Постанова

від 26.06.2023 по справі 645/2994/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 645/2994/18 Номер провадження 22-ц/814/1570/23Головуючий у 1-й інстанції Бабкова Т.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Триголова В.М.

суддів: Дорош А.І.,Лобова О.А.

секретар: Андрейко Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 ,що дієв інтересах ОСОБА_2 наухвалу Фрунзенського районного судуміста Харковавід 13листопада 2019року по справі зазаявою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Рензо» , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : ОСОБА_6 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_7 про витребування майна та визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Фрунзенського районного суду м.Харкова перебувала цивільна справаза позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ТОВ «РЕНЗО», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування майна та визнання права власності.

30.10.2018 року на адресу суду представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Котляром А.О. подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нерухомого майна

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.11.2019 року в порядку забезпечення позову накладено заборону відчуження на нежитлову будівлю літ. «П/1-1», загальною площею 124,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 ; нежитлову будівлю літ. «П-1», загальною площею 360,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНЗО».

У вересні 2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ТОВ «РЕНЗО», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування майна та визнання права власності.

Вказане клопотання обґрунтовувано тим, що в провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ТОВ «РЕНЗО», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про витребування майна та визнання права власності.

01.11.2018 року Фрунзенським районним судом м. Харкова винесено ухвалу, якою накладено заборону відчуження на нежитлову будівлю літ. «П/1-1», загальною площею 124,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 ; нежитлову будівлю літ. «П-1», загальною площею 360,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНЗО».

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 22.05.2019 року, яке залишено без змінпостановою Харківського апеляційного суду від 27.08.2019 року,в позові відмовлено в повному обсязі. Рішення набрало законної сили. Тому, посилаючись на ч.9ст.158ЦПК України вважають,що відпали підстави для забезпечення позову та ухвала Фрунзенського районногосуду м.Харкова від 01.11.2018 року про забезпечення позову підлягає скасуванню.

Представник позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, подав письмові пояснення по суті клопотання, просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову до вирішення касаційної скарги ОСОБА_2 . Касаційним цивільним судом Верховного Суду по даному судовому провадженню.

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 13 листопада 2019 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЗО» про витребування майна та визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 задоволено.

Скасовано, накладену ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 01.11.2018року,заборону відчуження на нежитлову будівлю літ. «П/1-1», загальною площею 124,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 ; нежитлову будівлю літ. «П-1», загальною площею 360,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНЗО».

ОСОБА_2 подавши апеляційну скаргу зазначав, що категорично не погоджується з рішенням про скасування заходів забезпечення позову , вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою , та такою , що підлягає скасуванню .

Апелянт вказує, що обтяження прав на нерухоме майно не виникли у зв`язку з відсутністю державної реєстрації таких обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , тобто ухвала Фрунзенського районного суду міста Харкова від 01 листопада 2018 року не була виконана.

Тож, висновки суду є невірними оскільки немає об`єктивної підстави для винесення ухвали про скасування заходів забезпечення з огляду на їх фактичну відсутність , що підтверджено рішенням держаного реєстратора про зупинення держаної реєстрації обтяження.

Також скаржник вказує, що ухвала Фрунзенського районного суду міста Харкова від 13 листопада 2019 року не відповідає вимогам ст.260 ЦПК України суд не вказав , з яких саме обставин виходив та якими мотивами керувався , не надав оцінку аргументам позивача щодо фактичного невжиття заходів забезпечення позову та подання касаційної скарги , що в свою чергу вказує на необґрунтованість такого рішення у зв`язку з відсутністю в ньому мотивування.

Апелянт просить скасувати ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 13 листопада 2019 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.11.2019 року в порядку забезпечення позову накладено заборону відчуження на нежитлову будівлю літ. «П/1-1», загальною площею 124,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 ; нежитлову будівлю літ. «П-1», загальною площею 360,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕНЗО».

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.05.2019 року в позові відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного суду від 27.08.2019 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.05.2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 22 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27серпня 2019 року залишено без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положеньст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст.263ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно достатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зіст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому заявник виходить з припущення про ймовірність таких дій і не зобов`язаний подавати суду докази.

Згідно з ч.1, ч.2ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

За приписами частин 7, 8статті 158 ЦПК Україниу разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. ч. 9, 10ст. 158 ЦПК України).

У відповідності дост. 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

З огляду на те,що на момент вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову розгляд цивільної справи було завершено,а заходи забезпечення позовує тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідачів.

А також враховуючи те, що постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року залишено без змін рішення Фрунзенського районного суду від 22 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року , якими позов ОСОБА_2 залишено без задоволення , колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням норм процесуального законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,що дієв інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Фрунзенськогорайонногосудуміста Харковавід13листопада2019року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов