Рішення

від 13.07.2023 по справі 176/1196/23

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/1196/23

провадження №2/176/569/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Крамар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: Дніпропетровська область, м.Жовті Води, вул.Горького, буд.2) про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2023 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що має 16 років 02 місяці 08 днів стажу роботи в умовах впливу шкідливих факторів, а з них з 08.10.2001 року по 10.10.2018 року з повним робочим днем у шахті «Інгульська» Виробничого Структурного Підрозділу ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді монтера колії, підземного гірника, підземного роздавальника вибухових матеріалів. 10.10.2018 року позивача було звільнено з роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав професійні захворювання.

П.14 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 16.05.2019 року, затвердженого першим заступником начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області, встановлено наявність у позивача професійних захворювань:

-радикулопатія попереково-крижова L5, S1, і шийна С5, C6, C7 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, деформуючого остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів.

П.16 вказаного Акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: робота в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК», незабезпечення з боку ДЗ «СМСЧ №19 МОЗ України» своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних профзахворювань та ненадання роботодавцю відповідних рекомендацій щодо подальшої роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК».

Згідно з п.17 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання визначені наступні: запиленість повітря робочої зони, у тому числі вміст вільного двоокису кремнію: середній 2,2 мг/м3, максимальний 2,5 мг/м3 при нормі 2,0 мг/м3. Підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони +10,3°С +21,3°С при нормі +17 +26 ° С, рівень вологості та рухомості повітря, вологість 96 при нормі 60-95%. Рівень фізичного перевантаження, а саме: час перебування в незручній позі складає 21,8-52 % при нормі 25% часу зміни, кількість вимушених нахилів корпусу за зміну становить 148-184 при нормі 51-100 відносяться до ІІІ класу 1 ступеню важкості трудового процесу. Маса вантажу, що підіймається та переміщується до 25,0 при нормі до 30 кг. Величина статичного навантаження за зміну складає 277200 при нормі 100000 кг/с.

За показниками напруженості трудового процесу та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну ІІІ клас 2 ступінь напруженості трудового процесу.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 09.06.2020 року серії 12 ААА №085696 позивачу повторно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60%, при цьому зазначено про потребу позивача в амбулаторному лікуванні, лікуванні в стаціонарі, санаторно-курортному лікуванні.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 09.06.2020 року серії 12ААБ №571364 позивачу встановлено третю групу інвалідності та зазначено про протипоказання фізичного навантаження, роботи в умовах шуму.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 01.06.2022 року серія 12 ААА №105691 позивачу повторно та безтерміново визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60%, при цьому зазначено про потребу позивача в медикаментозному лікуванні, лікуванні в стаціонарі, санаторно-курортному лікуванні.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 01.06.2022 року серія 12ААВ №197255 позивачу встановлено третю групу інвалідності безтерміново та зазначено про протипоказання фізичних навантажень, роботи в умовах шуму.

Копія довідки Медико-соціальної експертної комісії на підтвердження втрати працездатності у відсотках, яка видавалась вперше, у позивача не збереглась, однак представник позивача зазначає, що відсутність даної довідки не перешкоджає розгляду справи по суті позовних вимог, оскільки вона необхідна тільки для визначення особи, яка має виплачувати таке відшкодування.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність професійного захворювання, підтверджуються діагнози професійних захворювань позивача.

Діагнози встановлені на підставі скарг на біль в шийному і п/кр відділах хребта, з іррадіацією в плечовий пояс та нижні кінцівки, що посилюється при рухах та після фізичних навантажень, оніміння в кінцівках, судоми в литкових м`язах та м`язах передпліч, частіше в нічний час, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових та колінних суглобах, утруднення при ході.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжуються значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. На думку позивача факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що він тривалий час пропрацював на роботі в небезпечних умовах праці у відповідача, в зв`язку з чим отримав професійні захворювання, втратив працездатність, що протягом тривалого часу фізично та морально страждає, порушено його звичний уклад життя, він не в змозі виконувати чоловічу роботу, а фізичні навантаження не дають йому вільно дихати та вільно рухатись, ходити, він змушений часто звертатися в лікувальні заклади та проходити постійне лікування, у зв`язку в втратою професійної працездатності він постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль, незважаючи на постійні курси лікування, які дають лише деяке тимчасове полегшення його стану, повне відновлення його стану здоров`я неможливе, що свідчить про незворотність такої втрати, як здоров`я.

Позивач вважає виваженим та справедливим розмір відшкодування йому моральної шкоди у розмірі 245000 грн, які він просить стягнути з відповідача, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.

Представнику відповідача ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" відповідно до вимог ЦПК України, було вручено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що свідчить підпис представника відповідача у розносній книзі, копія якої міститься в матеріалах справи. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

16 червня 2023 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від ДП "Схід ГЗК" надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП "СхідГЗК" просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. /а.с.32-36/

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що дійсно, ОСОБА_1 в період з 08 жовтня 2001 року по 10 жовтня 2018 року працював на ДП «СхідГЗК», звідки його було звільнено на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

02 травня 2019 року позивач звернувся до ДП «СхідГЗК» із заявою про виплату йому одноразової грошової виплати як відшкодування моральної шкоди за отримане професійне захворювання у розмірі 7000 грн, крім того у заяві позивач просив утримати із зазначеної суми визначені законодавством України податки та збори.

08 травня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №18/288 про відшкодування моральної шкоди.

В пункті 2 зазначеного Договору було зазначено, що позивач відмовляється від будь-яких намірів стягнення на його користь інших сум моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання з ДП «СхідГЗК».

Зобов`язання відповідача по даному договору перед позивачем виконані в повному обсязі, позивачу сплачена моральна шкода з урахуванням сплачених ДП «СхідГЗК» податків, що підтверджується платіжним дорученням №1331 від 14.05.2019 року.

Відповідач зазначає, що відповідно до частини 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст.1168 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Тобто у разі реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом). Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 р. у справі №641/8857/17.

Відповідач стверджує, що позивач ОСОБА_1 погодився на сплату йому одноразово у відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на ДП «СхідГЗК» у сумі 7000 грн, про що укладено договір про відшкодування шкоди, отримав таку виплату одноразово з урахуванням сплати відповідачем ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням, що в силу ч.5 ст.23 ЦК України позбавляє позивача права повторно звертатися за відшкодуванням моральної шкоди.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди, провини відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача з порушення вимог ст.153 КЗпП України та ст.13 ЗУ «Про охорону праці» та настанням у позивача негативних наслідків втрати професійної працездатності, встановленої повторно з 20.06.2020 року у розмірі 60%.

Відповідач також посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, в якій зазначено, що відшкодування моральної шкоди, як вид відповідальності роботодавця за заподіяну працівникові моральну шкоду, передбачає наявність умов і підстав її настання, яких на практиці налічується чотири, а саме: вина роботодавця, факт порушення роботодавцем законних трудових прав особи, протиправність дій роботодавця та причинний зв`язок протиправної поведінки роботодавця і моральної шкоди, що настала. На думку відповідача, позивач у своїй позовній заяві не довів жодної з чотирьох умов, які є підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

Також, відповідач вважає, що основний доказ на який посилається позивач, а саме Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 15.05.2019 року, затверджений першим заступником начальника управління Державної служби з питань праці в Кіровоградській області, доводить протилежне, що в діях відповідача відсутня вина, протиправна поведінка та порушення роботодавцем законних трудових прав позивача, оскільки в п.16 Акту зазначено, що захворювання виникло внаслідок технологічного процесу на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК» та незабезпеченням з боку ДЗ «СМСЧ №19 МОЗ України» своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних профзахворювань та ненадання роботодавцю відповідних рекомендацій щодо подальшої роботи в шкідливих та небезпечних умовах, а в п.19 Акту встановлено, що осіб, які порушили законодавство про працю не встановлено.

Враховуючи викладене відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманням професійного захворювання відмовити у повному обсязі.

19 червня 2023 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій він наполягає на задоволенні позовних вимог. /а.с.37-39/

Представник позивача у відповіді на відзив не погоджується з доводами відповідача, оскільки під час укладення договору про відшкодування моральної шкоди від 08 травня 2019 року, сторонам не було відомо, що внаслідок отриманих професійних захворювань позивач втрачає працездатність на 60% та йому встановлюється третя група інвалідності.

Станом на момент укладення договору про відшкодування моральної шкоди від 08.05.2019 року сторони визначили розмір відшкодування моральної шкоди виходячи лише із самого факту наявності професійних захворювань, оскільки про втрату працездатності позивачем на той час відомо не було через відсутність відповідних висновків МСЕК. Однак, представник позивача звертає увагу суду на те, що Конституційний суд України у рішенні №1-9/2004 від 27.01.2004 року безальтернативно наголосив, що у випадку втрати працездатності працівник зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

На думку представника позивача, зазначене вказує на об`єктивну неможливість станом на 08.05.2019 року обґрунтовано визначити розмір заподіяної моральної шкоди позивачу у спірних правовідносинах. Крім того, представник позивача звертає увагу суду на те, що Велика палата Верховного суду у п.36 своєї постанови №210/3177/17 від 20 листопада 2019 року зазначила, що право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Також, представник позивача звертає увагу суду на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 19.01.2023 року розглянуто подібну справу №176/1014/22. У зазначеній постанові апеляційний суд дійшов висновку про наявність права на відшкодування моральної шкоди не зважаючи на укладену угоду, скасував рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області про відмову в задоволенні позовних вимог та ухвалив нове рішення про стягнення моральної шкоди.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , виданої на ім`я позивача ОСОБА_1 , останній дійсно працював на ДП «СхідГЗК», а саме 08.10.2001 року він був прийнятий на Інгульську шахту монтером колії. 01.08.2002 року переведений гірськоробочим підземним по четвертому розряду. 13.04.2004 року переведений підземним роздавачем вибухових матеріалів з повним робочим днем по п`ятому розряду. 10.10.2018 року позивача було звільнено з роботи у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи, на підставі п.2 ст.40 КЗпП України. /а.с.10-12/

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 15 травня 2019 року було встановлено, що професійне захворювання ОСОБА_1 виникло за таких обставин: робота в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК». Незабезпечення з боку ДЗ «СМСЧ №19 МОЗ України» своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних профзахворювань та ненадання роботодавцю відповідних рекомендацій щодо подальшої роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК». /а.с.13-17/

Згідно з п.14 акту Форми П-4 ОСОБА_1 встановлений діагноз: 1. Радикулопатія попереково-крижова L5, S1, і шийна С5, C6, C7 білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) та колінних (ПФ другого ступеня) суглобів.

Відповідно до п.17 акту Форми П-4, причинами виникнення професійного захворювання позивача є: запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), у тому числі вміст вільного двоокису кремнію: середній 2,2 мг/м3, максимальний 2,5 мг/м3 при нормі 2,0 мг/м3. Підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони +10,3°С +21,3°С при нормі +17 +26 ° С, рівень вологості та рухомості повітря, вологість 96 при нормі 60-95%. Рівень фізичного перевантаження, а саме: час перебування в незручній та вимушеній робочій позі складає 21,8-52 % при нормі до 25% часу зміни, кількість вимушених (більше 30°) нахилів корпусу за зміну становить 148-184 при нормі 51-100 відносяться до ІІІ класу 1 ступеню важкості трудового процесу. Маса вантажу, що підіймається та переміщується до 25,0 при нормі до 30 кг. Величина статичного навантаження за зміну складає 277200 при нормі 100000 кг/с.

За показниками напруженості трудового процесу та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну ІІІ клас 2 ступінь напруженості трудового процесу.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №085696 від 09.06.2020 року ОСОБА_1 при повторному огляді визначено ступінь втрати професійної працездатності 60% до 01.07.2022 року. Зазначено про потребу в амбулаторному лікуванні, стаціонарному лікуванні, санаторно-курортному лікуванні 1 раз на 3 роки. /а.с.18/ Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №571364 від 09.06.2020 року ОСОБА_1 при повторному огляді було встановлено третю групу інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням. Інвалідність встановлена на строк до 01 липня 2022 року. Протипоказане значне фізичне навантаження, в умовах шуму. /а.с.18/

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА №105691 від 01.06.2022 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності та визначено ступінь втрати професійної працездатності 60% безтерміново. Зазначено про потребу в медикаментозному лікуванні, лікуванні в стаціонарі, санаторно-курортному лікуванні 1 раз на 3 роки. /а.с.19/

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №197255 від 01.06.2022 року ОСОБА_1 було встановлено третю групу інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням. Інвалідність встановлена безтерміново. Протипоказані значні фізичні навантаження, робота в умовах шуму. /а.с.19/

Відповідно до Медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» №729 від 23.04.2019 року, підтверджується діагноз професійного захворювання позивача, а саме: радикулопатія попереково-крижова L5, S1, і шийна С5, C6, C7 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу, деформуючого остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів. /а.с.20-23/

Діагноз встановлений на підставі скарг на біль в шийному і п/кр відділах хребта, з іррадіацією в плечовий пояс та нижні кінцівки, що посилюється при рухах та після фізичних навантажень, оніміння в кінцівках, судоми в литкових м`язах та м`язах передпліч, частіше в нічний час, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових та колінних суглобах, утруднення при ході.

08 травня 2019 року між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та ОСОБА_1 укладено договір про відшкодування моральної шкоди № 18/288. Відповідно до зазначеного договору, на підставі заяви ОСОБА_1 від 02 травня 2019 року про виплату йому одноразової грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди в зв`язку із профзахворюванням, отриманим за час роботи на ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат Інгульська шахта, сторони узгодили виплату ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок отриманого ним професійного захворювання у розмірі 7000 грн. Сторони узгодили, з чим погодився позивач, що ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат сплачує ОСОБА_1 одноразову грошову виплату у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок отриманого ним професійного захворювання 7000 грн. Сторони дійшли згоди, що ОСОБА_1 відмовляється від будь-яких намірів стягнення на його користь інших сум у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання з ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат. ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат зобов`язується сплатити виплату ОСОБА_1 у розмірі 7000 грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок всіх отриманих профзахворювань (профкаліцтв) встановлених та можливо встановлених у майбутньому за реквізитами. ОСОБА_1 просить ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат здійснити утримання визначених законодавством податків і зборів з сум моральної шкоди, що відшкодовується підприємством за цим Договором. /а.с.34-35/

Відповідно до платіжного доручення №1331 від 14 травня 2019 року позивачу ОСОБА_1 було сплачено 5635 грн. з урахуванням сплачених ДП Східнийгірничо-збагачувальнийкомбінат податків у відшкодування моральної шкоди, заподіяної профзахворюванням на підставі договору. /а.с.36/

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжуються втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. На думку позивача факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Позивач вважає,що затаких обставинзі сторонивідповідача йомумає бутивідшкодована моральнашкода,яка завданаушкодженням здоров`я,внаслідок неналежноговиконання відповідачемвимог законодавствастосовно створеннята підтриманнябезпечних умовпраці,що вінтривалий часпропрацював нароботі внебезпечних умовахпраці увідповідача,в зв`язкуз чимотримав професійнізахворювання,втратив працездатність,що протягомтривалого часуфізично таморально страждає,порушено йогозвичний укладжиття,він нев змозівиконувати чоловічуроботу,а фізичнінавантаження недають йомувільно дихатита вільнорухатись,ходити,він змушенийчасто звертатисяв лікувальнізаклади тапроходити постійнелікування,у зв`язкув втратоюпрофесійної працездатностівін постійновідчуває психологічнийдискомфорт,фізичний біль,незважаючи напостійні курсилікування,які даютьлише деякетимчасове полегшенняйого стану,повне відновленняйого стануздоров`я неможливе,що свідчитьпро незворотністьтакої втрати,як здоров`я.

Суд під час розгляду цивільної справи керується та застосовує наступні положення Законів.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру. Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини «випливають із властивої людській особі гідності».

Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавецем трудового договору про дистанційну роботу.

Враховуючи зазначені положення, відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров`я чи настання смерті були б неможливими.

Відповідно до вимогстатті 173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як слідує з аналізу норм ч. 2 ст.153, ст.173, ч.1 ст.237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Відповідно до частини третьоїстатті 23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(з відповідними змінами) роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

У пункті 13Постановироз`яснено, що відповідно достатті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №2, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

З огляду на положення ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).

Згідно з ст.38 Гірничого закону України до обов`язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.

За таких обставин, з огляду на вище зазначені норми Законів, під час судового розгляду доведено, що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача професійного захворювання.

Надані позивачем докази повною мірою підтверджують, що ушкодження здоров`я ОСОБА_1 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов`язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що позивач зазнав ушкоджень здоров`я, пов`язаних з виконанням ним трудових обов`язків в шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, у зв`язку з чим відповідно до довідки Медико-соціальної експертної комісії від 09 червня 2020 року серії 12 ААА №085696 позивачу при огляді повторно встановлено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60%, при цьому зазначено про потребу в забезпеченні амбулаторним лікуванням, лікуванням в стаціонарі, санаторно-курортним лікуванням 1 раз на 3 роки; довідки Медико-соціальної експертної комісії від 09 червня 2019 року серія 12 ААБ №571364 позивачу при повторному огляді встановлено третю групу інвалідності та зазначено про протипоказання значних фізичних навантажень, роботи в умовах шуму; довідки Медико-соціальної експертної комісії від 01 червня 2022 року серія 12 ААА №105691 позивачу повторно визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60% безтерміново, при цьому зазначено про потребу позивача в забезпеченні медикаментозним лікуванням, лікуванням в стаціонарі, санаторно-курортному лікуванні 1 раз на 3 роки; довідки Медико-соціальної експертної комісії від 01 червня 2022 року серія 12 ААВ №197255 позивачу встановлено третю групу інвалідності безтерміново та зазначено про протипоказання значних фізичних навантажень, роботи в умовах шуму.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 120 000 грн, яка спричинена втратою здоров`я, отриманням професійного захворювання під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Дніпровського апеляційного суду у справі № 176/1620/22.

Суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

За вищевказаних обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, проте частково, в розмірі 120000 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, згідно із законом України № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», стягнуті кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди є доходом, який підлягає оподаткуванню на час виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Оскільки сума стягнення з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди складає 120000 грн., що значно перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, як це передбачено законом, тому в даному випадку, підлягає стягненню моральна шкода, з урахуванням податків і зборів фізичних осіб.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставіЗакону України «Про судовий збір». Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

ЗгідноЗУ «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір /фізичною особою/ в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір задоволених позовних вимог становить 120000 грн. Таким чином, з відповідача слід стягнути 1200 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.3 Конституції України, ст. ст. 23, 1167-1168 ЦК України, ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 4, 6, 13 ЗУ «Про охорону праці», ст.ст. 1, 38 Гірничого Закону України, ст.ст. 1, ст.ст. 4, 10, 12, 13,19, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 14309787, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул.Горького, буд.2, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у рахунок відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання грошові кошти у розмірі 120000 (сто двадцять тисяч) гривень з урахуванням податків з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", код ЄДРПОУ 14309787, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води вул.Горького, буд. 2, на користь держави судовий збір в розмірі 1200 грн.00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 14309787, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Жовті Води вул.Горького, буд.2.

Повний текст рішення складено 13 липня 2023 року.

Суддя