Ухвала

від 12.07.2023 по справі 3/193-б

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"12" липня 2023 р. Справа № 3/193-Б

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Павлюк І.Ю.

судді Крейбух О.Г.

судді Савченко Г.І.

розглядаючи апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області

на ухвалу Господарського суду Житомирської області, постановлену 18.05.23р. суддею Кострицею О.О. у м.Житомирі, повний текст складено 19.05.23р.

у справі № 3/193-Б

за заявою власника (засновника) Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Зоря" Полюховича Павла Максимовича

до Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Зоря"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023р. у справі №3/193-Б про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Зоря", клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Черниша О.М. від 08.07.2022р. №02-08/287 про стягнення грошової винагороди задоволено частково.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області на користь арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича 16334,06грн. основної грошової винагороди.

Стягнуто з Житомирського обласного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича 10904,10грн. основної грошової винагороди.

Стягнуто з Житомирського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" на користь арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича 45513,59грн. основної грошової винагороди.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича 51283,92грн. основної грошової винагороди.

Стягнуто з Полюховича П.М. на користь арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича 25532,70грн. основної грошової винагороди.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича 58317,62грн. основної грошової винагороди.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати в частині задоволення клопотання арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича про стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича 58317,62гри. грошової винагороди та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича від 08.07.2022р. №02-08/287.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №3/193-Б у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П., суддя Савченко Г.І..

Листом Північно - західного апеляційного господарського суду №3/193-Б/3351/23 від 29.05.2023р. матеріали справи №3/193-Б витребувано з Господарського суду Житомирської області.

07.06.2023р. до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №3/193-Б.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023р. у справі №3/193-Б залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідні докази. зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам провадження у справі №3/193-Б про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Зоря".

26.06.2023р. до Північно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшло клопотання про продовження/відстрочення строків на усунення недоліків, в якому, зокрема, просить дозволити здійснити сплату судового збору в розмірі 2684.00грн. по справі №3/193-6 після надходження коштів на рахунок 2800 ГУ ДПС у Житомирській області.

Зокрема, обґрунтовуючи подане вище клопотання скаржник вказує на те, що ГУ ДПС у Житомирській області на даний час відсутня можливість сплатити судовий збір у розмірі 2684,00грн., зважаючи на той факт, що на рахунку 2800, що призначений для сплати судового збору відсутні кошти. Звертає увагу на те, що така ситуація з надходженням коштів для сплати судового збору склалася у зв`язку військовим вторгненням російської федерації та запровадженням воєнного стану на території України. З метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету здійснюються видатки Міністерству оборони. Міністерству внутрішніх справ. Службі безпеки України, забезпечено виконання завдань, функцій та підготовку кадрів Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Отже, зважаючи на майновий етап органів Д1ІС, внаслідок впровадження воєнного етапу, па рахунку за КВГК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного етапу не здійснюється належне фінансування.

Також зазначає, що відповідно до приписів ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку передбачає надання нового строку па вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист, в тому числі бюджетних інтересів держави Україна.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст.8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Розпорядженням керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023р. №01-05/349, у зв`язку із закінченням повноважень судді Дужича С.П. (рішення ВРП від 06.07.2023р. № 685/0/25-23), відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №3/193-Б.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №3/193-Б у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І..

Розглянувши зазначене вище клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.05.2023р. у справі №3/193-Б, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечення ефективного права доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998р. у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, №32, п.25 - 26).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть дося-гти (див., наприклад, рішення суду від 10.07.1998р. у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с.1660, п.72, та рішення суду від 28.11.2006р. у справі "Апостол проти Грузії", заява №40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007р. у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява №68490/01, п.57).

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Однак, скаржник не підпадає під жодну із зазначених вище умов, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання останнього про розстрочення сплати судового збору.

Водночас, слід відмітити, що положення п.п.1 та 2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п.45 постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021р. у справі №940/2276/18).

Оскільки предметом розгляду в даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, то підстав для задоволення апеляційним судом клопотання про відстрочення сплати судового збору, також, немає.

Крім того, колегія суддів зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі").

Враховуючи положення ст.129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте скаржником до клопотання не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, зокрема і в розрізі оплати судового збору.

Водночас, апеляційний господарський суд вважає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

Також, стосовно посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.1 Закону України від 12.05.2015р. №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами 1 та 4 ст.26 зазначеного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону №389-VIII).

Введення на території України 24.02.2022р. воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022р. у справі №990/115/22.

Проте, у даному випадку скаржником не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, в тому числі беручи до уваги той факт, що суд першої інстанцій розглядав справу саме у воєнний час.

З вищевикладених міркувань суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Також, розглянувши клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегією суддів вирішено відмовити у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на таке.

Згідно зі змісту ч.2 та ч.4 ст.174 ГПК України строк на усунення недоліків, це строк, який встановлений судом, але не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви (скарги) без руху .

Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018р. у справі №904/5995/16, тощо.

Апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника на те, що для усунення недоліків апеляційної скарги судом було надано максимальний десятиденний строк, встановлений ГПК України для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні клопотання про продовження строку, встановленого судом на усунення недоліків апеляційної скарги, слід відмовити.

Колегія суддів також зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р.).

Згідно ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

При цьому, судом враховано Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 12.12.2007р. №1149 щодо нормативного строку пересилання рекомендованої письмової кореспонденції (пункти 4.1, 4.2) та надано скаржнику відповідний строк для поштового обігу кореспонденції.

Відповідно до ч.2 ст.260 та ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

Частинами 6 - 8 ст.260 ГПК України визначено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст.242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Як вбачається із поштових повідомлень про направлення ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023р. у справі №3/193-Б остання отримана скаржником 26.06.2023р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про отримання поштового відправлення, тобто перебіг строку встановленого судом для усунення недоліків починається з 26.06.2023р. та закінчується 06.07.2023р..

Також, слід зазначити, що інформація про рух апеляційної скарги, зокрема ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду 12.06.2023р. у справі №№3/193-Б про залишення апеляційної скарги без руху було розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, що знаходиться за електронною адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Беручи до уваги, що у встановлений судом термін скаржником недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу (з доданими до неї документами) Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.05.23 у справі №3/193-Б повернути заявнику.

2. Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу.

3. Ухвала апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Савченко Г.І.