Ухвала

від 10.07.2023 по справі 160/15333/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 липня 2023 року Справа № 160/15333/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на грудень 2021 року, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських", Наказу МВС України від 17.02.2017 року №138 (з урахуванням змін внесених Наказом 29.09.2021 року № 721) із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії та їх розмірів для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2022 року основного розміру пенсії, яку мені призначено за вислугою років у розмірі 70% довічно, та не скасовано;

- зобов`язати Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку моєї пенсії станом на грудень 2021 року за прирівняною посадою заступника начальника Головного управління (поза групою)/Апарату головних управлінь Національної поліції України, з повною реальною інформацією у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських", Наказу МВС України від 17.02.2017 року №138 ( з урахуванням змін внесених Наказом 29.09.2021 року № 721) із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, встановлених станом на 01.01.2022 року для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії, яку призначено за вислугою років у розмірі 70% довічно, та не скасовано, відповідно до заяви про призначення пенсії від 14.12.2021 року та з урахуванням рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 року по справі №160/4432/22 та від 07.10.2020 року по справі №804/18599/14;

- визнати дії (бездіяльність) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» щодо порушення порядку реєстрації та наданні відповіді на заяву від 24 травня 2023 року - протиправними.

До позовної заяви позивачем долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначив, що предметом позову є захист права на належне пенсійне забезпечення, тобто соціальне право, яке визначено п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Також зазначив, що має на утриманні трьох малолітніх дітей, що підтверджується долученими до позовної заяви свідоцтвами про народження дітей. Крім того, сплата судового збору є надмірним тягарем та погіршить майновий стан позивача. З метою підтвердження відсутності доходів надав до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2022 рік.

Суд, розглянувши подане клопотання, виходить з наступного.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривні.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся до суду із 2 вимогами немайнового характеру, а також похідною від неї вимогою зобов`язального характеру, та не надав доказів сплати судового збору у сумі 2147,20 грн (2684*0,4*2).

Відповідно до вимог ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

Сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 14 червня 2022 року у справі №160/7029/19, від 06 липня 2022 року у справі №160/8562/21, від 13 липня 2022 року у справі №280/5395/21, 23 лютого 2023 року у справі № 540/1622/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим, суд, дослідивши подане клопотання та докази, зазначає, що, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, доход позивача за 2022 рік складає 1359,46 грн (червень - 90 грн, листопад - 746,07, грудень - 523,39 грн), тоді як розмір судового збору за подачу даного позову складає 2147,20 грн.

Таким чином, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Відтак, враховуючи викладене вище, з урахуванням доходів позивача, перебування на утриманні трьох малолітніх дітей, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують скрутний рівень майнового стану, а тому, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Разом з позовними вимогами позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 20 КАС України справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Позивачем у позовній заяві третьою особою зазначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, наголошує, що з огляду на предмет та підстави позову, правовідносини, які склались між сторонами жодним чином не стосуються ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та рішення у справі не може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки останнього.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якості третьої особи.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 162, 171, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову до суду.

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задовольнити.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі.

Повідомити сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособово суддею Калугіною Н.Є.

Роз`яснити відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Роз`яснити позивачу про необхідність подати відповідь на відзив - у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. 163 КАС України.

Роз`яснити відповідачу про необхідність подати заперечення, дотримуючись вимог ст. 164 КАС України - у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, відповідно до ст. 258 КАС України.

Звернути увагу учасників справи на належні їм процесуальні права і обов`язки, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна