Рішення

від 12.07.2023 по справі 155/375/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/375/23

Провадження №2/155/183/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12.07.2023 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аланд» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Клименко Роман Васильович,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аланд» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Горай О.С., приватний виконавець Клименко Р.В.

Свій позов мотивує тим, що 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис №62428 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 41 519,44 грн. Позивач вказує, що виконавчий напис вчинений за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року включно та стягується згідно договору №001-02761-051112 від 05.11.2012 року. Однак згідно умов кредитного договору строк кредиту 50 місяців станом на звернення відповідача до нотаріуса про видачу оспорюваного виконавчого напису, строк позовної давності сплив у 2016 році. Тому представник позивача ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі №62428 від 05.10.2020 року, та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 21.03.2023 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 17.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак скерував до суду клопотання про розгляд справи у його та позивача відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аланд» у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та будь-яких клопотань суду не надав.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, пояснення на позов суду не подав, будь-яких клопотань суду не надав.

Направлені на адресу представника відповідача та третьої особи рекомендовані поштові відправлення повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, пояснення на позов суду не надав.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис №62428 про стягнення з ОСОБА_2 , який є боржником за Кредитним договором 001-02761-031112 від 05 листопада 2012 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «ДельтаБанк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення Прав вимоги за кредитними договорами 411Ж від 27.04.2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав вимоги за кредитним договором 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» - стягувач, заборгованість за кредитним договором 001-02761-051112 від 05 листопада 2012 року. Строк платежу за кредитним договором 001-02761-051112 від 05.11.2012 року настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення провадиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року. Сума заборгованості складає 41 519,44 грн в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 14 006,16 грн, прострочена заборгованість за комісією 0.00, прострочена заборгованість за несплаченим відсоткам за користування кредитом 27 513,28 грн, а також 500,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню 42 019,44 грн (а.с. 8).

05.11.2012 року ОСОБА_2 звернувся в ПАТ «Дельта Банк» із заявою №001-02761-051112 про надання кредиту, п.2.1 сума кредиту 15 000 грн, п.2.3 строк кредиту 50 місяців (а.с.9).

20.01.2023 року на адвокатський запит ОСОБА_1 , приватний виконавець Р.В. Клименко скерував копію виконавчого напис нотаріуса.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно зі статтею 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

З огляду на вказане, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц, Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису від 05.10.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172 (далі - Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року була залишена без змін.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оспорюваний у цій справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 05 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (пункти 54, 55) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що нотаріусу було надано для вчинення виконавчого напису належні та допустимі докази наявності заборгованості у боржника ОСОБА_2 , який би відповідав встановленим законодавством вимогам. У змісті виконавчого напису відсутня інформація, яка б безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонувалося стягнути, виникла в межах строку позовної давності. Посилання у виконавчому написі на те, що стягнення провадиться за період з 11.08.2020 по 17.08.2020 рік не є достатньою та безспірною на підтвердження дійсного періоду виникнення заборгованості та її розміру, а зі змісту досліджених доказів, неможливо прослідковувати виконання чи невиконання кредитного зобов`язання боржником в повному обсязі, .

Відповідно до ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Існування заборгованості за кредитним договором оспорюється позивачем та матеріали справи не містять достовірних та беззаперечних доказів безспірності заборгованості.

Ні відповідач, ні третя особа - який вчинив виконавчий напис, не подали суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача та обґрунтовували законність та правомірність, підставність вчинення виконавчого напису, у зв`язку із наявною у боржника заборгованістю, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити та перевірити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

Відсутні відомості про те, що на час вчинення виконавчого напису вживалися дії щодо повідомлення боржника про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, а також те, що вчинення виконавчого напису здійснювалось на підставі оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Крім того, суду не надано доказів того, що нотаріус з`ясував чи не пропущено відповідачем строк позовної давності.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що факт безспірності підпадає під об`єктивний сумнів, стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним по справі судові витрати в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аланд» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Клименко Роман Васильович - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрований в реєстрі за № 62428 від 05 жовтня 2020 року за Кредитним договором 001-02761-051112 від 05 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 41 519,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аланд» в користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Дата складання повного тексту рішення 12 липня 2023 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв