Постанова

від 20.06.2023 по справі 910/9446/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/9446/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 20.06.2023

від позивача: Меркович Б.В. - в режимі відеоконференції;

від відповідача: Тищенко А.П. (директор), Васильчук С.С. (представник);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 31.01.2023 (повний текст складено та підписано 13.02.2023)

у справі № 910/9446/22 (суддя С. М. Мудрий)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ"

про стягнення 1 533 818, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" (далі - позивач, ТОВ "Днепропресс Сталь") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" (далі - відповідач, ТОВ "УМТ") про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в розмірі 1 553 818,20 грн., в якому заявлено вимоги:

- зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "УМТ" (ідентифікаційний код 31272519) повернути в натурі товариству з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" (ідентифікаційний код 30922208) подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки загальною вартістю 1 006 660,66 грн.;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" (ідентифікаційний код 31272519) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" (ідентифікаційний код 30922208) попередню оплату за договором підряду №1801-22 від 18.01.2022 у розмірі 375 000,00 грн., неустойку у розмірі 110 547,95 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 41 609,59 грн., всього 527 157,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов Договору підряду №1801-22 від 18.01.2022 в частині виконання обумовлених робіт, на підставі чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати та сплати неустойки за порушення умов укладеного договору.

Короткий зміст заперечень відповідача проти позову

Відповідач у задоволенні позову просив відмовити повністю посилаючись на те, що:

- вимога позивача в частині визначення вартості 2 штук подових електродів (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) в розмірі 1 006 660,66 грн. -є необґрунтованою, оскільки не підтверджена належними доказами;

- виконання робіт за договором не було звершено своєчасно внаслідок непередбачуваних форс-мажорних обставин, дія яких розпочалась задовго до 20.04.2022 та триває і на даний час, і з урахуванням положень п. 7.3 договору, лише після закінчення дії форс-мажорних обставин є доцільним розглядати заявлені вимоги;

- жодної вини відповідача у несвоєчасному виконанні договору - немає.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/9446/22 позов задоволено частково, а саме:

- зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "УМТ" (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 15, офіс 20, ідентифікаційний код 31272519) повернути в натурі товариству з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139, ідентифікаційний код 30922208) подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки.

- стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 15, офіс 20, ідентифікаційний код 31272519) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139, ідентифікаційний код 30922208) попередню оплату за договором в розмірі 375 000 (триста сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., неустойку в розмірі 110 136 (сто десять тисяч сто тридцять шість) грн. 98 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38 650 (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 10 337 (десять тисяч триста тридцять сім) грн. 75 коп.

- в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем правомірно та у відповідності до п. 6.7 договору та ст. 849 Цивільного кодексу України здійснено відмову від договору, і що, відповідно, обумовлює настання правових наслідків, визначених законом та договором: наявність зобов`язання повернути товар - подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки, повернути сплачену передоплату - 375 000,00 грн.. Також, за перерахунком суду першої інстанції, внаслідок невиконання зобов`язань за договором, у відповідача існує обов`язок сплатити неустойку в розмірі 110 136 (сто десять тисяч сто тридцять шість) грн. 98 коп. та проценти у розмірі 38 650 (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 68 коп. Також, суд першої інстанції вказав, що вимога позивача в частині визначення вартості 2 штук подових електродів (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) в розмірі 1 006 660,66 грн. -є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УМТ" (14.03.2023 згідно відмітки поштового трекера на описі вкладень, з яким було направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині зобов`язання повернути подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки, стягнення попередньої оплати за договором в розмірі 375 000 (триста сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., неустойки в розмірі 110 136 (сто десять тисяч сто тридцять шість) грн. 98 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38 650 (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 68 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що:

- настання для відповідача форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - є очевидним, оскільки факт збройної агресії російської федерації проти України є загальновідомим, а причинно-наслідковий зв`язок таких обставин був наведений відповідачем у відзиві, що не було належним чином досліджено та оцінено судом першої інстанції;

- за умови настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) п. 6.7 договору - застосовуватись не може (як і нарахування неустойки) в силу пп. 6.1.1-6.1.2 договору, оскільки п. 6.7 договору фактично є мірою відповідальності, а неналежне виконання договірних зобов`язань відповідачем викликане виключно дією форс-мажорних обставин - фактом збройної агресії російської федерації проти України;

- відповідач не має на даний час можливості отримати подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки, оскільки не володіє інформацією про їх поточний стан та фактичне місцезнаходження у зв`язку з активними бойовими діями у Донецькій області (м.Констянтинівка), адже спірне майно було передано ТОВ «Костянтинівськи завод металургійного обладнання».

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

24.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи позивача у відзиві зводяться до того, що саме на відповідача за договором покладено обов`язок по збереженню переданого товару, що передбачено ст. 841 Цивільного кодексу України. Також, позивач вказував, що позивачем заявлено вимоги про повернення майна та стягнення відповідних нарахувань тат передоплати саме внаслідок невиконання/прострочення виконання робіт за договором більше ніж на 10 днів(ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України п. 6.7 договору), а не внаслідок форс-мажору, і відповідно, п. 7.3 договору застосуванню у даному випадку - не підлягає. Позивач відмовився від договору в односторонньому порядку, про що відповідач був повідомлений належним чином, а тому позивачем правомірно заявлено вимоги про повернення товару та перерахованої передоплати, а також нараховано неустойку та проценти.

Крім того, позивач заперечував проти доказів, які були долучені скаржником до апеляційної скарги.

Короткий зміст заперечень на відзив

06.06.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких він не погоджувався з доводами відзиву з огляду на те, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно не надав оцінку наданим відповідачем доказам та не надав належної оцінки стосовно існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору; доказам направлення подових електродів для ремонту на виробничі потужності ТОВ «Костянтинівськи завод металургійного обладнання», докази чого наявні у справі.

Також, дія форс-мажорних обставин для відповідача полягає у наступному:

- ТОВ «УМТ» повністю втрачено зв`язок з представниками ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання», на території виробничих потужностей якого знаходяться подові електроди, що підтверджувалось товарно-транспортними накладними від 14.02.2022 №299576810, від 14.02.2022 №299576809 та іншими документами, які були додані до відзиву на позовну заяву і підтверджували укладення договору у спрощеній формі між ТОВ «УМТ» та ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання»;

- на території Костянтинівської міської територіальної громади обмежено в`їзд громадян (пропуск здійснюється тільки за наявності підтвердження реєстрації місця проживання у відповідному населеному пункті) та триває обов`язкова евакуація цивільних, про що зазначено на офіційному веб-ресурсі у мережі інтернет Костянтинівської міської ради за посиланням https://konstrada.gov.ua/evakutsiya, ця інформація є загальнодоступною і загальновідомою;

- ТОВ «УМТ» у зв`язку з активними бойовими діями на території міста Костянтинівна, Краматорського району, Донецької області позбавлене можливості отримати будь-яку інформацію про місцезнаходження подових електродів та їх стан в силу вище окреслених обставин та у зв`язку з тим, що жодний лист/адвокатський запит не отримують ні представники ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання», ні представники органів місцевого самоврядування/влади.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 17.03.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/9446/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9446/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу V Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/9446/22.

27.03.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/9446/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/9446/22 - залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржнику надано право усунути недоліки, а саме подати до суду:

- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/6446/22 у розмірі 25 997 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 57 коп.

17.04.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 910/9446/22, до якої долучено квитанція про сплату судового збору від 10.04.2023 № 9302-1372-6524-9583 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/6446/22 у розмірі 25 997 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 57 коп.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/9446/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023, розгляд справи призначено на 01.06.2023, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань.

У зв`язку з перебуванням з 22.05.2023 по 02.06.2023 у відрядженні судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.05.2023, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 прийнято справу № 910/9446/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю., розгляд справи вирішено здійснити в судовому засіданні 01.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 910/9446/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 розгляд справи відкладено до 20.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 910/9446/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 20.06.2023 з`явились представник відповідача (скаржника) - Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ", та представники позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь", які приймали участь у розгляді справи в режимі відео конференції.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні 20.06.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції у задоволеній частині вимог та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представники позивача в судовому засіданні 20.06.2023 проти доводів апеляційної скарги заперечували з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 18.01.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "УМТ" (виконавець) укладено договір підряду №1801-22 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець зобов`язується виконати наступні ремонтні роботи: "Відновлювальний ремонт подового електрода" (№ч.6-12ПЭ 16КА.00.000) (надалі - роботи) в кількості визначеної згідно специфікації №1, яка додається до цього договору та є його невід`ємною частиною.

Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити виконані виконавцем роботи на умовах цього договору (п.1.2 договору).

Ціна та загальна вартість робіт узгоджується сторонами у специфікаціях до цього договору (п.2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що замовник надає виконавцю подові електроди (комплексна відомість додається), які потребують ремонту, в подальшому іменовані - давальницький матеріал, на умовах "Франко - склад замовника" EXW (м. Дніпро, пр.-т Богдана Хмельницького, буд. 139, ТОВ "Днепропресс Сталь") за актом приймання-передачі, у якому зазначається заставна вартість давальницького матеріалу.

Строк виконання робіт та передачі відремонтованих подових електродів замовнику - протягом 75 календарних днів, відлік яких починається з дати надходження виконавцю повної передоплати у розмірі 50% вартості робіт на поточний рахунок виконавця і надання давальницького матеріалу, якщо інше не обумовлено в додатках до цього договору. Відлік строку виконання робіт не починається у разі сплати часткової передоплати (п.3.2 договору).

Відповідно до п.9.1 договору. цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2022 або моменту його остаточного виконання.

18.01.2022 сторонами підписано специфікацію №1 (додаток №1 до договору), п.1 якої визначено, що виконавець зобов`язується виконати ремонтні роботи - надалі роботи, а замовник зобов`язується оплатити роботи на умовах, передбачений специфікацією: "Відновлювальний ремонт подового електрода" (№ч.6-12ПЭ 16КА.00.000) в кількості 2 шт. вартістю 750 000,00 грн.

Відповідно до п.2 специфікації підсумкова вартість за специфікацією №1 за виконання робіт за 2 (два) шт. "подовий електрод" (кр. №6-12ПЭ 16КА.00.000Сб) становить 750 000,00 грн.

Строк виконання робіт - 75 календарних днів з моменту перерахування передоплати (п.5.1.1) на поточний рахунок виконавця (п.3 специфікації).

Згідно з п.5.1 специфікації, умови оплати:

- 5.1.1 передоплата в розмірі 50% вартості робіт - протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами договору і цієї специфікації;

- 5.1.4 оплата 50% вартості робіт - протягом 30-ти днів після повідомлення про завершення виконання робіт та готовності до постачання відремонтованих подових електродів замовнику, згідно рахунку, виставленого виконавцем.

Згідно з п.6.5 договору, у разі прострочення виконання робіт та/або передання готової продукції та/або прострочення строків усунення недоліків виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, чинної на момент прострочення виконання робіт та/або передання готової продукції, від вартості робіт, за кожний день прострочення.

Згідно з п.6.7 договору, у разі прострочення виконання робіт більш ніж на 10 (десять) днів замовник має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку. У цьому разі договір є припиненим (розірваним) з дати отримання виконавцем повідомлення замовника про відмову від договору (надалі - повідомлення про відмову). При цьому виконавець зобов`язаний повернути замовнику суму перерахованої замовником попередньої оплати та переданий для виконання робіт давальницький матеріал - подові електроди протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання повідомлення про відмову.

04.02.2022 позивачем на рахунок відповідача здійснено оплату в розмірі 375 000,00 грн., що становить 50% вартості робіт, що підтверджується платіжним дорученням №12185 від 04.02.2022.

09.02.2022 між сторонами підписано акт приймання-передачі в ремонт до договору №1801-22 від 18.01.2022р. специфікації №1 від 18.01.2022, відповідно до якого позивачем передано відповідачу для виконання робіт подові електроди (кр. №6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 шт.

Позивач вказував, що роботи з ремонту електродів мали бути завершені не пізніше 20.04.2022 (тобто протягом 75 календарних днів з моменту перерахування передоплати в розмірі 50% вартості робіт на поточний рахунок ТОВ "УМТ" - з 04.02.2022), проте, у зазначений строк роботи не були виконані відповідачем.

У зв`язку з невиконанням відповідачем робіт у встановлений строк, позивач листом №24/08 від 24.08.2022 відмовився від договору підряду №1801-22 від 18.01.2022, а також просив протягом 7 днів з моменту отримання листа: повернути ТОВ "Днепропресс Сталь" подові електроди у кількості 2 штуки та повернути попередню оплату у розмірі 375 000,00 грн.

Вищезазначений лист отриманий відповідачем 31.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №4910600945689.

Як зазначав позивач у позові, у встановлений строк відповідач не повернув позивачеві ані подові електроди кр. №6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 шт., передані на виконанян умов договору, ані попередню оплату в сумі 375 000,00 грн., що і стало підставою для нарахування неустойки, процентів за користуванян чужими грошовими коштами, і відповідно, спричинило звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 Цивільного кодексу України, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 4 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

При цьому, відповідне право замовника на відмову від договору також обумовлено сторонами і у пункті 6.7 договору, яким чітко визначено, що у разі прострочення виконання робіт більш ніж на 10 (десять) днів замовник має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку. У цьому разі договір є припиненим (розірваним) з дати отримання виконавцем повідомлення замовника про відмову від договору (надалі - повідомлення про відмову). При цьому виконавець зобов`язаний повернути замовнику суму перерахованої замовником попередньої оплати та переданий для виконання робіт давальницький матеріал - подові електроди протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання повідомлення про відмову.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, і що підтверджується наявними матеріалами справи, позивач сплатив підряднику передоплату (аванс) в розмірі 375 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12185 від 04.02.2022, проте, відповідач роботи у погоджені договором строки (75 календарних днів з моменту перерахування передоплати (п.5.1.1) на поточний рахунок виконавця (п.3 специфікації)) - не здійснив, і доказів протилежного матеріали справи не містять.

У зв`язку з цим, позивач звертався до відповідача з листом №24/08 від 24.08.2022, яким відмовився від договору підряду №1801-22 від 18.01.2022, а також, просив протягом 7 днів з моменту отримання листа: повернути ТОВ "Днепропресс Сталь" подові електроди у кількості 2 штуки та повернути попередню оплату у розмірі 375 000,00 грн., у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно та у відповідності до п. 6.7 договору та ст. 849 Цивільного кодексу України здійснено відмову від договору, і що, відповідно, обумовлює настання правових наслідків, визначених законом та договором.

Так, частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, погоджується з висновками суду першої інстанції про застосування в контексті спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України в сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України.

Близька за змістом правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що після відмови позивача від договору, правова підстава для утримання відповідачем суми попередньої оплати відпала. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що перерахована позивачем відповідачу сума попередньої оплати в сумі 375 000,00 грн. - не змінила своєї правової природи, адже відповідачем не було виконано роботи, обумовлені договором, а тому підстави для зарахування такої суми, як оплати та/або зміни її правової природи в установленому законом та договором порядку - не відбулось.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 375 000,00 грн. - є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Також, як обумовлено п .6.7 договору, виконавець зобов`язаний повернути переданий для виконання робіт давальницький матеріал - подові електроди протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання повідомлення про відмову.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, відповідачем отримано повідомлення про розірвання договору 31.08.2022, а тому відповідно до п.6.7, договір підряду №1801-22 від 18.01.2022 є припиненим (розірваним) з 31.08.2022.

При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що відповідно до акту приймання-передачі в ремонт до договору №1801-22 від 18.01.2022р. специфікації №1 від 18.01.2022, позивачем передано відповідачу для виконання робіт подові електроди (кр. №6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 шт., без зазначення їхньої вартості, а в договорі №1801-22 від 18.01.2022 та в специфікації №1 від 18.01.2022 сторонами не зазначалась вартість подових електродів (кр. №6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 шт.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що вимога позивача в частині зобов`язання товариство з обмеженою відповідальністю "УМТ" повернути в натурі товариству з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" (ідентифікаційний код 30922208) подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки, підлягає задоволенню, а в частині визначення вартості 2 штук подових електродів (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) в розмірі 1 006 660,66 грн. - вимоги позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач у позові просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі 110 547,95 грн. нараховану за період з 20.04.2022 по 31.08.2022 та проценти за користування грошовими коштами в розмірі 41 609,59 грн. за період з 04.02.2022 (день оплати попередньої оплати в розмірі 375 000,00 грн.) по 16.09.2022 (дату складання позовної заяви).

Розглянувши вимогу позивача в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.6.5 договору, у разі прострочення виконання робіт та/або передання готової продукції та/або прострочення строків усунення недоліків виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, чинної на момент прострочення виконання робіт та/або передання готової продукції, від вартості робіт, за кожний день прострочення.

Як встановлено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, кінцевою датою виконання відповідачем робіт за договором є 20.04.2022, а тому першим днем прострочення є 21.04.2022.

З урахуванням наведеного, розмір неустойки розраховується наступним чином:

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення750 000,0021.04.2022 - 02.06.20224310,000.05517 671,23750 000,0003.06.2022 - 31.08.20229025,000.13792 465,75Отже, здійснивши перерахунок неустойки щодо сум, строків та ставок нарахувань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що загальний розмір неустойки становить загалом 110 136,98 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В частині стягнення неустойки в розмірі 410,97 грн. - вимога позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до п.6.6 договору, у разі якщо строки виконання робіт порушено більш ніж на 5 (п`ять) днів, а замовником внесена повна попередня оплата, виконавець за користування грошовими коштами замовника зобов`язаний сплатити замовнику 18 процентів річних від суми грошових коштів, перерахованих замовником виконавцю, за період з дня оплати до дня фактичного виконання робіт або для повернення грошових коштів (попередньої оплати).

Оскільки вищезазначеним пунктом визначено договірну санкцію, а як встановлено судом апеляційної інстанції, договір є розірваним 31.08.2022, тому вірним періодом нарахування 18 процентів річних є з 04.02.2022 до 31.08.2022.

З урахуванням наведеного, розмір процентів річних розраховується наступним чином:

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 04/02/2022 до 31/08/2022 375 000,00 x 18 % x 209 : 365 : 10020938 650,68 грн.Отже, здійснивши перерахунок процентів річних щодо сум, строків та ставок нарахувань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що загальний розмір процентів за користування грошовими коштами становить 38 650,68 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.. В частині стягнення процентів за користування грошовими коштами в розмірі 2 958,91 грн. вимога позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі на наявність форс-мажорних обставин, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до п.7.1 договору, при настанні стихійних явищ природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, тощо), обставин соціального, політичного та міжнародного походження(військові дії, громадські хвилювання, епідемії, страйки, бойкоти, блокади, ембарго, інші міжнародні санкції або дії державних органів), які є обставинами неможливості частково або в повній мірі виконання зобов`язань за цим договором, сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань відповідно до часу дії форс-мажорних обставин.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що сторона, для якої склалися форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати настання таких обставин повідомити у письмовій формі іншу сторону. Відповідними доказами обставин непереборної сили та їх продовження є довідки, видані відповідною Торгово-промисловою палатою, або іншим уповноваженим на те органом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

З огляду на викладені норми ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218, ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що відповідач не має на даний час можливості отримати подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки, оскільки не володіє інформацією про їх поточний стан та фактичне місцезнаходження у зв`язку з активними бойовими діями у Донецькій області (м.Констянтинівка), адже спірне майно було передано ТОВ «Костянтинівськи завод металургійного обладнання». Крім того, саме на відповідача за договором покладено обов`язок по збереженню переданого товару, що передбачено ст. 841 Цивільного кодексу України.

При цьому, доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки стосовно існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору; доказам направлення подових електродів для ремонту на виробничі потужності ТОВ «Костянтинівськи завод металургійного обладнання», докази чого наявні у справі - судом апеляційної інстанції також відхиляються, оскільки господарські відносини між позивачем та вказаним заводом не входять до предмету дослідження в контексті спірних правовідносин у даній справі.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Судом апеляційної інстанції враховано, що листом вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У той же час, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2022 року № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що станом на момент вирішення спору відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують те, що відповідач повідомляв позивача у письмовій формі про виникнення форс-мажорних обставин, як це передбачено пунктом 7.2 договору.

Крім того, скаржником разом з апеляційною скаргою були подані нові докази, які не були ним подані суду першої інстанції, а саме: світлини спірного товару, наказ про призупинення господарської діяльності відповідача від 01.03.2022 № 220301/01/п, довідка військово - лікарської комісії від 05.03.2022 № 10/470, накази № 80 від 28.04.2022, від 22.12.2022 № 309 з витягами, заява від 11.05.2022 про зняття з військового обліку стосовно директора відповідача, адвокатські запити на ім`я начальника Костянтинівської міської військової адміністрації № 27-02/23/аз-2 від 27.02.2023, керівника ТОВ «ТК САТ» № 03-03/2023/1 аз від 03.03.2023, а також скаржником було подано клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи : лист щодо надання інформації від 13.03.2023, від 28.03.2023 № 0323-аз-2, роздруківки поштових відправлень щодо направлення вказаних листів.

Ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Приписами ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що заявлене скаржником клопотання про долучення додаткових доказів на стадії апеляційного розгляду справи задоволенню не підлягає з огляду на приписи ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не доведено належними засобами доказування неможливість подання таких доказів суду першої інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, як не наведено і винятковості випадку їх неподання суду першої інстанції.

Отже, наведені вище і усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги в частині зобов`язання повернути подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки, стягнення попередньої оплати за договором в розмірі 375 000 (триста сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., неустойки в розмірі 110 136 (сто десять тисяч сто тридцять шість) грн. 98 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38 650 (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 68 коп., з відмовою у решті вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання повернути подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки, стягнення попередньої оплати за договором в розмірі 375 000 (триста сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., неустойки в розмірі 110 136 (сто десять тисяч сто тридцять шість) грн. 98 коп., процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38 650 (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 68 коп., з відмовою у решті вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/9446/22 в оскаржуваній частині, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Крім того, оскільки дія оскаржуваного рішення була зупинена ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023, і за наслідками апеляційного розгляду справи зазначене рішення залишено в силу, а тому його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/9446/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/9446/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі № 910/9446/22.

5. Матеріали справи № 910/9446/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених т.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 11.07.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала