Ухвала

від 07.07.2023 по справі 947/39098/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1136/23

Справа № 947/39098/21, 1-кс/947/7817/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересахзахисту ОСОБА_8 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від21.06.2023року відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прага Чеської Республіки, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця, на момент інкримінованого кримінального правопорушення виконуючого обов`язки начальника капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК Україниу кримінальномупровадженні № 120211600000001132 від 11.08.2021 року,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення

Слідчий звернувсядо судуз клопотанням,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_8 , яке мотивовано наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та неможливістю застосування відносно підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів.

Ухвалою слідчого судді Київського районного судум.Одеси від21.06.2023року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 7 515 200 (сім мільйонів п`ятсот п`ятнадцять тисяч двісті) гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), які є достатніми для переконання про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:

- органом досудового розслідування підозра необґрунтована, за два роки строку кримінального провадження, органом досудового розслідування не долучено до матеріалів жодного доказу, який би підтверджував пред`явлення обґрунтованої підозри;

- ризики на які посилається слідчий відсутні;

- судом не взято до уваги, те що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, вищу освіту, сім`ю, позитивні характеристики;

- судом жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що визначення меншого розміру застави не буде достатнім для виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, визначений розмір застави є занадто непомірним для підозрюваного та його родини.

Позиції учасників апеляційного розгляду

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.

Зазначені вимоги суд першої інстанції виконав в повному обсязі. В оскарженій ухвалі слідчий суддя навів належні та достатні мотиви для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, відсутні підстави стверджувати про необґрунтованість та невмотивованість судового рішення.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120211600000001132 від 11.08.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

16.06.2023 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України за кваліфікуючими ознаками - пособництво у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою, у тому числі повторно; та складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене організованою групою.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими слідчим суддею, а саме:

протоколом проведення тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у розпорядженні посадових осіб Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області за результатами якого вилучено документацію, що підтверджує перерахування грошових коштів УКБ ООДА на розрахункові рахунки ТОВ «МБП?18» в якості авансу на виконання договорів підряду, а також подальше перерахування ТОВ «МБП?18» отриманих коштів на адреси суб`єктів господарювання; протоколом проведення тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у розпорядженні посадових осіб Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації за результатами, якого вилучено первинну проектно-кошторисну документацію, а також первинні облікові документи в галузі будівництва щодо підписання та виконання Договорів №№ 32, 33, 34, 35 від 23.06.2020, № 37 від 02.07.2020 та № 38 від 07.07.2020; протоколом проведення тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у розпорядженні посадових осіб АТ КБ «Приватбанк», що підтверджує перерахування грошових коштів УКБ ООДА на розрахунковий рахунок ТОВ «МБП?18» на виконання договорів підряду, а також подальше перерахування ТОВ «МБП?18» отриманих коштів на адреси суб`єктів господарювання; протоколами оглядів об`єктів, де виконувалися будівельні роботи, за участю судового експерта ОНДІСЕ за результатами якого встановлено дійсні об`єми виконаних будівельних робіт у порівнянні з тими роботами, які внесені до актів форми КБ?2в, на об`єктах:

«Амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Кутузова, 12а в с. Муравлівка Ізмаїльського району будівництво»;

«Амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Миру 11/а в с. Комишівка Ізмаїльського району»;

«Амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Грама Сергія, 36А в с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району»;

«Амбулаторія загальної практики сімейної медицини на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул. Соборна, 15. Коригування»;

«Будівництво Гандрабурівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, с. Гандрабури, вул. Зарічна, 114»;

«Будівництво Авангардівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: вул. Фруктова, 9А, смт. Авангард, Овідіопольського району Одеської області»;

висновками судових будівельно-технічних експертиз за результатами проведення яких встановлено завищення обсягів виконання будівельних робіт на об`єктах:

«Амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Кутузова, 12а в с. Муравлівка Ізмаїльського району будівництво»;

«Амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Миру 11/а в с. Комишівка Ізмаїльського району»;

«Амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Грама Сергія, 36А в с. Нова Некрасівка Ізмаїльського району»;

«Амбулаторія загальної практики сімейної медицини на земельній ділянці за адресою: Одеська область, Савранський район, смт. Саврань, вул. Соборна, 15. Коригування»;

«Будівництво Гандрабурівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, с. Гандрабури, вул. Зарічна, 114»;

«Будівництво Авангардівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: вул. Фруктова, 9А, смт. Авангард, Овідіопольського району Одеської області»;

висновками економічних експертиз за результатами проведення яких встановлено документальне підтвердження взаємовідносин та завищення вартості будівельних робіт по виконанню Договорів №№ 32, 33, 34, 35 від 23.06.2020, № 37 від 02.07.2020 та № 38 від 07.07.2020, а також необґрунтовані заліки авансових платежів; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_10 , в якому він надав свідчення, щопризначити його на посаду директора ТОВ «МБП-18» йому запропонував ОСОБА_11 , з яким він тривалий час товаришував. Після надання згоди на вказану пропозицію ОСОБА_11 познайомив його з ОСОБА_12 та повідомив, що потрібно контактувати з ним. Також, ОСОБА_12 здійснював організацію роботи та виплату заробітної плати йому та ОСОБА_13 , яка неофіційно виконувала обов`язки бухгалтера в ТОВ «МБП-18». Крім цього, ОСОБА_11 надавав йому вказівки щодо підписання цілого ряду документів щодо діяльності підприємства, у тому числі актів виконаних робіт форми КБ-2в. ОСОБА_12 познайомив ОСОБА_10 з ОСОБА_14 та повідомив, що це інженер, який буде відповідати за будівництво об`єктів. ОСОБА_14 здійснював пошук підприємств та осіб, в яких здійснювалась закупівля товарів та послуг. Окрім цього, надавав ОСОБА_10 готові документи для підпису, також пояснив, що коли перебував на посаді директора ТОВ «МБП-18», приїздив на УКБ ООДА з актами форми КБ-2в, в яких були внесені переліки виконаних будівельних робіт, які підписував ОСОБА_8 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 ,в якому він пояснив, що виконуючи обов`язки начальника УКБ ООДА, ним були підписані, в особі УКБ ООДА, договори на виконання робіт по будівництву амбулаторій на території Одеської області з ТОВ «МБП-18». Через деякий проміжок часу на вказану посаду було призначено ОСОБА_8 , який був працевлаштований за підтримки ОСОБА_15 . У свою чергу ОСОБА_8 , обіймаючи вказану посаду, підписував акти виконаних будівельних робіт по вказаних об`єктах. Окрім цього, ОСОБА_8 звертався до ОСОБА_11 з проханням вплинути на ОСОБА_14 та ОСОБА_10 з метоюпідписання ними актів КБ-2в для заліку отриманих авансів по договорам; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , який дав свідчення, що особисто познайомився з ОСОБА_8 в кінці 2020 року, коли останній виконував обов`язки начальника УКБ ООДА за відсутності ОСОБА_11 . В подальшому коли ОСОБА_16 здійснював технічний нагляд на об`єктах будівництва він неодноразово звертався до керівників УКБ ООДА, у тому числі ОСОБА_8 , та повідомляв, що роботи на об`єктах не ведуться у відповідності до затверджених графіків та на підтвердження своїх слів висилав фотофіксацію фактично виконаних робіт. Однак ОСОБА_8 , будучи обізнаним про реальний стан справ на будівельних майданчиках, підписував акти виконаних будівельних робіт в які було внесено неправдиві відомості прообсяги фактичновиконаних робіт; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_14 , який пояснив, що під час виконання договорів підряду ОСОБА_8 , який виконував обов`язки начальника УКБ ООДА, за час відсутності ОСОБА_11 , підписував акти виконаних будівельних робіт із завищеними обсягами, реально знаючи про те, що такі роботи не виконувалися, що стало підставою для перерахунку грошових коштів на рахунки ТОВ «МБП-18»;протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_14 , долученим прокурором у судовому засіданні, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

З огляду на вказане апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_8 та неправильності у кваліфікації органом досудового розслідування його дій.

Відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинах, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності, допустимості та їх достатності відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Крім того, вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

У справі «Ферарі-Браво проти Італії», ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою».

Враховуючи той факт, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих злочинів.

Крім того, слід зазначити, що стаття 279 КПК України передбачає, що в разі виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 КПК України.

Такими підставами для зміни повідомлення про підозру є: непідтвердження будь-якої події злочину, що інкримінується підозрюваному; відсутність в діяннях особи складу злочину; недоведеність участі підозрюваного у вчиненні одного або декількох злочинів з числа тих, що ставляться йому в вину у повідомленні про підозру; непідтвердження обставин, що обтяжують відповідальність; встановлення обставин, що змінюють оцінку і кваліфікацію вчинку (замах, закінчений злочин, повторність, продовжуваний злочин); встановлення обставин, що тягнуть зміну оцінки ступеню співучасті підозрюваного в злочині (або деяких з них), в тому числі закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав відносно інших осіб; встановлення обставин, що пом`якшують відповідальність; наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення підозрюваним злочину, що не інкримінувався йому раніше.

На підставі зазначеного, апеляційний суд вважає, що надані прокурором докази, які долучені до клопотання, доводять на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, про що вірно зазначено в оскаржуваній ухвалі, а тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не погоджуючись із доводами захисника про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого та висновками слідчого судді стосовно існування ризиків що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які обумовлені обґрунтованістю підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

Також апеляційний суд погоджується з тим, що доведений ризик, що ОСОБА_8 може впливати на свідків даного кримінального провадження, які вже допитані на стадії досудового розслідування, однак можуть під незаконним впливом підозрюваного змінити свої покази під час судового розгляду.

Враховуючи те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено усіх осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення та наразі не вилучено усі речі, які можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, апеляційний суд погоджується із тим, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України в частині того, що підозрюваний ОСОБА_8 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення наразі також існує.

Наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі та усвідомлюючи передбачене законодавством за вчинення інкримінованого йому кримінальне правопорушення покарання, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам.

Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_8 іншого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.

В зв`язку з наведеним апеляційний вважає застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправданим, а доводи сторони захисту в цій частині необґрунтованими.

Апеляційний суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваної під вартою буде перевірена через нетривалий час в порядку ст.199 КПК України, в тому числі і з урахуванням результатів досудового розслідування, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування обґрунтованості підозри оголошеної ОСОБА_8 .

Апеляційний суд приймає до уваги, що підозрюваний раніше не судимий та має постійне місце проживання, сім`ю, однак вважає, що зазначені соціальні фактори не спростовують викладені в ухвалі висновки слідчого судді та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про існування достатніх підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні тяжкого злочину, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Обставини, передбачені ч. 2 ст. 182 КПК України, які є перешкодою для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлені не були.

Щодо доводів захисника підозрюваного про те, що розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010р., заява №12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Як вбачається з наявних матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_8 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та вчинення яких призвело до незаконного заволодіння бюджетними коштами у розмірі 7 545 319,48 грн.

Крім того, присутній в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 повідомив, що визначена сума застави була внесена та на момент апеляційного розгляду він перебуває під дією запобіжного заходу у виді застави, в зв`язку з чим спростовуються посилання сторони захисту стосовно непомірного розміру застави.

Зважаючи на корисливий характер вчиненого кримінального правопорушення, встановлені ризики, апеляційний суд вважає, що визначений розмір застави в розмірі 2800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув`язнення.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим слідчим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах захисту ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від21.06.2023року відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК Україниу кримінальномупровадженні № 120211600000001132 від 11.08.2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4