Ухвала

від 05.09.2023 по справі 910/9446/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.09.2023Справа № 910/9446/22Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" на рішення державного виконавця у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь"

до товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ"

про стягнення 1 533 818,20 грн.

Представники учасників справи:

від позивача (скаржника): не з`явилися

від відповідача (боржника): Васильчук Світлана Станіславівна - представник за ордером серія АІ №1281489 від 28.11.2022; Тіщенко Антон Петрович - керівник (витяг з ЄДР)

від ДВС: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 позов задоволено частково. Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "УМТ" (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 15, офіс 20, ідентифікаційний код 31272519) повернути в натурі товариству з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139, ідентифікаційний код 30922208) подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 15, офіс 20, ідентифікаційний код 31272519) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139, ідентифікаційний код 30922208) попередню оплату за договором в розмірі 375 000 (триста сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп., неустойку в розмірі 110 136 (сто десять тисяч сто тридцять шість) грн. 98 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 38 650 (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 68 коп. та судовий збір у розмірі 10 337 (десять тисяч триста тридцять сім) грн. 75 коп. В іншій частині позову відмовлено.

09.03.2023 видано накази.

07.06.2023 до канцелярії суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" надійшла скарга на рішення державного виконавця.

Як встановлено судом та вбачається з інформаційної бази "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)", 24.03.2023 у зв`язку з надходженням апеляційної скарги від товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023, справу №910/9446/22 направлено до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 відкладено вирішення питання про прийняття скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" на рішення державного виконавця до повернення матеріалів справи № 910/9446/22 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2022 року у справі №910/9446/22 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 розгляд скарги призначено на 05.09.2023.

22.08.2023 на адресу суду від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві надійшли пояснення.

31.08.2023 через систему "Електронний суд" від товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" надійшла заява про проведення засідання без участі представника.

05.09.2023 представником товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" в засіданні надано письмові пояснення.

В судове засідання 05.09.2023 не з`явився представник скаржника та відділу державної виконавчої служби, хоча про місце, дату та час засідання повідомленні належним чином.

Суд заслухавши представників та дослідивши докази, встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" подано до Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву про примусове виконання рішення разом з наказом Господарського суду міста Києва №910/9446/23 від 09.03.2023.

05.04.2023 державним виконавцем Басілашвілі О.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі №910/9446/23, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

19.04.2023 державним виконавцем Басілашвілі О.Б., керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про накладення штрафу, якою встановлено, що виходом державного виконавця за адресою вулиця Московська 15 боржника не розшукано. Вказаною постановою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

03.05.2023 державним виконавцем Басілашвілі О.Б., керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", повторно винесено постанову про накладення штрафу, якою встановлено, що станом на 03.05.2023 рішення суду боржником не було виконано. Вказаною постановою зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

03.05.2023 державним виконавцем Басілашвілі О.Б. складено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, яке містить прохання про вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника.

10.05.2023 державний виконавцем Басілашвілі О.Б., керуючись п. 11, ч. 1 ст.ст. 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.

Стягувач (товариство з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь"), не погодившись з постановою державного виконавця від 10.05.2023, звернувся до Господарського суду міста Києва з скаргою на дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.

В обґрунтування поданої скарги стягувач зазначає, що виконавцем помилково встановлена неможливість виконання рішення без участі боржника, а тому виконавець повинен вчинити відповідні виконавчі дії, зокрема передбаченні ст.ст. 10, 60 Закону України "Про виконавче провадження", а постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заперечуючи щодо поданої скарги, повідомив суд про те, що державним виконавцем вчинилися дії згідно з вимогами чинного законодавства, а тому скарга не підлягає задоволенню.

Боржником (товариство з обмеженою відповідальністю "УМТ") надано пояснення щодо скарги, а саме повідомлено, що державний виконавець порушив процесуальне законодавство, не зупинивши виконавче провадження після відкриття апеляційного провадження у справі №910/9446/22, а тому скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Частинами 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень (затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5) передбачено, що передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений виконавцем строк за участю сторін виконавчого провадження.

У разі наявності інформації про місцезнаходження предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує час та місце примусового виконання рішення про передачу стягувачу присуджених предметів, а також попереджає стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону, якщо він не з`явиться на виконання без поважних причин.

Виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис.

В акті зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акт підписуються виконавцем та сторонами виконавчого провадження, а також іншими особами, які беруть участь у передачі майна. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в акті.

У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Якщо під час виконання рішення про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виявлено лише частину таких предметів, виконавець здійснює їх передачу в порядку, встановленому пунктом 24 цього розділу, про що робить відмітку у виконавчому документі.

Державним виконавцем Басілашвілі О.Б. було здійснено вихід за адресою вул. Московська, 15 для розшуку боржника, однак за вказаною адресою боржник був відсутній, про що складений відповідний акт від 19.04.2023.

Також з матеріалів справи вбачається, що боржник отримує кореспонденцію від відділу виконавчої служби та суду за адресою реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, відповідно до положень наведеної норми права, повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду.

Невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення і не свідчить про неможливість його виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 13.12.2021 у справі № 520/6495/2020, від 19.01.2022 у справі № 179/110/21 та від 22.06.2022 у справі № 607/2547/20.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.06.2019 у справі № 826/14580/16 підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які підтверджували би факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тому звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Вирішуючи питання про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усіх передбачених законом заходів у межах встановлених повноважень.

Зміст оскаржуваної постанови свідчить про те, що закінчення виконавчого провадження державний виконавець мотивував вчиненням дій з винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення боржником злочину та неможливістю виконання рішення без участі боржника.

Однак, суд зазначає, що державний виконавець не мотивував, чому це рішення суду не може бути виконане без участі боржника.

Наданий Акт державного виконавця від 19.04.20223, яким зафіксовано відсутність боржника за адресою вул. Московська 15, базується на показаннях невстановлених осіб та не підтверджує об`єктивної обставини відсутності боржника за вказаною адресою, а тому цей доказ визнається судом неналежним та недопустимим.

Доказів вчинення інших дій, зокрема встановлення місцезнаходження предметів, що підлягають поверненню за рішенням суду, учасниками процесу не надано.

Верховним Судом у постановах від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14, від 14.04.2021 року у справі № 641/1933/19 вказано, що та обставина, що саме боржник відповідно до судового рішення зобов`язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки хоч і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та вчинення перешкод у його виконанні.

Отже, матеріали справи не містять доказів щодо вжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до примусового виконання рішення, хоча повторне невиконання боржником рішення, яке може бути виконане без його участі, зобов`язує вжити зазначених заходів поряд із повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось не виконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.

Таким чином встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Стадія виконання рішення продовжується до моменту виконання рішення або до вичерпання всіх можливих законних механізмів щодо його виконання.

Суд розглядає скаргу, керуючись принципом диспозитивності, а саме в межах заявлених вимог, з урахуванням доказів та аргументації скаржника.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" на рішення державного виконавця є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 234, ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" на рішення державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Басілашвілі О.Б. задовольнити.

2. Скасувати постанову державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Басілашвілі О.Б. від 10.05.2023 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі 910/9446/22 від 09.03.2023 про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "УМТ" повернути в натурі товариству з обмеженою відповідальністю "Днепропресс Сталь" подові електроди (№кр.6-12ПЭ16КА.00.000) у кількості 2 штуки.

3. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 ГПК України.

Суддя С.М. Мудрий