Ухвала

від 12.07.2023 по справі 756/6889/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12.07.2023 Справа № 756/6889/23

Унікальний номер 756/6889/23

Провадження номер 2-з/756/112/23

УХВАЛА

про забезпечення позову

12 липня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Гаврилко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву заступника керівника Київської міської прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН 2020», товариства з обмеженою відповідальністю «ДОУАФОР», ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна, скасування державної реєстрації прав та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2023 року заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020», ТОВ «ДОУАФОР», ОСОБА_1 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,2858 га шляхом визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна, скасування державної реєстрації прав та повернення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

10 липня 2023 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, подана заступником керівника Київської міської прокуратури, в якій просить суд: до набрання рішенням законної сили у справі № 756/6889/23 накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель (літ. А, Б, В) загальною площею 102 кв. м по АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності зареєстроване за ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1947000180000); до набрання рішенням законної сили у справі № 756/6889/23 заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - комплекс будівель (літ. А, Б, В) загальною площею 102 кв. м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1947000180000), в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що предметом спору є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 0,2858 га (кадастровий номер 8000000000:78:029:0002) по АДРЕСА_1 її законному власнику - Київській міській раді шляхом скасування рішень державних реєстраторів: №49381422 від 28 жовтня 2019 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , № 50097440 від 09 грудня 2019 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЛАНЖЕРОН С» (теперішня назва ТОВ «ДОУАФОР») та № 53834263 від 31 серпня 2020 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020» на вищезазначений об`єкт нерухомого майна з одночасним припиненням прав відповідачів на нерухоме майно.

Вказують, що у відповідача ОСОБА_1 відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку, а комплекс будівель зведений на ній є об`єктом самочинного будівництва, реєстрація права власності на самочинно збудований комплекс здійснена з порушенням вимог закону. Земельна ділянка комунальної власності за вищевказаною адресою в установленому законом порядку фізичними чи юридичними особами у власність чи користування, в тому числі для будівництва, до 2023 року не передавалась, право оренди чи власності на земельну ділянку не реєструвалося.

З огляду на зазначене, Київська міська рада позбавлена можливості самостійно розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою внаслідок незаконної державної реєстрації права власності на самочинно збудоване майно, тому необхідність захисту порушеного права є очевидною.

Порушення інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що всупереч встановленому законодавством порядку, право власності на нежитлові будівлі зареєстровано за фізичною особою на праві власності з подальшою передачею права власності юридичним особам на підставі правочинів, які не відповідають вимогам закону, а сама реєстрація права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості спрямована на подальше незаконне заволодіння комунальним майном, а саме земельною ділянкою в Оболонському районі міста Києва.

Заступник прокурора наголошує, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020» на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення, а отже невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2023 року заяву передано для розгляду судді Шролик І.С.

Сторони в судове засідання не викликалися у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Отже, за змістом наведених вище норм умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, які можуть призвести до ускладнення або неможливості виконання рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Встановлено, що предметом позову у цій справі є усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 0,2858 га (кадастровий номер 8000000000:78:029:0002) по АДРЕСА_1 її законному власнику - Київській міській раді шляхом скасування рішень державних реєстраторів на вищезазначений об`єкт нерухомого майна з одночасним припиненням прав відповідачів на нерухоме майно.

Відтак, суд вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкт нерухомого майна від 10 липня 2023 року комплекс будівель (літ. А, Б, В) по АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020».

Враховуючи викладене, з огляду на предмет заявленого позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом: накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель (літ. А, Б, В) загальною площею 102 кв. м по АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності зареєстроване за ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1947000180000) шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на зазначене нерухоме майно, до набрання законної сили рішенням у справі № 756/6889/23, що буде відповідати меті забезпечення, є співмірним засобом забезпечення із заявленими вимогами.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Київської міської прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель (літ. А, Б, В) загальною площею 102 кв.м. по АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності зареєстроване за ТОВ «ЛАНЖЕРОН 2020» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1947000180000) шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на зазначене нерухоме майно, до набрання законної сили рішенням у справі № 756/6889/23.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 12 липня 2023 року.

Стягувач: Київська міська прокуратура (ЄДРПОУ 02910019, 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9)

Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН» (ЄДРПОУ 43768379, м. Київ, просп. Володимира Івасюка, 12-Ж)

Суддя І.С. Шролик