КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи 369/11248/21
Номер провадження 2-ві/824/49/2023
У Х В А Л А
12 липня 2023 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Стрижеуса Анатолія Миколайовича за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, 02 лютого 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
28 червня 2023 року на електронну адресу суду ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді (головуючого у справі) Стрижеуса А.М., посилаючись на обставинами, які викликають у нього сумнів у об`єктивності та неупередженості судді, а саме те, що предметом позову в справі № 369/11248/21 є витребування майна, яким є домоволодіння та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 . Предметом позову у справі № 755/10537/21 є витребування майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_2 , домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року в справі № 755/10537/21 в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено повністю. Суддя-доповідач Київського апеляційного суду Стрижеус А.М. виніс постанову від 22 березня 2023 року в справі № 755/10537/21, якою було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_8 , а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року залишено без змін. Наведене дає йому підстави стверджувати про можливе упереджене ставлення судді-доповідача Київського апеляційного суду Стрижеуса А.М. при розгляді його апеляційної скарги в справі № 369/11248/21. Вказував, що з численної практики ЄСПЛ вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До числа таких справ належать, серед інших, випадки, коли суддя має особисту інформацію щодо фактів, пов`язаних зі справою. На підставі вищевикладеного просив задовольнити відвід судді-доповідача Київського апеляційного суду Стрижеуса А.М. у справі № 369/11248/21 і передати справу на розгляд іншому судді.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. відвід, заявлений ОСОБА_1 судді-доповідачу Стрижеусу А.М., визнано необґрунтованим та передано справу для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України для вирішення заяви про відвід.
Після проведення автоматизованого розподілу справи відповідно до ч. 3, 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Кашперській Т.Ц.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Стрижеуса А.М. та матеріали справи, апеляційний суд виходить із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2023 року визначено склад колегії суддів з участю судді-доповідача Стрижеуса А.М.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року справа № 369/11248/21 витребувана із Києво-Святошинського районного суду Київської області для розгляду апеляційної скарги та надійшла до апеляційного суду 24 березня 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 березня 2023 року залишено апеляційну скаргу без руху та встановлено строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження в даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2023 року.
Перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року в справі № 755/10537/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року, ухваленого у складі судді Хромової О.О., у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, припинення права власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, поділ кредитних зобов`язань апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року залишено без змін.
Згідно вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, перелік підстав для відводу чітко визначений законом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, зазначені в заяві ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Стрижеуса А.М., апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто, має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Водночас, як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення. Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є не об`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Апеляційний суд вважає, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто, в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Стрижеуса А.М., заявник вважав те, що предметом позову в справі № 369/11248/21 є витребування майна, яким є домоволодіння та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 . Предметом позову у справі № 755/10537/21 є витребування майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_2 , домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року в справі № 755/10537/21 в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено повністю. Суддя-доповідач Київського апеляційного суду Стрижеус А.М. виніс постанову від 22 березня 2023 року в справі № 755/10537/21, якою було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_8 , а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2022 року залишено без змін. Наведене дає йому підстави стверджувати про можливе упереджене ставлення судді-доповідача Київського апеляційного суду Стрижеуса А.М. при розгляді його апеляційної скарги в справі № 369/11248/21.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді-доповідача Стрижеуса А.М. у справі № 369/11248/21, апеляційний суд приймає до уваги те, що у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи необ`єктивність у цій справі, оскільки подання цієї заяви обумовлене процесуальним рішенням судді-доповідача Стрижеуса А.М. у іншій справі.
В усякому разі, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).
Відтак, доводи, якими ОСОБА_1 мотивує заяву про відвід судді-доповідача Стрижеуса А.М., не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності цього судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Враховуючи зазначені норми закону, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді-доповідача Стрижеуса А.М.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Стрижеуса Анатолія Миколайовича у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суд Київської області від 31 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.
Ухвала оскарженнюв касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.Ц. Кашперська
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2023 |
Оприлюднено | 17.07.2023 |
Номер документу | 112181909 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Кашперська Тамара Цезарівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні