Рішення

від 12.07.2023 по справі 420/1310/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1310/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.С.,

представників позивача (за зустрічним позовом) Гончаренко Ю.М., Андрєєва І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною, скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду року надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області (далі позивач) до Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (далі відповідач) про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що Виробничо-комерційна фірма «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) має статус платника податків, не перебуває в стані припинення діяльності, не ліквідована, та за даними ГУ ДПС перебуває на обліку як платник податків. Податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 1 753 332,00 грн по податку на додану вартість.

Позивач стверджує, що заборгованість виникла в результаті нарахування по:

- уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2021 року на суму 2004 956,00 грн. 275 618,00 (сплати та зменшення) - 1 729 338,00 грн (податкове зобов`язання);

- податковій декларації №9047297753 від 19.04.2022 року на суму 12 828,00 грн (податкове зобов`язання);

- податковій декларації №9088256554 від 21.06.2022 року на суму 11 712,00 грн (податкове зобов`язання).

Відповідно до ст. 54.1 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У зв`язку з виникненням податкового боргу боржнику рекомендованим листом направлено поштою податкову вимогу форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021. Проте податкова заборгованість не сплачена.

03.03.2023 року до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що сума 2 004 956,00 грн. згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2021 року відноситься до складу податкового кредиту, а не податкового зобов`язання, що підтверджується податковою декларацією.

Ухвалою суду від 02.02.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити спрощеному провадженні без виклику сторін.

Ухвалою суду від 07.04.2023 залишено зустрічний позов без руху.

Ухвалою суду від 24.04.2023 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження із первісним позовом. Вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

У зустрічному позові Виробничо-комерційна фірма «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 12 жовтня 2021 року № 0106199-1304- 1553, прийняту Головним управлінням ДПС в Одеській області;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести зміни до інтегрованої картки платника (Виробничо-комерційна фірма «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), у ІТС «Податковий блок», якими виключити заборгованість Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), з податку на додану вартість у розмірі 1 729 332 грн. та зарахувати в якості податкового кредиту (ліміту) Виробничо-комерційна фірма «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю), значення у розмірі 2 004 956 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума 2 004 956,00 грн згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2021 року відноситься до складу податкового кредиту, а не податкового зобов`язання. Вказане підтверджується податковою декларацією.

Податкова вимога форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не стосується податкового зобов`язання, передбаченого податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2021 року.

Податок на додану вартість у розмірі 20% від суми 13 215 883,04 грн., що складає 2202647,16 грн. було списано автоматично з податкового кредиту (сума ліміту), а відтак подальше нарахування податкового зобов`язання у цьому ж самому розмірі є подвійним оподаткуванням та не підлягає сплаті.

Крім того, податкова вимога форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021 всупереч вимогам Порядку № 610, не скріплена печаткою.

Згідно з рекомендованим повідомленням, податкову вимогу надіслано на адресу: вул. Ніжинська, буд. 44, м. Одеса, 65026, однак 22.11.2021 року платником було змінено місцезнаходження на адресу: вул. Люстдорфська дорога, 140а, м. Одеса. На вказану адресу податкова вимога не надсилалась. Причому уточнюючий розрахунок було подано 13.12.2021 року, тобто коли місцезнаходження платника вже було змінено.

Також відповідач звертає увагу на відсутнісь детального розрахунуку податкового боргу, без зазначення податкових декларацій, з яких випливає вказаних податковий борг.

Відповідач вважає протиправними дії податкового органу, які полягають у зазначенні суми 2 004 956,00 грн. в якості податкового зобов`язання, а не податкового кредиту.

Крім того, представник зазначив, що Фірма «Тірас» не отримувала податкову вимогу форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021, а також вказав, що зазначена в ній сума податкового зобов`язання не відповідає даним уточнюючого розрахунку.

В судовому засіданні представники позивача просили суд задовольнити зустрічний позов, у задоволення первісного позову відмовити. Представник відповідача у судове засідання не зявився, заяв по суті які стосуються зустрічного позову зустрічного позову не подавав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Виробничо-комерційна фірма «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) є платником податків та зареєстрована за адресою: 65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140-А.

ГУ ДПС звернулось до суду з приводу стягнення заборгованості відповідача перед бюджетом з ПДВ, яка виникла в результаті нарахування по:

-уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2021 року на суму 2004 956,00 грн. 275 618,00 (сплати та зменшення) - 1 729 338,00 грн (податкове зобов`язання);

-податковій декларації №9047297753 від 19.04.2022 року на суму 12 828,00 грн (податкове зобов`язання);

-податковій декларації №9088256554 від 21.06.2022 року на суму 11 712,00 грн (податкове зобов`язання).

У зв`язку з виникненням податкового боргу боржнику рекомендованим листом направлено поштою податкову вимогу форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021.

Вказана податкова вимога надсилалась на податкову адресу відповідача, а саме: вул. Ніжинська, 44, м. Одеса, 65026, та була повернута за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Водночас щодо невідповідності вимогам чинного законодавства податкової вимоги форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно п.2 розділу ІІ до Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (далі - Порядок №610), Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Відповідно до розділу ІІІ Порядку №610, Податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.

Податкова вимога не формується та не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста восьмидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, проведення публічних торгів з продажу заставного майна.

До податкової вимоги додається детальний розрахунок суми податкового боргу.

Сума податкового боргу в податковій вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками.

Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи/уповноваженої особи за договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції/управителя майна за договором управління майном) наведена в додатку 1 до цього Порядку (форма «Ю»), а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку (форма «Ф»).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.1 Розділу ІV Порядку №610, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до п.6 цього Розділу, Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до статті 42 ПК України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Відповідно до п.5 Розділу ІV Порядку №610, податкова вимога, що надсилається (вручається) у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та не пізніше наступного робочого дня один примірник надсилається (вручається) платнику податків, другий долучається до справи платника податків.

Суд приймає до уваги та вважає обгрунтованими доводи представника відповідача про те, що податкова вимога форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021 не скріплена печаткою, що суперечить вимогам Порядку № 610, оскільки з наявної в матеріалах справи копії цієї вимоги вбачається наявність проставлення круглої печатки Головного управління ДПС в Одеській області на копії вказаної податкової вимоги з метою її надання до суду в якості доказів у справі. Проте на оригіналі цієї податкової вимоги скріплення її печаткою відсутнє (а.с.13, 159)

Стосовно доводів представника відповідача про те, що податкову вимогу форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021 було направлено контролюючим органом на неактуальну податкову адресу відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно повідомлення про повернення поштового відправлення, податкова вимога надсилалась 22.10.2021 на адресу: вул. Ніжинська, 44, м. Одеса, 65026 та повернута за закінченням терміну зберігання (а.с.14-15)

У зустрічному позові відповідач зазначає про те, що 22.11.2021 було змінено місцезнаходження Фірми «Тірас» на: вул. Люстдорфська дорога, 140А, м. Одеса, 65114, та відповідно відповідача взято на облік у Київському ДПІ ГУ ДПС в Одеській області.

Судом встановлено що зміну адреси відповідача на: «вул. Люстдорфська дорога, 140А, м. Одеса, 65114» було здійснено з 01.12.2021 року.

Таким чином, станом на день надіслання цієї податкової вимоги, тобто станом на 22.10.2021 року, актуальною податковою адресою Фірми «Тірас» була саме адреса: «вул. Ніжинська, 44, м. Одеса, 65026».

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 ПК України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Відповідно до 42.4. статті 42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Пунктом 42.5. статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, суд доходить висновку, що надсилаючи подадкову вимогу за вказаною адресою податковий орган діяв правомірно, а податкова вимога форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021 вважається такою, що є належним чином врученою.

Водночас, суд погоджується з доводами представника відповідача щодо несвоєчасного надіслання податкової вимоги платнику податку, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога форми «Ю» №0106199-1304-1553 була сформована 12.10.2021, однак згідно поштового штемпеля Укрпошти податковий орган надіслав її на адресу платника податку лише 22.10.2021 року, чим порушено вимоги п.5 Розділу ІV Порядку №610 щодо строку надіслання податкової вимоги платнику податку (а.с. 14).

?Зміст вказаних правових норм свідчить, що законодавець встановлює певні процедури, яких має дотриматись контролюючий орган до звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу - узгодження суми податкового зобов`язання; направлення податкових вимог.

Відповідно до пп. 17.1.15. п.17.1 ст.17 ПК України, платник податків має право подавати декларацію та інші документи в паперовій формі у разі виникнення технічних та/або методологічних помилок чи технічного збою в роботі електронного кабінету (наявність помилки/збою має бути підтверджена технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішенням суду), якщо подання таких документів в електронній формі не є обов`язковим відповідно до цього Кодексу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21). Згідно з пп. 4 п. 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, яка зараховується у зменшен суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує обчисленої відповідно до п. 200 при 20 ПКУ на момент подання податкової суми, декларації, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ. Отже, у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від`ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Згідно п. 1 Розділу IV. (Внесення змін до податкової звітності) вказаного Порядку № 21 та ст. 50 ПКУ - у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Згідно даних податкової декларації з ПДВ за жовтень 2021 року, від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 рядок 9 декларації) (позитивне значення) склало 2 082 714 грн. (а.с.152-153)

Разом з тим, у рядку 20.1. («зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість») платником податку було помилково вказано значення 2 080 227, у зв`язку з цим у рядку 20.3 та рядку 21 відповідно вказано було також помилкове значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме 2487 (тобто рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2: 2082 714 - 0 - 2 080 2272 487).

У зв`язку з цим, на виконання вимог ст. 50 ПК України, платником податку було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно якого у рядку 20.1 («зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість») - зазначено уточнений показник 75 271 замість помилково вказаного значення 2 080 227 грн. (а.с.154-157)

У зв`язку з цим, у рядку 20.3 та рядку 21 відповідно вказано уточнений показник 2 007 443, замість 2487 та різниця 2 004 956 грн, що мала бути зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Водночас відповідно до даних ІКП, податковим органом вказане значення 2 004 956 грн зазначено в якості податкового зобов`язання, а не податкового кредиту, як вказано у податковій декларації за жовтень 2021 року.

Для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком (Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 (далі - Порядок №5).

Згідно вказаного Порядку №5 для забезпечення повноти та своєчасності відображення в ІКП показників щодо надходжень платежів підрозділом, що здійснює облік платежів, щоденно здійснюється попередній контроль.

Попередній контроль - процес порівняння первинних показників, занесених до підсистем інформаційної системи, з обліковими показниками, відображеними в ІКП.

Первинні показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи.

Первинні документи документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо).

Первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску (далі Документи звітності).

Структурні підрозділи податкового органу, які за своїми функціональними обов`язками відповідають за розробку форм Документів звітності: визначають первинні показники Документів звітності, що мають відображатись в ІКП (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами); описують алгоритми відображення показників Документів звітності в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та облікові показники (операції) для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Документів звітності; погоджують алгоритми контролю показників Документів звітності зі структурними підрозділами ДПС за відповідними напрямами роботи.

На підставі таких алгоритмів за формою, визначеною регламентом комп`ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску та іншої звітності (далі - Регламент комп`ютерної обробки звітності) в інформаційній системі органів ДПС здійснюються процедури: приймання та реєстрації Документів звітності; проведення арифметичного та логічного контролю Документів звітності; відображення (рознесення) даних первинних показників Документів звітності в ІКп.

Однак всупереч вказаному Порядку, податковим органом, було відображено в ІКП помилкове значення податкового зобов`язання 2 004 956 грн., що фактично складає суму податкового кредиту.

Заходи щодо з`ясування причин та усунення розбіжностей вживаються працівниками структурних підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, протягом трьох робочих днів з дня виявлення (отримання) відповідної інформації.

Моніторинг повноти та своєчасності відпрацювання реєстрів розбіжностей контрольно-перевірочної роботи забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює контрольно-перевірочні заходи.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача, що ГУ ДПС помилково було визначено суму 2 004 956 грн в якості податкового зобов`язання замість податкового кредиту.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести зміни до інтегрованої картки, суд зазначає наступне.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943).

Відповідно до п.2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.

Пунктом 2 підрозділу 13 розділу ІV Порядку №5 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести зміни до інтегрованої картки платника, якими виключити заборгованість Виробничо-комерційної фірми «Тірас» з податку на додану вартість у розмірі 1 729 332,00 грн., та зарахувати в якості податкового кредиту значення у розмірі 2 004 956,00 грн оскільки відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено з боку відповідача після набрання законної сили судовим рішенням про скасування податкової вимоги форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у Виробничо-комерційної фірми «Тірас» відсутній податковий борг у розмірі 1 753 332,00 грн. за податковою вимогою форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021, та як наслідок, у ГУ ДПС в Одеській області відсутні правові підстави для стягнення зазначеного боргу у розмірі 1 753 332,00 грн.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що ГУДПС в Одеській області не доведено правомірність та обґрунтованість складеної контролюючим органом податкової вимоги форми «Ю» №0106199-1304-1553 від 12.10.2021, а тому суд вважає, що зустрічні позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вказаної податкової вимоги обґрунтованими та такими, що необхідно задовольнити.

Суд також звертає увагу на нерелевантність посилання зазначеного позивачем за первісним позовом, на та ті обставини, що заборгованість виникла в результаті нарахування по податковим деклараціям №9047297753 від 19.04.2022 року на суму 12 828,00 грн (податкове зобов`язання), №9088256554 від 21.06.2022 року на суму 11 712,00 грн (податкове зобов`язання), оскільки уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок відноситься до звітного періоду саме за жовтень 2021 року, та вносить зміни саме до податкової декларації поданої за вказаний період.

Разом з тим, зустрічні позовні вимоги Виробничо-комерційної фірми «Тірас» до Головного управління ДПС у Одеській області про визнання протиправним та скасування податкову вимогу від 12 жовтня 2021 року №0106199-1304-1553, підлягає задоволенню.

Водночас, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом передчасно заявлена вимога про зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника за спірною вимогою та зарахувати в якості податкового кредиту значення, оскільки ще не настали обставини, які зумовлюють виключення з обліку спірних сум, а відтак, платник передчасно звернувся з такими вимогами до суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що зустрічний позов задоволено частково, сплачений Виробничо-комерційної фірми «Тірас» судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 18000,00 грн.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та повідомлення позивача про намір подати докази про понесені судові витрати відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2,5,6,7,9, 241-246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення податкового боргу відмовити.

Зустрічний адміністративний позов Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (код ЄДРПОУ 13880385, адреса: вул. Люстдорфська дорога, 140-а, м. Одеса, 65114) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправною, скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 12 жовтня 2021 року №0106199-1304-1553, прийняту Головним управлінням ДПС в Одеській області.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) сплачений судовий збір у розмірі 18000,00 грн.

Встановити Виробничо-комерційній фірмі «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 09.07.2023.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя О.О. Хурса