КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2024 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 361/9246/21-ц
номер провадження: 22-ц/824/813/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Мазурок О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року у складі судді Радзівіл А.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу у Броварському районі міськрайонного управління Центру надання адміністративних послуг Броварської районної державної адміністрації, треті особи: приватний виконавець Кравець Вадим Валентинович, акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання права власності на земельну ділянку за переможцем торгів,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу у Броварському районі міськрайонного управління Центру надання адміністративних послуг Броварської районної державної адміністрації, треті особи: приватний виконавець Кравець В.В., акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), про визнання права власності на земельну ділянку за переможцем торгів.
Позовна заява мотивована тим, що 03 березня 2021 року на електронному майданчику ДП «СЕТАМ» відбулись торги по реалізації іпотечного майна - лот 465050, земельна ділянка з кадастровим номером 3221287001:01:001:0015, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Проведені електронні торги засвідчені протоколом №528269, переможцем торгів за яким було визнано ОСОБА_1 . Отримувачем коштів за вищезазначене майно є АТ «Альфа-Банк», а боржником - ОСОБА_2 . За результатами торгів було сплачено грошові кошти у розмірі 61 000 грн 00 коп.
Вказував, що 17 березня 2021 року приватним виконавцем Кравцем В.В. був виданий та надісланий йому акт про реалізацію предмета іпотеки, що є підставою для оформлення права власності на придбане майно, а саме, видачу нотаріусом свідоцтва про право власності, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вищезазначену ділянку та витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення іпотеки по вищезазначеній ділянці.
Зазначав, що після звернення до нотаріальної контори для оформлення права власності на придбане ним на торгах майно було виявлено, що боржник ОСОБА_2 , майно якої було реалізовано на електронних торгах ДП «Сетам», після придбання нею у ОСОБА_3 земельної ділянки із кадастровим номером 3221287001:01:001:0015, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та укладення між ними 18 грудня 2007 року нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, було здійснено передачу земельної ділянки в іпотеку АКБ «УКРСРЦБАНК», право вимоги за яким в подальшому було придбано АТ «АЛЬФА-БАНК». Однак ОСОБА_2 не отримала державний акт на вказану земельну ділянку відповідно до вимог законодавства, що діяло на період до 2013 року, та не було внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію за нею права власності на земельну ділянку.
Вказував, що 25 травня 2021 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О.В. на його заяву від 12 травня 2021 року про оформлення права власності на придбану земельну ділянку та видачу всіх належних витягів і правовстановлюючих документів, було надано письмову відповідь, що не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
Зазначав, що вказане майно належало боржнику на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 13148. ОСОБА_3 вказана земельна ділянка належала на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №425615, виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів па підставі рішення Рожівської сільської ради від 06 серпня 2007 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732500174 від 30 серпня 2007 року. Однак ОСОБА_2 , уклавши договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 грудня 2007 року з ОСОБА_3 , не здійснила оформлення права власності у Державному земельному кадастрі та не отримала державний акт на земельну ділянку, як того вимагало законодавство на час укладання договору купівлі-продажу.
З урахуванням наведеного, позивач ОСОБА_1 просив:
визнати за ним право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3221287001:01:001:0015, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов`язати Центр надання адміністративних послуг Броварської районної державної адміністрації внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про право власності на придбану земельну ділянку за переможцем торгів ОСОБА_1 та Відділ у Броварському районі міськрайонного управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області внести відомості про право власності на придбану земельну ділянку за переможцем торгів ОСОБА_1 .
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відділ у Броварському районі міськрайонного управління у Броварському районі та місті Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області і Центр надання адміністративних послуг Броварської районної державної адміністрації, не можуть бути належними відповідачами за вказаним предметом спору у даній справі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач повинен був залучити в якості відповідача приватного виконавця Кравця В.В., як організатора торгів та отримувача грошових коштів за придбаний лот, та ДП «Сетам», як торговий майданчик, на якому вчинялися торги. Проте відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців України діяльність приватного виконавця Кравця В.В. зупинена, тому він не може бути відповідачем у разі подачі позову про визнання торгів недійсними.
Зазначає, що він є переможцем публічних торгів, здійснив повну сплату грошових коштів за вказаним лотом і отримав акт про проведені електронні торги, що є підставою для оформлення свідоцтва про право власності на придбану земельну ділянку, але через підстави, які не залежать від нього, він не може стати повноцінним власником добросовісно набутого майна, в тому числі, не може визнати торги недійсними через зупинення діяльності приватного виконавця, який організовував вищезазначені торги.
Учасники справи не скористалися своїм правом на подання суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційногo суду не направили.
Згідно з ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03 березня 2021 року на електронному майданчику ДП «Сетам» відбулись торги по реалізації іпотечного майна - лот 465050, земельної ділянки із кадастровим номером 3221287001:01:001:0015, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Проведені електронні торги засвідчені протоколом №528269, переможцем торгів за яким було визнано ОСОБА_1 . Отримувачем коштів за вищезазначене майно є АТ «Альфа-Банк», боржником - ОСОБА_2 . За результатами торгів було сплачено грошові кошти у розмірі 61 000 грн 00 коп.
17 березня 2021 року згідно з ч.6 ст.47 Закону України «Про іпотеку» та пункту другого розділу VII «Порядку реалізації арештованого майна» приватним виконавцем Кравцем В.В. був виданий та надісланий позивачу акт про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні ВП №64295253.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 березня 2021 року, на земельну ділянку кадастровий номер 3221287001:01:001:0015, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , то вона перебуває під іпотекою, іпотекодержавтель АТ «Альфа-Банк», іпотекодавець ОСОБА_2 . Дата державної реєстрації 18 грудня 2007 року.
Вказане майно належало боржнику на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який посвідчений 18 грудня 2007 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №13148.
ОСОБА_3 вказана земельна ділянка належала на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №425615, виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів па підставі рішення XI сесії V скликання № 197 Рожівської сільської ради від 06 серпня 2007 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010732500174 від 30 серпня 2007 року.
Після придбання земельної ділянки позивачем було виявлено, що ОСОБА_2 , уклавши договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 грудня 2007 року з ОСОБА_3 , не здійснила оформлення права власності у Державному земельному кадастрі та не отримала державний акт на земельну ділянку, як того вимагало законодавство дійсне на час укладання договору купівлі-продажу.
Частиною 1 ст.48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).
Згідно з ч.ч.1,3,4 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (ч.1 та ч.2 ст.11 ЦПК України 2004 року). Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 ч.2 ст.119 ЦПК України 2004 року). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (ч.2 ст.30 ЦПК України 2004 року). Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ч.1 ст.33 ЦПК України 2004 року).
Аналогічні положення передбачені у чинному ЦПК України.
Визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.
Такого ж правового висновку щодо можливості вирішення справи по суті позовних вимог лише за наявності належного складу відповідачів дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20).
Тобто позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельну ділянку безпосередньо стосуються прав та законних інтересів ОСОБА_2 , яка придбала у ОСОБА_3 земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 18 грудня 2007 року та передала її банку в іпотеку, а також прав та законних інтересів ОСОБА_3 , якому вказана земельна ділянка належить на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №425615, виданого Броварським районним відділом земельних ресурсів на підставі рішення XI сесії V скликання № 197 Рожівської сільської ради від 06 серпня 2007 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010732500174 від 30 серпня 2007 року. Однак вони не залучені до участі у справі як співвідповідачі.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду справи позбавлений процесуальної можливості залучити до участі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як співвідповідачів, оскільки по суті справа вирішується судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності і обґрунтованості ухваленого судом першої інстанції рішення в межах, встановлених ст.367 ЦПК України.
Отже, враховуючи, що у даній справі наявні обставини обов`язкової участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як відповідачів, яких не залучено до участі у справі, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 через неналежний суб`єктний склад.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2024 |
Оприлюднено | 22.02.2024 |
Номер документу | 117118175 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Верланов Сергій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні