Постанова

від 13.07.2023 по справі 380/16925/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

м. Київ

справа № 380/16925/21

адміністративне провадження № К/990/17348/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №380/16925/21

за позовом Головного управління Держпраці у Львівській області

до Малого приватного підприємства Воля-М

про застосування заходів реагування у вигляді заборони експлуатації обладнання

за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці

на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, прийняту у складі головуючого судді Крутько О. В.,

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (головуючий суддя -Улицький В. З., судді Кузьмич С. М., Матковська З. М.),

УСТАНОВИВ:

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. 16 червня 2022 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпраці у Львівській області до Малого приватного підприємства Воля-М про застосування заходів реагування у вигляді заборони експлуатації обладнання відмовлено повністю.

2. 08 грудня 2022 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі №380/16925/21, адміністративний позов Головного управління Держпраці у Львівській області задоволено.

2.1. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Малого приватного підприємства "Воля-М" шляхом встановлення заборони експлуатації устаткування напругою понад 1000В, а саме ТП-6/04 кВ з силовим трансформатором 400 кВ (м. Миколаїв, вул. Лисенка,45), виконання робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000 В МПП "Воля-М" - до усунення зазначених у акті перевірки №ЛВ 12147/804/АПЗ від 09.09.2021 порушень.

3. 11 січня 2023 року до суду першої інстанції надійшла заява Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про заміну сторону виконавчого провадження у справі №380/16925/21, а саме Головне управління Держпраці у Львівській області - Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці.

4. 24 січня 2023 року ухвалою Львівського окружного адміністративного, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року ,у задоволенні заяви Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про заміну сторони виконавчого провадження у справі №380/16925/21 за позовом Головного управління Держпраці у Львівській області до Малого приватного підприємства Воля-М про застосування заходів реагування у вигляді заборони експлуатації обладнання відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторону виконавчого провадження у справі №380/16925/21, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення заяви, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні можлива лише при існуванні відкритого виконавчого провадження або при наявності виконавчого листа у разі необхідності заміни сторони у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. При цьому суд звернув увагу, що станом на 23.01.2023 виконавчі листи у даній справі не видано.

ІІ. Касаційне оскарження

6. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці подало касаційну скаргу до Верховного Суду.

7. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

8. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржуване рішення без урахування висновків щодо застосування норми права, а саме, частини четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 2-а-1411/11, де Верховний Суд вказав, що заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

8.1. Скаржник посилається а аналогічну правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03 травня 2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13 грудня 2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29 січня 2020 року у справі №815/1303/17, і Суд не вбачав підстав для відступу від неї.

8.2. Крім того, скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08 грудня 2021 у справі №9901/348/19, де зазначено, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

9. Враховуючи викладене, заявник касаційної скарги просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року і прийняти нову постанову, якою заяву задовольнити, замінити сторону виконавчого провадження Головне управління Держпраці у Львівській області - Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці.

10. 25 травня 2023 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., Данилевич Н.А, Мацедонської В.Е. відкрито касаційне провадження у зв`язку із доведенням наявності підстав касаційного оскарження та обставин, які свідчать, що наведені скаржником аргументи потребують перевірки та вивчення матеріалів справи.

11. Верховним Судом витребувано справу №380/16925/21 з Львівського окружного адміністративного суду.

12. 08 червня 2023 року справа №380/16925/21 надійшла до Верховного Суду.

13. 15 червня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника відповідача, у якій він доводить відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження та просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

15. Згідно з частинами першою і п`ятою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

16. За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

17. Частиною першою статті 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

ІV. Позиція Верховного Суду

18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

19. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 25 травня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, статті 379 КАС України, що є підставою касаційного оскарження відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

20. На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржуване рішення без урахування висновків щодо застосування норми права, а саме, частини четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року у справі № 2-а-1411/11, а також у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03 травня 2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13 грудня 2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29 січня 2020 року у справі №815/1303/17.

21. Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторону виконавчого провадження у справі №380/16925/21, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення заяви, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні можлива лише при існуванні відкритого виконавчого провадження або при наявності виконавчого листа у разі необхідності заміни сторони у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. При цьому суд звернув увагу, що станом на 23.01.2023 виконавчі листи у даній справі не видано.

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційних скарг, суд касаційної інстанції виходить з такого.

23. Положення стосовно процесуального правонаступництва закріпленні у статті 52 КАС України, відповідно до якої у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

24. Згідно з частиною першою статті 379 КАС України, яка кореспондує приписи частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

25. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).

26. З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

27. Таким чином, Верховний Суд погоджується з доводами заявника касаційної скарги про те, що заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

28. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 2-а-1411/11, від 24 квітня 2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03 травня 2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13 грудня 2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29 січня 2020 року у справі №815/1303/17, тому колегія суддів уважає наведені висновки застосовними і у цій справі, позаяк питання застосування процесуальних норм є подібним.

29. Разом з тим для правильного вирішення питання заміни сторону виконавчого провадження у справі №380/16925/21, а саме Головного управління Держпраці у Львівській області - Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці, судам попередніх інстанцій необхідно дослідити питання наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження, таких як припинення юридичної особи та перехід її прав і обов`язків до іншої юридичної особи.

30. Заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін та полягає у вступі на її місце правонаступника. У даному випадку визначальною умовою є саме факт правонаступництва, тобто передача прав та обов`язків (адміністративної компетенції) однієї особи іншій.

31. Підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень, а саме: ліквідація органу чи посади; припинення юридичної особи шляхом її злиття, приєднання, поділу, перетворення; звільнення з посади чи інше припинення повноважень посадової особи.

32. Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

33. Приписи статті 52 КАС України передбачають здійснення процесуального правонаступництва у разі вибуття однієї із сторін його правонаступником, в той час коли суди попередніх інстанцій не надали оцінку тому, зокрема, чи припинена юридична особа - Головне управління Держпраці у Львівській області.

33. Таким чином, суди попередніх інстанцій не встановили наявності правонаступництва в розумінні статті 104 Цивільного кодексу України та публічного правонаступництва в розумінні статті 52 КАС України та статті 379 цього кодексу.

34. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає за необхідне направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження.

35. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

36. За наведеного правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

37. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

VІ Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці задовольнити частково.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року скасувати, а справу №380/16925/21 направити для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: Н. А. Данилевич

В. Е. Мацедонська