Постанова

від 11.07.2023 по справі 820/1052/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року

м. Київ

касаційне провадження № К/9901/41973/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 (головуючий суддя Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 (головуючий суддя - Рєзнікова С.С., судді - Бегунц А.О., Старостін В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плимут Сервіс" до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Київського міського управління юстиції, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції, Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві, треті особи: Державна казначейська служба України, Державна фіскальна служба України, про скасування рішень, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Плимут Сервіс" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Київського міського управління юстиції (далі - Відділ реєстрації Київського МУЮ), Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції (далі - Відділ реєстрації Харківського МУЮ), Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - ОДПІ), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - Інспекція), треті особи: Державна казначейська служба України (далі - Казначейська служба), Державна фіскальна служба України (ДФС України), в якому просило: скасувати рішення Інспекції про розірвання договору від 27.03.2015 № 270320151; скасувати рішення Інспекції про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість (індивідуальний податковий номер 396126226594) від 01.03.2015; скасувати запис Відділу реєстрації Харківського МУЮ про відсутність Товариства за місцезнаходженням; зобов`язати Відділ реєстрації Харківського МУЮ відновити відомості про реєстрацію платника податку на додану вартість в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; зобов`язати ОДПІ поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи (індивідуальний податковий номер 396126226594) з моменту його анулювання зі збереженням податкових показників в розмірі 7733956,09 грн на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи; зобов`язати ОДПІ відновити показники в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства (код ЄДРПОУ 39612627) щодо суми податку на додану вартість у розмірі 7733956,09 грн відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі вхідних податкових накладних, всього на суму 46403736,68 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 7733956,09 грн; зобов`язати ОДПІ надати Державній казначейській службі України відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) висновки та документи, необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (або на розрахунковий рахунок № 26002050299011), помилково та/або надміру зарахованих до бюджету, з проведенням звірки надходжень до бюджету в розмірі 7733956,09 грн; зобов`язати ОДПІ прийняти та укласти наданий Товариством договір про визнання електронних документів від 18.05.2016 № 180520161.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство не змінювало свого місцезнаходження, однак щодо нього безпідставно винесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про відсутність за місцезнаходженням, що в подальшому стало наслідком позбавлення позивача статусу платника податку на додану вартість, а також списання податкового кредиту, наявного у позивача в сумі 7733956,09 грн, внаслідок закриття електронного рахунку платника податку на додану вартість, в результаті чого він втратив право на використання у визначений законом спосіб 7733956,09 грн за податковими накладними, які були одержані від постачальників і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 04.10.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017, позов задовольнив.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОДПІ звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 49, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи), просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ОДПІ посилається на те, що податкові органи, здійснюючи дії, які передували анулюванню реєстрації платника податків та безпосереднє анулювання такої реєстрації, діяли виключно в порядку встановленому законодавством виходячи з наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Скаржник зазначає, що підставою для не прийняття спірних податкових накладних слугувала невідповідність місцезнаходження юридичної особи інформації з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить запис, який внесено до цього реєстру 22.07.2015.

Від відповідачів та третіх осіб заперечень (відзивів) на касаційну скаргу до суду не подано, що не перешкоджає її розгляду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.05.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.07.2023 прийняв касаційну скаргу ОДПІ до провадження та визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні на 11.07.2023.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі і правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером запису 10741020000052821 від 31.01.2015, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 39612627.

Позивача 02.02.2015 взято на облік як платника податків та платника єдиного внеску, 01.03.2015 зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві (на теперішній час ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 04.02.2015.

Між позивачем та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві 27.03.2015 був укладений договір про визнання електронної звітності №270320151, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість, інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу, відповідно до пункту 1 розділу 1 зазначеного договору. Вказаний договір прийнято ДФС України, що підтверджується квитанцією №2. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, з 27.03.2015.

Товариство подавало податкові декларації за основним місцем обліку до ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві з березня по серпень 2015 року включно. Протягом зазначеного періоду обсяг постачання (без податку на додану вартість) склав 38669781,00 грн, сума податку на додану вартість склала 7733956,00 грн, сума разом з податком на додану вартість склала 46403737,00 грн, що підтверджується податковими деклараціями та квитанціями про прийняття.

Згідно з витягом з системи електронного адміністрування ПДВ від 23.07.2015 №2 загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі складає 7733960,09 грн (дата реєстрації 30.04.2015), загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі складає 49,63 грн (дата реєстрації 20.07.2015).

З витягів з системи електронного адміністрування ПДВ від 27.11.2015 № 27303667, від 12.12.2015 №12303708 вбачається: сума податку на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складає -13,06 грн (дата реєстрації 20.07.2015); загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі складає 13,06 грн (дата реєстрації 20.07.2015). За вказаними витягами інформація щодо загальної суми податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі відсутня. Станом на 20.07.2015 свідоцтво платника податку на додану вартість Товариства не було анульовано.

Рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 21.12.2015 №78/20-33-11-01-50 анульовано реєстрацію Товариства, як платника податку на додану вартість у зв`язку з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

14.07.2015 позивачем був направлений договір про визнання електронних документів №140715 до ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві, який не був прийнятий контролюючим органом з підстав відсутності платника за місцезнаходженням.

ОДПІ не була прийнята податкова накладна від 30.06.2015 №5, в квитанції до даної податкової накладної вказано, що документ не може бути прийнятим та запропоновано звернутися до ДПІ за місцем реєстрації для з`ясування причин помилки.

21.12.2015 до Єдиного державного реєстру було внесено запис про відсутність Товариства за місцезнаходженням, підставою анулювання вказано: за самостійним рішенням контролюючого органу.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 30.12.2015 місцезнаходженням Товариства є: 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5/1, кімната 503/3. Знаходження Товариства за юридичною адресою підтверджується договором оренди від 21.12.2015 №21/12/15-6 та актом приймання-передачі до вказаного договору.

Також судами встановлено, що Товариство не отримувало від державного реєстратора повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки; не змінювало своє місцезнаходження до серпня 2015 року (до моменту подання до контролюючого органу податкової накладної від 30.06.2015 №5); місцезнаходженням позивача на час подання декларації відповідало адресі, зазначеній у податковій накладній: м. Київ, вулиця Володимирська,12, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість від 18.02.2015 №1526594503344, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 04.02.2015.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Вичерпний перелік підстав та порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено положеннями статті 184 ПК України.

Так, підпунктом «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

У свою чергу, порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, врегульовано положеннями статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон №755-IV).

Відповідно до абзацу 2 частини дванадцятої статті 19 Закону № 755-IV у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов`язаний надіслати поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті (частина 13 статті 19 Закону № 755-IV).

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 19 Закону № 755-IV у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Дії посадових осіб органу доходів і зборів щодо порядку та підстав надіслання такого повідомлення регламентуються Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі - Порядок №1588, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 12.2 Порядку №1588 підрозділи контролюючого органу: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов`язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов`язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов`язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватися перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з`ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов`язаних осіб.

Згідно з пунктом 12.4 Порядку №1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з`ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з`ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою N 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про надсилання такого повідомлення вносяться дані до Єдиного банку даних юридичних осіб та запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП (додаток 25) (пункт 12.5 Порядку №1588).

Наведені правові норми свідчать про те, що контролюючий орган надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма №18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом 2 частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 755-IV, лише після здійснення передбачених Порядком №1588 заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.

Разом з тим, як встановлено судами і не спростовано доводами касаційної скарги, контролюючим органом не була дотримана процедура, передбачена Порядком №1588, знаходження Товариства за юридичною адресою підтверджується відповідним договором оренди та актом приймання - передачі до вказаного договору, платник не отримував від державного реєстратора повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Пунктом 45.2 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як зазначалось раніше, порядок та випадки анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість передбачені статтею 184 ПК України, водночас, процедура реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначена Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (далі - Положення № 1130).

Відповідно до Положення №1130 реєстрація осіб платниками податку на додану вартість, перереєстрація платників податку на додану вартість проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора. Особа є зареєстрованою платником податку на додану вартість з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника податку на додану вартість є анульованою з дати виключення цього платника податку на додану вартість з Реєстру.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава - підпункт "ж" пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України).

Відповідно до пункту 184.10 статті 184 ПК України після прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що достовірність документів, які подаються органом державної податкової служби України до державного реєстратора з питань перебування платника податків за місцезнаходженням будь-якій перевірці з боку державного реєстратора не підлягає.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено відсутність доказів отримання податковим органом у встановленому законом порядку доказів відсутності позивача за податковою адресою, зокрема, доказів вжиття структурними підрозділами податкової інспекції (податковою міліцією) належних і достатніх заходів на підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням або виявлення підрозділами податкової міліції невідповідності фактичного місцезнаходження платника податків відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, реєстраційна дія, що була вчинена державним реєстратором на підставі отриманого від податкового органу документу, який має дефект змісту і походження, не може мати юридичне значення.

Приймаючи до уваги, що право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 7733960,09 грн за податковими накладними, виписаними постачальниками і зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних, у спірних правовідносинах не було спростовано податковим органом у визначений законом спосіб, а саме: шляхом проведення податкової перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому положеннями статей 54, 58, 86 ПК України, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність у платника податків права на відображення зазначених показників в обліковій картці на рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи.

За приписами статті 200-1 ПК України на вказану суму податку позивач має право виписати податкові накладні і за умови додержання закону в частині належного оформлення податкових накладних, перебування за податковою адресою, дії договору про визнання електронних документів, відсутності інших передбачених законом перешкод подати виписані податкові накладні засобами телекомунікаційного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок №569) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктами 7, 26 Порядку №569 передбачено, що у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Помилково та/або надміру зараховані кошти до бюджету повертаються платнику податку на електронний рахунок у порядку, визначеному статтею 43 ПК України.

За приписами статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

З аналізу наведених положень вбачається, що прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника податку на додану вартість спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих) для платника податків юридичних наслідків: втрата індивідуального податкового номера, який використовується для сплати податку; припинення дії договору про визнання електронних документів; закриття рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; перерахування до бюджету залишку коштів, наявних на рахунку платника податку на додану вартість у системі електронного адміністрування податку на додану вартість тощо.

Відтак, установлення судом факту протиправності згаданого рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, яке існувало до моменту прийняття незаконного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника податку на додану вартість, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, перерахування до бюджету залишку коштів.

Колегія суддів також враховує, що судами окрім зазначеного, встановлено, що пунктом 3 розділу 3 договору на прийняття електронної документації від 27.03.2015 №270320151 передбачено обов`язок органу ДФС забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп`ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанції на електронну адресу платника податків.

За змістом пункту 4 розділу 6 зазначеного договору підставами для розірвання договору є ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни місця реєстрації.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для розірвання договору про визнання електронної звітності.

Оскільки касаційна скарга не містять доводів щодо решти позовних вимог, а наведені у касаційній скарзі доводи зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, касаційна скарга ОДПІ задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова