Постанова

від 06.07.2023 по справі 639/5169/13-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 639/5169/13-ц Номер провадження 22-ц/814/1785/23Головуючий у 1-й інстанції Баркова Н.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Лобов О.А.,

секретар Владіміров Р.В.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Максимова М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником адвокатом Максимовим Миколою Ігоровичем,

на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 28 вересня 2021 року, постановлене суддею Барковою Н.В. (повний текст рішення складено 21 лютого 2022 року),

у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відновлення порушеного права та усунення перешкод у здійсненні права власності, та

зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відновлення порушеного права користування, скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання приватизації недійсною, визнання недійсним в частині свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

04.02.2008 ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтерсах неповнолітнього ОСОБА_3 , 1995 р.н., ОСОБА_4 звернулися в суд із указаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просили відновити порушене право, зобов`язавши відповідачку звільнити незаконно займане підвальне приміщення літера «Б» (нежитлові приміщення №№8,6,7, площею 30,0 кв. м.), розташоване у будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилаються на те, що їх сім`ї на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.12.2007 Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації за №6-07-263655-LI, належить квартира АДРЕСА_2 , яка розташована на першому поверсі одноповерхового житлового будинку. Вказаним підвальним приміщенням, як підсобним, їх сім`я користується з початку серпня 2007 року для господарчих потреб (зберігання речей, будівельних матеріалів) на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради м.Харкова за №56-58 від 07.08.2007. Рішенням виконкому Жовтневої районної ради м.Харкова за №76-13 від 06.11.2007 їм надано дозвіл на приватизацію підвального приміщення, яке приватизовано ними 18.12.2007. Відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом 03.12.2007, та свідоцтва про право на житло від 18.12.2007 до складу приватизованої квартири входить спірне підсобне приміщення частина підвалу літер «Б» (нежитлові приміщення №8, №6, №7, площею 30,0 кв. м. з окремим виходом).

02.01.2008 відповідачка спиляла замок на вхідних дверях у спірне підвальне приміщення та самовільно зайняла його, повісивши свій замок, про що було складено акт. 18.01.2008 після їх письмового звернення, ОСОБА_1 вручено припис за підписом начальника Жовтневого філіалу КП «Жилкомсервіс» про звільнення до 28.01.2008 самовільно зайнятого підвального приміщення, однак відповідач відмовилася звільнити приміщення, чим чинить перешкоди їм, позивачам, у користуванні та розпорядженні належним їм майном, та порушує їх права власників, тому вони вимушені були звернутися до суду із цим позовом.

21.04.2008 ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Жовтневої районної ради м.Харкова, виконавчого комітету Харківської міської ради в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна про відновлення порушеного права, визнання недійсним рішення, визнання недійсним рішення про приватизацію, зобов`язання вчинити дії.

Зустрічний позов обгрунтовує тим, що їй належить квартира АДРЕСА_3 згідно свідоцтва про право власності на житло від 07.09.2005, р.№ НОМЕР_1 . Під її квартирою знаходиться підвальне приміщення площею 26,5 кв.м., яким вона користується більше 20 років, із 1986 року, де зберігає свої речі, сплачує за користування. Рішенням Жовтневого райвиконкому м.Харкова від 10.01.2006 №4-30 їй дозволено користуватися цим приміщенням. У подальшому постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.01.2007 задоволено адміністративний позов ОСОБА_6 та скасовано вказане рішення райвиконкому.

Їй також стало відомо про рішення виконкому Жовтневої районної ради м.Харкова від 07.08.2007 №56-58, яким ОСОБА_4 дозволено користуватися підвальним приміщенням площею 29,20 кв.м., яке знаходиться під її, відповідачки, квартирою, для господарських потреб, а рішенням від 06.11.2007 надано підвальне приміщення №18 по плану площею 30,0 кв.м. під підсобне з правом приватизації.

Зазначає, що під квартирою АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , знаходиться інший підвал, яким вони користуються, та саме на цей підвал вони мали право на приватизацію. Тому вважає, що позивачі ввели в оману виконавчий комітет Жовтневої районної у м.Харкові ради та незаконно приватизували підвальне приміщення не під своєю, а під її, відповідачки, квартирою. 28.12.2007 ОСОБА_4 змінила замок на її підвалі, однак, з метою уникнення розмороження своєї системи водопостачання, вона, ОСОБА_1 , його змінила.

Із метою захисту свого порушеного права просить суд визнати незаконним рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Харкові ради від 07.08.2007 №56-58 та від 06.11.2007 №76-13; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 18.12.2007 в частині приватизації підвального приміщення літ.»Б» (нежилі приміщення №8,№6,№7) площею 30,0 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.07.2012 позов ОСОБА_4 задоволено.

Встановлено порушене право ОСОБА_4 , зобов`язано ОСОБА_1 звільнити підвальне приміщення будинку літер «Б», нежитлові приміщення №№8,6,7, площею 30 кв. м., які розташовані по АДРЕСА_1 .

У задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.10.2012 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.07.2012 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.04.2013 рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.07.2012 та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25.10.2012 - скасовано. Справу передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 13.11.2015 залучено до участі у справі її правонаступника ОСОБА_2 ./а.с. 208 т.2/

Заявами від 27.11.2015 та 19.07.2018 ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та доповнила вимогою про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 09.07.2015 П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою по р.№2-208 в частині права власності ОСОБА_2 на підсобні приміщення №№8,6,7 площею 30 кв.м, що знаходиться у підвальному приміщенні житлового будинку літ. «Б» з адресою: АДРЕСА_1 , та скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказані приімщення./а.с.214-220 т.2, а.с.1-12 т.4/

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 28.09.2021 у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відновлення порушеного права та усунення перешкод в здійсненні права власності відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відновлененя порушеного права користування, скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання приватизації недійсною відмовлено.

Рішення вмотивовано тим, що до звернення в суд з позовом позивачі змінили замки, встановлені ОСОБА_1 на спірні підвальні приміщення, та остання не має доступу до цих приміщень, а тому позивачами не доведено, що їх право є порушеним та підлягає поновленню, тому в позові відмовлено за недоведеністю. Також суд першої інстанції визнав відсутніми підстави для задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки ці вимоги обгрунтовані виключно тим, що позивачі незаконно отримали у користування та у власність спірні підвальні приміщення, що не знайшло свого підтвердження. Розглядаючи справу в межах позовних вимог, районний суд не надавав оцінку права ОСОБА_1 на користування зазначеними приміщеннями на правах сервітуту у зв`язку із знаходженням у них комунікацій водопостачання для її квартири.

Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення в частині відмови їй у задоволенні зустрічних позовних вимог. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення в оскаржуваній частині скасувати та постановити нове, яким її зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводить, що користується спірним підвальним приміщенням, що знаходиться під її квартирою, - із 1986 року. Крім того, рішенням Жовтневого райвиконкому м.Харкова від 10.01.2006 №4-30 їй було дозволено користуватися вказаним підвальним приміщенням 42,5 кв.м., до якого входило і спірне приміщення.

Звертає увагу, що постанова Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.01.2007, ухвалена за адміністративним позовом ОСОБА_6 про визнання недійсним та скасування рішенням Жовтневого райвиконкому м.Харкова від 10.01.2006 №4-30, скасована Апеляційним адміністративним судом 23.11.2010 та закрито провадження у справі.

Тому наступне рішення виконкому Жовтневої районної у м.Харкові ради від 03.04.2007 №27-31, яким скасовано попереднє рішення про надання їй, ОСОБА_1 , у користування спірного підвального приміщення, та надано у користування позивачам є незаконним та суперечить вимогам п.15 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» і підлягає скасуванню. Отже, відсутні підстави для втрати нею права користування спірним приміщенням та є безпідставним надання такого права позивачам, тим більше, що вказане нежиле приміщення на час виділення та приватизації позивачами юридично і фактично не було вільним.

Також звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні виконавчого комітету зазначено про врахування згоди мешканців будинку АДРЕСА_1 , тоді як такої згоди мешканці будинку, в тому числі вона, ОСОБА_1 , не надавали. Крім того, у вказаному рішенні безпідставно змінено цільове призначення спірного приміщення з підвального на підсобне. Натомість мешканці будинку літ. ОСОБА_7 надавали саме їй, відповідачці, письмову згоду на зайняття частини підвалу під її квартирою, що підтверджується Актами від 01.04.1999 та від 12.04.2008.

Зазначає, що позивачами не доведено, що спірне приміщення призначено для соціально-побутового обслуговування громадян за місцем проживання або знаходилося в його оренді; що у будинку здійснено повну приватизацію квартир та наявне погодження створеного товариства власників квартир. Погодження балансоутримувача або усіх мешканців будинку на приватизацію приміщення позивачами також відсутнє.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07.11.2022 відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 09.11.2022 справа призначена до судового розгляду.

28.02.2023 Адміністратція Новобаварського району Харківської області направила відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечила свою належність як відповідача у цій справі, оскільки вирішення справи не може вплинути на її права та обов`язки, тому вона не є суб`єктом спірних правовідносин./а.с.234-235 т.5/

28.02.2023 Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради у своєму відзиві заперечив доводи апеляційної скарги, наполягав на залишенні її без задоволення, а рішення районного суду без змін./а.с.239-243 т.5/

ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , які є відповідачами за зустрічним позорвом, повторно у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, що з огляду на половження ч.2 ст.372 цього Кодексу, та приймаючи до уваги надмірну тривалість сужового провадження, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідьсудді,пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Максимова М.І., який доводи апеляційної скарги підтримав, наполягаючи на її задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіриши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив такі обставини.

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Харкові ради від 10.01.2006 за №4-30 дозволено ОСОБА_1 , яка мешкає по АДРЕСА_5 , користуватися підвальним приміщенням площею 42,5 кв. м., яке розташоване під її квартирою, та укласти договір з КЖЕП-83 по відшкодуванню експлуатаційних витрат./а.с.55 т.1/

Постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.01.2007 задоволено адміністративний позов ОСОБА_6 , визнано недійсним вказане рішення райвиконкому та зобов`язано Жовтневий райвиконком м.Харкова скасувати рішення від 10.01.2006 за №4-30./а.с.56-57 т.1/

На підставі зазначеного судового рішення Виконавчий комітет Жовтневої районної у місті Харкові ради своїм рішенням від 03.04.2007 за №27-51 скасував рішення за №4-30 від 10.01.2006, яким було дозволено ОСОБА_1 користуватися частиною підвального приміщення площею 42,5 кв.м./а.с.169 т.2/

УхвалоюХарківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010 постанова Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.01.2007 по справі №2-а-27/07/2012 за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Харкові ради про визнання недійсним і скасування рішення Жовтневого райвиконкому м. Харкова - скасована, провадження у справі закрито./а.с.179-182 т.1/

Рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Харкові ради від 07.08.2007 за №56-58 дозволено ОСОБА_4 , яка мешкає по АДРЕСА_6 , користуватися підвальним приміщенням площею 29,20 кв.м. для господарських потреб по АДРЕСА_1 ./а.с.13 т.1/

Відповідно до рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Харкові ради від 06.11.2007 за №76-13 задоволено прохання та надано ОСОБА_4 , яка мешкає у кв. АДРЕСА_2 вільне підвальне приміщення площею 30,0 кв.м. підпідсобне, з правом приватизації./а.с.14 т.1/

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житлового фонду 18.12.2007 за реєстраційним №6-07-263655-Ш м.Харкова, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 /а.с.10 т.1/

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого Харківським міським бюро технічної інвентаризації станом на 03.12.2007, вказана квартира знаходиться на першому поверсі будитку літ. «А» та складається з: однієї кімнати площею 20,1 кв. м., кухні, площею 11,1 кв.м., вбиральні, площею 3,4 кв. м., коридору, площею 8,1 кв. м., тамбуру 3,4 кв.м., підсобного приміщення підвалу, площею 30,0 кв.м., загальна площа квартири 76,1 кв.м. На плані квартири зображено фрагмент 1-го поверху будинку літ. «А» та фрагмент підвалу будинку літ. «Б» - приміщення №8-15,5 кв.м., №6 -7,8 кв.м., №7 6,7кв.м./а.с.11-12 т.1/

Комунальне підприємство «Харківкомуночиствод» листом від 24.03.2008 №373/ПТО повідомило ОСОБА_1 технічні умови на водопостачання та водовідведення її квартири./а.с.13 т.3/

Відповідно до інформації, викладеної у листі від 01.04.2016 КП «Харківводоканал», 24.03.2008 на ім`я ОСОБА_1 на підставі її заяви видані технічні умови на підключення до існуючої внутрішньодворової мережі каналізації. Однак, проектно-технічна документація на водовідведення квартири АДРЕСА_3 не узгоджувалася. Договір «Про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення» за вищевказаною адресою не укладався./а.с.12 т.3/

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.07.2015 за реєстровим №2-208, виданого державним нотаріусом П`ятої ХДНК, ОСОБА_2 успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_4 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , що належала спадкодавцю згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.12.2007./а.с.123 т.4/

Висновком судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №2182 від 14.12.2017 встановлено, що нежитлові приміщення №№6,7,8 загальною площею 30 кв.м. розташовані в цокольному поверсі житлового будинку літ. «Б-1» по АДРЕСА_1 . У нежитлових приміщеннях №№6,7,8 загальною площею 30 кв.м. відсутні інженерні комунікації загального користування всіх мешканців одноповерхової будівлі літ. «Б» по АДРЕСА_1 . В досліджуваних нежитлових приміщеннях (за винятком приміщення №8) улаштовано інженерні комунікації особистого (індивідуального) користування ОСОБА_1 , власника квартири АДРЕСА_7 . Нежитлові приміщення №№6,7,8 загальною площею 30 кв.м одноповерхової будівлі літ. «Б» по АДРЕСА_1 , до допоміжних приміщень, необхідних для забезпечення технічної експлуатації й обслуговування усього житлового будинку, технічно не відноситься. Досліджувані нежитлові приміщення (за винятком нежитлового приміщення №8) відносяться до допоміжних приміщень квартири АДРЕСА_8 , так як їх особисте (індивідуальне) використання ОСОБА_1 пов`язане з технічною експлуатацією й обслуговуванням цієї квартири. Нежитлові приміщення №№6,7,8 загальною площею 30 кв.м в одноповерховій будівлі літ. «Б» по АДРЕСА_1 , на момент приватизації 18.12.2007, до допоміжних приміщень, необхідних для забезпечення технічної експлуатації й обслуговування усього житлового будинку, технічно не відносились./а.с.153 т.3/

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 16.06.2018, державна реєстрація права власності (спільної часткової) ОСОБА_2 на 1/3 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_9 здійснена на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 2-208, виданого 09.07.2015 П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою./а.с.14-15 т.4/

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , районний суд виходив із того, що до звернення з даним позовом позивачі змінили замки, встановлені ОСОБА_1 на спірні підвальні приміщення, що не спростовано позивачами в судовому засіданні, а отже не доведено порушення їх права власності. Також суд першої інстанції встановив відсутніми підстави для визнання незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Харкові ради від 03.04.2007 №27-51, відповідно до якого було скасоване рішення №4-30 від 10.01.2006 на підставі постанови Жовтневого районного суду м.Харкова та зобов`язано ОСОБА_1 звільнити спірне підвальне приміщення. Доводи відповідача щодо відсутності у виконкому повноважень скасовувати свої рішення спростовуються тим, що таке скасування відбулось саме на підставі рішення суду, яке на той момент було чинним.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права. При цьому колегія суддів відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України визнає необхідним вийти за межі вимог апеляційної скарги та, враховуючи неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, переглядає рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.ч.1-2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) власники багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї та інші) передаються у власність квартиронаймачів і окремо приватизації не підлягають.

Згідно із рішенням Конституційного суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та інші) передаються безоплатно у спільну сумісну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоповерхових будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

Матеріалами справи підтверджується, що житловий будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним та складається із двох одноповерхових житлових будинків літ. «А» (в якому знаходиться квартира АДРЕСА_4 , що належить позивачам) та літ. «Б» (у якому знаходиться квартира АДРЕСА_10 , яка належить відповідачці, та спірні підвальні приміщення). Дані про загальну кількість квартир у вказаному житловому будинку та кількість приватизованих квартир на час здійснення приватизації житла позивачами - у матеріалах справи відсутні.

Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, слід виходити як з місця їхнього розташування, так й із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання.

Матеріалами справи підтверджується, що спірні підвальні приміщення є допоміжними приміщеннями житлового будинку, а саме буд літ ОСОБА_7 , в якому розташована квартира відповідачки, та у двох з яких - приміщеннях №№7,6 розташовані комунікації до її квартири. При цьому колегія суддів враховує висновок судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №2182 від 14.12.2017, відповідно до якого нежитлові приміщення №№6,7,8 загальною площею 30 кв.м одноповерхової будівлі літ. «Б» по АДРЕСА_1 , до допоміжних приміщень, необхідних для забезпечення технічної експлуатації й обслуговування усього житлового будинку, технічно не відноситься. Однак вказаний висновок не спростовує, що спірні приміщення є саме допоміжними, та, з урахуванням їх характеристик, знаходження у двох з них комунікацій, які ведуть до квартири відповідачки, - вони є необхідними для використання останньою.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що позивачі не мали права оформити у приватну власність спірні підвальні приміщення, оскільки вони не відносяться до допоміжного приміщення їх квартири та не є окремим об`єктом цивільно-правових відносин.

Такі висновки узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №598/175/15-ц, на які суд першої інстанції послався, однак зробив помилкові висновки при вирішенні спору по суті.

Отже, оскільки позивачі не мали право на приватизацію спірних підвальних приміщень, підставою для відмови в задоволенні їх позову є не визначена районним судом недоведеність порушення їх права власності на час звернення в суд з позовом, а відсутність правових підстав для набуття ними права власності, що у свою чергу є підставою для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 та відновлення її права користування спірними приміщеннями шляхом скасування оскаржуваних нею рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними свідоцтва про право власності на кв. АДРЕСА_4 та свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину квартири АДРЕСА_4 в частині права на підвальні приміщення №№8,7,6 площею 30 кв.м. і скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 в частині цих підвальних приміщень.

На підставі викладеного колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу та виходить за межі доводів апеляційної скарги і скасовує рішення суду першої інстанції в повному обсязі, ухвалюючи нове про відмову у позові ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.367 ч.5, ст.368, ст.376 ч.ч.3,4, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником адвокатом Максимовим Миколою Ігоровичем, - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 28 вересня 2021 року скасувати та постановити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відновлення порушеного права та усунення перешкод у здійсненні права власності відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Харкові ради від 03.04.2007 №27-51, яким скасовано рішення №4-30 від 10.01.2006 та зобов`язано ОСОБА_1 звільнити підвальне приміщення.

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Харкові ради від 07.08.2007 №56-58 про надання дозволу ОСОБА_4 у користування підвальне приміщення площею 29,2 кв.м. для господарських потреб по АДРЕСА_1 .

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Харкові ради від 06.11.2007 №76-13 про надання ОСОБА_4 підвальне приміщення №18 площею 30,0 кв.м. під підсобне з правом приватизації.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Відділу приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 18.12.2007 №16195-Ш в частині приватизації ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підсобних приміщень №№8,6,7, площею 30 кв.м., що знаходяться у підвалі житлового будинку літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло від 18.12.2007, реєстраційний номер №6-07-263655-Ш, видане на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині права власності (приватизації) підсобних приміщень №№8,6,7, площею 30 кв.м., що знаходяться у підвалі житлового будинку літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане П`ятою харківською державною нотаріальною конторою 09.07.2015 по. Р.№2-208 в частині права власності ОСОБА_2 на підсобне приміщення №№8,6,7, площею 30,0 кв.м., що знаходяться у підвалі житлового будинку літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за номером 103410 на 1/3 частку у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 за ОСОБА_2 , в частині права власності ОСОБА_2 на підсобне приміщення №№8,6,7, площею 30,0 кв.м., що знаходяться у підвалі житлового будинку літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11.07.2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.А. Лобов