Рішення

від 23.08.2023 по справі 420/1310/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1310/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

23 серпня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.С.,

представників позивача (за зустрічним позовом) Гончаренко Ю.М., Андрєєва І.П.,

представника відповідача (за зустрічним позовом) Поліщука Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву представника Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/1310/23,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення податкового боргу відмовлено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 12 жовтня 2021 року №0106199-1304-1553, прийняту Головним управлінням ДПС в Одеській області, встановлено Фірмі «Тірас» строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 09.07.2023.

07.07.2023 (згідно даних відправки на конверті) представник Фірми «Тірас» подав заяву про ухвалення додаткового рішення в справі № 420/1310/23, в якому заявник просить стягнути з ГУ ДПС на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 81644 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що вказана сума обґрунтовується складністю податкового спору, що пов`язано із здійсненням бухгалтерських розрахунків вирахування суми податкового боргу та суми податкового зобов`язання, що потребує значного часу.

Зазначає, що подання вказаного зустрічного позову зумовлене поданням первісного позову Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з ВКФ «ТІРАС» 1 753 332, 00 грн. (ціна первісного позову), а відтак, на думку представника заявника, вказана сума витрат становить адекватний та обґрунтований розмір витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 13.07.2023 року заяву Фірми «Тірас» про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/1310/23 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10:00 год. 24.07.2023 року, запропоновано відповідачу надати письмові пояснення з приводу наведених у заяві обставин.

24.07.2023 року представник позивача подав уточнену заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ГУ ДПС на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 81644,40 грн.

23.08.2023 року представник позивача Андрєєв І.П. подав заяву про проведення судового засідання без його участі у зв`язку з технічної неможливістю брати участь у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов, а представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання розподілу судових витрат, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок та підстави ухвалення у справі додаткового судового рішення врегульовані ст.252 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи №420/1310/23 заявником надані копія Договору №6/23 від 03.02.2023 року про надання правової допомоги, Додаткові угоди №1,2 від 03.02.2023 року до цього договору, договір від 03.02.2023 року про надання правової допомоги з залученням до виконання укладеного з клієнтом Договору №6/23 іншого адвоката, який здійснює діяльність індивідуально, акт про надану правову допомогу з описом робіт від 04.07.2023, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 05.07.2023, рахунок №18 від 05.07.2023 на суму 81644,40 грн., ордер на надання правової допомоги серії АА №1282128 від 15.02.2023, ордер на надання правової допомоги серії ВЕ №1090109 від 08.06.2023.

Частинами 4-6 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 05.07.2023 до Договору №6/23, сторони домовились про те, що вартість послуг адвоката склала 58 444,40 грн.

Водночас відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 05.07.2023, сторони домовились, що за участь у трьох судових засіданнях та залучення додаткового адвоката, клієнт повинен сплатити суму 23200 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 05.07.2023 адвокатом було надано наступну правову допомогу: 1) аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів, збір доказів, підготовка процесуальних документів: відзиву та зустрічної позовної заяви, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 2) участь у судових засіданнях у кількості 3 (трьох); 3) залучення до виконання Договору адвоката Гончаренко Юлію Миколаївну, яка відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001879 від 13 серпня 2021 року здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Акт про надану правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги від 03 лютого 2023 року з залученням до виконання укладеного з Клієнтом договору про надання правової допомоги № 6/23 від 03 лютого 2023 року іншого адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Вартість послуг склала 81644,40 грн.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінивши наданий заявником детальний опис (наданих послуг) з урахуванням категорії даної справи, конкретних обставин у цій справі, суд доходить висновку, що наведені у цьому опису витрати на проведену роботу не є неминучими та фактичними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Однак, суд звертає увагу, що надання таких послуг має бути необхідним.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку, що фактичними та неминучими витратами на виконання вказаних робіт є сума 8500 грн., а тому, суд доходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги до 8500 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані заявником докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, розрахунок наданих послуг та категорію даної справи, кількість складених представником заявника процесуальних документів, наявність сформованої судової практики з розгляду даної категорії справ, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню складають 8500 грн., а тому заява Фірми «Тірас» належить задоволенню частково.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь заявника необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн., про що ухвалити додаткове рішення.

Таким чином заява підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст.132, 139, 243, 246, 252, 255, 293, 295 КАС України суд,-

ВИРІШИВ :

Заяву Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/1310/23 задовольнити частково.

Прийняти по справі №420/1310/23 додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Виробничо-комерційної фірми «Тірас» (у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 8500 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя О.О. Хурса