Рішення

від 13.07.2023 по справі 553/2052/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2052/22

Провадження № 2/553/381/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.07.2023м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.,

за участю секретаря: Ковпак А.І.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Подільський відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

28.06.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Подільський відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання батьківства та стягнення аліментів. Позивач вказує, що у 2013 році вона підтримувала близькі відносини з ОСОБА_5 . Через деякий час ОСОБА_3 дізналась, що завагітніла. В подальшому відповідач перестав відповідати на дзвінки та припинив будь-яке спілкування. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила ОСОБА_4 . Народження сина зареєструвала у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, про що вчинено актовий запис №454 від 09.10.2013 року, даний факт підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Ім`я та по-батькові сина у Книзі реєстрації народжень було записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України зі слів матері (даний факт підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00017659271 від 14.02.2017 року). До звернення з даним позовом до суду позивач звернулась до відповідача з листом, в якому описала всі обставини, бажання дитини зустрітись з ним та запропонувала пройти ДНК-експертизу на предмет підтвердження батьківства відповідача та ОСОБА_4 та визнати його батьківство на підставі результатів тесту. Лист було отримано, але відповідач жодної відповіді не надав. Враховуючи зазначене, прийняла рішення про звернення до суду з даним позовом, в якому просить:

1)визнати ОСОБА_5 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), батьком малолітнього ОСОБА_4 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 );

2)внести зміни до актового запису № 454 від 09.10.2013 року, вчиненого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, про народження ОСОБА_4 , а саме: зазначити батьком дитини ОСОБА_5 ;

3)стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 28.06.2022 року та до досягнення дитиною повноліття.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022 року справу передано судді Тимчуку Р.І.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 05.07.2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного.

11.08.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому представник вказав, що просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за безпідставністю і недоведеністю; вказав, що відповідач не заперечує проти проведення молекулярно-генетичної експертизи.

23.08.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона вказала, що позов підтримує, просить задовольнити позовні вимоги, а доводи, наведені у відзиві відповідача, не враховувати, та призначити молекулярно-генетичну експертизу, яку доручити експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м.Полтава, пров. Рибальський, 8).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 11.01.2023 року клопотання позивача задоволено та призначено по справі молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи являється ОСОБА_5 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) біологічним батьком ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , народжений громадянкою України, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )?;

- яка вірогідність батьківства ОСОБА_5 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відносно ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , народжений громадянкою України, ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )?

Проведення молекулярно-генетичної експертизи доручено експертам Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Полтава, пров. Рибальський, 8).

21.04.2023 року справа повернулася з висновком молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/117-23/3117-БД від 11.04.2023 року, в якому вказано, що ОСОБА_5 являється біологічним батьком ОСОБА_4 , ймовірність батьківства складає 99,9999999930672 %.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 24.04.2023 року поновлено провадження у даній справі.

29.05.2023року на адресу суду від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких представник вказує, що у разі задоволення вимоги про стягнення аліментів, просить вказану позовну вимогу задовольнити частково, а саме стягнути аліменти у розмірі 1/8 частини доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Це пов`язано з тим, що відповідач має на утриманні також сина ОСОБА_6 , а також матір ОСОБА_7 , яка є пенсіонером по інвалідності.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

12.07.2023 року на адресу суду надійшов супровідний лист від представника позивача, в якому надано підтвердження працевлаштування відповідача, наявності у нього постійного стабільного доходу, наявності його права власності на нерухоме майно (земельну ділянку) та наявності на утриманні у позивача, крім старшого сина ОСОБА_4 , меншого сина ОСОБА_8 , та батька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Представник позивача адвокатГовтвяниця М.В.в судовомузасіданні позовпідтримала,просила задовольнитиу повномуобсязі зпідстав,наведених упозовній заяві.Вказала,що першапозовна вимога(визнати ОСОБА_5 батькоммалолітнього ОСОБА_4 )доведена висновкоммолекулярно-генетичноїекспертизи №СЕ-19/117-23/3117-БДвід 11.04.2023року,в якомувказано,що ОСОБА_5 являється біологічнимбатьком ОСОБА_4 ,ймовірність батьківстваскладає 99,9999999930672%.Стосовно другоїпозовної вимоги(внестизміни доактового запису) вонаслідує зпершої вимоги.Стосовно третьоїпозовної вимоги(стягнутиз ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) вказує, що зі сторони відповідача було заявлене заперечення, в якому просить стягнути аліменти у меншому розмірі, а саме 1/8 частини доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З даним запереченням категорично не погоджується, вказує, що вона жодним чином не доведена відповідачем, зокрема, відповідач зазначив, що на його утриманні знаходяться старі батьки, проте не надав жодних доказів того, що підтверджують факт того, що вони дійсно перебувають на його утриманні. Тобто доказів, які б підтверджували факт їхнього спільного проживання, чеки, які б підтверджували, що він допомагає грошима чи іншим, до суду не надано. Також відповідач не зазначив у своєму відзиві, що в нього є дві сестри, які є працездатними і також можуть утримувати своїх батьків. Відтак, жодних доказів того, що батьки відповідача потребують допомоги і відповідач при актуальному розмірі доходів (це близько 37-47 тисяч у місяць) не має можливості їх утримувати. Позивач не може наразі працювати тому, що в неї на утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей та лежачий батько (медичні документи наявні в матеріалах справи підтверджують те, що батько після операції і він не може ходити). Тому аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, забезпечать дитині належний рівень харчування, навчання та допоможе позивачу забезпечити необхідні потреби дитини. Крім того, позивач не зверталась більше 9 років та не просила ніякої матеріальної допомоги у відповідача, якби вона не опинилась в такій ситуації, як зараз, коли не може вийти на роботу. Тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що відповідач позов не визнає та просить в його задоволенні відмовити. Однак враховуючи, що позовні вимоги є похідними одна від одної, то вважає за необхідне зосередити увагу саме щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказала, що законодавство передбачає при визначенні розміру аліментів обов`язкове врахування позиції платника аліментів і наявність на його утриманні інших осіб, які мають право на таке утримання. У відповідача на утриманні є малолітня дитина, а також батьки пенсійного віку і один з батьків є особою з інвалідністю, які потребують додаткового утримання зі сторони своїх дітей. Кількість дітей у цьому випадку не є вирішальною тому, що обов`язок утримувати своїх батьків є у кожної дитини. Враховуючи розмір доходів відповідача, а також рекомендований законом розмір аліментів, обставини щодо наявності у відповідача на утриманні іншої дитини та старих батьків, розмір аліментів, які просить позивач значно перевищує розмір рекомендований законодавством та створює певний дисбаланс щодо прав і обов`язків батька і матері стосовно дитини. Тому враховуюче зазначене, якщо судом буде вирішено задовольнити позовні вимоги, вказує, що потрібно зменшити розмір аліментів до 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Подільського відділу реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення відповідача проти позову, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 народила ОСОБА_4 . Народження сина зареєструвала у Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, про що вчинено актовий запис № 454 від 09.10.2013 року, даний факт підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 9). Ім`я та по-батькові сина у Книзі реєстрації народжень було записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України зі слів матері (даний факт підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00017659271 від 14.02.2017 року).

Як встановлено в ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст. 128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/117-23/3117-БД від 11.04.2023 року вказано, що ОСОБА_5 являється біологічним батьком ОСОБА_4 , ймовірність батьківства складає 99,9999999930672 %.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо визнання ОСОБА_5 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), батьком малолітнього ОСОБА_4 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання внести зміни до актового запису № 454 від 09.10.2013 року, вчиненого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, про народження ОСОБА_4 , а саме: зазначити батьком дитини ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

З огляду на вищенаведене, суд визнає, що позовна вимога ОСОБА_3 щодо зобов`язання внести зміни до актового запису № 454 від 09.10.2013 року, вчиненого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, про народження ОСОБА_4 , а саме: зазначити батьком дитини ОСОБА_5 , є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо вимогипро стягненняз ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, 28.06.2022 року, та до досягнення дитиною повноліття, суд враховує наступне.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з довідки про доходи №249 від 05.07.2023 року, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві відповідач ОСОБА_5 працює на посаді полковника служби цивільного захисту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, за період з січня 2023 року по червень 2023 року нарахована заробітна плата в сумі 326511,98 грн.

Судом встановлено факт, що у добровільному порядку ОСОБА_5 матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина позивачу не надає.

Сам факт народження у відповідача іншого сина ОСОБА_6 і внесення у свідоцтво про його народження запису про батька, яким є відповідач, не є достатнім доказом на підтвердження факту зміни його сімейного стану та (або) зміну (погіршення) його матеріального стану.

Згідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Окрім цього, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначає розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. А саме, частиною 3 вказаної статті передбачено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року; Проніна проти України, № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Заперечення відповідача не спростовують наявні у матеріалах справи докази.

Обов`язок відповідача щодо утримання своїх дітей на достатньому та гідному рівні для їх гармонійного розвитку визначений законодавством.

Суд прийшов до висновку про можливість сплати відповідачем аліментів у визначеному розмірі, що не порушує його майнових прав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду, 28.06.2022 року, та до досягнення дитиною повноліття є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини справи, надавши оцінку зібраним доказам в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 130 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ?

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Подільський відділ реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання батьківства та стягнення аліментів задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), батьком малолітнього ОСОБА_4 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Зобов`язати Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) внести зміни до актового запису № 454 від 09.10.2013 року, вчиненого Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції, про народження ОСОБА_4 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в місті Полтава Полтавської області, а саме: зазначити батьком дитини ОСОБА_5 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_5 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 28.06.2022 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 (громадянинаУкраїни, ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,що проживаєза адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави 992,40 грн. судового збору.

У частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.07.2023 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук