Постанова

від 12.07.2023 по справі 380/13962/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/13962/22 пров. № А/857/3111/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівУлицького В.З. та Довгої О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву представника адвоката Цімури Яромира Володимировича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про розподіл судових витрат, понесених під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Львівській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Цімури Яромира Володимировича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління ДПС у Львівській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,-

В С Т А Н О В И В:

06.10.2022р. за допомогою системи «Електронний суд» представник адвокат Цімура Я.В., діючий на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати неправомірними дії відповідача Головного управління /ГУ/ ДПС у Львівській обл. щодо складення стосовно позивача вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4341-51 від 02.03.2021р.;

визнати протиправною та скасувати винесену відповідачем ГУ ДПС у Львівській обл. вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4341-51 від 02.03.2021р., якою визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37788 грн. 74 коп.;

судові витрати покласти на відповідача (а.с.1-5).

Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) (а.с.14 і на звороті).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Львівській обл. № Ф-4341-51 від 02.03.2021р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.42-44).

Згідно додаткового рішення суду від 27.01.2023р. заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Львівській обл.; в задоволенні решти вимог заяви відмовлено (а.с.66-67).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням (основним), його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Львівській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.72-74).

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023р. апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023р. в адміністративній справі № 380/13962/22 залишено без задоволення, а вказане рішення суду без змін; понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладені на апелянта ГУ ДПС у Львівській обл. (а.с.116-126).

28.06.2023р. на адресу апеляційного суду за допомогою електронного зв`язку надійшла заява представника адвоката Цімури Я.В., діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про розподіл судових витрат, в якій останній просить стягнути такі витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській обл. в розмірі 7500 грн., які були понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (а.с.127-129).

Письмові заперечення на подану заяву від відповідача ГУ ДПС у Львівській обл. до апеляційного суду не надходили.

Розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткову підставність і обґрунтованість заяви про розподіл судових витрат та необхідність вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду справи, про що слід винести додаткову постанову.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України.

За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведеного слідує, що в підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представником позивача заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою в суді апеляційної інстанції, від адвоката Цімури Я.В. у вигляді ознайомлення з апеляційною скаргою, консультування клієнта, підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу, складання акту і підготовки заяви про розподіл судових витрат, отримання рішення суду і виконавчих листів.

Звідси, надані послуги не дублюють одна одну, мали вплив на хід розгляду справи та потребували спеціальних професійних навиків.

На підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги позивачем представлено договір № 78/22 від 14.09.2022р. про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Цімурою Я.В. (а.с.129-130).

Факт надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції стверджується Актом приймання-передачі наданої правової допомоги № 2 від 27.06.2023р. (зворот а.с.130).

До складу виконаних робіт (наданих послуг) включено:

ознайомлення з апеляційною скаргою, консультування клієнта 1 год. вартістю 1500 грн.;

підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу 2 год. вартістю 3000 грн.;

складання акту, підготовка і подання клопотання про розподіл судових витрат - 1 год. вартістю 1500 грн.;

отримання рішення суду, виконавчих документів, подання їх на виконання - 1 год. вартістю 1500 грн.

Для підтвердження оплати наданих послуг заявником надані платіжні інструкції №№ 436657343, 436657343, які датовані 18.04.2023р., на загальну суму 5000 грн. (а.с.131-132).

Також в матеріалах справи наявний ордер серії ВС № 1212017 від 27.06.2023р. на ведення справи адвокатом Цімурою Я.В. та представництво інтересів позивача у Восьмому апеляційному адміністративному суді (зворот а.с.113).

Із змісту згаданих документів однозначно та чітко убачається, що останні стосуються правової допомоги, наданої позивачу під час розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023р. в адміністративній справі № 380/13962/22.

Аналіз цих документів дозволяє чітко та однозначно визначити обсяг наданої правової допомоги, кількість годин, витрачених для їх надання, а також їхню вартість.

Отже, надані суду матеріали доводять факт надання позивачу правової допомоги адвокатом Цімурою Я.В. в суді апеляційної інстанції, а відтак підтверджують понесення позивачем витрат на правову допомогу в розглядуваній адміністративній справі № 380/13962/22.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини /ЄСПЛ/, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

В пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Як відзначено у п.95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п.154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

В силу вимог процесуального закону суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Апеляційний суд вважає, що позивачем доведено фактичне понесення витрат на правову допомогу у вигляді підготовки відзиву на апеляційну скаргу, заяви про розподіл витрат на правову допомогу.

Враховуючи складність справи, залишення без задоволення апеляційної скарги на основне рішення суду першої інстанції, співмірність понесених витрат із ціною позову та значення справи для позивача, присуджену суму витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Львівській обл., який був апелянтом в розглядуваній справі, на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в загальному розмірі 1500 грн.

Таким чином, в порядку п.3 ч.1 ст.252 КАС України належить винести додаткову постанову з приводу вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській обл. на користь позивача витрати, пов`язані з правничою (правовою) допомогою, в розмірі 1500 грн.

Керуючись ст.ст.139, 143, ч.4 ст.229, ст.ст.243, 252, 311, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника адвоката Цімури Яромира Володимировича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про розподіл судових витрат, - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про витрати на професійну правничу (правову) допомогу за результатами апеляційного розгляду справи № 380/13962/22.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській обл., утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (79003, м.Львів, вул.Стрийська, буд.35; код ЄДРПОУ 43143039), понесені витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

В задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу, - відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький О. І. Довга

Дата складання повного тексту судового рішення: 12.07.2023р.