Постанова

від 28.06.2023 по справі 697/1978/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/253/23 Справа № 697/1978/22 Категорія: ч. 2 ст. 172-7 КУпАП Головуючий у І інстанції Євтушенко Б. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисниці Хорошун О.В. та прокурора Криворучко Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисниці Хорошун О.В. на постанову Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 20.03.2023 р., якою ОСОБА_1 , який народився

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бобриця Канівського

р-ну Черкаської обл., депутата

Бобрицької сільради Черкаського р-ну

Черкаської обл., зареєстрований

АДРЕСА_1 , проживає

АДРЕСА_2 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 1727 КУпАП та нього накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 536,8 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно допостанови судупершої інстанції, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільради Канівського (тепер Черкаського) р-ну Черкаської обл. та відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», прийняв рішення за наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування голосом «за» питання «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (01.03 Для ведення особистого селянського господарства) у власність», своїй дружині ОСОБА_2 на 20 сесії Бобрицької сільради VIII скликання від 24.12.2021 р., чим вчинив адмінправопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільради Канівського (тепер Черкаського р-ну) Черкаської обл. та відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення за наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування «за» питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (01.03 Для ведення особистого селянського господарства)», своїй дружині ОСОБА_2 на 21 сесії Бобрицької сільради від 26.01.2022 р., чим вчинив адмінправопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом Бобрицької сільради Канівського (тепер Черкаського) р-ну Черкаської обл. та відповідно до п. п. «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» прийняв рішення при наявності у нього реального конфлікту інтересів під час голосування «за» питання «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (01.03 Для ведення особистого селянського господарства) ОСОБА_1 », тобто собі особисто, на 18 сесії Бобрицької сільради VIII скликання від 23.11.2021 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисниця Хорошун О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять достатніх та вичерпних доказів скоєння адмінправопорушення. Єдиним доказом на підтвердження вказаного правопорушення є відомість поіменного голосування без зазначення порядкового номеру, а є лише назвою проекту рішення, їх таких 2, та в даній відомості відсутній підпис самого депутата ОСОБА_1 , що становить під сумнів такий документ як доказ. В протоколах не вбачається наявності приватного інтересу та відсутні посилання на факти, що приватний інтерес суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять доказів, що в діях ОСОБА_1 є наявність умисної форми вини та був взагалі умисел на вчинення корупційного діяння та впливу на об`єктивність чи неупередженість про прийнятті рішень чи вчиненні дій для цього як обов`язкового елементу суб`єктивної сторони адмінправопорушення. Крім того зазначає, що протоколи про адмінправопорушення складені 28.11.2022 р., однак в протоколах зазначено, що правопорушення, які нібито вчинив ОСОБА_1 , сталися значно раніше, що підтверджується листом від 7.11.2022 р., рапортом від 9.11.2022 р. і за період з 7.11.2022 р. по 3.01.2023 р. уповноваженою особою не вчинено жодних значущих дій по збору доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення. Протокол про адмінправопорушення, складений з порушенням вимог законодавства є недопустимим доказом.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисниці Хорошун О.В., яка підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора Криворучко Р.О., який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7ст. 294 КУпАП,апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8ст.294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно дост. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 10ст.1Закону України«Про запобіганнякорупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Ч. 2ст. 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченийКонституцією Українита законами України.

Відповідно до диспозиції ч. ч. 1 та 2 ст. 1727 КУпАП встановлена адмінвідповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 1727 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до висновку про застосування норм права, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 442/730/17, при виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у ст. 591 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Відповідно до ст. 351 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності в тому числі депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, учасник такої особи у прийнятті рішень цим органом приведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Згідно п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є і депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 ,будучи депутатомБобрицької сільрадиЧеркаського р-нуЧеркаської обл.та відповіднодо п.П.«б» п.1ч.1ст.3Закону України«Про запобіганнякорупції» суб`єктомвідповідальності заправопорушення,пов`язані зкорупцією,в порушеннявимог п.2ч.1ст.28Закону України«Про запобіганнякорупції» прийняврішення принаявності внього реальногоконфлікту інтересівпід часголосування голосом«за» рішення«Про наданнядозволу наскладання проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки (01.03Для веденняособистого селянськогогосподарства)у власність»своїй дружині ОСОБА_2 на 20сесії Бобрицькоїсільради VIIIскликання від24.12.2021р.та рішенняБобрицької сільрадиЧеркаської обл.«Про затвердженняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкиу власність(01.03Для веденняособистого селянськогогосподарства)»дружині ОСОБА_2 на21сесії Бобрицькоїсільради Черкаськогор-нуЧеркаської обл.від 26.01.2022р.та рішення«Про затвердженняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкиу власність(01.03для веденняособистого селянського господарства)» ОСОБА_1 , тобто собі, на 18 сесії Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл. від 23.11.2021 р., чим вчинив адмінправопорушення, пов`язані з корупцією передбачені ч. 2 ст. 1727 КУпАП.

Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Вказаних вимог закону депутат сільради ОСОБА_1 в повному обсязі не виконав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальному конфлікту інтересів характерна наявність трьох об`єктивних компонентів: приватний інтерес; службове повноваження, представницьке повноваження; протиріччя між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Також, судом врахована правова позиція Конституційного Суду України, викладена в абз. 4 п. 3.6 Рішення від 1.12.2004 р. № 18-рп/2004, згідно якої поняття «право» у логічно-смисловому зв`язку має один і той самий зміст із поняттям «охоронюваний законом інтерес». Натомість, розкриваючи зміст слова «інтерес», Конституційний Суд України в абз. 1 п. 3.1 цього Рішення зазначив, що в юридичних актах термін «інтерес», ураховуючи його як етимологічне, так і загально соціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

В абз. 4 п. 3.5 Рішення від 1.12.2004 р. № 18-рп/2004 Конституційний Суд України відзначив, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і неправовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Зокрема, певною конфліктністю характеризуються інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, приватні та публічні.

Доведено, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягав у сприянні надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність своїй дружині ОСОБА_2 площею 1,4935 га з кадастровим номером 7122082700:01:001:1325 та земельної ділянки площею 1,1000 га з кадастровим номером 7122084300:01:001:1642собі особисто під час голосування голосом «за» на 18, 20 та 21 сесії Бобрицької сільради Черкаського р-ну Черкаської обл.

Так, між приватним інтересом депутата сільради та його представницькими повноваженнями, пов`язаними з голосуванням за прийняття рішень «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», виникла суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість прийняття ним відповідних рішень під час голосування на сесії сільради.

Суперечність полягала в тому, що з однієї сторони, в особи наявний вказаний вище приватний інтерес, а з іншої депутат сільради ОСОБА_1 має здійснювати свої представницькі повноваження в тому числі під час голосування на сесії сільради, виключаючи вплив приватного інтересу на реалізацію своїх повноважень.

За наявності вищевказаного приватного інтересу депутат сільради ОСОБА_1 міг суб`єктивно та упереджено прийняти рішення під час голосування за прийняття рішення від 24.12.2021 р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» у власність своїй дружині ОСОБА_2 , рішення від 26.01.2022 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» своїй дружині ОСОБА_2 та рішення « Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» собі особисто від 23.11.2021 р.

Така суперечність, що мала вплив на об`єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, у розумінні Закону є реальним конфліктом інтересів.

Судом встановлено та правильно визначено час та місце вчинення адмінправопорушення, часом виявлення правопорушення, в даному випадку, є день складення протоколів про адмінправопорушення, оскільки саме 28.11.2022 р. були зібрані всі необхідні дані для встановлення події та складу адмінправопорушення. Наявність прийняття рішень ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів щодо близьких осіб і себе особисто доведена.

Доводи апеляційноїскарги продопущені порушенняв процесіпровадження уцій справіне ґрунтуютьсяна матеріалахсправи,із якихвбачається,що порушеньзакону,які бтягли скасуваннячи змінупостанови допущеноне було.Матеріали справимістять доказидоведеності подіїадмінправопорушення тавини ОСОБА_1 у йоговчиненні, а саме матеріали сесій сільради та результати голосування.

При накладенні стягнення, суд врахував і характер вчиненого правопорушення, і відомості про особу ОСОБА_2 , ступінь його вини та наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, згідно ст. 34 КУпАП, та обставини,які згідно ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність, та призначив стягнення в межах санкції статті, тому підстав для зміни чи скасування постанови суду немає.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.).

Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.

Перевіркою матеріалів справи апеляційний суд не встановив порушень під час складання протоколів про адмінправопорушення посадовими особами Національної поліції України.

Матеріали справи містять докази доведеності події адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1727 КУпАП, та вини ОСОБА_1 у його вчиненні.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги захисниці Хорошун О.В. відсутні.

Керуючисьст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 20.03.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 1727 КУпАП- залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці Хорошун О.В. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.