Рішення

від 11.07.2023 по справі 910/7061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2023Справа № 910/7061/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал -Агро"

про стягнення 1 383 738,64 грн.

При секретарі судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явилися;

від відповідача: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал -Агро" про стягнення 1 383 738,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди обладнання №10/02/20 від 10.02.2022 в частині несплаченої орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

У зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 1 191 752,25 грн., пеню в розмірі 137 133,14 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 54 853,25 грн., а також, в порядку ч.10 ст. 238 ГПК України з 26.04.2023 до моменту виконання рішення на суму основного боргу, що становить 1 191 752,25 грн. нараховувати пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.05.2023.

24.05.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 30.05.2023 не з`явився відповідач, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 відкладено підготовче засідання на 20.06.2023.

15.06.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 20.06.2023 не з`явився відповідач, хоча про місце, дату та час засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 11.07.2023.

28.06.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд поновити відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та долучити відзив до матеріалів справи. В позовних вимогах відмовити повністю. В обґрунтування клопотання про поновлення відповідачем зазначено, що введення на території України воєнного стану само по собі не є підставою для зупинення чи відновлення процесуальних строків, втім саме російська агресія проти України та окупація території, на якій відповідач здійснював господарську діяльність, і як слід неможливість вчасно отримати письмові докази, які залишилися на захопленому підприємстві. Насамперед докази ведення господарської діяльності на території села Нікольське Маріупольського району, стало основною причиною неподання відзиву у встановлений строк.

Відзив було направлено до суду з пропуском строку, проте з метою всебічного та повного встановлення всіх обставин справи, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк на подання відзиву та приймає поданий відзив до розгляду.

В судове засідання 11.07.2023 представники сторін не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

10.02.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал -Агро" (орендар) укладено договір оренди обладнання №10/02/20.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (в оренду): 1) Спектрометр TANGO-R з аксесуарами (серійний номер 12771915), 2) ультрамлин Retch, 3) рідер тест- смужок Raptor (серійний номер RPT-5365), (надалі - обладнання). Кількість одиниць обладнання, що передається в користування орендареві, визначатиметься сторонами в акті приймання-передачі обладнання.

Згідно з статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до п.2.1 договору обладнання надається в оренду по 01 березня 2023 року включно.

Передача обладнання засвідчується актом приймання - передачі обладнання. Датою передачею обладнання в оренду вважається дата складання акту приймання-передачі обладнання в оренду. Доставка обладнання орендарю здійснюється за рахунок орендодавця (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.4 договору орендар зобов`язаний використовувати обладнання виключно за адресою: 87000 Донецька обл., Нікольський р-н, смт.Нікольське, вул.Пушкіна 142.

10.02.2020 року між сторонами складено акт приймання-передачі обладнання в оренду до договору оренди обладнання №10/02/20 від 10.02.2020.

01.03.2021 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди обладнання №10/02/20, якою сторони погодили, що із 01.03.202021 договір діє в редакції викладеній в цій додатковій угоді.

Відповідно до п.2.1 договору обладнання надається в оренду по 31.12.2023 включно.

Згідно з п.3.1 договору орендна плата за користування обладнання сплачується орендарем щорічно в національній валюті України в такі терміни на підставі виставленого рахунку орендодавця:

3.1.1 за користування обладнанням з моменту приймання обладнання по 28 лютого 2021 року - не раніше, ніж 01.03.2021 року та не пізніше, ніж 15.05.2021 року;

3.1.2 за користування обладнанням з 01 березня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не раніше, ніж 31.12.2021 року та не пізніше, ніж 31.01.2022 року;

3.1.3 за користування обладнанням з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не раніше, ніж 31.12.2022 року та не пізніше, ніж 31.01.2023 року;

3.1.4 за користування обладнанням з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не раніше, ніж 31.12.2023 року та не пізніше, ніж 31.01.2024 року;

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розмір орендної плати за кожен період, що вказаний в п. 3.1 договору, складає 785 965,29 (сімсот вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч) гривень 29 копійок з ПДВ, що еквівалентно 29 267 (двадцять дев`ять тисяч двісті шістдесят сім) Євро (надалі - еквівалент в Євро) відповідно до середньозваженого курсу гривні до Євро AT «Креді Агріколь Банк» (надалі - Банк) для здійснення розрахунків за безготівковими операціям з купівлі - продажу іноземної валюти (надалі - курс банку) на дату укладення цього договору. Курс банку підтверджується довідкою банку з печаткою банку і підписом уповноваженої особи банку. Якщо на дату, пов`язану з виконанням цього договору, на яку потрібен курс банку (дата укладення цього договору, виставлення рахунку-фактури. дата оплати тощо), такий курс відсутній, сторони домовились застосовувати курс банку на попередню дату, що найбільш наближена до дати, на яку вимагається курс банку. У разі, якщо курс банку відсутній більш, ніж п`ять календарних днів, сторони домовились вважати курсом банку офіційний курс гривні до Євро Національного банку України

Відповідно до п.3.3 договору у випадку збільшення курсу банку гривні до Євро на дату складання рахунку орендодавцем або - на дату звернення орендодавця до суду із позовом більш, ніж на 1% проти курсу, що існував на дату укладення цього договору, розмір орендної плати, вказаний в п. 3.2 договору, підлягає корегуванню на розсуд орендодавця за нижченаведеною формулою:

Оп = О*К1/К2, де

Оп - скорегований розмір орендної плати за відповідний період згідно п. 3.1 договору, що підлягає сплаті орендарем;

О - розмір орендної плати за період в гривнях, вказаний у в п. 3.2 договору;

К1 - курс банку на дату складання орендодавцем рахунку на оплату та/або - дату звернення орендодавцем до суду із позовом про стягнення заборгованості за цим договором;

К2 - курс банку на дату укладення цього договору, що складає 26,855 грн. за 1 (одне) Євро.

Рахунок дійсний протягом одного дня з дати його складання орендодавцем (п.3.3.1 договору).

У випадку, якщо орендар не оплатить рахунок потягом строку його дії, орендодавець має право повторно переглянути розмір орендної плати за формулою, вказаною в п. 3.3 даного договору та виставити новий рахунок з переглянутою ціною (п.3.3.2 договору).

Згідно з п.3.5 договору орендар підтверджує, що має можливість ознайомлюватися із курсом банку. В разі, якщо у терміни оплати, вказані у п. 3.1 договору орендар не отримає рахунку орендодавця, він зобов`язується самостійно розрахувати суму в гривнях, необхідну до сплати. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє орендаря від обов`язку зі сплати орендної плати за обладнання. Рахунок, виставлений орендодавцем за цим договором, вважається отриманим орендарем, якщо він був відправлений орендодавцем на електронну адресу орендаря, зазначену в п. 7.11.1 договору.

Відповідно до п.7.1 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє по 01.01.2024 року включно, однак в будь-якому разі - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що орендар матиме право на отримання знижки в розмірі 99,9 % від вартості розміру орендної плати, тобто 785 179 грн. в тому числі ПДВ, що є еквівалентом 29 238 Євро за курсом банку на дату підписання даного договору від вартості оренди обладнання виключно за таких обставин:

8.1.1 знижка на розмір орендної плати, якщо сторони не домовляться про інше, за користування обладнанням за період, вказаний в п. 3.1.1 договору надається за умови, якщо а) орендар замовить та отримає у виконавця продукцію, в кількості що дорівнює або більша, ніж гарантовані обсяги по відповідної продукції за відповідний період, зазначені в п. 12.1.1.-12.1 3. договору № 10/02/2С 10.02.2020 року, а також б) замовить та отримає у постачальника товар в кількості, що дорівнює або більша, ніж гарантовані обсяги поставки відповідного товару за відповідний період, вказані у п. 11.1.1-11.1.3 договору поставки № 10/02/20-1 від 10.02.2020 року;

8.1.2 знижка на розмір орендної плати за користування обладнанням за кожен із періодів, котрі вказані в пунктах 3.1.2-3.1.4 договору надається орендарю за умови, якщо протягом відповідного періоду ТОВ «Глобал-Агро» замовить та отримає у ТОВ «Каргілл Ен» товари за усіма чинними договорам: укладені між ТОВ «Глобал-Агро» та ТОВ «Каргілл Ен», в кількості не меншій, ніж загальний гарантований обсяг поставки товарів, передбачений такими договорами для відповідного періоду. Знижка надається на орендну плату за кожен період окремо.

07.05.2021 року між сторонами укладено додаткову угоду, в якій сторони погодили, що орендодавець надає орендарю знижку в розмірі 99,9% від вартості розміру орендної плати, котру орендар мав сплатити за користування обладнанням протягом періоду, зазначеного в п.3.1.1 договору, тобто за період з 10.02.2020 по 28.02.2021. Розмір орендної плати із врахуванням наданої знижки, що підлягає оплаті орендарем складає: 981,90 грн. з ПДВ. Вищезгадана сума орендної плати із врахування знижки підлягає оплаті орендарем до 15.05.2021.

18.06.2021 року ТОВ «Глобал-Агро» сплачено на користь ТОВ «Каргілл ЕН» 981,90 грн. в якості орендної плати, що підтверджується відомостями з розрахункового рахунку ТОВ «Каргілл ЕН». Цим платежем ТОВ «Глобал-Агро» сплачено за оренду обладнання за період з 10.02.2020 по 28.02.21.

08.02.2022 року ТОВ «Глобал-Агро» сплачено на користь ТОВ «Каргілл ЕН» 901,09 грн. в якості орендної плати, що підтверджується відомостями з розрахункового рахунку ТОВ «Каргілл ЕН». Як зазначено позивачем, цим платежем ТОВ «Глобал-Агро» сплачено за доступ до ПЗ наданий за період з 01.03.21 по 31 грудня 2021 р.

Проте, позивач зазначає, що ТОВ «Глобал-Агро» не сплачено орендну плату за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 року, однак згідно умов договору повинен був сплачений не пізніше, ніж 31.01.2023.

Як зазначено позивачем, враховуючи те, що боржником здійснено замовлення товару за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в кількості, яка є меншою ніж гарантовані обсяги поставки продукції згідно умов договорів №10/02/20-1 від 10.02.2020 та №10/02/20-2 від 10.02.2020 (викладені відповідними додатковими угодами від 01.03.2021 в новій редакції), із гарантованих обсягів постачання 456,25 тонн замовлено лише 4 (чотири) тонни - ТОВ «Глобал-Агро» мав до 31.01.2023 сплатити повну орендної плати в розмірі 29 267,29 євро.

З урахуванням пунктів 3.2, 3.3 договору відповідач мав сплатити на користь позивача грошову суму у розмірі, що обраховується за формулою:

Оп= О*К1/К2,

де Оп - скорегований розмір орендної плати за відповідний період згідно п. 3.1 договору, що підлягає сплаті орендарем;

О- 785965,29 грн., що еквівалентно 29267 Євро;

К1 - курс банку на дату звернення орендодавця до суду, що становить 40,72 грн.;

К2- курс банку на дату укладення договору, що становить 26,855 грн. за 1 (одне) євро.

Оп = 785965,29*40,05/26,855 = 1 191 752,25 грн.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача несплачену суму орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 року в розмірі 1 191 752,25 грн.

Будь-яких інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Також, в матеріалах справи відсутні докази повернення обладнання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості щодо сплати плати за оренду обладнання за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 року в розмірі 1 191 752,25 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 137 133,14 грн. за період з 01.02.2023 по 25.04.2023 та 20% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 54 853,25 грн. за період з 01.02.2023 по 25.04.2023.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.6.2 договору у випадку несвоєчасної оплати орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення, а також 20 % річних за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 137 133,14 грн. та 20% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 54 853,25 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У відзиві на позовну заяву заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не можуть бути задоволені через викладені обставини, а саме:

- відсутність підстав для оплати через ненадання орендарю відповідного рахунку (п.п.3.1.3 договору оренди);

- фактичне припинення договору у зв`язку із знищенням об`єкта оренди (ст.. 291 ГК України),

- продовження терміну виконання зобов`язань за договором на термін дії обставин форс-мажору (п.6.6. договору),

- звільнення сторони від відповідальності за невиконання зобов`язань через настання форс-мажорних обставин (п.6.5 договору оренди),

- сплив строку позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за договором.

Суд зазначає, що дійсно відповідно до п.3.1 договору передбачено, що орендна плата за користування обладнання сплачується орендарем щорічно в національній валюті України на підставі виставленого рахунку орендодавця.

Проте, в п.3.5 договору сторонами погоджено, що в разі, якщо у терміни оплати, вказані у п. 3.1 договору орендар не отримає рахунку орендодавця, він зобов`язується самостійно розрахувати суму в гривнях, необхідну до сплати. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє орендаря від обов`язку зі сплати орендної плати за обладнання.

Частиною 2 статті 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема: загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Суд зазначає, що згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на всій території України введено воєнний стан, котрий на даний момент продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022.

У зв`язку із вчиненою російською федерацією військовою агресією проти України починаючи з 24.02.2022 року с. Нікольське, Донецької області є тимчасово окупованою територією.

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомість фактів військової агресії, окупація м. Мелітополь підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, безліччю публікацій у національних та міжнародних засобах масової інформації, а також не заперечується агресором.

Таким чином, наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже, в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування. При цьому, ці обставини (повинні бути) відомі обом сторонам.

Проте, факт тимчасової окупації не підтверджує того, що об`єкт оренди (обладнання) є знищеним.

Будь-яких інших доказів знищення обладнання матеріали справи не містять.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Згідно із ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. (ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Відповідно до п.6.5 договору сторони звільняються від відповідальності у разі землетрусу, повені, пожежі, що виникла не з вини сторін, іншого стихійного лиха, початку бойових дій, введення надзвичайного становища, страйків, актів чи дій органів державної влади чи місцевого самоврядування, або іншого проявлення непереборної сили, що не дає можливості точному та своєчасному виконанню ними зобов`язань за цим договором (далі -"форс-мажор"). Потерпіла сторона зобов`язана повідомити про це іншу сторону в термін 3-х (трьох) діб з часу, як їй стало відомо про настання форс-мажорних обставин. Обставини непереборної сили звільняють від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання зобов`язання, проте не звільняють від обов`язку виконання такого зобов`язання. Сторона зобов`язана повідомити про настання форс-мажорних обставин та надати докази їх настання (сертифікат відповідної торгово-промислової палати) протягом двох робочих днів з моменту їх настання, в іншому випадку сторона позбавляється права посилатися на настання відповідних форс- мажорних обставин.

Згідно з п.6.6 договору у випадку дії обставин форс-мажору терміни виконання зобов`язань за даним договором продовжується на термін дії обставин форс-мажор. Після закінчення дії обставин форс-мажор сторони продовжують виконання зобов`язань за цим договором, якщо ними не буде досягнуто угоди про інакше.

Натомість, повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини матеріали справи не містять.

Судом враховано, що листом вих. №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У той же час, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх визначенні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення дії непереборної сили покладається на сторону, яка порушила зобов`язання.

В матеріалах справи відстуні докази повідомлення відповідачем позивача про настання форс-мажорних обставин у строк визначений п.6.5 договору.

Щодо позовної давності до вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 5 статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України слив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.3.1.3 договору орендна плата за користування обладнання сплачується орендарем щорічно в національній валюті України в такі терміни: за користування обладнанням з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не раніше, ніж 31.12.2022 року та не пізніше, ніж 31.01.2023 року.

Таким чином, першим днем прострочення є 01.02.2023.

Строк нарахування пені почався 01.02.2023 року, тому строк позовної давності для звернення до суду про стягнення пені почався 01.02.2023 та закінчиться 01.02.2024.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просить суд в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України з 26.04.2023 року до моменту виконання рішення на суму основного боргу, що становить 1 191 752,25 грн. нараховувати пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ за формулою: сума основного боргу * 2 облікова ставка НБУ / календарну кількість днів у році * кількість днів прострочення/100.

Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме швидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих штрафних санкцій (пені), за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Отже, з метою позбавлення позивача необхідності повторного звернення до суду з позовом про стягнення пені, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування пені з наступного дня після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування пені, тобто з 26.04.2023 до повної сплати суми основного боргу, але не довше ніж до 01.08.2023 з огляду на положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якими визначено, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

З урахуванням викладеного, на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України суд вважає за необхідне зазначити в рішенні суду про нарахування пені з 26.04.2023 (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахуванням пені) до моменту сплати суми основного боргу, але не довше ніж до 31.01.2023 з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України).

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, пеня нараховуються на залишок боргу, що залишився.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал -Агро" (03189, м. Київ, вулиця Академіка Вільямса, будинок 6Д, офіс 43, код ЄДРПОУ 39837089) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каргілл Енімал Нутрішн" (81083, Львівська обл., Яворівський р-н, село Жорниська, комплекс «Ямельня-1», код ЄДРПОУ 32730400) основний борг у розмірі 1 191 752 (один мільйон сто дев`яносто одна тисяча сімсот п`ятдесят дві) грн. 25 коп., пеню в розмірі 137 133 (сто тридцять сім тисяч сто тридцять три) грн. 14 коп., 20% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 54 853 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят три) грн. 25 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 604 (шістнадцять тисяч шістсот чотири) грн. 86 коп.

3. Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 в справі № 910/7061/23, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України здійснювати нарахування пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 26.04.2023 до повної сплати суми основного боргу, але не довше ніж до 01.08.2023. Розрахунок пені здійснювати за формулою: С x 2УСД: 365: 100 x Д (С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 1 191 752,25 грн.), 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення).

4Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 13.07.2023 року.

Суддя С. М. Мудрий