Ухвала

від 11.07.2023 по справі 380/15571/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/15571/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 липня 2023 року м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900262/2 від 24.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001377;

Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що така містить дві позовні вимоги, одну позовну вимогу майнового характеру, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900262/2 від 24.04.2023;

та одну позовну вимогу немайнового характеру :

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001377.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16 березня 2020 у справі № 1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Під час імпорту товару особа сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.

Враховуючи, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов`язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати, виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.

Такі висновки суду узгоджуються зі змістом частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов`язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товару відповідно до яких митна вартість товару була збільшена відповідачем. Тобто, предметом спору є різниця між митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, встановленою митницею внаслідок коригування, та згідно з приписами ст. 279 МК України становить базу оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, а отже є загальною сумою майнових вимог позивача.

Разом з тим, з рішень про коригування митної вартості товарів суддя не може встановити розмір мита, який необхідно буде доплатити позивачу для випуску товару у вільний обіг.

Позивач також не надав до суду інформації щодо різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, що позбавляє суд можливості розрахувати суму судового збору, необхідного для сплати за вищезазначені вимоги майнового характеру.

Таким чином, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно самостійно обчислити (з урахуванням правових висновків даної ухвали) суму судового збору, сплатити таку, а також надати суду доказ його сплати.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.

Документ сформований в системі «Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір». При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З позовної заяви вбачається, що така містить зокрема позовну вимогу немайнового характеру, за яку позивач має сплатити судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 4912 від 04.07.2023 року про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, залишити без руху.

Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб: подання доказів сплати судового збору з урахуванням правових висновків даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Гавдик З.В.