, які були повернуті за закінченням терміну зберігання. Станом на 23.09.2021, згідно з проведених розрахунків Андрушівською територіальною громадою недоотримано 3 664 411,08 грн плати за користування земельними ділянками комунальної власності від ТОВ "АЗОР" (ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин") за останні три роки. Андрушівська міська рада у вказаному листі зазначила, що інформує прокурора про вказані порушення з метою вжиття заходів до стягнення боргу (а. с. 30-31).

Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області у листі від 23.11.2021 № 8772/5/06-30-04-03 повідомило прокуратуру про те, що між Андрушівською міською радою та ТОВ "АЗОР" (ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин") укладено 8 (вісім) договорів оренди землі загальною площею 25,0723 га за адресою: м. Андрушівка Житомирська область, вул. Садова, 3 строком на 49 років. Сплата орендної плати товариством не здійснюється з 2017 року. На юридичну адресу ТОВ "АЗОР" контролюючим органом направлялися запити щодо неподання декларацій з плати за землю, однак були повернуті за закінченням терміну зберігання. 05.11.2021 Андрюшівській міській раді направлено лист № 8283/5/06-30-04-03 про вжиття заходів щодо сум заподіяної шкоди. Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області просило вжити заходів прокурорського впливу зі встановлення факту безоплатного використання ТОВ "АЗОР" земельними ділянками загальною площею 25,0723 га та, як наслідок, недоотримання Андрюшівською міською радою орендної плати за землю, а також розглянути питання припинення дії договорів оренди землі з ТОВ "АЗОР" за невиконання умов договорів оренди в частині внесення орендної плати (а. с. 32-33).

20.07.2022 прокурор листом № 50-90-1950, на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", попередньо повідомив Андрюшівську міську раду про звернення із позовною заявою та просив у разі незгоди з викладеними у листі обставинами або неможливістю самостійно звернутися до суду, надати обґрунтовану інформацію чи заперечення з долученням відповідних документів (а. с. 42-44).

Андрушівська міська рада у листі від 27.07.2022 № 05-04/1398 повідомила прокурора про те, що подання позову про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку не вбачається за можливе з огляду на відсутність в бюджеті коштів для сплати судового збору за подання відповідних позовних заяв до суду (а. с. 45).

4.6. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у цьому випадку враховуючи переписку прокуратури з Андрушівською міською ради та Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області відносно несплати відповідачем орендної плати та факту ухилення Андрушівської міської ради від самостійної подачі позовів, а також з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", представництва інтересів держави в суді, обґрунтував та довів бездіяльність компетентного органу.

При цьому суд апеляційної інстанції визнав безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи доводи ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин", викладені в апеляційній скарзі, щодо недоведення прокурором наявності підстав для представництва в цьому випадку.

4.7. ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" у касаційній скарзі, оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України вказувало на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.08.2022 у справі № 160/524/20, від 11.11.2021 у справі № 160/8411/20 та від 10.10.2018 у справі № 910/8844/17 стосовно наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Водночас, наявність чи відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором оцінюється судом виходячи з конкретних обставин справи з огляду на визначення прокурором з посиланням на відповідне законодавство в чому саме відбулось чи може відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави, наведення обґрунтувань у позовній заяві необхідності їх захисту та визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вже зазначалося, у справі, яка розглядається, суди установили наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Анрушівської міської ради, а ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" такі обставини не спростовані.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики з вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Колегія суддів вважає помилковим посилання скаржника на незастосування судами правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду, зазначених скаржником, а доводи касаційної скарги колегія суддів вважає такими, що зводяться до незгоди із висновками суду.

4.8. Суди попередніх інстанцій установили, що виходячи з погоджених між сторонами у пунктах 9 та 11 договору оренди від 16.12.2013 умов вбачається, що розмір орендної плати за один рік становить 1/12 частини річної орендної плати та вноситься на рахунок міської ради не пізніше 5 числа, наступного за звітним місяцем користування земельною ділянкою.

До обов`язків орендаря, в тому числі, входить своєчасно вносити орендну плату (пункт 31 договору).

За змістом пункту 38 договору оренди від 16.12.2013 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, установив, що за період з 01.01.2017 по 18.07.2022 ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" нараховано орендну плату за землю в загальній сумі 4384,71 грн, строк сплати якої настав, однак, в порушення умов договору ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" свого обов`язку щодо сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою за вказаний період не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

4.9. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно із частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Згідно із частиною 1 статті 626 та частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 зазначеного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

4.10. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, установивши обставини невиконання ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" умов договору щодо сплати орендної плати за землю за період 2017-2022 роки, внаслідок чого утворилася заборгованість, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

4.11. При цьому станом на час подання позову та ухвалення судом першої інстанції рішення, доказів сплати орендних платежів відповідачем надано не було.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" вказувало на те, що у зв`язку зі зміною реквізитів орендодавця та невиставленням Андрушівською міською радою рахунків, товариство було позбавлено можливості сплатити орендну плату, а після надання реквізитів борг було сплачено, на підтвердження чого заявником апеляційної скарги надано до суду докази.

Суд апеляційної інстанції з посиланням на положення статей 13, 80, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що надані ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" до суду апеляційної інстанції докази щодо сплати заборгованості подані з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строком і не підлягають прийняттю, оскільки їх збір і подання до місцевого господарського суду залежали виключно від волі відповідача, тобто від тих суб`єктивних обставин, які залежали виключно від відповідача, у той час як господарський процес єдиною підставою для поновлення строку подання доказів по справі визначає саме об`єктивні обставини, які не залежать від волевиявлення сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.

При цьому суд апеляційної інстанції не взяв до уваги посилання ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" про неможливість надання доказів до суду першої інстанції у зв`язку із тим, що відповідач не був присутнім ні на одному судовому засіданні у суді першої інстанції та не знав про розгляд справи з огляду на направлення процесуальних документів не за юридичною адресою відповідача - м. Київ, вул. Болсуновська, будинок 6, поверх 2.

Так, суд апеляційної інстанції установив, що згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як на час ухвалення Господарським судом Житомирської області 19.09.2022 ухвали про відкриття провадження по справі, так і під час розгляду справи у суді першої інстанції, офіційним місцезнаходженням ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" була юридична адреса: м. Київ, вул. Введенська, будинок 25-А, на яку судом направлялася поштова кореспонденція.

Суд установив, що лише 24.01.2023 (а рішення Господарського суду міста Києва ухвалено 31.01.2023) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено зміни щодо місцезнаходження ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" та визначено нову адресу: м. Київ, вул. Болсуновська, будинок 6, поверх 2.

4.12. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів сплати відповідачем орендних платежів, а доводи прокурора про систематичну несплату орендних платежів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2017 по 18.07.2022 є обґрунтованими.

За змістом пункту "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 зазначено, що аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суди попередніх інстанцій, установивши обставини щодо систематичного порушення відповідачем зобов`язань, визначених у пункті 31 договору оренди від 16.12.2013 щодо внесення орендної плати, а саме несплати відповідачем за період з 01.01.2017 по 18.07.2022 орендної плати, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

4.13. Щодо доводів ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" стосовно укладення договору купівлі-продажу від 12.04.2023 із ТОВ "АЗОР-ЛТД", за умовами якого відповідачем відчужене нерухоме майно - комплекс будівель, розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський (колишній Андрушівський) район, м. Андрушівка, вул. Садова, 3, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не надано доказів на підтвердження розташування на спірній земельній ділянці нерухомого майна, а згідно з умовами договору та наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на спірній земельній ділянці не знаходяться жодні об`єкти нерухомого майна.

4.13. Стосовно доводів ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин", викладених у касаційній скарзі, про порушення судами норм права та здійснення розгляду справи судом першої інстанції за відсутності та без участі відповідача, колегія суддів зазначає таке.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.09.2022 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 25.10.2022.

У подальшому розгляд справи відкладався згідно з ухвалами суду від 25.10.2022, від 16.11.2022, 06.01.2023, які направлялися учасникам справи, у тому числі ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" за адресою: м. Київ, вул. Введенська, 25-А, однак поверталися до суду.

При цьому, як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції установив, що згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до 24.01.2023 офіційним місцезнаходженням ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" була юридична адреса: м. Київ, вул. Введенська, будинок 25-А, на яку судом направлялася поштова кореспонденція.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.3. Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги ТОВ "Андрушівський завод органічних рідин" не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, вважає, що рішення та постанову у справі слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування судового рішення, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржників.

Керуючись статтями 296, 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Андрушівський завод органічних рідин" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 31.01.2023 у справі № 906/649/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак