Рішення

від 28.06.2023 по справі 156/441/23

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/441/23

Провадження № 2/156/106/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2023 року смт. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Бахаєва І.М.,

з секретарем судового засідання Кирилюк Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в смт. Іваничі Волинської області, за відсутності учасників процесу, цивільну справу (в порядку загального позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Іваничівського районної державної адміністрації Волинської області, про позбавлення батьківських прав, стосовно малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2023 позивач звернулась до Іваничівського районного суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Іваничівського районної державної адміністрації Волинської області, про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дитини.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який 13.01.2016 рішенням Іваничівського районного суду Волинської області було розірвано. Відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Позивач разом із малолітньою дитиною зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина навчається в 3 класі КЗ «Соснинський ліцей імені Сергія Байдовського». Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 не цікавиться здоров`ям дитини, її фізичним, духовним та моральним розвитком. Вихованням, лікуванням та розвитком доньки опікується її мати.

Позивач вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 є єдиним дієвим захистом прав дитини на піклування та на належні умови проживання, виховання, лікування.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи судом, надали до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, на позовних вимогах наполягають, просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак для участі в судовому засіданні не прибув, причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Іваничівського районної державної адміністрації Волинської області в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак для участі в судовому засіданні не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 24.11.2014 виконавчим комітетом Соснинської сільської ради Іваничівського району Волинської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7).

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 14.02.2015 року стягнуто, щомісячно, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки від заробітку(доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 8)

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 13.01.2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с. 9).

Згідно із характеристкою, виданою директором КЗ «Соснинський ліцей імені Сергія Байдовського» ОСОБА_3 навчається в даному закладі в 3 класі (а.с.20).

Відповідно до характеристики виданої старостою Соснинського старостинського округу ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання та належним чином виховує свою доньку (а.с.19).

Як вбачається із довідки наданої Іваничівським відділом державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів (а.с.11-12).

Згідно з висновком, наданим виконавчим комітетом Іваничівської селищної ради, від 29.05.2023 №56, ОСОБА_2 орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав стосовно його малолітньої дитини. (а.с.56-60).

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідач ОСОБА_2 самоусунувся від виховання дитини, не піклується про стан її здоров`я, не бере участі у її вихованні, не надає матеріальної допомоги на її утримання.

Стаття 150 Сімейного Кодексу України встановлює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та передбачає, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.

Згідно з пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя (не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти). Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Разом з тим, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов`язки, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Отже, зважаючи на той факт, що відповідач фактично не бере участі у вихованні дитини, не надає допомоги на її утримання, суд приходить до висновку про його ухилення від виконання батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

При цьому суд виходить з вимог ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач в судове засідання не з`явилася, не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача, позов визнала у відповідній письмовій заяві.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , підлягають задоволенню.

Суд погоджується із висновком виконавчого комітету Іваничівської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , оскільки такий висновок вмотивований, містить обґрунтування доцільності такого рішення з точки зору позитивного впливу на малолітню дитину, дотримання якнайкращих їхніх інтересів.

Нормами ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» до числа дітей, позбавлених батьківського піклування, віднесено, зокрема, дітей, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав.

Згідно зі ст. 11 згаданого Закону органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо встановлення статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, надання опіки та піклування над дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальний захист і захист особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей; впровадження пріоритетних форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

За змістом ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції від 20.04.2023 року позивачкою було сплачено 1073,60 гривень судового збору.

У зв`язку із повним задоволенням позову з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею судові витрати.

Керуючись ст. 7, 14, 15, 17, 19, 150, 155, 164, 165-167 Сімейного кодексу України, ст. 3,4,5,10,12, 13,19, 133, 141, 258, 259, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Іваничівського районної державної адміністрації Волинської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити громадянина України ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1073,60 гривні.

Додатково роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ст.169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст цього рішення суду виготовлено 10.07.2023.

Суддя - І.М.Бахаєв