Постанова

від 04.07.2023 по справі 385/36/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

04 липня 2023 року м. Кропивницький

справа № 385/36/23

провадження № 22-ц/4809/844/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство «Олена»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олена» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року у складі судді Гришака А.М.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Фермерського господарства «Олена» (далі по тексту - ФГ «Олена») про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі.

В обґрунтування заявленого позову посилалася на те, що їй на праві приватної власності належать дві земельні ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0197 площею 3.0102 га та з кадастровим номером 3521110100:02:000:0196 площею 3.0102 га, які розташовані на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області. 30 листопада 2012 року між нею та ФГ «Олена» було укладено договори оренди землі на зазначені земельні ділянки строком на 10 років, тобто до 30 листопада 2022 року. Починаючи з осені 2022 року вона неодноразово зверталась до ФГ «Олена» з повідомленням про небажання подальшої співпраці та просила повернути належні їй земельні ділянки одразу після закінчення строку договору оренди, на які голова ФГ «Олена» повідомив, що договір оренди буде зберігати свою чинність доки йому буде потрібно. 08 грудня 2022 року та 21 грудня 2022 року вона звернулась до державного реєстратора із заявою про надання інформаційної довідки по належним їй земельним ділянкам, яка є предметом розгляду даної справи. Отримавши 08 грудня 2022 року інформаційну довідку №317157283 їй стало відомо, що 29 листопада 2022 року Державним реєстратором Корсун Віталіною Станіславівною Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 22 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30 листопада 2032 року з автоматичним продовженням дії договору. Із інформаційної довідки від 21 грудня 2022 року №318333285 стало відомо, що 28 листопада 2022 року Державним реєстратором Корсун Віталіною Станіславівною Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було зареєстровано додаткову угоду б/н від 24 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30 листопада 2032 року з автоматичним продовженням дії договору.

Вказувала, що вона не підписувала жодних додаткових угод з відповідачем по справі, не бажала та не бажає подальшої співпраці з ним. Усі ці обставини грубо порушують її права, як власника земельної ділянки, тому вона вимушена звернутись до суду для захисту своїх порушених прав, оскільки належні їй земельні ділянки використовуються без законних на то підстав. Посилаючись на зазначені обставини просила суд зобов`язати ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим № 3521110100:02:000:0197 площею 3,0102 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 24 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 28 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48570919; зобов`язати ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим №3521110100:02:000:0196 площею 3,0102 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 22 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48577732.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року позовну заяву задоволено. Зобов`язано ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0197 площею 3,0102 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області, шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 24 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 28 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48570919. Зобов`язано ФГ «Олена» усунути перешкоди у користуванні належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим 3521110100:02:000:0196 площею 3,0102 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування державної реєстрації додаткової угоди б/н від 22 листопада 2022 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» 30 листопада 2012 року, зареєстрованої 29 листопада 2022 року, номер запису про інше речове право 48577732.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ФГ «Олена» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Любченко В.М., направила до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу ФГ «Олена» залишити без задоволення, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року - без змін. Вважала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ФГ «Олена» адвокатка Дяченко М.І. підтримала доводи поданої апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Адвокат Любченко В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0197, площею 3,01 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №318333285 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0102 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0197. Номер запису про інше речове право: 48570919; дата та час державної реєстрації - 28 листопада 2022 року; підстава для державної реєстрації: додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 24 листопада 2022 року, видавник: орендар ФГ «Олена»; орендодавець ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 30 листопада 2012 року, видавник: орендар ФГ «Олена»; орендодавець ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65625938 від 30 листопада 2022 року, Корсун Віталіна Станіславівна , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська область (а.с.14-15).

ОСОБА_1 також є власником земельної ділянки № НОМЕР_2 , кадастровий номер земельної ділянки 3521110100:02:000:0196, площею 3,01 га, яка розташована на території Гайворонської міської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.12-13).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №318333285 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0102 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0196. Номер запису про інше речове право: 48577732; дата та час державної реєстрації - 29 листопада 2022 року; підстава для державної реєстрації: додаткова угода до договору оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, виданий 22 листопада 2022 року, видавник: орендар ФГ «Олена»; орендодавець ОСОБА_1 ; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 30 листопада 2012 року, видавник: орендар ФГ «Олена»; орендодавець ОСОБА_1 . Підстави внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 65634046 від 01 грудня 2022 року, Корсун Віталіна Станіславівна , Благовіщенська міська рада, Кіровоградська обл.. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки (а.с.14-15).

ОСОБА_1 , заперечуючи факт підписання додаткових угод до договору оренди землі, заявила клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та просила витребувати у відповідача оригінал додаткової угоди б/н від 10 листопада 2022 року до договору оренди від 12 грудня 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 12 грудня 2032 року з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 20 жовтня 2020 року Державним реєстратором Лособиковим М.Г. Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області та оригінал додаткової угоди б/н від 22 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30 листопада 2032 року з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 29 листопада 2022 року Державним реєстратором Корсун В.С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області, та оригінал додаткової угоди б/н від 24 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012 року, якою продовжено строк дії основного договору оренди до 30 листопада 2032 року з автоматичним продовженням дії договору, яка зареєстрована 28 листопада 2022 року Державним реєстратором Корсун В.С. Благовіщенської міської ради Кіровоградської області (а.с.51,72).

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 20 березня 2023 року у задоволенні клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи було відмовлено у зв`язку з тим, що ухвала суду першої інстанції від 01 березня 2023 року про витребування доказів, а саме оригіналів вказаних додаткових угод, відповідачем не була виконана та відповідачем було повідомлено про їх відсутність (а.с.76).

Як убачаться з матеріалів справи відповідачем не було надано доказів, які б спростовували доводи позивача з приводу непідписання останньою додаткової угоди б/н від 22 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012 року та додаткової угоди б/н від 24 листопада 2022 року до договору оренди від 30 листопада 2012 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ФГ «Олена» на підставі додаткових угод, які позивачем не укладались, заявлені ним позовні вимоги про скасування державної реєстрації таких угод опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до частини третьої ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» - договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд вважає, що спірний договір позивач не підписував та, відповідно, з істотних умов цього договору не погоджував, а відповідач протилежного не спростував.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року справа №145/2047/16-ц.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто, спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. Отже, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди проведеної щодо земельної ділянки.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є відновлення становища, яке існувало до порушення.

У пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №914/2350/18 (914/608/20) (провадження №12-83гс21) зазначено, що у практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц і у подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто, державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Отже, державна реєстрація права оренди відповідача на належну позивачу земельну ділянку - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ним права оренди. У справі, яка розглядається, встановлено, що реєстрація права оренди відповідача порушує права позивача.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі, якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за відповідачем, заявлена вимога про скасування такої державної реєстрацій спрямована на відновлення становища, яке існувало до порушення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України (Постанова Верховного Суду від 23.01.2023 року справа №656/242/19).

У пункті 123 постанови від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 14-83гс21) Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що положення статті 26 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) обумовлено тим, що суд вирішує спір про право; скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме право, яке реєструється. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права, а є офіційним засвідченням державою факту набуття особою такого права.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права оренди за ФГ «Олена» на підставі додаткових угод, які позивачем не укладались, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації таких угод є ефективним. Задоволення цих позовних вимог забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

З огляду на викладене вище доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Позивачем у поданому відзиві заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн, в підтвердження чого представлено додаткову угоду від 16 червня 2023 року №02 до договору про надання правової допомоги від 19 грудня 2022 року №25, ордер серії ВА №1055760 та розрахункову квитанцію про сплату коштів від 16 червня 2023 року №698739 на суму 7000 грн.

Отже, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність їх задоволення та стягнення витрат на правову допомогуу розмірі 7000 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Олена» залишити без задоволення, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03 квітня 2023 року- без змін.

Стягнути з Фермерського господарства «Олена» (код ЄДРПОУ 20657357, вул. Шкільна, 1, м. Гайворон, Кіровоградська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 7000 (сім тисяч) грн витрат на правову допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 липня 2023 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко