Постанова

від 13.07.2023 по справі 580/3755/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3755/22 Головуючий у І інстанції - Гаврилюк В.О.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Степанюка А.Г.,Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом,в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не призначення йому з 16.11.2021 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, за наявності страхового стажу 23 роки згідно ст.ст. 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не зарахування до його стажу роботи (страхового стажу) час догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.10. по 17.11.1992, з 03.02.1993 по 28.11.1995, відповідно до п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, та віднесена до категорії 4;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та нарахувати йому пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, за наявності страхового стажу 23 роки 9 місяців 12 днів згідно ст.ст. 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та віднесеній до категорії 4 з 16.11.2021 та здійснити виплату вказаної пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до стажу роботи (страхового стажу) час догляду за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.10 по 17.11.1992, з 03.02.1993 по 28.11.1995 згідно п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та віднесена до категорії 4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем обрахований його страховий стаж 20 років 09 місяців 16 днів, проте не зараховано до страхового стажу періоди з 16.10. по 17.11.1992 та з 03.02.1993 по 28.11.1995, коли ним здійснювався догляд за сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи до досягнення ним шестирічного віку. Таким чином,його страховий стаж станом на 18.11.2021 складає 23 роки 9 місяців 12 днів. Звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, за наявності страхового стажу 23 роки 9 місяців 12 днів відповідно до ст.ст. ст. 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він отримав відвідповідача відмову у призначенні такої пенсії, що він вважає протиправним.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 рокуу задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені в позові.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і вбачається з матеріалів справи, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 06.04.1993 (категорія 4) ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживає або постійно працює на території зони радіоекологічного контролю.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , він є батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 29.06.1995 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

17.06.2022 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.

24.06.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 163750013910, в якому зазначено, що вік заявника - 56 років, 1 місяць, 14 днів. Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років. Відтак, у 2021 році право на призначення за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» матимуть особи за наявності страхового стажу не менше 23 роки. Страховий стаж особи становить 27 років 4 місяці 10 днів. До страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 29.08.1986 по 30.03.1988 згідно трудової книжки № НОМЕР_4 , оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні. Для зарахування необхідно долучити уточнюючу довідку про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані вихододні видану на підставі первинних документів:

- період роботи з 04.06.2001 по 26.07.2003 згідно трудової книжки НОМЕР_5 , оскільки для зарахування необхідно надати підтвердження про сплату страхових внесків (відомості про роботу за цей період за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу наявними в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні).

Крім того, вказано, що для підтвердження періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю за періоди з 29.08.1986 по 30.03.1988, з 18.11.1992 по 31.12.2003 необхідно надати уточнюючі довідки про розташування підприємств на території, що відноситься до відповідної зони.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV).

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення встановлено ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон №796-XII)

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема:

- потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років.

Згідно ст. 26 Закону №1058-IV, починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали чи постійно працювали у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років мають право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку та страхового стажу - на 2 роки, та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до п. 4 ст. 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 18.06.1991 № 44 (чинної станом на дату видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 серії НОМЕР_6 від 05.04.1993) затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №44).

Відповідно до п. п. 2,6 Порядку №44 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими чинним законодавством.

Громадянам, віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В - громадянина, який постійно працює і проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до п. 7 Порядку №44 видача посвідчень встановленого зразка громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, провадиться, зокрема, громадянам, які постійно проживають та працюють у районах з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення і віднесені до категорій 3 і 4, - відповідними облвиконкомами за місцем їх проживання на підставі довідок (додатки № 3, 5).

Отже, право отримання особою посвідчення категорії 4 виникає у разі, якщо така особа постійно проживає або постійно працює чи постійно навчається на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 видане від 05.04.1993 (категорія 4) у повному обсязі підтверджує обставину, що станом на 01.01.1993 позивач прожив або відпрацював у зоні посиленого радіологічного контролю не менше чотирьох років та у свою чергу дає право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку та страхового стажу - на 2 роки.

При цьому, станом на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (17.06.2022) вік позивача становив - 56 років 1 місяць 14 днів, страховий стаж - 27 років 4 місяці 10 днів.

Таким чином, у позивача є наявним необхідний обсяг страхового стажу, встановлений ст. 26 Закону №1058-IV з урахуванням зменшення страхового стажу на 2 роки відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ (29 - 2=27 років), що не заперечується відповідачем та вказано у рішенні від 24.06.2022 №163750013910.

Разом з тим, віковий ценз, необхідний для призначення позивачу пенсії за віком, з урахуванням зменшення пенсійного віку на 2 роки відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ, складає - 58 років, за наявних - 56, тобто, він не досяг віку, що дає право на призначення пенсії навіть з урахуванням зменшення передбаченого ст. 55 Закону №796-ХІІ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, оскільки позовна заява не містить жодних обґрунтувань та відповідних доказів, що вказували б на наявність таких підстав.

Так, відповідно до абз. 9 пп. 5 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) (в редакції на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до ст. 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Таким чином, як правильно зазначає суд першої інстанції,для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років позивачу необхідно було надати до пенсійного органу довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення протягом 13 років (4 роки проживання (роботи) дають право на зменшення 2 років пенсійного віку + додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів надання позивачем вказаних відомостей до пенсійного органу для призначення пенсії, у зв`язку із чим правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги не досягнення позивачем віку 58 років, та за відсутності належних доказів проживання (роботи) позивача, що давали б право на зменшення пенсійного віку позивача до 56 років, суд також дійшов правильного висновку про відсутність у діях та рішенні відповідачів ознак протиправності.

Щодо вимог позивача про зарахування до його страхового стажу часу догляду за дитиною потерпілою від Чорнобильської катастрофи з 16.10 по 17.11.1992, з 03.02.1993 по 28.11.1995, колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом 13 частини 1 статті 30 Закону № 796-ХІІ встановлено, що потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1 - 6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 видане 29.06.1995 ОСОБА_2 є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, якою визначено порядок підтвердження стажу роботи, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, час догляду одного з батьків за потерпілою дитиною від Чорнобильської катастрофи до досягнення нею 12-річного віку встановлюється на підставі:

- свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);

- посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи або довідки про видачу такого посвідчення;

- заяви особи, яка звернулася за призначенням пенсії, про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою п. 13 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

- документів про те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював.

Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, є:

- виписка з трудової книжки;

- відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією;

- інформація із системи персоніфікованого обліку.

Отже, з огляду на викладене вбачається, що для зарахування до страхового стажу позивача часу догляду за потерпілою від Чорнобильської катастрофи дитиною до досягнення нею віку 12 років, серед іншого необхідно надати заяву про те, що ніхто з батьків не скористався пільгою, передбаченою п. 13 ст. 30 Закону № 796-ХІІ, а також доказів, що до досягнення дитиною 12-річного віку один з батьків не працював, що підтверджується зокрема відомостями з трудової книжки.

Доказів надання позивачем такої заяви позивачем до суду не надано, така заява у матеріалах справи відсутня. Колегія суддів зазначає, що оскільки право на зарахування відповідного періоду догляду за дитиною до страхового стажу має також матір дитини, то відповідно для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача існує необхідність, встановлена п. 11 Порядку №637, подання ним заяви про те, що мати дитини не скористалась пільгою, передбаченою п. 13 ст. 30 Закону 796-ХІІ.

Крім того, згідно відомостей трудової книжки, позивач у період з 03.02.1993 по 28.11.1995 працював на посаді директора ТОВ «Гарант ЛТД», тобто, відомостями трудової книжки позивача не підтверджується обставина, що до досягнення дитиною 12-річного віку він не працював.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: А.Г. Степанюк

В.В. Файдюк