Постанова

від 04.07.2023 по справі 331/354/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.07.2023 Справа № 331/354/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 331/354/17 Головуючий у 1 інстанції: Яцун О.О.

№ 22-ц/807/1242/23 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Трофимової Д.А.

секретар: Бєлова А.В.

розглянувши апеляційнускаргу Акціонерного товариства «ПроКредит банк» в особі представника Артемєвої Ганни Олегівни на ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 27 березня 2023 року по справі за скаргою Акціонерного товариства «ПроКредит банк» в особі представника Артемєвої Ганни Олегівни на дії державного виконавця Олександрівському відділу держаної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кисліциної Юлії Дмитрівни, заінтересована особа ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 27 березня 2023 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючисьз зазначеноюухвалою суду АТ «ПроКредит банк» в особі представника Артемєвої Г.О. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову, яким скаргу задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що вобґрунтування поданої на дії ДВС скарги, заявник вказує, що на примусовому виконанні у державного виконавця Олександрівськоговідділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)Кисліциної Ю.Д. перебуває виконавче провадження № 65783728 з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі № 331/354/17 від 27.11.2017 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості у загальній сумі 3341322 грн. 23 коп.Предметом іпотеки є: житловий будинок з гаражем літ. П-2, загальною площею 331,6 кв.м., житлова площа 68,9 кв.м., реєстраційний номер 279934723101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, загальною площею 0,0343 га, кадастровий номер 2310100000:01:003:0275, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 .

Вказаний предмет перебуває в іпотеці АТ «ПроКредит Банк», відповідно до Договору іпотеки № 316159-ДІ1 від 11.02.2014 року.Відомості щодо обтяження житлового будинку та земельної ділянки іпотекою за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.Заявник вказує, що11.06.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65783728, а вже09.11.2021 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 65783728 було винесено постанову про опис та арешт майна боржника.

В лютому 2023 року представник стягувача звернулася до державного виконавця Кисліциної Ю.Д. із заявою про передачу майна на реалізацію з прилюдних торгів, без отримання попередньої згоди на це органів опіки та піклування, у зв`язку з тим, що боржником, як іпотекодавцем, було порушено положення Договору іпотеки та норми чинного законодавства, які забороняють проведення реєстрації місця проживання особи в предметі іпотеки без попередньої згоди на вчинення таких дій від стягувача, як іпотекодержателя.В скарзі зазначено, що 13.03.2023 року стягувач отримав повідомлення від державного виконавця (вих. № 2/29,26-38/6 від 06.03.2023 року). У повідомлені державний виконавець зазначає, що отримав відповідь районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, відповідно до якої - з метою захисту майнових та житлових прав та інтересів малолітнього ОСОБА_2 , орган опіки та піклування вважає за недоцільне надання дозволу на реалізацію будинку АДРЕСА_1 .

Згідно листа-відповіді державного виконавця, у зазначеному вище будинку зареєстрований малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Наявність зареєстрованої у житловому будинку боржника ОСОБА_1 дитини унеможливлює, на думку державного виконавця, передачу зазначеного майна на реалізацію без дозволу органу опіки та піклування.Заявник вважає, що такі дії державного виконавця є незаконними та такими, що грубо порушують інтереси стягувача - АТ «ПроКредит Банк». В скарзі також зазначено, що в даній ситуації була відсутня згода іпотекодержателя на реєстрацію будь-яких осіб, в тому числі в предметі іпотеки, а також те, що малолітній ОСОБА_3 не є дитиною боржника ОСОБА_1 .

Заявник також вказує, що в даній ситуації відсутня потреба в отриманні дозволу органу опіки та піклування.

Виходячи із вищенаведеного, заявник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліциної Ю.Д., в рамках виконавчого провадження № 65783728, щодо відмови від проведення необхідних заходів для примусової реалізації житлового будинку з гаражем літ. П-2, загальною площею 331,6 кв.м., житлова площа 68,9 кв.м., реєстраційний номер 279934723101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, загальною площею 0,0343 га, кадастровий номер 2310100000:01:003:0275, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що нал ежать ОСОБА_1 , та зобов`язати державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліцину Ю.Д. в рамках виконавчого провадження № 65783728, без попередньої згоди органів опіки та піклування (районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району) провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації житлового будинку з гаражем літ. П-2, загальною площею 331,6 кв.м., житлова площа 68,9 кв.м., реєстраційний номер 279934723101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка, загальною площею 0,0343 га, кадастровий номер 2310100000:01:003:0275, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 , що виражається у визначенні вартості арештованого майна та подальшої передачі на реалізацію з прилюдних торгів, шляхом підготовки та направлення необхідної заявки на реалізацію арештованого майна для її внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги.

За змістом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 27 листопада 2017 року (а.с.146), який був направлений стягувачем АТ «ПроКредит Банк» разом з заявою про відкриття виконавчого провадження від 03 червня 2021 року (а.с.141-142), старшим державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліциною Юлією Дмитрівною 11 червня 2021 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65783728 (а.с.140).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видано Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 08 липня 2021 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , матір`ю вказана ОСОБА_4 , а батьком - ОСОБА_5 (а.с.126).

Як вбачається з копії довідки № 113-16832135 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 08 липня 2021 року по теперішній час (а.с.124).

Також, відповідно до копії довідки № 113-16833250 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.125).

Згідно довідки № 113-16918764, ОСОБА_6 (боржник по справі), ІНФОРМАЦІЯ_5 , також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 лютого 2012 року по теперішній час (а.с.123).

Тож судом першої інстанції встановлено, що малолітній ОСОБА_3 з моменту реєстрації його народження, а саме з 08 липня 2021 року зареєстрований за місцем реєстрації своєї матері ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 . А отже, в даній ситуації недоцільно стверджувати, що дії боржника є недобросовісними, у зв`язку з державною реєстрацією малолітньої дитини, так як за даною адресою також зареєстрована мати даної дитини.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що доводи заявника щодо відсутності згоди іпотекодержателя на реєстрацію дитини в предметі іпотеки, не відноситься до предмету розгляду даної скарги, оскільки в даній справі оскаржуються дії/бездіяльність державного виконавця в рамках даного виконавчого провадження.

Суд першої інстанції також зазначив, що існує житловий спір, який має вирішуватися поза межами розгляду даної скарги, шляхом подання цивільного позову, або ж шляхом оскарження дій державного реєстратора, який здійснив реєстрацію малолітнього ОСОБА_3 за вищевказаною адресою.

Судом першої інстанції також встановлено, що державний виконавець Кисліцина Ю.Д. в межах даного виконавчого провадження та для забезпечення виконання рішення суду, враховуючи вищенаведені підстави, неодноразово зверталась до суду з поданням про встановлення порядку виконання рішення суду за умови виниклих ускладнень виконання.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 26 жовтня 2022 року, в задоволенні подання головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліциної Юлії Дмитрівни про встановлення порядку виконання рішення було відмовлено, мотивуючи тим, що державний виконавець зобов`язаний в разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, повинен отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначено у заяві на реалізацію арештованого майна (а.с.76-77).

Відповідно до листа Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району, назапит № 296/6 від 10.01.2023року, про надання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна боржника ОСОБА_1 ,за адресою: АДРЕСА_1 , районна адміністраціяЗапорізької міської ради по Олександрівському району повідомляє наступне.Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» проголошено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Статтею 177Сімейного кодексу України визначено, що батьки малолітньоїне мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, щодо майна, власником (співвласником) та/або користувачем якого є дитина; видавати письмові зобов`язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло. Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини у випадках, якщо ними встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини. Безпосередньо порядок, терміни і перелік документів, що подаються для отримання дозволу органу опіки та піклування на вчинення правочину з нерухомим майном, право власності чи користування яким мають діти, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (зі змінами).

Питання про можливість надання дозволу органу опіки та піклування на подальшу реалізацію нерухомого майна боржника, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована та має право користування малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.01.2023 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при районній адміністрації.

Встановлено, що у листі державного виконавця відсутні відомості про гарантування збереження житлових прав цієї дитини при реалізації майна боржника, немає згоди батьків/законних представників дитини на вчинення вказаного правочину, крім того відсутні документи, визначені вказаним вище Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.Враховуючи вказані вище обставини і вимоги законодавства України, районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району як орган опіки та піклування, діючи виключно в інтересах малолітньої дитини,вважає недоцільним надавати дозвіл на реалізацію нерухомого майна боржника, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована та має право користування малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.66-67).

Як вбачається із змісту заяви АТ «ПроКредит Банк» (вих. № 2023/03/02-1 від 03.02.2023 року), яка адресована Олександрівському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), стягувач просить сформувати та направити організатору торгів ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності, а саме:житловий будинок з гаражем літ. П-2, загальною площею 331,6 кв.м., житлова площа 68,9 кв.м., реєстраційний номер 279934723101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0343 га, кадастровий номер 2310100000:01:003:0275, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою примусового виконання рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у справі № 331/354/17(а.с.61-63).

Відповідно до листа-відповіді № 2/29.26-38/6 від 06.03.2023 року, який адресовано представнику стягувача, вбачається, що державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кисліцина Юлія Дмитрівна повідомила, що 03.02.2023 року надійшла відповідь від районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району про відмову у наданні дозволу на примусову реалізацію житлового будинку. Зазначена обставина ускладнює виконання судового рішення, адже відсутній дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина.Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Отримання попередньої згоди органів опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, є необхідним обов`язком виходячи з норм законів, які передбачають такий механізм як попереджальний для захисту прав дітей. Виходячи з вищевикладеного державним виконавцем не може бути направлена заявка на реалізацію майна без дозволу органу опіки та піклування (а.с.59-60).

Слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (в електронній або паперовий формі).

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень).

У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5(далі - Інструкції з організації примусового виконання рішень), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах обов`язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов`язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини та осіб, які їх замінюють, вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Системний аналіз статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх.

Члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону (частина перша статті 405 ЦК України). Це кореспондує частині першій статті 156 Житлового кодексу Української РСР (далі ЖК УРСР), яка передбачає, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. При цьому за згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно (частина друга статті 156 ЖК УРСР).

Згідно із частиною четвертою статті 156 ЖК УРСР, до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК УРСР. Відповідно до змісту частини другої статті 64 ЖК УРСР це є: дружина наймача, їх діти і батьки. Також членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником будинку (квартири) і ведуть з ним спільне господарство.

Діти члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем (частини друга статті 18 Закону України «Про охорону дитинства»).

Таким чином, суд першої інстанції проаналізував чинне у сфері правовідносин сторін законодавство та зробив правомірний висновок про те, що державним виконавцем проводилися дії та заходи щодо здійснення виконання, робилися відповідні запити та були витребувані необхідні дозволи та документи.

Та обставина, що при здійсненні виконання виникли ускладнення , зокрема та обставина, що ОСОБА_4 , являється рідною сестрою боржника, зареєстрована за вказаною даною адресою разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.124), при цьому проживають разом із власником та ведуть з ним спільне господарство, не може бути розцінена як ухилення державного виконавця від виконання.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, та особистого тлумачення апелянтом норм закону.

З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ПроКредит банк» залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 27 березня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 липня 2023 року.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

Д.А. Трофимова