Постанова

від 25.10.2023 по справі 120/1897/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1897/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук І.М.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

25 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представника позивача - Андріяш Н.В.

представника відповідача - Мавроді Р.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці Державної митної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙПА ПРОМ" звернулось до суду з позовом до Вінницької митниці Державної митної служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про визначення коду товару №КТ-UA401020005154U5 від 13.02.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Вінницької митниці в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000240;

- зобов`язати Вінницьку митницю провести митне оформлення товару, який декларувався згідно з митною декларацією №23UA401020005154U5 від 03.02.2023, із застосуванням коду УКТЗЕД №8426410000.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Так, на переконання апелянта, в даному випадку має місце відсутність факту повного з`ясування судом першої інстанції дійсних обставин справи та надання оцінки всім доказам митного органу, що в сукупності, призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 2 КАС України.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та за обставин, викладених в ній, просила її задовольнити.

Представник позивача заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, відзначивши про їх необгрунтованість та повну ідентичність доводам, які містились у відзиві на позовну заяву та які вже отримали належну оцінку суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, враховуючи приписи ст. 308 КАС України, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.01.2023 між юридичними особами фірма WORA Inh W Belz (Німеччина) та ТОВ ТАЙПА ПРОМ (Україна) було укладено Контракт №2023-025.

У відповідності до п. 1.1 Контракту, продавець зобов`язується передати у власність покупця підіймальний колісний кран TADANO TR 300ЕX, обладнаний 2 крюками, 2 лебідками та поворотною стрілою довжиною 12,8 м., рік виробництва - 1996, серійний номер 56039; бувший у використанні; Країна походження - Японія; (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

На виконання умов контракту продавцем було оформлено Інвойс від 18.01.2023 року та здійснено поставку товару в адресу позивача, який 03.02.2023, з метою митного оформлення підіймального колісного крану TADANO TR 300ЕX, подав до Вінницької митниці митну декларацію №23UA401020005154U5 від 03.02.2023.

Разом із тим, 13.02.2023 відповідачем прийнято рішення №КТ-UA401020005154U5 про визначення коду товару, яким змінено визначений позивачем код товару згідно УКТЗЕД.

Крім того, відповідачем також винесено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000240.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в межах даних спірних правовідносин, у відповідача була відсутня свобода діяти на власний розсуд та змінювати код УКТ ЗЕД товару, оскільки відповідність останнього коду УКТ ЗЕД, який був визначений позивачем у митній декларації, встановлена експертом Вінницької торгово-промислової палати за результатами проведення судової товарознавчої експертизи.

Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, що одним із основних елементів предмету доказування в межах даної справи є правильність визначення позивачем коду УКТЗЕД спірного товару, а саме слід встановити якому саме коду товару згідно з УКТ ЗЕД відповідає товар, який декларувався ТОВ "ТАЙПА ПРОМ" згідно з митною декларацією №23UA401020005154U5 від 03.02.2023.

Так, Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України (далі - МК України).

Згідно ч. 4 ст. 3 МК України в разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 ст. 248 МК України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.

Статтею 69 МК України встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Виснолегія суддів, враховуючи приписи ст. 308 КАС України, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків) (ст. 67 МК України).

Термін «класифікація товару» для цілей розділу ІV МК України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. № 650 (далі - Порядок № 650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Згідно п.3 розділу І Порядку № 650 контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до п.1 та п.2 розділу ІІІ Порядку № 650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Пунктами 5 та 6 розділу ІІІ Порядку № 650 передбачено, що у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.

Основним законодавчим актом, який встановлює митний тариф України (на момент виникнення спірних правовідносин) є Закон України «Про митний тариф України» № 674-ІX від 04.06.2020.

До того ж, Закон України «Про митний тариф України» затверджує основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідно до яких класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, вищевикладене дає підстави прийти до висновку про те, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом ТОВ ТАЙПА ПРОМ з метою митного оформлення товару підіймального колісного крану TADANO TR 300ЕX подано до Вінницької митниці митну декларацію №23UA401020005154U5 від 03.02.2023. Код товару згідно з УКТ ЗЕД визначено 8426410000 (суднові дерик-крани; підіймальні крани різних типів, включаючи кабельні крани; ферми підіймальні пересувні, портальні навантажувачі та візки з підіймальним краном: інші машини та механізми самохідні: - на колісному ходу).

Натомість, відповідачем прийнято рішення №КТ-UA401020005154U5 від 13.02.2023 про визначення коду товару, яким змінено визначений позивачем код товару згідно УКТЗЕД на 8705100000 (засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання; Моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених головним чином для перевезення людей або вантажів (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автобетономішалки, автомобілі прибиральні: - автокрани).

В розрізі вказаних обставин, судова колегія зауважує, що відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повина довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, в матеріалах справи наявний висновок експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №887/23-21 від 08.02.2023 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження, відповідно до якого, підіймальний колісний кран TADANO TR 300ЕX відноситься до самохідного підіймального крану на колісному ходу, що приводиться в рух двигуном, який становить частину підіймального пристрою, із максимальною швидкістю 20 км\год, який не призначений для переміщення вантажу завдяки колісному руху, а лише для функцій підіймання і переміщення крановою установкою, із однією кабіною, яка становить частину підіймального пристрою, в якій знаходяться елементи приводу ходової бази крану з елементами управління робочим обладнанням. Отже, підіймальний колісний кран TADANO TR 300ЕX відповідає коду товару згідно УКТ ЗЕД - 8426410000.

Вказаний висновок підтверджено також і за результатами проведення Вінницькою торгово-промисловою палатою судової товарознавчої експертизи, яка була призначена ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року.

А саме, відповідно до експертного висновку Вінницької торгово-промислової палати №В-109 від 04.05.2023 року підіймальний кран на колісному ходу, марки TADANO, модель TR - 300ЕX, б/в, серійний номер 560390, календарний рік виготовлення 1996, модельний рік виготовлення 1996, відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД 8426410000.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність рішення митного органу №КТ-UA401020005154U5, яким змінено код товару згідно з УКТ ЗЕД з 8426410000 на 8705100000, як таким, що є необгрунтованим.

При цьому, судова колегія зважає на відсутність в доводах апеляційної скарги будь-яких заперечень апелянта, відповідача у справі, з приводу правомірності висновків як експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що міститься у висновку №887/23-21 від 08.02.2023, так і висновку Вінницької торгово-промислової палати, що міститься у висновку №В-109 від 04.05.2023 року.

Колегія суддів погоджується також і з обраним судом способом відновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача провести митне оформлення товару із застосуванням коду УКТ ЗЕД - 8426410000, відхиляючи при цьому доводи апелянта в цій частині як необгрунтовані, оскільки зазначення судом в даному випадку коду товару, виключає в подальшому можливість відповідача діяти на власний розсуд при здійсненні митного оформлення цього товару.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правомірного та обгрунтованого висновку про наявність підстав для скасування рішення Вінницької митниці про визначення коду товару №КТ-UA401020005154U5 від 13.02.2023 року і як наслідок скасування картки відмови Вінницької митниці в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/000240 і зобов`язання вчинити певні дії.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією, як такі, що не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 30 жовтня 2023 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.