Рішення

від 03.07.2023 по справі 120/1897/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 липня 2023 р. Справа № 120/1897/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Поліщук І.М.,

за участі секретаря судового засідання: Зданевич Н.Ю.

представника позивача:Андріяш Н.В.

представника відповідача:Македонський О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ"

до: Вінницької митниці

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого відповідачем рішення №КТ-UA401000-0003-2023 від 13.02.2023 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000240.

Ухвалою від 06.03.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.03.2023.

Ухвалою від 28.03.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" та вирішено забезпечити йому участь в судовому засіданні 28.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 28.03.2023 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" та призначено у даній справі товарознавчу експертизу. Даною ухвалою також зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи.

Ухвалою від 17.05.2023 поновлено провадження у даній справі. Судове засідання призначено на 05.06.2023.

Ухвалою від 31.05.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" та вирішено забезпечити йому участь в судовому засіданні 05.06.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 05.06.2023, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 07.06.2023.

Ухвалою від 07.06.2023 відкладено судовий розгляд справи до 26.06.2023.

Ухвалою від 26.06.2023 відкладено судовий розгляд справи до 03.07.2023. Даною ухвалою також вирішено забезпечити представнику позивача участь в судовому засіданні 03.07.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зокрема зазначила, що підіймальний колісний кран TADANO TR 300 ЕX, обладнаний 2 крюками, 2 лебідками та поворотною стрілою довжиною 12,8 м., рік виробництва - 1996, серійний номер 56039, не призначений для переміщення вантажу завдяки колісному руху, а лише для функцій підіймання і переміщення крановою установкою. Такі характеристики товару, на думку представника позивача, дають беззаперечні підстави для віднесення його до товарної позиції УКТЗЕД №8426410000.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що автокран самохідний, марка TADANO, модель - TR-300EX, змонтований на конструкції, що має ознаки автомобільного шасі та має такі механічні вузли: двигун, автоматичну коробку передач і селектор режимів, а також рульове керування та гальма, обладнаний передніми фарами та пристроями візуальної сигналізації, боковими дзеркалами. Зазначив, що кран приводиться в рух дизельним двигуном, потужністю 158 кВт., який встановлений на колісному шасі, і не становить частину підіймального пристрою. Натомість підіймальний механізм приводиться в рух аксіально-поршневими гідромоторами через редуктори швидкості. Також вказав, що згідно технічних характеристик, які містяться в мережі Інтернет, зазначений кран має швидкість більш ніж 20 км/год, а його двигун встановлений на колісному шасі, і не становить частину підіймального пристрою, а тому він виключається із товарної позиції 8426. Враховуючи викладене, представник відповідача зазначив, що товар «підіймальний кран на колісному ходу» класифікується у товарній підкатегорії 8705100000 за ставкою ввізного мита 10%.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

18.01.2023 між юридичними особами фірма WORA Inh W Belz (Німеччина) та ТОВ ТАЙПА ПРОМ (Україна) було укладено Контракт №2023-025.

У відповідності до п. 1.1 Контракту, продавець зобов`язується передати у власність покупця підіймальний колісний кран TADANO TR 300ЕX, обладнаний 2 крюками, 2 лебідками та поворотною стрілою довжиною 12,8 м., рік виробництва - 1996, серійний номер 56039; бувший у використанні; Країна походження - Японія; (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

На виконання умов контракту продавцем було оформлено Інвойс від 18.01.2023 року та здійснено поставку товару в адресу ТОВ ТАЙПА ПРОМ.

03.02.2023 ТОВ ТАЙПА ПРОМ з метою митного оформлення підіймального колісного крану TADANO TR 300ЕX, подано до Вінницької митниці митну декларацію №23UA401020005154U5 від 03.02.2023.

Разом із тим, 13.02.2023 відповідачем прийнято рішення №КТ-UA401020005154U5 про визначення коду товару, яким змінено визначений позивачем код товару згідно УКТЗЕД.

Крім того, відповідачем також винесено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000240.

Не погоджуючись із такими рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України, митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів.

Главою 11 МК України врегульовано питання ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), її структури та класифікації товарів.

Згідно з частиною першою статті 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до ст. 68 МК України ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

На виконання цієї норми Постановою КМУ №428 від 21.05.2012 р. затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - Порядок №428), відповідно до якого УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД (ч. 1 ст. 69 МК України).

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч. 2 ст. 69 МК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України).

Із наведених положень слідує, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, а орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією. При цьому, орган доходів і зборів може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Законом України №674-ІХ від 04.06.2020 встановлений Митний тариф України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема, Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, згідно з якими, класифікація товарів здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Отже, за змістом вказаних норм, для митного оформлення імпортованого товару особа подає митному органу декларацію, у якій наводить детальний опис цього товару та зазначає його код згідно з УКТ ЗЕД.

В той же час, здійснюючи митний контроль, митний орган, у разі виявлення порушень правил класифікації товарів, має право самостійно класифікувати такий товар.

В даному ж випадку, як уже було встановлено судом вище, декларантом ТОВ ТАЙПА ПРОМ з метою митного оформлення товару підіймального колісного крану TADANO TR 300ЕX подано до Вінницької митниці митну декларацію №23UA401020005154U5 від 03.02.2023. Код товару згідно з УКТ ЗЕД визначено 8426410000.

Разом із тим, 13.02.2023 відповідачем прийнято рішення №КТ-UA401020005154U5 про визначення коду товару, яким змінено визначений позивачем код товару згідно УКТЗЕД на 8705100000.

Варто зазначити, що саме правильність визначення позивачем коду УКТЗЕД спірного товару входить до предмету доказування в межах даної справи, адже задля перевірки обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення №КТ-UA401020005154U5 слід встановити якому саме коду товару згідно з УКТ ЗЕД відповідає товар, який декларувався ТОВ "ТАЙПА ПРОМ" згідно з митною декларацією №23UA401020005154U5 від 03.02.2023, зокрема:

- 8426410000 - Суднові дерик-крани; підіймальні крани різних типів, включаючи кабельні крани; ферми підіймальні пересувні, портальні навантажувачі та візки з підіймальним краном: інші машини та механізми самохідні: - на колісному ходу; чи/або

- 8705100000 - Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; Моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні: - автокрани.

При цьому, судом враховано, що до матеріалів позову позивачем уже було долучено висновок експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №887/23-21 від 08.02.2023 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до даного висновку експерта, підіймальний колісний кран TADANO TR 300ЕX відноситься до самохідного підіймального крану на колісному ходу, що приводиться в рух двигуном, який становить частину підіймального пристрою, із максимальною швидкістю 20 км\год, який не призначений для переміщення вантажу завдяки колісному руху, а лише для функцій підіймання і переміщення крановою установкою, із однією кабіною, яка становить частину підіймального пристрою, в якій знаходяться елементи приводу ходової бази крану з елементами управління робочим обладнанням.

Такий висновок експерта свідчить про те, що позивачем вірно визначено в митній декларації №23UA401020005154U5 код товару згідно з УКТ ЗЕД 8426410000.

Разом із тим, відповідач із такою класифікацією не погоджується, що, власне, і слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, з метою належного з`ясування усіх обставин даної справи, ухвалою від 28.03.2023 призначено в даній справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькій торгово-промисловій палаті.

Перед експертами поставлено наступне питання:

- якому коду товару згідно з УКТ ЗЕД відповідає товар, який декларувався Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" згідно з митною декларацією №23UA401020005154U5 від 03.02.2023.

09.05.2023 на адресу суду надійшов експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати №В-109 від 04.05.2023.

Як слідує із відповідного висновку №В-109 від 04.05.2023, за результатами проведення судової товарознавчої експертизи експерт встановив, що підіймальний кран на колісному ходу, марки TADANO, модель TR - 300ЕX, б/в, серійний номер 560390, календарний рік виготовлення 1996, модельний рік виготовлення 1996, відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД 8426410000.

Таким чином, враховуючи усі наведені вище обставини, суд приходить до переконання, що експертним висновком Вінницької торгово-промислової палати №В-109 від 04.05.2023, підтверджується правильність декларування позивачем товару, в частині визначення його коду згідно УКТ ЗЕД.

З огляду на викладене та з врахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що рішення про визначення коду товару №КТ-UA401020005154U5, яким змінено код товару згідно з УКТ ЗЕД з 8426410000 на 8705100000 є необґрунтованим, не підтверджується належними, допустимими доказами, а тому підлягає скасуванню.

Як наслідок, скасуванню підлягає також картка відмови Вінницької митниці в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000240.

В той же час, визначаючись щодо вимог зобов`язального характеру, суд враховує наступне.

Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

В даному ж випадку, варто врахувати, що експертним висновком Вінницької торгово-промислової палати №В-109 від 04.05.2023 встановлено, що підіймальний кран на колісному ходу, марки TADANO, модель TR - 300ЕX, б/в, серійний номер 560390, календарний рік виготовлення 1996, модельний рік виготовлення 1996, відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД 8426410000.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку у відповідача буде відсутня свобода діяти на власний розсуд в межах здійснення митного оформлення товару підіймального крану на колісному ходу, марки TADANO, модель TR - 300ЕX та змінювати код УКТ ЗЕД даного товару на будь-який інший, аніж 8426410000, адже відповідність цього товару саме такому коду УКТ ЗЕД встановлена експертом Вінницької торгово-промислової палати за результатами проведення судової товарознавчої експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що заявлений позов по належить задовольнити, обравши при цьому найбільш ефективний спосіб відновлення порушених прав позивача, а саме шляхом зобов`язання відповідача провести митне оформлення товару, який декларувався Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" згідно з митною декларацією №23UA401020005154U5 від 03.02.2023, із застосуванням коду УКТЗЕД №8426410000.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 8052,00 грн., як за три вимоги немайнового характеру.

Втім, положеннями п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

В межах даного позову позивачем фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру, яка стосується скасування рішення про визначення коду товару. Решта ж вимог даного позову, які стосується скасування картки відмови та зобов`язання провести митне оформлення товару, є похідними.

Таким чином, належна до сплати суму судового збору за звернення до суду з даним позовом становила 2684 грн.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 26840 грн.

Разом із тим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача решта суми надміру сплаченого позивачем судового збору, на переконання суду, відсутні.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що згідно положень ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сума надміру сплаченого судового збору повертається виключно за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про визначення коду товару №КТ-UA401020005154U5 від 13.02.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000240.

Зобов`язати Вінницьку митницю провести митне оформлення товару, який декларувався Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" згідно з митною декларацією №23UA401020005154U5 від 03.02.2023, із застосуванням коду УКТЗЕД №8426410000.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" сплачений судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ТАЙПА ПРОМ" (вул. Хмельницьке шосе, 7км, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41578910)

Відповідач: Вінницька митниця Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544)

Повний текст рішення складено 13.07.2023.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна