Рішення

від 16.06.2023 по справі 361/9246/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/9246/21

Провадження № 2/361/671/23

16.06.2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2023 рокуБроварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Коваль О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу у Броварському районі міськрайонного управління у Броварському районі та м.Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Центру надання адміністративних послуг Броварської районної державної адміністрації, треті особи приватний виконавець Кравець Вадим Валентинович, АТ Альфа Банк про визнання права власності на земельну ділянку за переможцем торгів,

В С Т А Н О В И В:

20жовтня 2021року позивачзвернувся досуду ізпозовом довідповідачів вякому просивсуд визнатиза ОСОБА_1 право власностіна земельнуділянку ізкадастровим номером3221287001:01:001:0015,розташовану заадресою: АДРЕСА_1 та зобов`язатиЦентр наданняадміністративних послугБроварської районноїдержавної адміністраціївнести доДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майновідомості проправо власностіна придбаненерухоме майнодану земельнуділянку запереможцем торгів ОСОБА_1 таВідділ уБроварському районіміськрайонного управлінняу Броварськомурайоні там.Броварах Головногоуправління Держгеокадаструу Київськійобласті внестивідомості проправо власностіна придбаненерухоме майновищезазначену земельнуділянку запереможцем торгів ОСОБА_1 .

Свій позов обгрунтував тим, що 03.03.2021 року на електронному майданчику ДП ?СЕТАМ? відбулись торги по реалізації іпотечного майна - лот 465050, земельна ділянка із кадастровим номером 3221287001:01:001:0015, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Проведені електронні торги засвідчені протоколом №528269 переможцем торгів за яким було визнано ОСОБА_1 . Отримувачем коштів за вищезазначене майно є АТ ?Альфа-Банк?, боржником фізична особа ОСОБА_2 . За результатами торгів було сплачено грошові кошти у розмірі 61000,00 гривень.

17.03.2021 року згідно частини шостої статті 47 Закону України ?Про іпотеку? та пункту другого розділу VII ?Порядку реалізації арештованого майна? приватним виконавцем Кравець Вадимом Валентиновичем був виданий та надісланий позивачу акт про реалізацію предмета іпотеки, що є підставою для оформлення права власності на придбане та оплачене переможцем торгів ОСОБА_1 майно, а саме видачу нотаріусом свідоцтва про право власності, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищезазначені ділянки та витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення іпотеки по вищезазначеній ділянці.

Після звернення до нотаріальної контори, яка здійснювала реєстрацію іпотеки за іпотечним договором від 18.12.2007 року, для оформлення права власності на ОСОБА_1 придбаного ним на торгах майна, було виявлено, що боржником фізичною особою ОСОБА_2 (майно якої було реалізовано на електронних торгах ДП ?Сетам?) після придбання нею земельної ділянки із кадастровим номером 3221287001:01:001:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 та оформлення 18.12.2007 року Договору купівлі-продажу, засвідченим приватним нотаріусом Бурлакою О.В. та зареєстрованим у реєстрі за №13148 було здійснено відразу її передачу у іпотеку АКБСР ?УКРСРЦБАНК?, право вимоги за яким в подальшому було придбано АТ ?АЛЬФА-БАНК?. ОСОБА_2 не було здійснено отримання державного акту передбаченого законодавством, що діяло на період до 2013 року та після 2013 року не внесено необхідні відомості про реєстрацію права власності до Державного реєстру прав на нерухоме майно за ОСОБА_4

25.05.2021 року на лист-заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 року до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Бурлаки Олега Вікторовича про бажання оформити право власності на придбану на земельних торгах земельну ділянку із кадастровим номером 3221287001:01:001:0015 що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 із видачею всіх належних витягів та правовстановлюючих документів, приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою Олегом Вікторовичем було надано письмову відповідь, що згідно зі ст. 43 Закону України ?Про нотаріат? - в якій останній зазначив, що не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

Вказане майно належало боржнику на праві власності на підставі: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.12.2007 року, посвідченого 18.12.2007 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В., зареєстровано в реєстрі за № 13148, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 вказана земельна ділянка належала на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №425615, виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів па підставі рішення XI сесії V скликання № 197 Рожівської сільської ради від 06.08.2007, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732500174 від 30.08.2007.

Після детальної перевірки інформації про земельну ділянку вже після її придбання, та її попередніх власників було виявлено, що ОСОБА_2 , уклавши договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 грудня 2007 року з ОСОБА_3 , не здійснила оформлення права власності у Державному земельному кадастрі та не отримала державний акт на земельну ділянку як того вимагало законодавство дійсне на час укладання договору купівлі-продажу.

На даний час майно не зареєстровано на ім`я боржника, а належить попередньому власнику. Якщо будь-який нотаріус почне реєстрацію права власності на вищевказане майно, він припинить реєстрацію, у зв`язку з тим, що в реєстрі буде підтягувати іншого власника, а в такому випадку реєстрація неможлива.

Тобто ОСОБА_2 уклавши договір купівлі-продажу земельної ділянки не оформила право власності згідно законодавства, яке діяло на той час, при цьому їй це не завадило включити цю нерухомість в договір іпотеки, а приватному виконавцю реалізувати її на публічних торгах, при цьому не здійснивши в установленому порядку заходи, щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності.

Неодноразові звернення до приватного виконавця Кравець Вадима Валентиновича не принесли результату, спочатку останній посилався на посилені заходи СОVІD-19 і не приймав відвідувачів, відповіді на будь-який лист оформлював місяцями.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 , добросовісний набувач, згідно з актом про проведені електронні торги, який є підставою для оформлення права власності на придбане та оплачене позивачем майно, не може отримати свідоцтво на право власності, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищезазначені ділянки та витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення іпотеки по вищезазначеній ділянці, і тому позивач повинен звертатись з позовом до суду про визнання права власності на земельну ділянку.

21 червня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17 січня 2022 року.

01 вересня 2022 року до суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову в частині, що стосується Головного управління.

Представник відповідача посилався на те, що за умови задоволення позовних вимог позивача до Головного управління, таке рішення неможливо буде виконати.

Вважає за необхідне зазначити, що на даний час в структурі Головного управління відсутній відділ у Броварському районні міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах.

Представник відповідача вказує, що проаналізувавши зміст позовної заяви, вбачає відсутність порушення прав позивача з боку Головного управління. На підставі викладеного у відзиві, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

03 жовтня 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з`явились, подали заяву, в якій позовні вимоги підтримали у повному обсязі, та просили позов задовольнити, розгляд справи проводити у їх відсутність.

Інші представник сторін, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з`явились.

Суд дослідивши письмові докази в справі, встановивши обставини в справі та відповідні правовідносини, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.03.2021 року на електронному майданчику ДП ?Сетам? відбулись торги по реалізації іпотечного майна - лот 465050, земельної ділянки із кадастровим номером 3221287001:01:001:0015, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Проведені електронні торги засвідчені протоколом № 528269, переможцем торгів за яким було визнано ОСОБА_1 . Отримувачем коштів за вищезазначене майно є АТ ?Альфа-Банк?, боржником фізична особа ОСОБА_2 . За результатами торгів було сплачено грошові кошти у розмірі 61000,00 гривень.

17.03.2021 року згідно частини шостої статті 47 Закону України ?Про іпотеку? та пункту другого розділу VII ?Порядку реалізації арештованого майна? приватним виконавцем Кравець Вадимом Валентиновичем був виданий та надісланий позивачу акт про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні ВП № 64295253.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 березня 2021 року, на земельна ділянка кадастровий номер 3221287001:01:001:0015, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває під іпотекою, іпотекодержавтель Акціонерне товариство Альфа-Банк, іпотекодавець ОСОБА_2 . Дата державної реєстрації 18 грудня 2007 року.

Вказане майно належало боржнику на праві власності на підставі: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.12.2007, посвідченого 18.12.2007 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В., зареєстровано в реєстрі за №13148, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 вказана земельна ділянка належала на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 425615, виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів па підставі рішення XI сесії V скликання № 197Рожівської сільської ради від 06.08.2007, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732500174 від 30.08.2007.

Після детальної перевірки інформації про земельну ділянку вже після її придбання, та її попередніх власників було виявлено що ОСОБА_2 , уклавши договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 грудня 2007 року з ОСОБА_3 , не здійснила оформлення права власності у Державному земельному кадастрі та не отримала державний акт на земельну ділянку як того вимагало законодавство дійсне на час укладання договору купівлі-продажу.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстав справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд неможе збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Закон України ?Про виконавче провадження? визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.

Згідно з Порядком електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.

У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу 1 цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її організатору разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-тринадцятим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для знесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

ДП ?Сетам? розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження чинним законодавством не передбачений.

Державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 200/606/18.

З аналізучастини першоїстатті650,частини першоїстатті655тачастини четвертоїстатті656ЦК Україниможназробити висновок,щопроцедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Водночас з аналізу статей655,658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

Відповідно до частини другоїстатті 638 ЦК Українидоговір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першоїстатті 640 ЦК Українидоговір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. За змістом зазначених положень моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Оформлення та підписання договору купівлі- продажу як окремого документа Порядок не передбачає.

Тому всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця, повинні міститися в інформаційному повідомленні про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Зокрема, у такому повідомленні повинна міститися вичерпна інформація про майно, яке продається.

Відповідно до частини другоїстатті 377 ЦК Українирозмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Якщо реалізації підлягає земельна ділянка, то відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Порядку в інформації про майно додатково зазначаються, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки та обмеження на використання земельної ділянки (установлені на підставі містобудівних та санітарних норм і правил, включаючи архітектурно-планувальні, технічні, екологічні умови).

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Близькі за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95, 96), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29).

Відповідно до частини третьоїстатті 334 ЦК Україниправо власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Оскільки, як зазначено вище, оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна, проданого на прилюдних торгах, як окремого документа законодавством не передбачено, то виникнення права власності не пов`язується з його нотаріальним посвідченням.

Одночасно з набуттям особою у володіння нерухомого майна шляхом державної реєстрації за нею права власності така особа за наявності правових підстав набуває право власності на таке майно.

Тому підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу (укладення якого підтверджується протоколом електронних торгів) та дії сторін, спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця (затвердження акта про проведені електронні торги, видача або надсилання його покупцю, звернення покупця до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем).

Отже, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця.

Відповідно до частини четвертоїстатті 334 ЦК Україниправа на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Абзац другий пункту 8 розділу X Порядку, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.

Частина перша статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень закріплює, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.

Як вбачається із матеріалів справи 28 квітня 2021 року представник позивача ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлаки О.В. із заявою про вчинення нотаріальних дій у якій просила оформити право власності на придбану на електронних торгах земельну ділянку із кадастровим номер 3221287001:01:001:0015, розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 із видачею всіх належних та правовстановлюючих документів.

25 травня 2021 року на імя ОСОБА_1 нотаріусом направлений лист за №132/01-16 у якому наголошувалось на тому, що згідно статті 42 Закону Про нотаріат нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб, або надсилання документів на експертизу, а також, якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

Крім того згідно статті 43 Закону України Про нотаріат - не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордом, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи).

На підставі статті 44 Закону України Про нотаріат, нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу, відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень.

Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

При посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчуванні правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса, що передбачено статтею 45 Закону України Про нотаріат.

У зв`язку з вищевикдаденим, ОСОБА_1 , запропоновано зателефонувати та записатися на прийом до нотаріуса і надати всі необхідні оригінали документів для подальшого вивчення документів та вчинення нотаріальних дій.

Таким чином позивач в повній мірі не використав своє право на вчинення нотаріальних дій для належного оформлення права власності на придбану на електронних торгах земельну ділянку із кадастровим номер 3221287001:01:001:0015, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за ним із видачею всіх належних та правовстановлюючих документів.

Відповідно ст.15ЦК Україникожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто це правочин.

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року в справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18).

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першої статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 344/20757/18 (провадження № 61-21439св19).

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та/або організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Ухвалюючи судове рішення у справі на підставі вчиненого правочину укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, як відповідачі мають залучатися усі сторони правочину - відповідний орган державної виконавчої служби, організатор електронних торгів і переможець таких торгів.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18) та постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 372/1794/19 (провадження № 61-15456св20).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Відповідно ч.1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача . Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З вищевказаної норми вбачається, що суд самостійно не наділений повноваженнями залучати належних відповідачів до участі у справі.

В даному разі відповідачами у даній цивільній справі були залучені відділу у Броварському районі міськрайонного управління у Броварському районі та м.Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Центру надання адміністративних послуг Броварської районної державної адміністрації, які не можуть бути належними відповідачами за вказаним предметом спору.

Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини у справі, надані та зібрані докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову оскільки він предявлений до неналежних відповідачів.

Керуючись ст.ст.76-81,89,95,258,259,263 - 265,268,354,355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу у Броварському районі міськрайонного управління у Броварському районі та м.Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Центру надання адміністративних послуг Броварської районної державної адміністрації, треті особи приватний виконавець Кравець Вадим Валентинович, АТ Альфа Банк про визнання права власності на земельну ділянку за переможцем торгів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.