Постанова

від 05.07.2023 по справі 676/6676/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 676/6676/20

Провадження № 22-ц/4820/945/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю: відповідача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2

розглянув увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїцивільну справу№676/6676/20за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,Головного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій області,третя особаКитайгородська сільськарада Кам`янець-Подільськогорайону Хмельницькоїобласті,про визнанняпротиправним таскасування наказуз припиненнямправа власностіна земельнуділянку,визнання незаконноюта скасуваннядержавної реєстраціїземельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка подана її представником ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2023 року (суддя Вдовичинський А.В.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу з припиненням права власності на земельну ділянку, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Калачковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району від 08.06.1993 №5 на підставі Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 №15-92, батькові позивачки ОСОБА_5 передано у власність у с. Субіч Кам`янець-Подільського району земельну ділянку для обслуговування будівель, площею 0,25 га, та земельну для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,59 га.

Крім того, ОСОБА_5 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,20 га, що розташована на території Калачковецької сільської ради, а також будинковолодіння АДРЕСА_1 . Дане бдинковолодіння згідно з договором дарування від 26.09.2003 ОСОБА_5 подарував своїй дочці ОСОБА_3 , позивачу у справі.

Також ОСОБА_5 мав у власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , земельні ділянки під будинком, площею 0,2500 га, та площею 0,4560 га, в с. Субіч Кам?янець-Подільського району Хмельницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер.

За життя її батько, ОСОБА_5 , склав заповіт, яким усе своє майно заповів дочці ОСОБА_3 , яка після смерті батька прийняла спадщину та отримала у Кам`янець-Подільській державній нотаріальній конторі відповідні свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

29.12.2004 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Кам?янець-Подільської державної нотаріальної контори, позивач подарувала відповідачу ОСОБА_1 , яка є її рідною сестрою, успадковані нею після смерті батька житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку під ним для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, площею 0,25 га, та земельну ділянку для особистого підсобного господарства, площею 0,456 га.

Зазначала, що згідно довідки Китайгородської сільської ради від 13.08.2020 її батьку ОСОБА_5 належало 0,84 га землі, з якої 0,25 га для обслуговування будівель та 0,59 га для ведення особистого підсобного господарства, які він отримав на підставі рішення 14-ї сесії 21 скликання Калачковецької сільської ради від 08.06.1993 №5 «Про передачу безплатно у приватну власність земельних ділянок».

Відповідно, за позицією позивача, вона як спадкоємець за заповітом після смерті батька, відповідно до положень п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, має право отримати правовстановлюючі документи за відповідною технічною документацією на вищевказані земельні ділянки.

15.10.2020 позивачка замовила у землевпорядній організації ТОВ «Кайлас-К» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж однієї з земельних ділянок, які належали її батьку ОСОБА_5

09.11.2020 позивачка звернулась до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Кам?янець-Подільському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про внесення відомостей щодо належної їй земельної ділянки до Державного земельного кадастру. Проте, реєстратор відмовив у внесенні таких відомостей, оскільки земельна ділянка, що належить позивачці частково накладається на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2432 га, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Як стало відомо позивачці, дану земельну ділянку ОСОБА_1 набула у власність згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.11.2016 №622-30745-сг. Даним наказом затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передано ОСОБА_4 безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2432 га, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017.

На підставі вищевказаного наказу право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,2432 га, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017, 09.03.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 19439113.

Окрім того, земельна ділянка площею, 0,2432 га, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017, 16.06.2016 зареєстрована у Державному земельному кадастрі.

Наявність реєстрації згаданої вище земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує права ОСОБА_3 щодо вільного володіння та користування належною їй земельною ділянкою успадкованою після смерті батька.

Звертаючись досуду,позивачка просиласуд визнатипротиправним таскасувати наказГоловного управлінняДержгеокадастру уХмельницькій областівід 21.11.2016№622-30745-сг про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2432 га, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017, що розташована за межами населених пунктів Калачковецької сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,2432 га, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017, що зареєстроване 09.03.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності №19439113.

Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,2432 га, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Китайгородську сільську раду Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2023 року, з урахуванням ухвали суду від 29.03.2023 про виправлення описки, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 через свогопредставника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. При цьому, посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідності висновків, викладених у судовому рішенні, обставинам справи. Зазначивши обставини, викладені у позові, вказує, що на час вирішення питання про передачу земельних ділянок ОСОБА_5 у власність, законодавчо порядку послідовних дій процедури та форми державного акта затверджено не було, як і не було затверджено і самого нормативного акта, яким би регулювалися ці правовідносини.

Відповідно до 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент ведення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету, є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Водночас, ЗК України 2001 року не встановлювалися жодні строки, протягом яких особа, яка отримала у власність земельну ділянку відповідно до Декрету або її спадкоємець мають отримати державний акт на таку земельну ділянку.

Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги ту обставину, що ОСОБА_6 , батьком позивачки, за життя не оформлено державний акт на спірну земельну ділянку.

Згідно з довідкою Китайгородської сільської ради від 13.08.2020 №20, виготовленої на підставі даних земельно-облікових документів (погосподарських книгах) вбачається. що з 1993 року по дату видачі довідки за господарством, яке належало ОСОБА_5 (на сьогодні позивачу), закріплено 0,84 га землі, що передана у власність останнього згідно з рішенням Калачковецької сільської ради від 08.06.1993 №5. Вказану довідку судом першої інстанції не взято до уваги.

На переконання апелянта, беззаперечним є той факт, що на момент смерті ОСОБА_5 володів на території Калачковецької (на сьогодні частина Китайгородської) сільської ради, окрім іншого майна, земельними ділянками для обслуговування будівель, площею 0,25 га, та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,59 га.

Відповідно, на сьогодні ОСОБА_3 , як спадкоємець ОСОБА_5 , відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України 2001 року має право оформити право власності на земельні ділянки, в т.ч. на спірну, які були передані у приватну власність останньому на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 №15-92, рішенням Калачковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району від 08.06.1993 №5.

Зазначає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції взагалі не дав оцінку технічній документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, яка виготовлена землевпорядною організацією ТОВ "Кайлас-К", рішенню державного кадастрового реєстратора №PB-6800660352020 від 12.11.2020 та протоколу №ПП-6800392362020 від 12.11.2020, якими зафіксовано накладення земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , показам свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Не взяв суд першої інстанції до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 жодним чином не спростувала наведені вище письмові докази.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно з рішенням 14 сесії ХХІ скликання Калачковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 5 від 08.06.1993 «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок», ОСОБА_5 передано у власність земельні ділянки, загальною площею 0,84 га, з яких: для обслуговування будівель - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,59 га.(а.с.50 т.1).

Згідно з даними погосподарських книг, за домогосподарством ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 в період з 1993 року рахувалось 0,84 га землі (а.с. 52-58 т.1).

26.09.2003 ОСОБА_5 подарував своїй дочці ОСОБА_3 (позивачу) будинковолодіння в цілому, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яке належало йому на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння виданого Виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної ради народних депутатів 22.12.1990 та зареєстрованого в Кам`янець-Подільському МБТІ 22.12.1990 №1-52 (а.с.21-22 том 1).

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.04.2004 №3379750, ОСОБА_3 є власником домоволодіння в АДРЕСА_1 (а.с.23 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 14 т. 1).

Після його смерті в управління спадковим майном вступила позивач ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом, та оформила свої спадкові права на житловий будинок та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будину та господарських споруд площею 0,250 га, ведення особистого підсобного господарства площею 0,456 га, що знаходяться в АДРЕСА_2 (а.с. 31 т. 1). Цей житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями належав спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого Виконавчим комітетом Калачковецької сільської ради 25.12.1997, зареєстрованого в Кам`янець-Подільському БТІ 25.12.1997 за №1-109, реєстраційний номер 8641411. Ця земельна ділянка належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ №06314, виданого Калачковецькою сільською Радою народних депутатів 10.02.1998, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №30.

29.12.2004 ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок і земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних будівель, площею 0,250 га, і для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,456 га, що знаходяться за адресою в АДРЕСА_2 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори Романовою Н.М. № 2-5264 (а.с.80-81 т. 1).

Крім того, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017, площею 0,2432 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Калачковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.11.2016 №22-30745-СГ) (а.с.150 том 1).

Позивачем ОСОБА_3 у жовтні 2020 року було замовлено у ТОВ «Кайлас-К» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,2432 га, яка знаходиться в с. Субіч Кам`янець-Подільського району Хмельницької області (а.с. 152-164 т. 1).

Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу у Кам`янець-Подільському районі міськрайонного управління у Кам`янець-Подільському районі та м. Кам`янці-Подільському ГУ ДГК у Хмельницькій області №РВ-6800660352020 від 12.12.2020, відмовлено ОСОБА_3 у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки, оскільки електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа та розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017 (право власності зареєстроване 09.03.2017 у ДРП). З протоколу проведення перевірки електронного документу: перетин її ділянки з земельною ділянкою, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017, становить 100% (а.с.165-166 том 1).

Дані обставини підтверджуються обставинами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано суду належних та допустимих на підтвердження порушення її прав відповідачкою.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки такий висновок відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Згіднозі ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини третьоїстатті 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,5,6ст.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2ст.78 ЦПК України,обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зістаттею 80 ЦПК України,достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першоюстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з пунктом 1 розділу Х Перехідних положень ЗК України, встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету Кабінету Міністрів Українивід 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно доЗакону України"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №15/92 «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону

№139-V ( 139-16 ) від 14.09.2006), було встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Статтею шостою цього ж Декрету було зупинено дію частини другої статті 17 і статті 23 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року), якими передбачалося, що право власності виникає лише з дня видачі та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку. Однак дія цих статей Земельного кодексу (в редакції 1992 року) зупинялася лише для громадян України при передачі їм безоплатно у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених цим Кодексом.

За змістом вказаних норм, якщо у громадянина була у користуванні земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва і рішенням місцевої ради така земельна ділянка була передана йому у приватну власність, то з дня прийняття цього рішення радою у такого громадянина вже по-суті виникло право власності на земельну ділянку.

Спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і н припинились внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Таким чином, до позивача ОСОБА_3 , як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який не отримав державного акта на право власності на земельні ділянки, загальною площею 0,84 га, з яких: для обслуговування будівель - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,59 га, які знаходяться в с. Субіч Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, перейшло в порядку спадкування право власності на вказані земельні ділянки.

Разом з тим, позивачка не довела, що належна відповідачу ОСОБА_1 земельна ділянка, кадастровий номер 6822483600:08:009:0017, площею 0,2432 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Калачковецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, входить до складу земельних ділянок отриманих ОСОБА_3 в спадщину, загальною площею 0,84 га: для обслуговування будівель - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,59 га, які знаходяться в с. Субіч Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

За таких умов, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недоведеності позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд не дав належної правової оцінки довідці Китайгородської сільської ради від 13.08.2020, технічні документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, виготовленої ТОВ «Кайлас-К», показам свідків, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надаєоцінку якзібраним усправі доказамв цілому,так ікожному доказу(групіоднотипних доказів),який міститьсяу справі,мотивує відхиленняабо врахуваннякожного доказу(групидоказів). І оцінка вказаним доказам надана судом першої інстанції відповідно норм цивільного процесуального законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, до особистого тлумачення обставин справи, такі доводи містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана її представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне удове рішення складено 13 липня 2023 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай