Постанова

від 13.09.2023 по справі 924/284/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року Справа № 924/284/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2023 у справі № 924/284/23 (суддя Яроцький А.М., повний текст рішення складено 13.07.2023)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт"

про стягнення 225 937,64 грн.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про визнання відсутності права вимагати виконання зобов`язання

за участю представників сторін:

позивача (за первісним позовом) - Баранецька М.Р.;

відповідача (за первісним позовом) - Савченко О.Л.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" (далі - ТОВ "Юнітакт") 112 401,14 грн пені та 113 536, 50 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання постачальником зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально технічних ресурсів) № 2206000053 від 23.06.2023, що стало підставою для нарахування пені та штрафу на підставі п. 7.4. договору.

ТОВ "Юнітакт" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із зустрічним позовом до АТ "Укртрансгаз" та із урахуванням заяви про зміну предмета позову просить суд визнати відсутнім в АТ "Укртрансгаз" вимагати від ТОВ "Юнітакт" виконання зобов`язань поставки товару за договором № 2206000053 від 23.06.2023 у зв`язку з його розірванням (припиненням) з 07.10.2022.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що ТОВ "Юнітакт" зверталося до АТ "Укртрансгаз" із повідомленням про розірвання договору № 2206000052 від 23.06.2022, яке отримано останнім 16.09.2022. Враховуючи те, що АТ "Укртрансгаз" у 20-ти денний строк після одержання вказаного вище повідомлення не заперечило щодо розірвання договору, ТОВ "Юнітакт" вважає, що вказаний договір розірваний (припинений) з 07.10.2022.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2023 первісний позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Юнітакт" на користь АТ "Укртрансгаз" 225 937, 59 грн штрафних санкцій та 3 389, 06 грн витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення 0,03 грн пені та 0,02 грн штрафу відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судове рішення в частині вимог первісного позову мотивовано обґрунтованістю і доведеністю позовних вимог та наявністю підстав для часткового задоволення вимог про стягнення пені та штрафу на підставі п. 7.4. договору. Також судом першої інстанції, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України, було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд першої інстанції, встановивши, що договором №2206000052 від 23.06.2023 передбачена можливість його розірвання в односторонньому порядку лише для покупця - АТ "Укртрансгаз", з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази розірвання договору в судовому порядку, дійшов висновку, що договір не розірваний у встановленому порядку. При цьому, суд критично оцінив посилання ТОВ "Юнітакт" на лист №08/22-02 від 22.08.20222, як на дотримання умов договору в частині повідомлення про розірвання договору.

До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Юнітакт" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2023 у даній справі, в якій апелянт просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом, прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові; скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог зустрічного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- оскільки АТ "Укртрансгаз" у 20-ти денний строк після одержання повідомлення про розірвання договору № 2206000052 від 23.06.2022 не було сформовано будь-яких заперечень щодо його розірвання, ТОВ "Юнітакт" вважає договір припиненим з 07.10.2022, а відтак відсутні правові підстави для вимоги щодо передачі товару; апелянт посилається на положення ч. 2 ст. 653 ЦК України, якою передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються;

- нарахування АТ "Укртрансгаз" пені за прострочення поставки товару, що не є грошовим зобов`язанням, суперечить вимогам ч. 3 ст. 549 ЦК України;

- з огляду на те, що фактично будь-яких збитків АТ "Укртрансгаз" зі сторони ТОВ "Юнітакт" завдано не було, вказане надає суду правові підстави для зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу та пені до загальної суми 1 000 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/284/23 у складі: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 витребувано матеріали справи з Господарського суду Хмельницької області.

14.08.2023 до суду надійшли матеріали справи.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 15.08.2023 № 01-05/663 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та відпусткою головуючого судді у справі - Маціщук А.В., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Юнітакт" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2023 у справі № 924/284/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.09.2023 об 15:00 год.

АТ "Укртрансгаз" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач (за первісним позовом) зазначає наступне:

- загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією Російської Федерації проти України, може долучатися до повідомлення про настання обставин непереборної сили, однак за своєю суттю не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання;

- як вбачається як із тексту апеляційної скарги, так і з зустрічної позовної заяви, ТОВ "Юнітакт", посилаючись на ст. 651 ЦК України, як на правову норму, якою обґрунтовуються зустрічні позовні вимоги, не зазначає, які ж саме були допущені істотні порушення договору другою стороною;

- скаржником жодним чином не доведено та не підтверджено одночасне існування 4-х обов`язкових умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, а відповідно і наявності будь-яких законних підстав для розірвання договору.

В судовому засіданні 13.09.2023 представник ТОВ "Юнітакт" підтримав доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом, прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові; скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог зустрічного позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції приймала участь представник АТ "Укртрансгаз" - Баранецька М.Р., однак із технічних причин не змогла надати суду свої пояснення щодо доводів апеляційної скарги.

Суд вказує, що задовольняючи клопотання представника АТ "Укртрансгаз" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд в своїй ухвалі від 11.09.2023 попередив представника, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, АТ "Укртрансгаз" висловив свої пояснення щодо доводів апеляційної скарги у відзиві, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні представника ТОВ "Юнітакт", зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 23.06.2022 між АТ "Укртрансгаз" (покупець) та ТОВ "Юнітакт" (постачальник) було укладено договір № 2206000052 про закупівлю товарів "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)".

Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця "Аксесуари до робочого одягу (Робочі рукавички)" (далі - товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору (далі - специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до товарів зазначаються у специфікації (пункт 1.2. договору).

Ціна цього договору становить 4 393 829, 52 грн, у тому числі з ПДВ - 732 304, 92 грн (пункт 3.1 договору).

Постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації (п. 5.1 договору).

Згідно п. 5.3. договору, поставка товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки визначається у специфікації), ІНКОТЕРМС (офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1. цього договору.

Право власності на товари переходить від постачальника до покупця в момент передачі товарів постачальником покупцю в місці поставки (пункт 5.6 Договору).

Приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України (пункт 5.7 договору).

Датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору (пункт 5.8 договору).

Пунктом 6.2.1., 6.2.5 сторони погодили, що покупець має право з-поміж іншого: достроково розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши в письмовій формі про це його у строк 10 (десять) календарних днів до дати розірвання; вимагати від постачальника здійснення поставки товарів на умовах цього договору.

Відповідно до п. 6.3.1, 6.3.6 постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; негайно письмово інформувати покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов`язань за цим договором або про наявність обставин, що впливають на якість товарів, строки поставки товарів.

Розділом 7 "Відповідальність Сторін" договору встановлені вимоги щодо невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором, згідно яких сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором.

За порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставленої за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 % вартості товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором (п. 7.4 договору).

Згідно п. 8.1. договору, обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, непередбачених умовами цього договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами в відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2. договору).

Відповідно до пункту 8.3. договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.

Згідно п. 8.4. договору вбачається, що у випадку невиконання вимог пунктів 8.2, 8.3 договору сторона, що їх не виконала позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність.

У разі коли строк дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) продовжується більше ніж 20 (двадцять) календарних днів, покупець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей договір. У такому випадку до дня розірвання цього, договору постачальник повертає покупцю суму/невикористану суму авансового платежу за товари, у разі його здійснення покупцем.

Відповідно до п. 12.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Сторони підписуючи цей договір, підтверджують, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", не може бути підставою для відмови сторонами від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Сторони домовились, що покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, повідомивши в письмовій формі про це постачальника у строк 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання. У такому разі до моменту розірвання цього договору постачальник повертає покупцю суму/невикористану суму авансового платежу за товари, у разі його здійснення покупцем (пункт 12.2. договору).

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 12.3. договору).

Договір підписаний представниками сторін та печаткою АТ "Укртрансгаз".

Згідно специфікації від 23.06.2022 Додатку 1 до договору, сторони передбачали постачання товарів постачальником за наступними строками (зазначається кількість календарних днів з дати укладення договору):

1) строком поставки в 7 днів мали бути поставлені рукавички Ми НсНмВу (6 819 пар), рукавички Ми (6085 пар), рукавички МиМп (5240 пар), рукавички утеплені Тн (1670 пар);

2) строком поставки в 150 днів мали бути поставлені рукавички ТрТиТо (653 пар), рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пар), рукавички Тп400 (67 пар).

Також сторонами підписано додаток 2 до договору "строки придатності товарів", технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі "Аксесуари до робочого одягу (робочі рукавички)" та додаток 3 до договору "вимоги до банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу".

Відповідно до видаткової накладної № 91 від 28.06.2022, товарно-транспортної накладної № 91 від 29.06.2022 та акту приймання-передачі (товарів) за кількістю та якістю № 74 від 01.07.2022, ТОВ "Юнітакт" поставив АТ "Укртрансгаз" товар на загальну суму з ПДВ 3 258 464,52 грн, а саме: рукавички МиМп (5240 пар); рукавички Ми НсНмВу (6819 пар); рукавички Ми (6085 пар); рукавички утеплені Тн (1670 пар).

12.09.2022 ТОВ "Юнітакт" направлено на адресу АТ "Укртрансгаз" вимогу про розірвання договору у зв`язку із форс-мажорними обставинами, де повідомило, що поставлений товар на дату укладання договору був у наявності на складі. Решту позицій (згідно договору 150 календарних днів на поставку) ТОВ "Юнітакт" планував імпортувати. Однак умови поставки СІF (порт Одеса), згідно INCOTERMS 2020, що зазначені у контракті з постачальником, унеможливили поставку в умовах війни (порт Одеса не приймає вантажі), тому контракт на поставку було розірвано постачальником. Через це постачальник не в змозі поставити товар. Враховуючи надзвичайно складну ситуацію з якою зіткнулася країна, на виконання ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України, ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та умов договору, ТОВ "Юнітакт" повідомляє про неможливість виконання договору в частині невиконаних зобов`язань в результаті настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили). Тому просив розірвати укладений між сторонами договір у зв`язку із неможливістю його виконання через викладені вище обставини.

13.01.2023 АТ "Укртрансгаз" направлено на адресу ТОВ "Юнітакт" вимогу № 1001ВИХ-23-211 від 12.01.2023 про сплату штрафних санкцій на підставі п. 7.4 договору. В підтвердження направлення вимоги позивачем (за первісним позовом) додано до матеріалів позовної заяви опис вкладення у цінний лист з печаткою Укрпошти, накладну № 0100107461870 від 13.01.2023 та фіскальний чек від 13.01.2023.

Предметом позову у справі є вимога АТ "Укртрансгаз" про стягнення із ТОВ "Юнітакт" 112401,14 грн пені та 113 536, 50 грн штрафу на підставі п. 7.4. договору № 2206000053 від 23.06.2023.

В той же час, предметом зустрічного позову є вимога про визнання відсутнім в АТ "Укртрансгаз" права вимагати від ТОВ "Юнітакт" виконання зобов`язань щодо поставки товару за договором № 2206000052 від 23.06.2022 у зв`язку із його розірванням (припиненням) з 07.10.2022.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги що первісних позовних вимог, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Щодо одночасного стягнення з відповідача пені та штрафу суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України та ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19.

Як встановлено апеляційним судом, 23.06.2022 між АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Юнітакт" була підписана специфікація як додаток № 1 до договору на поставку товару № 2206000052 від 23.06.2022), відповідно до якої ТОВ "Юнітакт" зобов`язався здійснити поставку, з-поміж іншого: рукавички ТрТиТо (653 пар), рукавички комбіновані спилкові Зми (14992 пар), рукавички Тп400 (67 пар), у строк - 150 днів з дати укладення договору. Тобто, постачальник був зобов`язаний поставити зазначену продукцію у строк по 20.11.2022 включно.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення ТОВ "Юнітакт" поставки продукції АТ "Укртрансгаз", яка визначена сторонами у специфікації як додатку № 1 до договору на поставку товару № 2206000052 від 23.06.2022 в обумовлений договором строк, що свідчить про порушення ТОВ "Юнітакт" умов договору.

В свою чергу, пунктом 7.4 договору сторони передбачили, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставленої за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 % вартості товарів, поставку яких прострочено.

Матеріалами справи підтверджується, що АТ "Укртрансгаз" заявило до стягнення із ТОВ "Юнітакт" 112 401,14 грн пені за період з 21.11.2022 по 28.02.2023 та 113 536, 50 грн штрафу на підставі п. 7.4. договору.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку правильності здійснених АТ "Укртрансгаз" нарахувань пені та штрафу, погоджується із висновком суду першої інстанції, що правомірним та обґрунтованим є нарахування пені в розмірі 112 401, 11 грн та штрафу в розмірі 113 536, 48 грн.

З огляду на те, що ТОВ "Юнітакт" порушив свої зобов`язання в частині поставки товару в обумовлений договором строк, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог АТ "Укртрансгаз" в частині стягнення із ТОВ "Юнітакт" пені в розмірі 112 401, 11 грн та штрафу в розмірі 113 536, 48 грн.

Щодо доводів ТОВ "Юнітакт" про розірвання договору № 2206000052 від 23.06.2022 з 07.10.2022 із посиланням на лист № 08/22-02 від 22.08.2022, то суд вказує слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частина 1 ст. 615 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 188 ГК України).

Отже, розірвання договору в односторонньому порядку та одностороння відмова від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, є правовими наслідками порушення зобов`язання, але самостійними правовими категоріями.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Частина 3 ст. 651 ЦК України визначає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Ці поняття (одностороння відмова в зобов`язання, розірвання договору в односторонньому порядку, одностороння відмова від договору) пов`язані між собою тим, що вони стосуються можливості однієї зі сторін договору припинити дію договору. Проте, між ними є різниця:

- одностороння відмова від зобов`язання - означає, що сторона відмовляється від виконання свого зобов`язання за договором, але договір залишається чинним. Сторона зобов`язання управомочена договором або законом здійснити односторонню відмову від зобов`язання за цей вид порушення;

- одностороння відмова від договору - це односторонній правочин направлений припинити дію договору в цілому, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. Для реалізації права на відмову від договору стороні не потрібно звертатися до суду;

- розірвання договору в односторонньому порядку (розірвання договору на вимогу однієї із сторін) - це можливість однієї зі сторін припинити дію договору в разі порушення іншою стороною договору та в інших випадках, встановлених договором або законом. Заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді.

На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний. Сторона, яка має бажання розірвати договір, повинна мати підстави, передбачені Цивільним кодексом України для розірвання договору, та дотриматися порядку, встановленому ст. 188 ГК України.

За статтею 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4). Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5).

У справі, що розглядається, пунктом 12.1. договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

В той же час, пунктом 12.2. договору надано саме покупцеві право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір, повідомивши в письмовій формі про це постачальника у строк 20 (двадцять) календарних днів до дати розірвання. У такому разі до моменту розірвання цього договору постачальник повертає покупцю суму/невикористану суму авансового платежу за товари, у разі його здійснення покупцем.

При цьому закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 12.3. договору).

Аналізуючи п. 12.2. договору, суд апеляційної інстанції вказує, що договором не встановлено право сторін на односторонню відмову від договору, а передбачено право покупця (АТ "Укртрансгаз") на дострокове розірвання в односторонньому порядку.

Також суд вказує, що реалізація права на розірвання договору здійснюється з дотриманням порядку, встановленого статтею 188 ГК України. Це означає, що якщо одна сторона надіслала повідомлення про дострокове розірвання договору оренди, а інша не відповіла, і сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору, то у такому разі заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. І лише, якщо судовим рішенням договір розірвано, такий договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням.

У справі, що розглядається, суд не встановив обставин, які б підтверджували, що АТ "Укртрансгаз" погодилося на розірвання договору на вимогу ТОВ "Юнітакт". Спір про розірвання договору в суді не розглядався, тому доводи апелянта, що договір є розірваним у 20-ти денний строк після одержання повідомлення про розірвання договору (листа № 08/22-02 від 22.08.2022) суперечить нормам ст. 188 ГК України, що регулює порядок розірвання господарських договорів.

Щодо підстав для визнання форс-мажору та повідомлення про його настання.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 1 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону "Про ТПП в Україні").

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

З огляду на це, помилковим є посилання ТОВ "Юнітакт" на те, що факт настання форс-мажору підтверджений листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Даним листом не встановлено, що наявність такого листа чи передбачені ним форс-мажорні обставини звільняють в Україні всіх суб`єктів господарювання, у тому числі відповідача, від обов`язку своєчасно та належним чином виконувати свої господарські (договірні) зобов`язання чи від відповідальності за порушення строків (термінів) виконання господарських (договірних) зобов`язань.

Вказаний лист прямо не підтверджує ті обставини, які наведені відповідачем в якості форс-мажорних, у тому числі за відсутності в цьому листі конкретних посилань на такі обставини, і тому лист ТПП від 28.02.2022 не є належним доказом наявності чи виникнення саме таких обставин непереборної сили чи форс-мажорних обставин, які б прямо перешкоджали ТОВ "Юнітакт" здійснити поставку продукції, передбаченої специфікацією у встановлений договором строк.

Також суд зазначає, що не є належним доказом наявності чи виникнення таких форс-мажорних обставин, які б дійсно перешкоджали ТОВ "Юнітакт" здійснення поставки продукції, передбаченої специфікацією, у тому числі в період встановленого договором строку для поставки продукції, лист ТОВ "Юнітакт" за вих. № 08/22-02 від 22.08.2022.

Суд вказує, що відповідно до п. 8.1 договору сторони передбачили, що сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2. договору).

В силу пункту 8.3. договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документи, які видаються компетентним органом, зокрема документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України. Строк для надання відповідних документів - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.

Згідно п. 8.4. договору вбачається, що у випадку невиконання вимог пунктів 8.2, 8.3 договору сторона, що їх не виконала позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність.

Таким чином, враховуючи вищевказані норми договору, сторони узгодили, що у випадку настання форс-мажорних обставин сторона, у якої виникли такі обставини зобов`язана: попередити про це іншу сторону протягом 10 (десяти) календарних днів від дня виникнення обставин непереборної сили; не пізніше ніж протягом 30 (десяти) календарних днів з моменту настання форс - мажорних обставин надати іншій стороні підтверджуючий документ ТПП України.

Однак, ТОВ "Юнітакт" фактично посилається на момент (дату) виникнення форс-мажорних обставин - початок повномасштабної агресії РФ проти України, тобто 24.02.2022, тоді як лист №08/22-02 датований 22.08.2022.

Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ "Юнітакт" звертався до ТПП України для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини, які б підтвердили факт виникнення і наявності форс-мажорних обставин у період для строку поставки продукції за договором і які не дозволяли здійснити поставку продукції, передбаченої специфікацією (Додатком 1 до договору № 2206000052 від 23.06.2022 до договору).

Окрім того, суд враховує, що договір № 2206000052 було укладено 23.06.2022, тобто вже в умовах війни та закритті портів, а п. 12.1 договору сторони підтвердили, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", не може бути підставою для відмови сторонами від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладаючи договір № 2206000052 від 23.06.2023, ТОВ "Юнітакт" мало оцінити усі ризики ведення господарської діяльності та передбачити альтернативні шляхи, терміни поставки товару АТ "Укртрансгаз", враховуючи термін поставки товару по 21.11.2022 (150 днів від дати укладення договору) та термін дії договору - 31.12.2022. А відтак, доводи ТОВ "Юнітакт" про настання, в даному випадку, форс-мажорних обставин, судом до уваги не приймаються.

Щодо клопотання ТОВ "Юнітакт" про зменшення розмір заявленої до стягнення пені до 1000 грн, то суд зазначає наступне.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У частині першій статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідженню конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, позивач та відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленої пені, яка нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами статті 74 ГПК України, статті 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Дослідивши доводи ТОВ "Юнітакт" в частині зменшення розміру пені за несвоєчасну доставку товару, врахувавши розмір несвоєчасного виконання відповідачем свого зобов`язання та розмір пені; обставини, на які посилався відповідач, як на підставу зменшення пені до 1000 грн від заявленої суми, винятковості яких відповідачем не доведено, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача.

Посилання ТОВ "Юнітакт" в апеляційній скарзі на те, що АТ "Укртрансгаз" не було завдано жодних збитків, суд вважає безпідставним, оскільки ТОВ "Юнітакт" не виконав свого обов`язку із поставки товару у строк передбачений договором, що призвело до судового спору. На думку суду стягнення пені в розмірі 112 401, 11 грн та штрафу в розмірі 113 536, 48 грн є не надмірним, при цьому, суд приймає до уваги те, що сторони добровільно, на власний розсуд, визначили відповідальність у вигляді сплати пені та штрафу за порушення строку поставки товару (п. 7.4. договору).

Щодо позовних вимог ТОВ "Юнітакт" про визнання відсутнім в АТ "Укртрансгаз" права вимагати від ТОВ "Юнітакт" виконання зобов`язання за договором, то суд враховується таке.

За змістом ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в-натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Обґрунтовуючи вимоги зустрічного позову, ТОВ "Юнітакт" вказує на відсутність у АТ "Укртрансгаз" права вимагати від ТОВ "Юнітакт" виконання зобов`язання щодо поставки товару за договором № 2206000052 від 23.06.2022 у зв`язку із розірванням (припиненням) даного договору з 07.10.2022.

Однак, як вказувалося судом вище, доводи ТОВ "Юнітакт", що договір є розірваним у 20-ти денний строк після одержання повідомлення про розірвання договору (листа № 08/22-02 від 22.08.2022) суперечить нормам ст. 188 ГК України, що регулює порядок розірвання господарських договорів. В матеріалах справи відсутні докази розірвання договору № 2206000052 від 23.06.2022 в порядку, встановленому чинним законодавством.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога ТОВ "Юнітакт" про визнання відсутнім в АТ "Укртрансгаз" права вимагати від ТОВ "Юнітакт" виконання зобов`язання за договором № 2206000052 від 23.06.2023, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

ТОВ "Юнітакт", в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції належно виконав свій обов`язок щодо мотивації прийнятого ним рішення у даній справі та дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2023 у справі № 924/284/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Юнітакт" - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітакт" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.07.2023 у справі № 924/284/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.