Рішення

від 23.02.2024 по справі 380/15571/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 рокусправа № 380/15571/23 м.ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу № 380/15571/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900262/2 від 24.04.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001377.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та продавцем Ningbo_Wcishan_ Duo_Dao_Building_Material_Co.Ltd укладено Контракт №1/11/18 від 01.11.2018 відповідно до якого продавець продає, а покупець купує скловолокнисту сітку та інші товари (надалі - товар) згідно умовами ІНЕОТЕРМС-2010 CIF м. Одеса (надалі «пункт призначення»), або FOB м. Нінбо (надалі «пункт відвантаження»).

Відповідно до п. 7.2 термін дії цього контракту до 01.11.2020. Контракт автоматично продовжується ще на один рік, якщо жодна із сторін письмово не повідомить про його припинення не пізніше, як за один місяць до дати припинення дії контракту.

Декларантом до митного оформлення на Львівську митницю була подана електронна митна декларація в режимі ІМ 40, якій присвоєно №23UA209170031000U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Згідно із умовами контракту №1/11/18 від 01.11.2018 та інвойсу №DB23WS003 від 01.03.2023 поставка товару здійснюється на умовах FOB NINGBO на загальну вартість товару 21936,36 дол. США.

Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Львівською митницею запропоновано позивачу надати додаткові документи, які б підтверджували визначену декларантом митну вартість товару.

Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів яким митний орган встановив наступну вартість за одиницю товару: Товар №1 - 2,05 дол. США/кг, Товар №2 - 2,05 дол. США/кг.

Щодо твердження Відповідача в прийнятому рішенні про коригування митної вартості про недійсність контракту №1/11/18 від 01.11.2018, вказане не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7.2 Контракту термін дії цього контракту до 01.11.2020. Контракт автоматично продовжується ще на один рік, якщо жодна із сторін письмово не повідомить про його припинення не пізніше, як за один місяць до дати припинення дії контракту.

Митне оформлення ідентичної партії товару за цим же контрактом здійснювалось протягом 2022 та січень - травень 2023 років і жодних сумнівів щодо дійсності контракту в митного органу не виникало.

При цьому, вказана обставина щодо контракту є лише формальною підставою для прийняття рішення і не може братися до уваги, як підтвердження відомостей про фактично понесеної чи сплаченої ціни за товар. Адже, для підтвердження митної вартості товару враховуються документи, які містять числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, на думку позивача контракт №1/11/18 від 01.11.2018 був чинним на момент здійснення господарських операцій в розумінні сторонами п. 7.2 вказаного контракту та жодних сумнівів у сторін цього контракту щодо його дійсності не виникало.

Митним органом здійснено формальний підхід при прийнятті рішення про коригування митної вартості, оскільки не обґрунтовано, яким чином припущення про недійсність контракту вплинуло на числове значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також Митним органом не взято до уваги, що згідно умов Договору (п. 3.1., 3.2. та 3.3.) клієнт оплачує виставлені рахунки експедитора узгодивши їх перед цим з клієнтом.

Відповідач не взяв до уваги калькуляцію транспортних витрат №1- 19/04/2023 від 19.04.2023 в якій ТОВ «Трансплюс» (Експедитор), зазначає вартість за транспортування понесених витрат, зокрема за фрахт Gdansk (Польща) - 46167,88 грн, та експедиторські послуги за межами України (у Польща) - 47452,08 грн. по контейнеру DFSU7775396, що прямував по коносаментах ZJSM23030246, MEDUO5191178.

Саме ці суми понесених витрат Експедитором і були виставлені Експедитором в рахунках Клієнту №СФ-0000030 від 10.04.2023 (морський фрахт контейнер DFSU7775396) та №СФ-0000031 від 13.04.2023 (послуги, що надаються за межами території України (Польща), за погодженням Сторін відповідно до пунктів 3.1, 3.2 та 3.3 Договору №01/03-2019 транспортного експедирування.

Крім цього, не врахування Експедитором 2,5% при виставленні рахунку Клієнту повідомлено листом від 01.03.2023. Не можна залишити поза увагою, що в підтвердження понесених транспортних витрат позивача, декларантом надано всі наявні документи, які містять числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, які піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Надані декларантом документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, наприклад, у постановах від 13.08.2020 № 815/3451/16 (№ К/9901/30520/18), від 14.06.2022 № 809/257/17 (№ К/9901/38363/18).

Крім цього. Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості, неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Щодо зазначення в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товару, що з Декларантом проведені консультації згідно ст. 57 МКУ не відповідає дійсності, оскільки митним органом не проводилось жодних консультацій з метою визначення основи вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним судом у постанові від 14.06.2022 у справі №809/257/17.

Позивач зазначає, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).

Крім того, відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

Під час втручання необхідно дотримуватися «справедливої рівноваги» між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. А.» та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Відтак, рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900262/2 від 24.04.2023 та відповідно картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001377 є неправомірними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення та докази, просила позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що під час розгляду документів було виявлено наступне:

Відповідно до п.7.2 контракту від 01.11.2018 № 1/11/18 «термін дії контракту до 01.11.2020. Контракт автоматично продовжується ще на один рік, якщо жодна із Сторін письмово не повідомить про його припинення не пізніше, як за один місяць до дати припинення дії контракту». Ніяких доповнень до контракту не подавались до митного оформлення. Отже контракт є недійсним.

Відповідно до п. 3.2 договору на транспортне експедирування від 01.03.2019 №01/03- 2019 розрахунок за послуги надані за межами митної території України, що виплачується експедитором нерезидентам України, виставляється експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5%. Проте в рахунку від 10.04.2023 №ZJSM23030246 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1250 доларів США згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 10.04.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 1250*36,9343+2,5%=47322,07 грн., а в рахунку від 10.04.2023 №СФ-0000030 зазначено суму 46167,88 що не відповідає умовам договору.

Також, в рахунку від 11.04.2023 №FHLGI/0232/04/2023 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1284,77 дол. США згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 11.04.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 1248,77*36,9343+2,5%=47275,51 грн., а в рахунку від 13.04.2023 №СФ-0000031 зазначено суму 47452,08 грн., що не відповідає умовам договору.

Виходячи з вище викладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів в частині транспортних витрат чим порушено вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Декларанту була скеровано вимога, на яку декларантом надіслано: видаткова накладна, рахунок на перевезення, договори на перевезення. Інших документів згідно вимоги не надано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України.

Для товару №1 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості для товару №1 слугувала № МД №UA100430/2023/472112 від 03.04.2023 Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Для товару №2 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA206080/2023/1492 від 21.03.2023 Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Сума донарахованих митних платежів становить 55803,14грн.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.

Позивач не надав жодних витребуваних документів, не спростував сумнівів митниці щодо заявленої митної вартості та не довів, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів, що не дало можливості митниці перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі та стало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а інакше таку вартість визначити не було можливості.

Обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані позивачем не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення та докази, просив в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 18.07.2023 відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою судді від 10.11.2023 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження. Протокольною ухвалою суду від 10.01.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом встановлені наступні обставини:

24.04.2023 Львівською митницею ДМС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900262/2 з наступних причин:

« 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар,- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

Відповідно до п.7.2 контракту від 01.11.2018 № 1/11/18 «термін дії контракту до 01.11.2020. Контракт автоматично продовжується ще на один рік, якщо жодна із Сторін письмово не повідомить про його припинення не пізніше, як за один місяць до дати припинення дії контракту». Ніяких доповнень до контракту не подавались до митного оформлення. Отже контракт є недійсним.

Відповідно до п. 3.2 договору на транспортне експедирування від 01.03.2019 №01/03-2019 розрахунок за послуги надані за межами митної території України, що виплачується експедитором нерезидентам України, виставляється експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5%. Проте в рахунку від 10.04.2023 WZJSM23030246 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1250 доларів США згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 10.04.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 1250*36,9343+2,5%=47322,07 грн., а в рахунку від 10.04.2023 №СФ-0000030 зазначено суму 46167,88 що не відповідає умовам договору. Також, в рахунку від 11.04.2023 №FHLGI/0232/04/2023 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1284,77 дол. США згідно сайту iwww.minfin.com.ua станом на 11.04.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 1248,77*36,9343+2,5%=47275,51 грн., а в рахунку від 13.04.2023 №СФ-0000031 зазначено суму 47452,08 грн, що не відповідає умовам договору.

Виходячи з вище викладеного декларантом невірно проведено розрахунок митної вартості товарів в частині транспортних витрат чим порушено вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів:

Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме:

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових (організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: видаткова накладна, рахунок на перевезення, договори на перевезення.

Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Для товар №1 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості для товару №1 слугувала № МД №UA100430/2023/472112 від 03.04.2023 Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Для товару №2 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД IWA206080/2023/1492 від 21.03.2023 Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

24.04.2023 Львівською митницею ДМС було також прийнято Картку відмови у митному оформленні товару Позивача № UA209170/2023/001377, зі змісту якої вбачається наступне формулювання: «Неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 24.04.2023 UA209000/2023/900262/2) cm. 54 п.6, cт. 55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій». Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа». Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа»».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам МК України.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень та не враховуються заперечення відповідача з наступних підстав згідно встановлених судом фактичних обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно із ст. 54 МК України, Контроль правильності визначення митної вартості товарів.

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.

Таким чином, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом. Документи, які можуть чи підтверджують митну вартість товарів, встановлені законом. У разі якщо такі документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта або уповноваженої ним особи виникають зобов`язані надати (за наявності) відповідні додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в законі.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, з підстав встановлених законом, в тому числі з підстав відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, таке рішення крім іншого має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Під час розгляду справи, судом також встановлено наступне:

Між позивачем, як покупцем та продавцем Ningbo_Wcishan_Duo_Dao_Building_ Material_Co.Ltd укладено Контракт №1/11/18 від 01.11.2018 відповідно до якого продавець продає, а покупець купує скловолокнисту сітку та інші товари (надалі - товар) згідно умовами ІНЕОТЕРМС-2010 CIF м. Одеса (надалі «пункт призначення»), або FOB м. Нінбо (надалі «пункт відвантаження»).

Відповідно до п. 2.1 контракту Продавець продає Покупцю і Покупець купує у Продавця протягом терміну дії контракту Товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні.

Відповідно до п. 4.1 контракту ціна на товар встановлюється в доларах США. Загальна вартість контракту складається з сум доданих Рахунків Фактур (п. 4.2 контракту).

Відповідно до п. 5.1 контракту платежі за продукцію, що постачаються згідно з даним контрактом, здійснюється Покупцем в доларах, шляхом банківського переказу на рахунок Продавця.

Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20% від загальної вартості (п. 5.2 контракту). Решту 80% за 10 діб до прибуття контейнеру в порт призначення (п. 5.3 контракту).

Відповідно до п. 7.2 термін дії цього контракту до 01.11.2020. Контракт автоматично продовжується ще на один рік, якщо жодна із сторін письмово не повідомить про його припинення не пізніше, як за один місяць до дати припинення дії контракту.

Відповідно до рахунка-фактури (інвойсу) № DB23WS003 від 01.03.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 21936,36 дол. США. Страхування вантажу не проводилось.

Декларантом до митного оформлення подана електронна митна декларація (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно №23UA209170031000U6 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема:

Товар № 1 «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки 100см: Сітка - червоного кольору, у рулонах (1м. х 50м.), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2., 16500 м2, з трьома червоними лініями. Сітка білого кольору, у рулонах (1м. х 50м.) розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2., 34500 м2, з трьома червоними лініями. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: CN. Місць 118 СТ Картонні коробки на палетах з ДВП 3.0» за заявленою митною вартістю 1,6832 дол. США/кг та

Товар №2 «Сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно-пов`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки не більше 30 см: сітка жовтого кольору, у рулонах (0,125м. х 300м.-9600м2; 0,1428м. х 300м.-14400м2; 0,2м. х 300м.-10200м2; 0,2 х 280м-560м2; 0,25м. х 300м.-14400м2) розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 110гр/м2, всього:-49160м2. Сітка червоного кольору, у рулонах (0,1428м. х 300м.-15000м2), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність145г/м2. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва CN. Місць 41 СТ Картонні коробки на палетах з ДВП.3.0 за заявлено митною вартістю 1,7789 дол. США/кг.

Відповідно до умов Контракту №1/11/18 від 01.11.2018 та інвойсу №DB23WS003 від 01.03.2023 поставка товару здійснювалась на умовах FOB NINGBO на загальну вартість товару 21936,36 дол. США.

Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Декларантом з МД також були подані: декларація митної вартості; пакувальний лист б/н від 01.03.2023; рахунок проформа №DB23WS003 від 08.02.2023; інвойс № DB23WS003 від 01.03.2023; коносамент ZJSM23030246 від 12.03.2023; автотранспортна накладна б/н від 19.04.2023 сертифікат про походження товару форми А №23С3302В7089/00003 від 13.03.2023; банківські платіжні документи, що стосуються товару №00789020230208 від 08.02.2023 та №00789020230417 від 17.04.2023; рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційні послуг від Виконавця Договору про такі послуги №224 від 19.04.2023, №СФ-0000030 від 10.04.2023, СФ-0000031 від 13.04.2023, №СФ-0000033 від 20.04.2023; калькуляція транспортних витрат №1-19/04/23 від 19.04.2023; прайс-лист виробника товару б/н від 03.02.2023; висновок про вартісні характеристики товару №11/90 від 20.04.2023; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 01.03.2023; контракт №1/11/18 від 01.11.2018; договір транспортного експедирування №01/03-2019 від 01.03.2019; договір №48 про надання послуг транспортного експедирування від 07.07.2022; заявку на перевезення №224 від 18.04.2023; заявку на перевезення №44 від 06.03.2023; лист повідомлення №1/21/04 від 21.04.2023; копії митних декларацій країн відправлення №310120230519371621 від 06.03.2023 та №MRN23PL322080NU5UI6W2 від 18.04.2023.

Львівською митницею запропоновано позивачу надати додаткові документи, які б підтверджували визначену декларантом митну вартість товару.

Декларантом було надано лист - звернення щодо прийняття рішення про підтвердження митної вартості у зв`язку з поданням всіх необхідних ним документів для визначення складової митної вартості товару та додатково ще додано документи, що підтверджують вартість перевезення вантажу посередниками, зокрема, рахунок Langowski, рахунок Zhejiang Simon International Ljgistics, рахунок ФОП ОСОБА_1 №6 від 21.04.2023; Договір №528 транспортного перевезення вантажів від 04.01.2023; договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.2021; договір транспортного експедирування №27082019 від 27.08.2019 та видаткова накладна №80 в підтвердження реалізації за цим контрактом ідентичного товару.

Львівською митницею прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів яким митний орган встановив наступну вартість за одиницю товару:

Товар №1 - 2,05 дол. США/кг., коригування щодо Товару №1 було застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ), а в основу покладена митна декларація №UA100430/2023/472112 від 03.04.2023.

Товар №2 - 2,05 дол. США/кг., коригування щодо Товару №2 було застосовано метод 2 ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом для коригування митної вартості слугувала МД №UA206080/2023/1492 від 21.03.2023.

Судом враховуються аргументи позивача щодо протиправності спірних рішень з наступних підстав:

Відповідачем встановлено, що відповідно до п.7.2 контракту від 01.11.2018 № 1/11/18 «термін дії контракту до 01.11.2020. Контракт автоматично продовжується ще на один рік, якщо жодна із сторін письмово не повідомить про його припинення не пізніше, як за один місяць до дати припинення дії контракту». Ніяких доповнень до контракту не подавались до митного оформлення. Отже контракт на думку відповідача є недійсним.

Судом не враховуються такі висновки відповідача, оскільки зміст вказаного пункту контракту, полягає в тому, що після 01.11.2020 року сторони автоматично, кожного року продовжують термін дії цього ж Контракту ще на один рік до моменту, поки одна із сторін письмово не повідомить про намір його припинити за один місяць. Відповідач не спростував оформлення товару по цьому ж контракту після 2021 року за таких же умов, без доповнень про його продовження.

Суд враховує і те, що вказана обставина щодо контракту є лише формальною підставою для прийняття рішення і не може братися до уваги, як підтвердження відомостей про фактично понесеної чи сплаченої ціни за товар. Адже, для підтвердження митної вартості товару враховуються документи, які містять числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач не спростував факту відсутності сумнівів банку при здійснені платежів по цьому ж контракту щодо його дійсності. За вказаним контрактом куплено товар та сплачено його вартість, що підтверджується платіжними документами №00789020230208 від 08.02.2023 та №00789020230417 від 17.04.2023.

Крім цього, на переконання суду відповідач не вправі встановлювати недійсність контракту

Також відповідачем встановлено, що відповідно до п. 3.2 договору на транспортне експедирування від 01.03.2019 №01/03-2019 розрахунок за послуги надані за межами митної території України, що виплачується експедитором нерезидентам України, виставляється експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5%. Проте в рахунку від 10.04.2023 WZJSM23030246 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1250 доларів США згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 10.04.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 1250*36,9343+2,5%=47322,07 грн., а в рахунку від 10.04.2023 №СФ-0000030 зазначено суму 46167,88, що не відповідає умовам договору. Також, в рахунку від 11.04.2023 №FHLGI/0232/04/2023 наданий виконавцем послуг зазначено суму 1284,77 дол. США згідно сайту www.minfin.com.ua станом на 11.04.2023 курс продажу долара США становив 36,9343. Отже 1248,77*36,9343+2,5%=47275,51 грн., а в рахунку від 13.04.2023 №СФ-0000031 зазначено суму 47452,08 грн, що не відповідає умовам договору.

Судом не враховуються такі висновки відповідача, оскільки відповідно до п. 3.1. Договору №01/03-2019 транспортного експедирування з ТОВ «Трансплюс», як експедитором, послуги експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта на умовах 100% передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку в термін, передбачений п. 3.2 цього Договору. Клієнт (позивач) оплачує рахунки експедитора в день їх виставлення з переказом вказаних в рахунку сум на поточний рахунок експедитора. Відповідно до п. 3.3 договору вартість послуг експедитора узгоджується сторонами в додатку/заявках/рахунках, які є невід`ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.2 Договору саме експедитор виставляє рахунок за послуги надані за межами митної території України, тощо. Митним органом не взято до уваги, що згідно умов договору (п. 3.1., 3.2. та 3.3.), що клієнт оплачує виставлені рахунки експедитора узгодивши їх перед цим з клієнтом.

Відповідач не спростував калькуляцію транспортних витрат №1-19/04/2023 від 19.04.2023 в якій ТОВ «Трансплюс» (Експедитор), зазначає вартість за транспортування понесених витрат, зокрема за фрахт Gdansk (Польща) - 46167,88 грн, та експедиторські послуги за межами України (у Польща) - 47452,08 грн. по контейнеру DFSU7775396, що прямував по коносаментах ZJSM23030246, MEDUO5191178.

Саме ці суми понесених витрат експедитором і були виставлені експедитором в рахунках Клієнту №СФ-0000030 від 10.04.2023 (морський фрахт контейнер DFSU7775396) та №СФ-0000031 від 13.04.2023 (послуги, що надаються за межами території України (Польща), за погодженням сторін відповідно до пунктів 3.1., 3.2. та 3.3. договору №01/03-2019 транспортного експедирування.

По суті, декларантом надано всі наявні документи, які містять числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, які піддаються обчисленню та підтверджуються документально. Позивач не може надати доказів не нарахованих та/або не сплачених коштів.

Позивачем надано: рахунок - фактура №СФ-0000030 від 10.04.2023 на суму 46167,88 грн. (морський фрахт контейнер DFSU7775396), рахунок - фактура №СФ-0000031 від 13.04.2023 на суму 47452,08 грн. (послуги, що надані за межами території України (Польща), контейнер НОМЕР_1 ), рахунок фактура №СФ-0000033 від 20.04.2023 на суму 7618,46 грн. (за транспортно-експедиційне обслуговування, контейнер НОМЕР_1 ), рахунок на оплату №224 від 19.04.2023, який включає в себе 40000,0 грн (транспортні послуги автомобілем Iveco НОМЕР_2 по маршруту Gdansk (Польща - п/п Шегині) та 5000,0 грн. (за винагороду експедитору), калькуляція транспортних витрат №1-19/04/23 від 19.04.2023.

Крім цього, надано Договір №01/03-2019 від 01.03.2019 транспортного експедирування, Договір №528 від 04.01.2023 транспортного перевезення вантажів, Договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.2021, Договір транспортного експедирування №270820189 від 27.08.2019, заявка на перевезення №224 від 18.04.2023; заявка на перевезення №44 від 06.03.2023; коносамент ZJSM23030246 від 12.03.2023; автотранспортна накладна б/н від 19.04.2023.

Відповідач жодними належними та допустимими доказами не обґрунтував узгодження та виставлення експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшення на 2,5%, і відповідну оплату позивачем цих сум.

Крім цього, умови оплати за товар у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Також, судом враховуються аргументи того, що в спірному рішенні, застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та визначення митної вартості імпортованого Товару №1 обґрунтовано з посиланням на митну декларацію МД №UA100430/2023/472112 від 03.04.2023. При цьому відповідач не надав жодних обґрунтувань щодо джерела інформації, чому ним обрано саме цю митну декларацію, чому не обрано митні декларації, у яких здійснювалося митне оформлення за ціною договору (зокрема, чи були оформлені митницями України інші митниці декларації з таким кодом товару згідно УКТЗЕД та описом товару).

Щодо застосування митним органом до Товару №2 резервного методу (ст. 64 МКУ), позивач зазначає аргументує, тим що у спірному рішенні, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, відповідач повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, в цій частині відповідач зазначив лише декларацію МД №UA206080/2023/1492 від 21.03.2023, при тому не пояснив, чому як джерело інформації ним обрано саме цю митну декларацію, чому не обрано митні декларації, у яких здійснювалося митне оформлення за ціною договору (зокрема, чи були оформлені митницями України інші митні декларації з таким кодом товару згідно УКТЗЕД та описом товару).

Відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).

Суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні товаросупровідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Також правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Таким чином, спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/900262/2 від 24.04.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/001377, є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Петрушевича, буд. 39) до Львівської митниці (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/900262/2 від 24.04.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209170/2023/001377.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343, 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (ЄДРПОУ 39726474, 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Петрушевича, буд. 39) 4294,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 23.02.2024 року.

СуддяГавдик Зіновій Володимирович