ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" липня 2023 р. Справа № 924/284/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Тлустій У.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ"
про стягнення 225 937,64 грн.
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про визнання відсутності права вимагати виконання зобов`язання
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Баранецька М.Р.
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - не з`явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 06.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
14.03.2023 на адресу суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" про стягнення 112401,14грн. пені та 113536,50грн. штрафу за невиконання постачальником зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально технічних ресурсів) №2206000053 від 23.06.2023 на підставі п. 7.4. Договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 16.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:00 год. 06 квітня 2023 року.
Окрім того, зазначеною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 06 квітня 2023 року та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 12 квітня 2023 року.
27.03.2023 на адресу суду надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про розірвання договору про закупівлю товарів №2206000052 від 23.06.2022.
Ухвалою суду від 28.03.2023 зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про розірвання договору про закупівлю товарів №2206000052 від 23.06.2022 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №924/284/23, та об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву на зустрічний позов до 12 квітня 2023р.
31.03.2023 року на адресу суду від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про проведення судового засідання 06.04.2023 об 11:00 год. у справі №924/284/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EasyСon за участі представника - Баранецької Марти Русланівни.
Ухвалою суду від 03.04.2023 клопотання представника позивача за первісним позовом від 31.03.2023 про участь у судовому засіданні 06.04.2023 по справі №924/284/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON, задоволено, підготовче засідання, яке відбудеться об 11:00 год. 06.04.2023 ухвалено провести в режимі відеоконференції за участю представника позивача адвоката Баранецької М. Р.
Судом в підготовчому засіданні 06.04.2023 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання у справі на 10 год. 00 хв. 19 квітня 2023 року, задоволення усного клопотання представника первісного позивача про участь в наступному засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
12.04.2023 позивачем подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву та відповідь на відзив на первісну позовну заяву.
17.04.2023 представником позивача за зустрічним позовом подано заяву про зміну предмета позову, де останній просив суд прийняти дану заяву про зміну предмета позову до розгляду та визнати відсутність в акціонерного товариства "Укртрансгаз" права вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" виконання зобов`язання щодо поставки товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" товару: рукавички ТрТиТо (653 пари), рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пари), рукавички Тп400 (67 пар), за договором № 2206000052 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)", укладеним між акціонерним товариством "Укртрансгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" 23 червня 2022 року, у зв`язку із розірванням (припиненням) даного договору з 07 жовтня 2022 року.
Судом у підготовчому засіданні 19.04.2023 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкладення підготовчого засідання на 11:30год 02 травня 2023 року та задоволення клопотання позивача про проведення наступного судового засідання у справі в режимі відеоконференції.
01.05.2023 представником відповідача за первісним позовом подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Судом у підготовчому засіданні 02.05.2023 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника відповідача за первісним позовом від 01.05.2023 та відкладення підготовчого засідання на 11:30 год. 23.05.2023, та задоволення усного клопотання представника позивача за первісним позовом про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 02.05.2023 повідомлено ТОВ "ЮНІТАК" про дату наступного засідання у справі.
Судом в підготовчому засіданні 23.05.2023 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про задоволення заяви позивача за зустрічним позовом про зміну предмету позову, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11:30 год. 08 червня 2023 року та надання позивачу за первісним позовом строку для подання доповнень до відзиву на зустрічний позов до першого судового засідання з розгляду справи по суті.
02.06.2023 року на адресу суду від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про проведення судового засідання 08.06.2023 об 11:30 год. у справі №924/284/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EasyСon за участі представника - Баранецької М.Р.
Ухвалою суду від 05.06.2023 клопотання представника позивача за первісним позовом від 02.06.2023 про участь у судовому засіданні 08.06.2023 по справі №924/284/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку EASYCON, задоволено, судове засідання, яке відбудеться об 11:30 год. 08.06.2023 ухвалено провести в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Хмельницької області за участю представника позивача адвоката Баранецької М.Р.
08.06.2023 представником відповідача за первісним позовом подано до суду клопотання про відкладення засідання у справі на іншу дату.
В судовому засіданні 08.06.2023 судом постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи по суті на 11 год 30 хв 29 червня 2023 року та задоволення клопотання представника позивача за первісним позовом про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 08.06.2023 повідомлено ТОВ "ЮНІТАК" про дату наступного засідання у справі.
23.06.2023 представником відповідача за первісним позовом подано клопотання до суду про проведення судового засідання 29.06.2023 за відсутності представника.
27.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача за первісним позовом про відкладення судового засідання 29.06.2023 на іншу дату.
У судовому засіданні 29.06.2023 року, судом постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви в судовому засіданні на 12:30 год. 06.07.2023 року та задоволення усного клопотання представника позивача за первісним позовом про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 29.06.2023 повідомлено ТОВ "ЮНІТАК" про дату наступного засідання у справі.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" 112 401,14грн. пені та 113536,50грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.06.2023 сторонами було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально технічних ресурсів) №2206000053 від 23.06.2023. Позивач вказує, що в порушення умов договору відповідачем не було виконано зобов`язання перед позивачем за договором щодо поставки Рукавичок ТрТиТо (653 пар), Рукавичок комбіновані спилкові Зми (14992 пар), Рукавичок Тп400 (67 пар), у визначений договором та специфікацією строк. З огляду на що позивач нарахував до стягнення з відповідача 112 401,14грн. пені та 113536,50грн. штрафу, на підставі п. 7.4. Договору, про стягнення яких звернувся до суду.
27.03.2023 на адресу суду надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання відсутності в акціонерного товариства "Укртрансгаз" права вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" виконання зобов`язання щодо поставки товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" товару: рукавички ТрТиТо (653 пари), рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пари), рукавички Тп400 (67 пар), за договором № 2206000052 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)", укладеним між акціонерним товариством "Укртрансгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" 23 червня 2022 року, у зв`язку із розірванням (припиненням) даного договору з 07 жовтня 2022 року (з урахуванням заяви про зміну предмета позову Вх.№05-08/1359/23 від 17.04.2023).
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ТОВ "ЮНІТАК" зазначає, що товар, який товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" було зобов`язано передати акціонерному товариству "Укртрансгаз" згідно із специфікації до договору №2206000052, протягом 150 днів з моменту укладення вказаного договору є імпортним, поставка якого здійснювалась морським транспортом на умовах СІР (порт Одеса). Пояснює, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та проведенням на території України воєнних дій, у зв`язку із невідновленням будь-якого судноплавного сполучення до міста Одеса, товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" об`єктивно було позбавлено можливості отримати вказаний вище товар з метою його передання у власність акціонерного товариства "Укртрансгаз". Разом з тим, зауважує позивач за зустрічним позовом, з метою дотримання принципу добросовісності договірних відносин, з метою своєчасного повідомлення акціонерного товариства "Укртрансгаз" про труднощі щодо виконання обов`язку з поставки товару (рукавички ТрТиТо (653 пар), рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пар), Рукавички Ти400 (67 пар) - 22 серпня 2022 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" звернулось до акціонерного товариства "Укртрансгаз" з повідомленням про розірвання договору №2206000052 від 23 червня 2022 року, яке отримано останнім 16 вересня 2022 року. Зазначає, що у зв`язку із тим, що від акціонерного товариства "Укртрансгаз" у двадцятиденний строк після одержання вказаного вище повідомлення не було сформовано будь-яких заперечень щодо розірвання договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" вважало договір №2206000052 від 23 червня 2022 року припиненим з 07 жовтня 2022 року (сплив 20 днів після 16 вересня 2022 року). Таким чином, вважає позивач за зустрічним позовом, в силу припинення договору №2206000052 від 23 червня 2022 року, з 07 жовтня 2022 року, відтак, припинення зобов`язань сторін за вказаним договором, із вказаного терміну (07 жовтня 2022 року), ТОВ "Юнітакт" не вчиняло дій щодо передання на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" відповідного товару (рукавички ТрТиТо (653 пар), рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пар), Рукавички Ти400 (67 пар). Відтак, зазначає представник ТОВ "Юнітакт", з огляду на те, що фактично будь-яких збитків акціонерному товариству "Укртрансгаз" зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" завдано не було, вказане надає суду правові підстави для зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу та пені до загальної суми 1000 гривень.
Враховуючи наведене вище, позивач за зустрічним позовом, просить суд у задоволенні позовної заяви акціонерного товариства "Укртрансгаз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" про стягнення 225 937,64 гривень відмовити; визнати відсутність в АТ "Укртрансгаз" права вимагати від ТОВ "Юнітакт" виконання зобов`язання щодо поставки товару за договором № 2206000052 від 23 червня 2022 року, у зв`язку із розірванням (припиненням) даного договору з 07 жовтня 2022 року; зменшити розмір нарахованих АТ "Укртрансгаз" штрафу та пені, вимоги щодо стягнення яких пред`явлені в рамках справи № 924/284/23 до 1 000 гривень (штраф - 500,00 гривень, пеня - 500,00 гривень).
12.04.2023 АТ "Укртрансгаз" подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву, де позивач за первісним позовом повністю не погоджується з доводами ТОВ "Юнітак" та зазначає, що абзацом 2 п. 12.1 договору визначено, що сторони, підписуючи цей договір, підтверджують, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" не може бути підставою для відмови сторонами від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором. Враховуючи, зауважує позивач за первісним позовом, що умовами цього договору передбачено право розірвання договору в односторонньому порядку лише для покупця, то доводи ТОВ "ЮНІТАКТ" про розірвання договору є нікчемними і не могли/не можуть бути задоволені АТ "Укртрансгаз". Звертає увагу суду, що загальний лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією російської федерації проти України, може долучатися до повідомлення про настання обставин непереборної сили, однак за своєю суттю не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання. Вказує, що ТОВ "ЮНІТАКТ", посилаючись на ст. 651 ЦК України, як на правову норму, якою обґрунтовуються зустрічні позовні вимоги не зазначає які ж саме були допущені істотні порушення договору другою стороною. Представник позивача за первісним позовом, зауважує, що договір між АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "ЮНІТАКТ" був укладений 23 червня 2022 року, тобто коли відповідні обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом, як на підставу своїх позовних вимог, а саме "невідновлення будь-якого судноплавного сполучення до міста Одеса" існували уже щонайменше 4 місяці і були добре відомі ТОВ "ЮНІТАКТ". АТ "Укртранстгаз" просить відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "ЮНІТАКТ" повністю.
Також 12.04.2023 представником позивача за первісним позовом подано до суду відповідь на відзив, де останній звертає увагу суду на те, що сума заявленої позивачем за первісним позовом до стягнення з відповідача за первісним позовом неустойки (пені, штрафу) не є надмірно великою та складає пеня - менше 10% від суми порушеного зобов`язання та штраф - 10% від вартості товарів, прострочка поставки яких складає понад тридцяти днів. Зауважує, невиконанням (неналежним виконанням) взятих на себе договірних зобов`язань відповідач за первісним позовом поставив АТ "Укртрансгаз" у вкрай невигідне становище, порушуючи умови договору, своєчасне та повне виконання якого мало та має вагоме значення для АТ "Укртрансгаз", як підприємства, яке має стратегічне значення для держави Україна, що призводить до значних збитків та провокує ризики сталої роботи газотранспортної системи України в цілому. Вказує, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Також стверджує, що посилання відповідача за первісним позовом на нездійснення поставки товару у строки передбачені договором у зв`язку з військовим станом як форс-мажором, є безпідставним та необґрунтованим та не повинно братися судом до уваги. Вважає, що ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання - ТОВ "ЮНІТАКТ", оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін. Таким чином, підсумовує позивач за первісним позовом, зменшення неустойки у справі № 924/284/23 порушить баланс інтересів сторін, зокрема, призведе до порушення прав АТ "Укртрансгаз" та порушення в зв`язку із цим принципу справедливості. З огляду на вищенаведене, позивач за первісним позовом стверджує, що відсутні будь-які підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшення заявленої до стягнення з ТОВ "ЮНІТАКТ" суми нені та штрафу. Отже, зазначає представник АТ "Укртрансгаз", наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "ЮНІТАКТ" про зменшення пені та штрафу.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) в судовому засіданні 06.07.2023 підтримав позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічної позовної заяви.
Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовної заявою) в судове засідання 06.07.2023 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 29.06.2023 на адресу електронної пошти представника ТОВ "ЮНІТАКТ", а також клопотаннями від 27.06.2023 та від 06.07.2023.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/284/23 відсутні.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
23.06.2022 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - Позивач або АТ "Укртрансгаз" або Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" (далі - Відповідач або ТОВ "ЮНІТАКТ" або Постачальник) було укладено договір №2206000052 про закупівлю товарів "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)" (надалі-Договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)" (далі - Товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору (далі - Специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до товарів зазначаються у специфікації (пункт 1.2. договору).
Ціна цього договору становить 4 393 829,52 грн., у тому числі з ПДВ - 732 304,92 грн. (пункт 3.1 Договору).
Постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації (п. 5.1 Договору).
З пункту 5.3. договору вбачається, що поставка товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки визначається у специфікації), ІНКОТЕРМС (офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1. цього договору.
Право власності на товари переходить від постачальника до покупця в момент передачі товарів постачальником покупцю в місці поставки (пункт 5.6 Договору).
Приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України (пункт 5.7 Договору).
Датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору (пункт 5.8 Договору).
Пунктом 6.2.1., 6.2.5 сторони погодили, що покупець має право з-поміж іншого: достроково розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши в письмовій формі про це його у строк 10 (десять) календарних днів до дати розірвання; вимагати від постачальника здійснення поставки товарів на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 6.3.1, 6.3.6 постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; негайно письмово інформувати покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов`язань за цим договором або про наявність обставин, що впливають на якість товарів, строки поставки товарів.
Розділом 7 "Відповідальність Сторін" договору встановлені вимоги щодо невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, згідно яких сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором.
За порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставленої за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 % вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором (п. 7.4 Договору).
Згідно з пунктом 8.1. договору обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, непередбачених умовами цього договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами в відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (пункт 8.2. договору).
Відповідно до пункту 8.3. договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.
З пункту 8.4. договору вбачається, що у випадку невиконання вимог пунктів 8.2, 8.3 договору сторона, що їх не виконала позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність.
У разі коли строк дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) продовжується більше ніж 20 (двадцять) календарних днів, покупець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей договір. У такому випадку до дня розірвання цього, договору постачальник повертає покупцю суму/невикористану суму авансового платежу за товари, у разі його здійснення покупцем.
Відповідно до пункту 12.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по "31" грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Сторони підписуючи цей договір, підтверджують, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", не може бути підставою для відмови сторонами від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором.
Сторони домовились, що покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, повідомивши в письмовій формі про це постачальника у строк 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання. У такому разі до моменту розірвання цього договору постачальник повертає покупцю суму/невикористану суму авансового платежу за товари, у разі його здійснення покупцем (пункт 12.2. договору).
Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 12.3. договору).
Договір підписаний представниками сторін та печаткою АТ "Укртрансгаз".
Згідно Специфікації від 23.06.2022 Додатку 1 до договору, сторони передбачали постачання товарів постачальником за наступними строками (зазначається кількість календарних днів з дати укладення Договору):
1. Строком поставки в 7 днів мали бути поставлені Рукавички Ми НсНмВу (6819 пар), Рукавички Ми (6085 пар), Рукавички МиМп (5240 пар), Рукавички утеплені Тн (1670 пар).
2. Строком поставки в 150 днів мали бути поставлені Рукавички ТрТиТо (653 пар), Рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пар), Рукавички Тп400 (67 пар).
Також сторонами підписано Додаток 2 до договору "Строки придатності товарів", технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)" та Додаток 3 до договору "Вимоги до банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу".
Відповідно до видаткової накладної №91 від 28.06.2022, Товарно-транспортної накладної №91 від 29.06.2022 та Акту приймання-передачі (товарів) за кількістю та якістю №74 від 01.07.2022, ТОВ "Юнітакт" поставив АТ "Укртрансгаз" товар на загальну суму з ПДВ 3 258 464,52 грн., а саме: Рукавички МиМп (5240 пар); Рукавички Ми НсНмВу (6819 пар); Рукавички Ми (6085 пар); Рукавички утеплені Тн (1670 пар).
12.09.2022 ТОВ "Юнітакт" направлено на адресу АТ "Укртрансгаз" вимогу про розірвання договору, в зв`язку з форс-мажорними обставинами, де повідомило, що "поставлений товар на дату укладання договору був у наявності на нашому складі. Решту позицій (згідно Договору 150 календарних днів на поставку) ТОВ "Юнітакт" планував імпортувати. Однак умови поставки СІF (порт Одеса), згідно INCOTERMS 2020, що зазначені у контракті з нашим постачальником, унеможливили поставку в умовах війни (порт Одеса не приймає вантажі), тому контракт на поставку було розірвано постачальником. Через це постачальник не в змозі поставити товар. Враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулася наша країна, на виконання ст.617 Цивільного кодексу України, ст.218 Господарського кодексу України, ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та умов Договору, ТОВ "Юнітакт" повідомляє про неможливість виконання Договору в частині невиконаних зобов`язань в результаті настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили). Тому просив розірвати укладений між нами Договір, в зв`язку з неможливістю його виконання через викладені вище обставини."
13.01.2023 АТ "Укртрансгаз" направлено на адресу ТОВ "Юнітакт" вимогу №1001ВИХ-23-211 від 12.01.2023 про сплату штрафних санкцій на підставі пункту п.7.4 Договору. В підтвердження направлення вимоги позивачем за первісним позовом додано до матеріалів позовної заяви опис вкладення у цінний лист з печаткою Укрпошти, накладну №0100107461870 від 13.01.2023 та фіскальний чек від 13.01.2023.
У зв`язку з невиконанням ТОВ "Юнітакт" зобов`язань за договором №2206000053 від 23.06.2023, щодо поставки товару: Рукавичок ТрТиТо (653 пар), Рукавичок комбіновані спилкові Зми (14992 пар), Рукавичок Тп400 (67 пар), у визначений договором та специфікацією строк (150 днів), АТ "Укртранстгаз" нарахував до стягнення з постачальника 112 401,14грн. пені за період з 21.11.2022 по 28.02.2023 та 113536,50грн. 10% штрафу, на підставі пункту 7.4. договору, про стягнення яких звернувся до суду.
В свою чергу ТОВ "Юнітакт" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до АТ "Укртранстгаз" про визнання відсутності в Акціонерного товариства "Укртрансгаз" права вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" виконання зобов`язання щодо поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" товару: рукавички ТрТиТо (653 пари), рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пари), рукавички Тп400 (67 пар), за договором № 2206000052 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)", укладеним між акціонерним товариством "Укртрансгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" 23 червня 2022 року, у зв`язку із розірванням (припиненням) даного договору з 07 жовтня 2022 року (з урахуванням заяви про зміну предмета позову Вх.№05-08/1359/23 від 17.04.2023).
До вказаної зустрічної позовної заяви товариством долучено лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 відповідно до якого" "Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).".
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
23.06.2022 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" було укладено договір №2206000052 про закупівлю товарів "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)" (надалі-Договір).
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Приписами ст. 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем за первісним позовом 23.06.2022 була підписана Специфікація Додаток №1 до договору на поставку товару №2206000052 від 23.06.2022, відповідно до якої постачальник зобов`язався здійснити поставку, з-поміж іншого: Рукавичок ТрТиТо (653 пар), Рукавичок комбіновані спилкові Зми (14992 пар), Рукавичок Тп400 (67 пар), у строк - 150 днів з дати укладення договору.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що постачальник був зобов`язаний поставити зазначену продукцію, передбачену Специфікацією Додаток №1 до договору №2206000052 від 23.06.2022 у строк по 20.11.2022 включно.
Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем за первісним позовом поставки продукції позивачу за первісним позовом.
Натомість, відповідач за первісним позовом листом за вих. №08/22-02 від 22.08.2022 (направлений 12.09.2022) просив позивача за первісним позовом, про розірвання договору, в зв`язку з форс-мажорними обставинами, де повідомив, що решту товару згідно Договору №2206000052 від 23.06.2022 (150 календарних днів на поставку) ТОВ "Юнітакт" планувало імпортувати. У вказаному листі, відповідач зазначав, що умови поставки СІF (порт Одеса), згідно INCOTERMS 2020, що зазначені у контракті з його постачальником, унеможливили поставку в умовах війни (порт Одеса не приймає вантажі), тому контракт на поставку було розірвано постачальником. Через це відповідач за первісним позовом не в змозі поставити товар. Враховуючи надзвичайно складну ситуацію, ТОВ "Юнітакт" повідомила про неможливість виконання Договору в частині невиконаних зобов`язань в результаті настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили). Тому просить розірвати укладений між сторонами договір, в зв`язку з неможливістю його виконання через викладені вище обставини.
В подальшому, 13.01.2023 АТ "Укртрансгаз" направлено на адресу ТОВ "Юнітакт" вимогу №1001ВИХ-23-211 від 12.01.2023 про сплату штрафних санкцій, за недопоставку товару, на підставі пункту 7.4 Договору.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач за первісним позовом в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки позивачу за первісним позовом продукції - Рукавичок ТрТиТо (653 пар), Рукавичок комбіновані спилкові Зми (14992 пар), Рукавичок Тп400 (67 пар), у зв`язку з чим позивачем за первісним позовом нараховано до стягнення з останнього пеню та штраф.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Щодо одночасного стягнення з відповідача пені та штрафу суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19.
Так, згідно з пунктом. 7.4 договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставленої за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 % вартості товарів, поставку яких прострочено.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в порушення вищевказаних норм чинного законодавства та умов договору відповідач не здійснив своєчасну поставку товару в обумовлені договором строки.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за загальний період прострочки виконання боржником його зобов`язання з 21.11.2022 по 28.02.2023 у розмірі 112401,14 грн., суд дійшов висновку, що дане нарахування, здійснено позивачем арифметично неправильно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 112401,11 грн. У стягненні заявленої позивачем 0,03 грн. пені належить відмовити.
Крім того, перевіривши розрахунок штрафу за порушення відповідачем строку поставки, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача штраф у розмірі 113536,50 грн. на підставі пункту 7.4 договору також обраховано позивачем за первісним позовом неправильно, а тому задоволенню до стягнення підлягає 113536,48 грн. штрафу. У стягненні 0,02 грн. штрафу належить відмовити.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача за первісним позовом на виникнення форс-мажорних обставин, з посиланням на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та повідомлення, відповідно до п.8.2. договору, відповідача листом за вих. №08/22-02 від 22.08.2022 про зазначені обставини, з огляду на наступне.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Судом встановлено, що Торгово - промислова палата України листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема, обставини, які розпочалися з 24 лютого 2022 та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб за договором, окремим податковим та/або іншим зобов`язанням, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів та виконання відповідно до яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Проте, листом Торгово - промислової палата України від 28.02.2022 не встановлено, що наявність такого листа чи передбачені ним форс-мажорні обставини звільняють в Україні всіх суб`єктів господарювання, у тому числі відповідача, від обов`язку своєчасно та належним чином виконувати свої господарські (договірні) зобов`язання чи від відповідальності за порушення строків (термінів) виконання господарських (договірних) зобов`язань.
Лист Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 прямо не підтверджує ті обставини, які наведені відповідачем в якості форс-мажорних, у тому числі за відсутності в цьому листі конкретних посилань на такі обставини, і тому лист ТПП від 28.02.2022 не є належним доказом наявності чи виникнення саме таких обставин непереборної сили чи форс-мажорних обставин, які б прямо перешкоджали відповідачу здійснити поставку продукції, передбаченої специфікацією Додаток 1 від 23.06.2022 у встановлений договором строк, і, відповідно, дозволяли б відповідачу ухилитися чи звільнити себе від відповідальності за порушення умов договору.
Також суд зазначає, що не є належним доказом наявності чи виникнення таких форс-мажорних обставин, які б дійсно перешкоджали відповідачу за первісним позовом здійснення поставки продукції, передбаченої Додаток 1 від 23.06.2022 до договору, у тому числі в період встановленого договором строку для поставки продукції позивачу, лист ТОВ "ЮНІТАКТ" за вих. №08/22-02 від 22.08.2022, копія якого додана до зустрічної позовної заяви.
Відповідно до п. 8.1 договору позивач і відповідач (за первісним позовом) домовилися, що сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (пункт 8.2. договору).
Відповідно до пункту 8.3. договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.
З пункту 8.4. договору вбачається, що у випадку невиконання вимог пунктів 8.2, 8.3 договору сторона, що їх не виконала позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність.
Таким чином, враховуючи вищевказані норми договору та вимоги законодавства України, сторони узгодили, що у випадку настання форс-мажорних обставин сторона, у якої виникли такі обставини зобов`язана:
1) попередити про це іншу сторону протягом 10 (десяти) календарних днів від дня виникнення обставин непереборної сили;
2) не пізніше ніж протягом 30 (десяти) календарних днів з моменту настання форс- мажорних обставин надати іншій стороні підтверджуючий документ ТПП України.
Однак, відповідач за первісним позовом фактично посилається на момент (дату) виникнення форс-мажорних обставин - початок повномасштабної агресії РФ проти України, тобто 24.02.2022, тоді як лист відповідача №08/22-02 датований 22.08.2022.
Згідно з п. 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44(5) (далі - "Регламент ТПП України"), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ "ЮНІТАКТ" звертався до ТПП України для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини, які б підтвердили факт виникнення і наявності форс-мажорних обставин у період для строку поставки продукції за договором і які не дозволяли відповідачу за первісним позовом здійснити поставку продукції, передбаченої специфікацією Додатком 1 до договору №2206000052 від 23.06.2022 до договору, позивачу.
Крім того, судом враховується, що договір №2206000052 було укладено 23.06.2022, тобто вже в умовах війни та закритті портів, а пунктом 12.1 договору сторони підтвердили, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", не може бути підставою для відмови сторонами від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з приписами ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Так, між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі N 915/531/17, від 26.05.2020 у справі N 918/289/19, від 17.12.2020 у справі N 913/785/17, наведено висновок що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Отже, суд приходить до висновку, що в даному випадку укладаючи договір №2206000052 від 23.06.2023, відповідач мав оцінювати усі ризики ведення господарської діяльності та передбачити альтернативні шляхи, терміни поставки товару позивачу за первісним позовом, враховуючи термін поставки товару - по 21.11.2022 (150 днів від дати укладення договору) та термін дії договору - 31.12.2022 року.
З огляду на викладене, доводи відповідача за первісним позовом про настання в даному випадку форс-мажорних обставин, судом до уваги не приймаються.
Відповідач за первісним позовом у зустрічній позовній заяві та в судових засіданнях просив зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 1000 грн.
Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Схоже правило міститься в ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки ч.3 ст.551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.
При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 року у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 року у справі №908/868/18 та в інших постановах, на які посилається скаржник в касаційній скарзі).
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст.86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 року у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 року у справі № 922/1716/20).
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 року у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 року у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 року у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 року у справі № 916/878/20 та інші).
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №910/10675/21 від 24.05.2022 року.
Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18).
Враховуючи необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд виходить з того, що відповідач за первісним позовом не поставив позивачу за первісним позовом товар за договором, пеня погоджена сторонами у договорі, відповідач за первісним позовом не довів належними доказами наявності виняткових обставин, та надмірного розміру штрафних санкцій, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зменшення пені.
Розглянувши зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання відсутності в акціонерного товариства "Укртрансгаз" права вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" виконання зобов`язання судом враховується таке.
Обґрунтовуючи подану до суду зустрічну позовну заяву позивач за зустрічним позовом вказує на відсутність у акціонерного товариства "Укртрансгаз" права вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" виконання зобов`язання щодо поставки товару: рукавички ТрТиТо (653 пари), рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пари), рукавички Тп400 (67 пар), за договором №2206000052 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)", укладеним між акціонерним товариством "Укртрансгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" 23 червня 2022 року, у зв`язку із розірванням (припиненням) даного договору з 07 жовтня 2022 року.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК, України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в-натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.
Згідно із ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Пунктом 12.1. договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по "31" грудня 2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Сторони домовились, що покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, повідомивши в письмовій формі про це постачальника у строк 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання. У такому разі до моменту розірвання цього договору постачальник повертає покупцю суму/невикористану суму авансового платежу за товари, у разі його здійснення покупцем (пункт 12.2. договору).
Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 12.3. договору).
З тексту договору №2206000052 від 23.06.2023 вбачається, що можливість його розірвання в односторонньому порядку передбачена лише для покупця - АТ "Укртрансгаз". Доказів протилежного позивачем за зустрічним позовом не надано.
З огляду на викладене, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "ЮНІТАК" до суду із позовною заявою про розірвання спірного договору та наявності рішення суду про розірвання договору №2206000052 від 23.06.2023, суд критично оцінює доводи позивача за зустрічним позовом про розірвання спірного договору з 07.10.2022 року, з посиланням на лист №08/22-02 від 22.08.20222, як на дотримання умов договору в частині повідомлення про розірвання договору, а тому вважає зустрічну позовну заяву необґрунтованою та відмовляє у її задоволенні.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково, а у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом, в зв`язку з відмовою у зустрічному позові.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" про стягнення 225 937,64 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" (вул. Сковороди, 12, кв. 27, м. Хмельницький, 29008, код ЄДРПОУ 44556402) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 30019801) 225 937,59 грн. штрафних санкцій, та 3389,06 грн. витрат зі сплати судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
В частині стягнення 0,03 грн. пені та 0,02 грн. штрафу в позові відмовити.
У задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТАКТ" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання відсутності в акціонерного товариства "Укртрансгаз" права вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" виконання зобов`язання щодо поставки товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" товару: рукавички ТрТиТо (653 пари), рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пари), рукавички Тп400 (67 пар), за договором № 2206000052 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)", укладеним між акціонерним товариством "Укртрансгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" 23 червня 2022 року, у зв`язку із розірванням (припиненням) даного договору з 07 жовтня 2022 року, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 13.07.2023.
Суддя А.М. Яроцький
Віддрук. 1 прим.- до справи;
відповідачу - вул. Сковороди, 12, кв. 27, м. Хмельницький, 29008. (рекомендованим з повідомленням)
направити на електронні адреси:
позивачу - forletter@utg.ua
відповідачу - unitek1704@gmail.com
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2023 |
Оприлюднено | 17.07.2023 |
Номер документу | 112172160 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Яроцький А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні