Рішення

від 12.07.2023 по справі 500/2272/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2272/23

12 липня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марго" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марго" (далі Товариство, ТОВ "Марго", позивач) через представника - адвоката Стецюка Юрія Олеговича звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України), у якому просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації №UA403030/2023/000176 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000024/2 від 23.03.2023.

Позов обґрунтовано тим, що 04.01.2021 між компанією CARTIERA DEL VIGNALETTO SRL, Італія (продавець) та позивачем (покупець) укладено контракт № ІТ040121, за яким продавець продає, а покупець купує на умовах EXW (Інкотермс-2010) папір для виробництва серветок.

У березні 2023 року з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару уповноваженою особою позивача подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) №23UA40307783U0 від 20.03.2023 з документами на підтвердження митної вартості за ціною договору.

Проте митний орган прийняв спірне рішення № UA403030/2023/000024/2 від 23.03.2023, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України (далі МК України), аргументуючи наступним: митна вартість імпортного товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару; наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі; при проведенні перевірки товаросупровідних документів наданих до митного оформлення встановлено розбіжність опису товару з описом в інвойсі відправника, а саме: в гр. 31 МД задекларовано, що призначення даного товару господарсько-побутове, в електронному інвойсі до гр. 31 - для друку, а в інвойсі від 15.03.2023 № 0000340 для нанесення малюнку; в даному інвойсі та CMR від 15.03.2023 № 003552 наявне посилання на невідомий документ від 15.03.2023 № 0000448, який до митного оформлення надано не було; прайс-лист від 21.12.2022 носить характер комерційної пропозиції, оскільки запропонований лише ТОВ «Марго» (не для широкого кола покупців) та не містить асортименту продукції; у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Позивач з таким рішенням та карткою відмови у прийнятті митної декларації не погоджується та вважає їх протиправними, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.

Митний орган не обґрунтував причини витребування додаткових документів, а надані декларантом до митного оформлення документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, натомість вказували на відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач безпідставно трактує розбіжності в написані назви товару в товаросупровідних документах наданих до митного оформлення (господарсько-побутове, для друку, для нанесення малюнку) як обставину, що вказує на розбіжності у документах та дає право вимагати у позивача додаткові документи. Крім того, таке написання назви товару (його призначення) не впливає на числове значення складових митної вартості товару та не підтверджує обраний метод його визначення у розумінні статті 53 МК України.

Стосовно вказівки в оскаржуваному рішенні на те, що інвойс та CMR містить посилання на невідомий документ від 15.03.2023 року № 0000448, який до митного оформлення надано не було, то таким документом є італійським вантажним документом. Його подання відповідно до частини другої статті 53 МК України не передбачено, такий документ не впливає на числове значення складових митної вартості товарів та не підтверджує обраний метод її визначення у розумінні статті 53 МК України, а так само і прайс-лист, зауваження до якого робить відповідач.

Товариство вважає, що у Тернопільської митниці були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово.

12.06.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.69-76). В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 20.03.2023 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію, у якій до митного оформлення заявлено товар - папір. До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю 105-2, 106-2. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності у поданих документах, зокрема: в гр. 31 МД задекларовано, що призначення даного товару господарсько-побутове, в електронному інвойсі до гр. 31 - для друку, а в інвойсі від 15.03.2023 № 0000340 для нанесення малюнку; в інвойсі та CMR від 15.03.2023 №003552 наявне посилання на невідомий документ від 15.03.2023 №0000448 який до митного оформлення надано не було; прайс-лист від 21.12.2022 носить характер комерційної пропозиції, оскільки запропонований лише ТОВ «Марго» (не для широкого кола покупців) та не містить асортименту продукції.

Митний орган вважав, що у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Додатково уповноваженою особою декларанта подані документи, яких було недостатньо для підтвердження визначеної митної вартості за ціною договору. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки вартість подібних товарів є значно вищою. В оскаржуваному рішенні №UA403030/2023/000024/2 від 23.03.2023 (у гр.33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 20.02.2023 №UA103330/2023/133634, на рівні 1,9539 євро/кг (2,0759 дол. США/кг).

Представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

26.06.2023 у суді зареєстрована відповідь на відзив представника позивача (а.с.90-93). Представник позивача наполягає на тому, що відповідач не мав підстав витребовувати додаткові документи, бо декларантом Товариства були надані до митного оформлення достатні і належні докази, що містили відомості про митну вартість товару. Представник позивача навів спростування відзиву аналогічне змісту позовної заяви та просив позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 20.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.

Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марго" є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності.

04.01.2021 між компанією CARTIERA DEL VIGNALETTO SRL, Італія (продавець) та ТОВ «Марго», Україна (покупець) укладено контракт № ІТ040121 (до якого вносилися доповнення), за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах EXW (Інкотермс-2010) папір для виробництва серветок разом з іншими виробленими товарами, які надалі іменуються товар, за цінами у відповідності до рахунку-фактури, який є невід`ємною частиною договору (а.с.13-23).

На виконання цього зовнішньоекономічного контракту Товариством згідно з рахунком-проформою №0001112 від 16.01.2023, рахунком-фактурою (інвойс) № 0000340 від 15.03.2023 на митну територію України ввезено товар.

20.03.2023 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , подано до митного оформлення МД типу ІМ40ДЕ № 23UA403030007783U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Папір основа з целюлозного волокна в рулонах шириною 33 см, білого кольору. Даний товар є трьохшаровим целюлозним полотном, яке виготовлене з вибілених волокон хвойних та листяних порід деревини. Усі шари виробу є креповані (приблизно від 10,0%). Папір не гофрований, не крейдований, не тиснений, не перфорований, без водяних знаків, без покриття та не просякнутий спеціальними речовинами, не містить волокон одержаних механічним способом, перфорація, гофрування і наявність малюнка відсутні. Див. доп. Технічна характеристика товару: руйнівне зусилля в машинному напрямі - 1,1 Н (кГс), руйнівне зусилля в поперечному напрямі - 0,5 Н (кГс) вологість - 6,9%, вибілення - 90,5%, діаметр рулона - 120 см, діаметр втулки - 76 мм., Трьохшаровий: маса 175 г/ м.кв.(T31703320S5) - 21020 кг. Призначення господарське-побутове. Використовується для виготовлення серветок розміром: 33 х 33 см. Торгова марка: Catiera del Vignaletto S.r.l. фірма виробник: Catiera del Vignaletto S.r.L/IT. Упаковка - рулони в поліетиленовій плівці» (а.с.24-25).

До МД як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44, уповноваженою особою Товариства до митного оформлення подані наступні документи:

сертифікат якості № 15/03/23-1 від 15.03.2023;

рахунок-проформа № 0001112 від 16.01.2023;

рахунок-фактура (інвойс) № 0000340 від 15.03.2023;

автотранспортна накладна - CMR № 003552 від 15.03.2023;

декларація про походження товару № 0000340 від 15.03.2023;

банківські платіжні документи, що стосуються товару № 62 від 31.01.2023 та № 63 від 07.03.2023;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 20.03.2023;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 30.09.2022 та № 2 від 01.12.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № IT040121 від 04.01.2021;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - заявка № б/н від 10.03.2023;

договір (контракт) про перевезення № 0119/1 від 19.01.2021;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 9685506 від 17.03.2023;

інші некласифіковані документи - лист пояснення № б/н від 16.03.2023.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» згенеровано такі форми митного контролю: « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «Необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди. Відповідно до умов поставки, до ціни угоди не включені витрати на транспортування та/або навантаження. При цьому відповідні витрати не включені до митної вартості (не зазначені у ДМВ). Перевірити повноту декларування складових митної вартості.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 МК України.

Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях».

Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме витрати на транспортування, а саме відсутній договір між перевізником та експедитором. Прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».

Уповноваженою особою декларанта додатково були надані таки документи:

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 201/3 від 20.03.2023;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 21.12.2022;

копія митної декларації країни відправлення № 23ITQ3J1T0003901E0 від 16.03.2023;

договір (контракт) про перевезення № 01/14-05/09 від 14.05.2009;

лист експортера б/н від 22.03.2023.

Листом № 61 від 23.03.2023 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи. Інших додаткових документів протягом 10 днів надаватися не будуть.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000024/2 від 23.03.2023, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом додатково подано до митного оформлення копії: договір-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.05.2009 №01/14-05/09 між експедитором та перевізником, рахунок-фактура на оплату послуг від 20.03.2023 №201/3, прайс-лист від 21.12.2022 №б/н, експортна декларація від 16.03.2023 №23ITQ3J1T0003901E0, лист експортера від 22.03.2023 №б/н. Також декларантом 23.03.2023 в 08:32 надіслано лист №61 та повідомлено митний орган про те, що всі необхідні документи надані.

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною четвертою статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

При проведенні перевірки товаросупровідних документів наданих до митного оформлення встановлено розбіжність опису товару з описом в інвойсі відправника, а саме: в гр. 31 МД задекларовано, що призначення даного товару господарсько-побутове, в електронному інвойсі до гр. 31 - для друку, а в інвойсі від 15.03.2023 №0000340 для нанесення малюнку. В даному інвойсі та CMR від 15.03.2023 №003552 наявне посилання на невідомий документ від 15.03.2023 №0000448, який до митного оформлення надано не було. Прайс-лист від 21.12.2022 носить характер комерційної пропозиції, оскільки запропонований лише ТОВ «Марго» (не для широкого кола покупців) та не містить асортименту продукції.

У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України.

Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 20.02.2023 №UA103330/2023/133634, на рівні 1,9539 євро/кг (2,0759 дол. США/кг) (а.с.12-13).

23.03.2023 прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403030/2023/000176 (а.с.10).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості за ціною договору.

Підставою для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД № 23UA403030007783U0 від 20.03.2023 були такі обставини:

при проведенні перевірки товаросупровідних документів наданих до митного оформлення встановлено розбіжність опису товару з описом в інвойсі відправника, а саме: в гр. 31 МД задекларовано, що призначення даного товару господарсько-побутове, в електронному інвойсі до гр. 31 - для друку, а в інвойсі від 15.03.2023 №0000340 для нанесення малюнку;

в даному інвойсі та CMR від 15.03.2023 №003552 наявне посилання на невідомий документ від 15.03.2023 №0000448, який до митного оформлення надано не було;

прайс-лист від 21.12.2022 носить характер комерційної пропозиції, оскільки запропонований лише ТОВ «Марго» (не для широкого кола покупців) та не містить асортименту продукції;

у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

На переконання відповідача у сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Суд, дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України документи, які подавалися разом із митною декларацією, а також додатково подані документи, дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості (описані вище обставини), є безпідставними та надуманими.

Так, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України:

на виконання пункту 1 цієї норми подано декларацію митної вартості з вказівкою на документи, що підтверджують заявлену митну вартість (графа 4 декларації митної вартості);

на виконання пункту 2 - зовнішньоекономічний договір № IT040121 від 04.01.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 30.09.2022 та № 2 від 01.12.2022;

на виконання пункту 3 - рахунок-проформа № 0001112 від 16.01.2023, рахунок-фактура (інвойс) № 0000340 від 15.03.2023;

на виконання пункту 4 - банківські платіжні документи, що стосується оплати товару: № 62 від 31.01.2023 та № 63 від 07.03.2023;

на виконання пункту 5 - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, не подавались у зв`язку із їх відсутністю та наявністю усіх необхідних відомостей в наданих документах;

на виконання пункту 6 - автотранспортна накладна - CMR № 003552 від 15.03.2023; банківські платіжні документи, що стосуються товару документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 20.03.2023; договір (контракт) про перевезення № 0119/1 від 19.01.2021; заявку № б/н від 10.03.2023;

на виконання пункту 7 - ліцензія на імпорт товару не подавалась, оскільки товар не підлягає ліцензуванню;

на виконання пункту 8 - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування не подавались, оскільки страхування товару не здійснювалось;

Крім того, як встановлено судом, разом з митною декларацією додатково були надані і інші документи, що стосуються товару: сертифікат якості № 15/03/23-1 від 15.03.2023; декларація про походження товару № 0000340 від 15.03.2023; лист пояснення постачальника № б/н від 16.03.2023.

Додатково на вимогу митниці декларантом позивача надані: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 201/3 від 20.03.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 21.12.2022; копія митної декларації країни відправлення № 23ITQ3J1T0003901E0 від 16.03.2023; договір (контракт) про перевезення № 01/14-05/09 від 14.05.2009; лист експортера б/н від 22.03.2023.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд найперше зазначає, що воно містить загальні фрази, фактично цитування положень МК України, як-от: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, країни транзиту; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Таке обґрунтування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA403030/2023/000024/2 від 23.03.2023 з посиланням на типові формулювання з нормативних актів та загальні фрази на підтвердження сумнівів митного органу щодо заявленої митної вартості товару, не може вважатися достатнім і правомірним за своєю суттю.

Стосовно інших обставин і розбіжностей на, які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, то суд встановив таке.

У наданих до митного оформлення разом з МД документах, їх перекладі, наведений такий опис імпортного товару, заявленого до декларування:

в гр. 31 МД : «Папір основа з целюлозного волокна в рулонах шириною 33 см, білого кольору. Даний товар є трьохшаровим целюлозним полотном, яке виготовлене з вибілених волокон хвойних та листяних порід деревини. Усі шари виробу є креповані (приблизно від 10,0%). Папір не гофрований, не крейдований, не тиснений, не перфорований, без водяних знаків, без покриття та не просякнутий спеціальними речовинами, не містить волокон одержаних механічним способом, перфорація, гофрування і наявність малюнка відсутні... Призначення господарське-побутове…» (а.с.24-25),

в проформі-рахунку від 15.03.2023, перекладеному українською мовою: «папір основа /серветочна 3 шар, гр.17.5, см 33 для нанесення малюнку» (а.с.28),

в відомостях електронного інвойсу до гр.31: «для друку» (а.с.31).

Вказані обставини щодо написання дещо різних характеристик імпортного товару мають місце, проте такі недоліки не свідчать, що мова йде про різний товар, який заявлений до декларування, а також не вказують на розбіжності у документах, які стосуються вартості товару чи її складових.

Комерційні документи - це документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та у рахунку-проформі. Рахунок-фактура - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

Наданий у спірному випадку до митного оформлення рахунок-фактура дозволяв ідентифікувати поставку оцінюваного товару та містив відомості, які підтверджують інформацію щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Розбіжності в описі товару (його призначенні) в митній декларації, інвойсі та електронному інвойсі не можуть бути перешкодою для обчислення митної вартості за ціною договору, позаяк така безпосередньо не стосується ціни, що фактично сплачена чи підлягає сплаті за товар. При цьому словосполучення «для друку» і «для нанесення малюнку» не відрізняються суттєво за значенням, і при перекладі документів могли бути використанні як взаємозамінні слова. У будь-якому разі такі розбіжності у написанні назви товару, що поставляється, не впливає на числове значення складових митної вартості товару.

Щодо мотивації Тернопільської митниці в оскаржуваному рішенні на те, що в інвойсі та CMR від 15.03.2023 №003552 зазначений документ від 15.03.2023 №0000448, який до митного оформлення надано не було, то суд зазначає, що якщо такий документ не стосувався підтвердження заявленої митної вартості і його надання не випливає з переліку документів, визначених частиною другою статті 53 МК України, то декларант позивача підставно його не надав.

З пояснень представника позивача вбачається, що документ від 15.03.2023 №0000448 - це італійський вантажний документ; оскільки вказаний документ не впливає на числове значення складових митної вартості товарів, тому й не подавався відповідачу разом з МД.

На переконання суду відсутність такого документу, на який є посилання в інвойсі та коносаменті не свідчить про розбіжності чи неповноту відомостей безпосередньо в інвойсі чи коносаменті.

Також суд встановив, що декларантом позивача для підтвердження заявлено митної вартості додатково на вимогу митниці надано прайс-лист від 21.12.2022. Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що такий прайс-лист носить характер комерційної пропозиції, оскільки запропонований лише ТОВ «Марго» (не для широкого кола покупців) та не містить асортименту продукції.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Дійсно лист від 21.12.2022 містить інформацію про ціну на товар лише для ТОВ «Марго» (а.с.42), а тому його не можна вважати як прайс-лист, тобто пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців. Проте інформація, що міститься в цьому листі від 21.12.2022 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення таким як рахунок-проформа, рахунок-інвойс, і це дає підстави вважати, що будь-які розбіжності у ціні товару відсутні.

Отже, на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України. Митний орган необґрунтовано в оскаржуваному рішенні вказує про розбіжності у документах, бо такі не стосуються числових значень, що впливають на митну вартість товару.

При розгляді справи суд не встановив у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки документів чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості. Такі висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові № 815/2552/16 від 15.02.2023.

Щодо спрацювання індикаторів ризиків при митному оформленні товару, ввезеного позивачем, то суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17, в якій касаційний суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО «Інспектор» та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю ідентичних товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або, що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000024/2 від 23.03.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації №UA403030/2023/000176 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 5368,00 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією від 19.05.2023 №1619 (а.с.9).

Питання про стягнення витрати на правничу допомогу не вирішується, бо позивачем у позовній заяві зроблено заяву про те, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду додатково у порядку частини сьомої статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Марго" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403030/2023/000024/2 від 23.03.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2023/000176 від 23.03.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марго" судовий збір у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Марго" (вулиця Бродівська, будинок, 60, місто Тернопіль, 46400, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 32941950).

Відповідач: Тернопільська митниця (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576).

Повний текст рішення складено та підписано 12 липня 2023 року.

СуддяЧепенюк О.В.