Ухвала

від 12.07.2023 по справі 542/1072/23

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1072/23

Провадження № 2-з/542/7/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Павелка Руслана Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2023адвокат ПавелкоР.С.,який дієв інтересах ОСОБА_1 ,звернувся всуд іззаявою прозабезпечення позовудо йогоподання,за змістомякої проситьнакласти заборонуна відчуженнявсього рухомогота нерухомогомайна відповідачки- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (меш. АДРЕСА_1 ) в межах ціни позову: 230 845,18 грн., в тому числі на:

-житловий будинок, загальною площею (кв.м): 44.1, житловою площею (кв.м): 26.9, адреса: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1338454153234, номер відомостей про речове право: 22487125);

-земельну ділянку, кадастровий номер: 5323480401:01:001:0162, площею (га): 0.25, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1191907453234, номер відомостей про речове право: 22487362);

-земельну ділянку, кадастровий номер: 5323480401:01:001:0163, площею (га): 0.38, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1183943153234, номер відомостей про речове право: 22487629);

-земельну ділянку, кадастровий номер: 5324087707:07:002:0049, площею (га): 0.25, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1665533753240, номер відомостей про речове право: 38386626), які належать ОСОБА_2 , до вирішення по суті - позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування підстав забезпечення позову до його подання, посилається на те, що ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля марки «Mazda CX-9», д.н.з. НОМЕР_1 .

19 липня 2022 року в м.Полтаві сталася ДТП, в результаті якої автомобіль, що належить позивачці, отримав механічні пошкодження.

Відповідно допостанови Октябрськогорайонного судум.Полтави від29.07.2022року усправі №554/6976/22(провадження№ 3/554/2445/2022),яка набралазаконної сили09.08.2022року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно дозвіту прооцінку майнавід 18вересня 2022року №234вартість матеріальнозбитку завданоговласнику КТЗ,з врахуваннямВТЗ,станом на19.07.2022року становила336845,18 грн.

Позивачка частковоздійснила відновлювальнийремонт транспортногозасобу автомобіляMazda«CX-9»,д.н.з. НОМЕР_1 ,вартість якогосклала 303117,00грн.,а страховикВідповідачки (ТДВСК "Альфа-Гарант")здійснив виплатувідшкодування урозмірі 130000,00гривен ((страховусуму (лімітвідповідальності)на одногопотерпілого зашкоду,заподіяну майну-130000,00грн,франшиза -"нуль"),отже,різниця 206845,18грн. (336845,18грн.-130000,00грн.),що непокривається виплатою,підлягає стягненнюз відповідачки,яка добровільновідшкодувати матеріальнізбитки невиявила бажання,тому позивачкавимушена стягуватизавдані дорожньо-транспортноюматеріальних пригодоюзбитків всумі 206845,18грн. в судовому порядку.

Окрім того у зв`язку з пошкодженням належного їй майна позивачка зазнала ще й моральної шкоди, яку оцінює в 20000 грн.

У зв`язку з майбутнім ініціюванням позову у відповідачки наявна можливість позбутись належного їй нерухомого майна з метою уникнення відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 230845,18 грн. У цьому випадку, при постановленні рішення на користь позивачки, виконання його буде неможливим або ускладненим.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докумети, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У частині 1 ст.150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності доводів заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимогти, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п.6 зазначеної постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як зазначенов заяві,позивачмає намірініціювати позовпро стягненнязавданих дорожньо-транспортноюпригодою матеріальнихзбитків насуму 230845,18 грн., тобто предметом спірних правовідносин є заподіяні збитки внаслідок ДТП.

Однак, заявником не обґрунтовано, яким саме чином незабезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі стягнення заподіяних збитків, так як ні земельні ділянки, ні житловий будинок не є предметом даного спору. Крім того, заявником не надано доказів співмірності заявлених позовних вимог з обраним видом забезпечення позову, відомості щодо вартості такого майна надані не були, що вказує на відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Однак, доказів, що відповідач вживає дії щодо відчуження наведеного вище майна, з метою ухилення від виконання рішення суду, позивачем не надано. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано переконливих обґрунтувань та доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду , не надано доказів співмірності заявлених позовних вимог з обраним видом забезпечення позову, а також не надано будь-яких доказів намірів відповідача відчужити належне йому майно, яке не є предметом спору, або чинити перешкоди у виконанні можливого рішення суду про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Павелка Руслана Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва