Постанова

від 05.07.2023 по справі 460/528/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Нор У.М.

05 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/528/20 пров. № А/857/10237/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання:Кардаш В.В.

представника апелянта:Несторак Х.І.

представника позивача:Поляк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 460/528/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020р. позивач, Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" (надалі ПрАТ "Рівнеазот" ) звернувся з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (правонаступник - Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків), у якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2019 № Ю-258-11 на суму 103075690,17 грн., у тому числі: 103050830,64 грн. недоїмка, 24859,53 грн. штрафи.,

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2023р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2023р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник апелянта, Несторак Х.І. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав у ній зазначених.

Представник позивача, Поляк І.В. в судовому засіданні просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.11.1995р. Приватне акціонерне товариство Рівнеазот зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської ради; види діяльності за КВЕД: виробництво добрив і азотних сполук; виробництво електроенергії; торгівля електроенергією; організація будівництва будівель; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; загальна медична практика.

18.06.2015р. Постановами заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30.07.2015р., накладено арешти на кошти, які містяться на рахунках ПрАТ Рівнеазот, що позбавляло позивача можливості здійснити сплату єдиного внеску з свого банківського рахунку відповідно до приписів ч.7, ч.8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»№2464-VI.

29.05.2015р. з метою своєчасного виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, за період з червня - вересень 2015 року Публічне акціонерне товариство Рівнеазот та Дочірнє підприємство Хімік ПрАТ Азот уклали Договір доручення №05.15.

В п. 1.1 Договору доручення видно, що Повірений (ДП Хімік ПрАТ Азот) в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується за рахунок Довірителя (ПрАТ Рівнеазот) виконувати грошові зобов`язання, деталізований зміст яких визначається у додатках.

Згідно пп. 2.1.1 п.2.1 Договору №05.15, позивач видав довіреність №748-юв від 11.06.2015р., якою уповноважив ДП Хімік ПрАТ Азот вчиняти наступні дії: сплачувати (перераховувати) від імені ПрАТ Рівнеазот: нотаріальні послуги, податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, аліменти, заробітну плату, інші утримання з заробітної плати, пенсії, оплату листків непрацездатності, виплати заробітної плати за період відпустки, компенсацію середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, відрахування від ФОП, кошти на господарські потреби, на відрядження, супутні банківські комісії.

На виконання вимог вищевказаних Договору доручення та у відповідності до повноважень за довіреністю, ДП Хімік ПрАТ Азот сформував та подавав на виконання банківських установ платіжні доручення із зазначенням призначення платежу нарахована сума ЄВ.

ДП Хімік ПрАТ Азот сплатив єдиний внесок від імені та за рахунок ПрАТ Рівнеазот на підставі Договору доручення №05.15 від 29.05.2015р. та виданої відповідно до цього договору довіреності.

Перераховані ДП Хімік ПрАТ Азот від імені та за дорученням ПрАТ Рівнеазот грошові кошти в рахунок оплати сум платежів єдиного внеску прийняті контролюючим органом як належні; останній не мав жодних зауважень та не направляв жодних повідомлень позивачу про те, що перераховані кошти не можуть бути прийняті як сплата єдиного внеску за вказаний період, а також не повідомляв позивача про виникнення недоїмки за платежем суми єдиного внеску.

В листопаді 2015р на адресу ПрАТ "Рівнеазот" надійшов лист Міжрегіонального головного управління ДФС Центральний офіс з обслуговування великих платників №25588/10/28-10-20-4-20 від 18.11.2015р., в якому зазначено, що на адресу Центрального офісу надійшов лист Державної фіскальної служби від 12.11.2015р. про порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, а саме, що у період з липня - вересень 2015 року ДП Хімік ПрАТ Азот здійснив сплату єдиного внеску на загальну суму 20685499 грн. за ПрАТ Рівнеазот, а тому кошти сплачені ДП Хімік ПрАТ Азот, перекинуто з інтегрованої картки платника податку (ІКПП) ПрАТ Рівнеазот на ІКПП Нез`ясовані платежі, в результаті чого в ІКПП платника ПрАТ Рівнеазот виникла недоїмка у розмірі - 11870891,55 грн..

07.12.2015р. контролюючий орган сформовано першу Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11.

01.03.2016р. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі №817/85/16 позов ПрАТ Рівнеазот про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11 (перша вимога) залишено без задоволення.

29.06.2016р. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №817/85/16, апеляційну скаргу ПрАТ Рівнеазот задоволено.

Суд апеляційної інстанції постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2016р. у справі №817/85/16 скасував та прийняв нову постанову, якою позов ПрАТ Рівнеазот задоволив.

Крім того, суд апеляційної інстанції визнав протиправною вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №Ю-258-11 від 07.12.2015р. про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16821411,33 грн. (перша вимога).

26.01.2017р. Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №817/85/16 касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016р. без змін.

Постановою Верховного суду від 25.01.2019р. у справі №817/85/17 (адміністративне провадження №К/9901/22068/18) у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017р. відмовлено.

ч.4 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Не зважаючи на відповідні судові рішення, по особовому рахунку ПрАТ Рівнеазотна момент виникнення спірних правовідносин та на дату звернення до суду з даним позовом продовжувала обліковуватися недоїмка зі сплати єдиного внеску, що, зокрема, підтверджується даними інтегрованої картки платника податків.

18.10.2018р. Постановою головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції у Рівненській області Гаврилюк О.Я. у ЗВП №55154344 про арешт коштів боржника, накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ПрАТ Рівнеазот, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

18.02.2019р. з метою своєчасного виконання обов`язку зі сплати єдиного внеску, ПрАТ Рівнеазот (далі - Довіритель) та ТОВ Хім-Трейд (далі - Повірений) уклали Договір доручення №134.

20.02.2019р. з метою виконання умов договору ПрАТ Рівнеазот видав Довіреність №3723-ю, якою уповноважив ТОВ Хім-Трейд вчиняти від імені ПрАТ Рівнеазот дії за Договором доручення №134 від 18.02.2019р., зокрема: сплачувати (перераховувати) від імені ПрАТ Рівнеазот єдиний соціальний внесок.

У зв`язку із арештом рахунків ПрАТ Рівнеазот, сплата єдиного внеску здійснювалась від імені та за рахунок ПрАТ Рівнеазот його Повіреним відповідно до Договору доручення від 18.02.2019р. №134 та довіреності від 20.02.2019р. №3723-ю ТзОВ Хім-Трейд, що підтверджується звітом ПрАТ Рівнеазот по єдиному внеску за жовтень 2019 року та платіжними дорученнями.

У графі призначення платежу у долучених платіжних дорученнях вказано, що оплата здійснювалась від імені ПрАТ Рівнеазот.

Контролюючий орган провів перевірку ПрАТ Рівнеазот та за результатами якої склав акт №12/28-10-52-12/05607824 Про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ Рівнеазот з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016р. - 31.03.2019р., валютного за період з 01.04.2016р. - 31.03.2019р. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.01.2014р. - 31.03.2019р., іншого законодавства за період з 01.04.2016р. - 31.03.2019р..

За результатами проведеної перевірки та виявлених порушень податковий орган 21.10.2019р. прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0001085212 на суму - 49719,06 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001095212 від 30.10.2019р. на суму 859,53, що сплачені ПрАТ Рівнеазот відповідно до долучених до матеріалів справи платіжних доручень №64671 від 31.10.2019р. та №64670 від 31.10.2019р..

03.12.2019р. Офісом великих платників податків Державної податкової служби виставлено ПрАТ Рівнеазот вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11, відповідно до якої станом на 30.11.2019р. у товариства існує заборгованість із сплати єдиного внеску на суму 103050830,64 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою позивач оскаржив таку в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

17.01.2020р. Державна податкова служба України прийняла рішення №2190/6/99-00-08-06-01 про результати розгляду скарги, у якому зазначено, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2019р. №Ю-258-11 залишити без змін, а скаргу ПрАТ Рівнеазот, - без задоволення.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010р. (далі по тексту Закон №2464-VI) та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р., яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 07.05.2015р. №508/26953 (далі по тексту Інструкція №449).

В ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, чітко визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Із змісту абз.1 п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, видно, що базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

ч.7 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. А частиною 8 цієї статті, - що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В пп.1 п.2 розділу IV Інструкції №449 закріплено правило, згідно якого, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь).

пп.4 п. 2 розділу IV Інструкції №449, визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Отже, ПрАТ Рівнеазот, як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не міг ухилитися від сплати єдиного внеску не зважаючи на те, що на всі кошти, які містяться на рахунках ПрАТ Рівнеазот, накладено арешт.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач фактично був позбавлений можливості здійснити сплату єдиного внеску зі свого банківського рахунку, що і стало підставою для вжиття заходів спрямованих на виконання свого обов`язку щодо сплати податку, шляхом укладення ПрАТ Рівнеазот з ТОВ Хім-Трейд договору доручення №134 від 18.02.2019р. та оформлення довіреності №3723-ю від 20.02.2019р.

Стосовно доводів апелянта, про те що передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.

Цивільним кодексом України визначено, що передача обов`язків щодо сплати є нічим іншим, як переведенням боргу, і здійснюється шляхом заміни боржника у зобов`язанні за правилами ст.ст.520-521 Цивільного кодексу України. Тобто, шляхом укладення відповідного правочину, на укладення якого необхідна згода кредитора.

ПрАТ Рівнеазот такої угоди з ТОВ Хім-Трейд не укладав.

ст.528 Цивільного кодексу України, передбачено, що виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, на те, що він, як суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти задоволення позову, не надав суду жодного доказу, про те, що ПрАТ Рівнеазот поклав виконання свого обов`язку по сплаті єдиного внеску на ТзОВ Хім-Трейд.

Договір доручення №134 від 18.02.2019р. не може розглядатися, ні як угода про переведення боргу, ні як покладення ПрАТ Рівнеазот на ТОВ Хім-Трейд своїх обов`язків по сплаті єдиного внеску, оскільки в даному конкретному випадку ТОВ Хім-Трейд вчиняв певні юридичні дії не від свого імені, а від імені та за рахунок довірителя, тобто ПрАТ Рівнеазот, а тому платником єдиного внеску залишилося ПрАТ Рівнеазот.

ч.1,ч.2 ст.1000 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

В ст.239 Цивільного кодексу України видно, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в результаті реалізації між Товариством та Повіреним їхніх взаємовідносин за договорами доручення, не відбулось передачі третім особам обов`язку платника (Товариства) по сплаті єдиного внеску, що заборонено ч.9 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів також звертає увагу апелянта на те, що у випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, які спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.01.2019р. у справі №817/85/16, від 06.02.2020р. у справі №812/1281/17, від 06.02.2020р. у справі №817/110/16.

Враховуючи те, що перша вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 07.12.2015р., як і усі наступні вимоги під тим самим порядковим номером були оскаржені у судовому порядку, податковий орган безпідставно змінював призначення здійснених ПрАТ Рівнеазот платежів, що направлялись на сплату задекларованих поточних зобов`язань із сплати єдиного внеску (відображених у поданих Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів) та протиправно направляв вказані кошти в рахунок погашення суми недоїмки, яка, як встановлено судовими рішеннями по справах, зокрема, №817/110/16, №817/299/16, №817/902/16, №817/845/17, №817/1046/18, №817/1135/17, №817/1496/17, №817/1671/17, №817/1895/17, №817/2265/17, №817/386/18, №817/1046/18, №817/1607/18, №817/1608/18, №1740/2036/18, №1740/2147/18, №1740/2312/18, №460/2546/18, №460/2835/18, №460/3115/18, №460/98/19, №460/626/19, №460/741/19, №460/1054/19, №460/1275/19, №460/1640/19, №460/1792/19, №460/2099/19, №460/2590/19, №460/3271/19, №460/3834/19, №460/117/20 відсутня.

Колегія суддів зазначає, що сума єдиного внеску за жовтень 2019 року сплачена повіреним ТзОВ Хім-Трейд у повному обсязі, а отже обов`язок позивача із сплати єдиного внеску за вказаний період виконано повністю та своєчасно.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що на момент формування оскаржуваної вимоги від 03.12.2019р. №Ю-258-11, до даної вимоги включено заборгованість із сплати єдиного внеску, на підставі якої формувалися оскаржувані попередні вимоги від 15.01.2018р., 14.02.2018р., 15.05.2018р., 13.06.2018р., 13.08.2018р., 11.10.2018р., 08.05.2019р., 04.06.2019р., 03.07.2019р., 13.08.2019р., 10.09.2019р., 07.10.2019р., 04.11.2019р. №Ю-258-11.

Також, слід звернути увагу на те, що грошові зобов`язання по єдиному внеску, включені до вимог від 15.01.2018р., 14.02.2018р., 15.05.2018р., 13.0.2018р., 13.08.2018р., 11.10.2018р., 08.05.2019р., 04.06.2019р., 03.07.2019р., 13.08.2019р., 10.09.2019р., 07.10.2019р., що є неузгодженими, а тому не могли стати підставою для прийняття нової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2019р. №Ю-258-11.

Рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду, що набрали законної сили, зокрема, у справах №817/110/16, №817/299/16, №817/902/16, №817/845/17, №817/1046/18, №817/1135/17, №817/1496/17, №817/1671/17, №817/1895/17, №817/2265/17, №817/386/18, №817/1046/18, №817/1607/18, №817/1608/18, №1740/2036/18, №1740/2147/18, №1740/2312/18, №460/2546/18, №460/2835/18, №460/3115/18, №460/98/19, №460/626/19, №460/741/19, №460/1054/19, №460/1275/19, №460/1640/19, №460/1792/19, №460/2099/19, №460/2590/19, №460/3271/19, №460/3834/19, №460/117/20 підтверджується скасування частини з попередніх вимог про сплату (недоїмки) з єдиного внеску як протиправних та відсутність суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, що включена до оскаржуваної у даній справі вимоги від 03.12.2019р. №Ю-258-11.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оспорювана вимога №Ю-258-11 від 03.12.2019а. є такою, що сформована протиправно, а саме за рахунок протиправних дій податкового органу по невірному відображенню в інтегрованій картці платника позивача, нарахованих та сплачених останнім платежів із сплати єдиного внеску.

Стосовно доводів апелянта про те, що на момент розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки 17.12.2019р.-18.12.2019р. відбулося зарахування коштів на рахунок ПрАТ «Рівнеазот» по сплаті єдиного внеску, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків; Зокрема, на момент розгляду справи за позивачем не обліковується будь-яка недоїмка із сплати єдиного внеску, оскільки вимога форми №Ю-258-11 від 03.12.2019р. відкликана, колегія суддів зазначає про таке.

Оспорювана вимога №Ю-258-11 від 03.12.2019р. не може вважатися відкликаною, оскільки 17.12.2019р.-18.12.2019р. платник податків не здійснював жодного зарахування коштів на рахунок єдиного внеску. Таке зарахування здійснене контролюючим органом самостійно.

Інструкція №449 чітко визначає підстави, за яких вимога про сплату боргу вважається відкликаною.

Зважаючи на Інструкції №449, відповідно до якої вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки), у даному випадку податковий орган був зобов`язаний скасувати оскаржувану вимогу шляхом прийняття відповідного рішення.

Колегією суддів встановлено, що такого рішення податковий орган не приймав, при цьому, лист від 21.12.2019р. №19524/10/28-10-52-17 не може бути доказом відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 03.12.2019р.

Тобто, вимога №Ю-258-11 від 03.12.2019р. підлягала правовій оцінці по суті судом першої інстанції, яка визнана протиправною та скасована в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2018р. у справі №806/1802/16 (провадження №К/9901/17852/18).

ч.1 ст.238 КАС України передбачено вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі, а саме суд закриває провадження у справі:1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;3) якщо сторони досягли примирення;4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

В п.8 ч.1 ст.238 КАС України, видно, що суд закриває провадження у справі щодо оскаржень рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав га інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, шо рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. При цьому захист прав позивача має бути нерозривно пов`язаним з таким фактом, якщо у діях, бездіяльності та або рішеннях відповідача наявні ознаки протиправності.

ст.23 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суму недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку'.

Отже, у разі не скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2019р №Ю-258-11 та закриття провадження у справі, повне відновлення законних прав та інтересів ПрАТ Рівнеазот не відбудеться, оскільки вимога є виконавчим документом та вважатиметься узгодженою.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків діяв не в межах повноважень та у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 460/528/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 13.07.2023р.