Ухвала

від 11.07.2023 по справі 320/23722/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

11 липня 2023 року м.Київ № 320/23722/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" про забезпечення позову, яка подана одночасно з пред`явленням позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання протиправними дій та рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" про забезпечення позову, яка подана одночасно з пред`явленням позовної заяви, в якій просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 01.05.2023 №479 «Про утворення робочої групи та проведення перевірки», від 25.05.2023 №586 «Про внесення змін до наказу від 01.05.2023 №479 «Про утворення робочої групи та проведення перевірки», від 09.06.2023 №617 «Про внесення змін до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України По місту Києву від 01.05.2023 №479 «Про утворення робочої групи та проведення перевірки» (із змінами) та заборони Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву проводити перевірку (періодичний комплексний огляд об`єкту оренди) позивача до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» укладено договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу готель «Експрес» державного підприємства «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» від 19 вересня 2001 року №335, який знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 38/40, органом управління якого є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Мета використання орендованого ЦМК: для здійснення господарської діяльності.

Термін дії договору до - 19 вересня 2021 року.

10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року №1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» (далі - Закон).

Відповідно до підпункту 6 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону, пункт 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19)" доповнено підпунктом 5 такого змісту:

« 5) для суб`єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СOVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення».

Листом від 08.06.2021 №73/1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» зверталося до Регіонального відділення ФДМУ по місту Києву з проханням продовжити строк дії Договору оренди ЦМК №335 від 19.09.2001 на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його закінчення.

Листом Регіонального відділення ФДМУ по місту Києву від 22.06.2021 року №30- 06/4880 було продовжено дію Договору оренди ЦМК №335 від 19.09.2001р. на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 01.04.2022 №2181-ІХ та Постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», дію Договору оренди ЦМК №335 від 19.09.2001 продовжено.

Таким чином, договір від 19 вересня 2001 року №335 є продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Разом з тим. Регіональне відділення ФДМУ по місту Києву відповідно до листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 19.04.2023 №3047/16/14-23 (направленого до РВ ФДМУ по місту Києву) внесло зміни до щорічного плану-графіку здійснення Регіональним відділенням ФДМУ по місту Києву періодичного комплексного огляду об`єктів оренди та майна, яке не увійшло до статутних капіталів на II квартал 2023 року.

Наказом Регіонального відділення ФДМУ по місту Києву №479 від 01.05.2023 «Про утворення робочої групи та проведення перевірки» утворено робочу групу для здійснення періодичного комплексного огляду об`єкта оренди щодо виконання умов договору оренди державного нерухомого майна від 19.09.2001 №335.

Наказом Регіонального відділення ФДМУ по місту Києву від 25.05.2023 №586 «Про внесення змін до наказу від 01.05.2023 №479 «Про утворення робочої групи та проведення перевірки» внесено зміни до наказу РВ ФДМУ по місту Києву №479 від 01.05.2023 та продовжено термін перевірки з 30.05.2023 до 30.09.2023.

Регіональне відділення ФДМУ по місту Києву розглянувши черговий лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23.05.2023 №7272/16/10-23 (орган управління державним майном) наказом від 09.06.2023 №617 «Про внесення змін до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 01.05.2023 №479 «Про утворення робочої групи та проведенім перевірки» (із змінами) внесло зміни до свого наказу від 01.05.2023 №479 та включило до складу робочої групи представників органу управління.

Позивач вважає протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву по вчиненню видання вказаних вище наказів та стверджує, що вказані накази теж є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

На думку заявника, незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача у разі прийняття судом рішення на користь позивача, тобто фактично відпаде потреба у предметі позову, оскільки перевірка, яка проводиться на підставі спірних наказів, вже буде завершена.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналіз змісту зазначених норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Сам факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Натомість, позивачем не зазначено достатніх підстав, що б унеможливили захист прав, свобод та інтересів товариства без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відтак заявником не підтверджено існування очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, отже, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Щодо ймовірності відпадання предмету спору, у разі незабезпечення позову, то Верховний Суд в питанні вжиття заходів забезпечення позову у постановах від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 та від 30.09.2021 у справі № 160/7358/21 дійшов таких висновків: "щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі".

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою.

Також суд вважає, що застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить заявник, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, що є неприпустимим.

Згідно з частиною п`ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини восьмої статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" про забезпечення позову, яка подана одночасно з пред`явленням позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання протиправними дій та рішень.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лисенко В.І.