Рішення

від 27.04.2023 по справі 600/394/15-ц

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 рокуСправа № 600/394/15-ц Провадження №2/951/2/2023

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Братків І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галаса В. І.,

представника позивача адвоката Гринихи Т. Ю.,

представника третьої особи адвоката Чудопалова Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Козові Тернопільської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на будинковолодіння,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на будинковолодіння на суму 736 689,27 гривень.

1.Стислий виклад позиції учасників справи.

1.1. Позиція позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору №03/08/1144М від 13.03.2008 ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 37000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.03.2018. Згідно умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісячно в період сплати, Позичальник повинен надати Банку грошові кошти для погашення заборгованості та інших витрат.

Зазначив, що ОСОБА_2 умов договору не виконав, що призвело до утворення збитків у позивача. У зв`язку із значеними порушеннями зобов`язань станом на 16.02.2015 року у ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором становить 28290,68 доларів США, з яких: 21276,10 доларів США - заборгованість за кредитом; 4516,59 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом;1141,67 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором: 9,60 доларів США - штраф; 1346,72 доларів США - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 14.03.2008 уклали договір іпотеки № 03/08/1144М. Згідно умов якого і ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 163,80 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 218 400 грн. 00 коп.

Окрім цього, зазначив, що у відповідності до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку 0,31 га., на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки. Тобто земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , підпадає під умови договору іпотеки.

Посилаючись на викладені обставини, уточнивши в заяві від 02.05.2018 позовні вимоги позивач просив, звернути стягнення на будинок загальною площею 163,80 м2 та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів та стягнути із відповідачів судові витрати.

1.2. Позиція відповідача та третьої особи.

10.06.2015 представник відповідача та третьої особи адвокат Чудопалов Ю. Ю. подав заперечення на позовну заяву, у яких зазначив, що вважає такі позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке. З аналізу договорів та чинного законодавства, вбачається, що кредитні кошти за вищезгаданими кредитними договорами боржнику не видавались. Банк дійсно надав позичальнику кошти в сумі 37 000 доларів США, однак ці кошти не мають ніякого відношення до підписаних позичальником кредитної угоди та договору про видачу траншу за яким банк намагається стягнути борг. Відповідно до п. 2.1.1 угоди та п. 2.1.2 договору Банк зобов`язується надати «Позичальникові» кредитні кошти шляхом: надання готівкою через касу. Однак коштів за цим договором готівкою через касу банку позичальник не отримував і з точки зору законодавства не міг отримати та будь-яких документів на підтвердження отримання коштів позичальник не підписував. У встановленому законом порядку такий кредитний договір виконати неможливо, оскільки Позичальнику, як клієнту, не відкривався поточний рахунок НОМЕР_1 , кредитні кошти туди не перераховувались, домовленості про це між сторонами не досягнуто, кошти Позичальник, готівкою, через касу банку не отримував і отримати не міг.

Разом із тим, посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів на існування заборгованості і відсутнє обґрунтування суми заборгованості саме за договором та угодою. З розрахунку неможливо встановити, коли за яким курсом та яку суму коштів позичальника банком було зараховано на відповідні рахунки для погашення заборгованості по тілу кредиту та процентах за його використання.

Також, неможливо визначити на підставі якого курсу долара до гривні позивач здійснював свої розрахунки, а тому неможливо перевірити вірність розрахунку суми позову.

2. Рух справи у суді.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 15.04.2015 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до попереднього судового розгляду.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 07.05.2015 справу призначено до розгляду.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 06.11.2015 у цивільній справі призначено судову фінансову - кредитну експертизу, на час проведення експертизи провадження зупинено.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 29.03.2017 провадження у справі відновлено.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 13.12.2017у цивільній справі призначено судову економічну експертизу, на час проведення експертизи провадження зупинено.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 26.04.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 06.08.2018 позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Тернопільського апеляційного суду ухвалу Козівського районного суду Тернопільської області від 06.08.2018 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 19.02.2020 у цивільній справі призначено судову економічну експертизу, на час проведення експертизи провадження зупинено.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 14.12.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 13.09.2021 провадження у цивільній справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного на підставі розпорядження №35/2021 від 02.11.2021 визначено головуючу суддю Братків І. І.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 23.02.2022 провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 28.04.2022 витребувано у Центру надання адміністративних послуг у місті Тернопіль та Центру надання адміністративних послуг Козівської селищної ради інформацію про зареєстрованих та фактично проживаючих осіб, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 , з метою виявлення фактичних спадкоємців.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 13.09.2022 витребувано у Центру надання адміністративних послуг у місті Тернопіль (вул. Князя Острозького, 6, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46000) інформацію про зареєстрованих та фактично проживаючих осіб, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 у будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з метою виявлення фактичних спадкоємців.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 05.10.2022витребувано у Відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (бульвар Тараса Шевченка, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001) інформацію про зареєстрованих та фактично проживаючих осіб, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 у будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з метою виявлення фактичних спадкоємців.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 16.11.2022залучено правонаступника відповідача - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 .

Ухвалами Козівського районного суду Тернопільської області від 17.05.2015, 24.02.2021, 23.03.2021, 08.06.2021, 13.03.2023 розгляд справи відкладався.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Гриниха Т. Ю. уточнені позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити оскільки вважає, що третя особа ОСОБА_4 шляхом вчинення дій для погашення заборгованості визнає факт отримання грошових коштів, а відтак доводи його представника є недоречними та такими, що суперечать його позиції викладеній у запереченні.

Правонаступник відповідача ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлявся заздалегідь, належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошень про виклик до суду на веб сайті «Судова влада». Правом одання відзиву не скористався.

Представник третьої особи адвокат Чудопалов Ю. Ю. у судовому засіданні підтримав позицію викладену у запереченні на позовну заяву, зазначив, що ОСОБА_2 грошових коштів отримати не міг, на його думку, ордер розпорядження про видачу кредиту є неналежним та недопустимим доказом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

4. Фактичні обставини справи.

13.03.2008 Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 уклали кредитну угоду №03/08/1144М, відповідно до умов якої ОСОБА_2 тримав грошові кошти в сумі 37 000 доларів США та зобов`язався їх повернути, сплатити відстоки і винагороду у строк до 13.13.2018 (пункт 1.2, 1.3 кредитної угоди).

14.03.2008 Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 уклали Договір про видачу траншу 03/08/1144М-01, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 37 000 доларів США зобов`язався їх повернути і сплатити 14 % річних (п. 4.1 кредитної угоди) за користування коштами.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту 13.03.2008 між Закритим акціонерним товариствомкомерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передала банку в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 163,80 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯД №224608. Вартість предмету іпотеки (нежитлового приміщення) обумовлена сторонами договору іпотеки, згідно додактку до договору становить 218 400 грн. 00 коп. Окрім цього, зігдно договору, іпотека поширюється також на земельну ділянку кадастровий №6123087100:02:001:0031 розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість якої, відповідно до умов договору, становить 24 443 грн. 00 коп.

5. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу дії ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Отже, за загальним правилом право розпоряджатися майном належить власнику, а особа, яка не є власником, таким правом не наділена.

Згідно з частинами 1, 3 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

В силу ст.1 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

В силу дії ч.1 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Право Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку встановлене Конституцією України та ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Згідно із ч.1, 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналіз положення цієї статті дозволяє дійти висновку, що законодавцем передбачено право іпотекодержателя захистити свої майнові права у зв`язку з невиконанням (неналежним виконанням) боржником основного зобов`язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки одним із таких способів: у позасудовому порядку (згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі виконавчого напису нотаріуса) або у судовому порядку за рішенням суду.

В силу ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення ч.1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена ч.1 цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені ст.12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (ст. 39 Закону України «Про іпотеку») є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (ст.41-47 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (ст. 38 Закону України «Про іпотеку»).

За змістом ч.1 ст.12, ч.1 ст.33 та ст.35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону.

Крім того, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Також, суд бере до уваги, що згідно висновку, викладеного в постанові від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, ВП ВС наголосила, що при розгляді справи про звернення кредитором стягнення на майно заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) останній може заперечувати проти суми заборгованості за основним зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до боржника та/або поручителя, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі. Рішення суду, яким вирішено спір між кредитором та боржником та/або поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов`язанням і за загальним правилом не може бути оскаржено в апеляційному порядку такою особою у разі її не залучення до участі у справі.

Судом установлено, що банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, визначені п.2.1.1. вказаного кредитного договору. Позичальнику було видано кредит, що підтверджується копією ордера та розрахунком заборгованості.

Щодо доводів представника ОСОБА_2 про те, що копія ордера є неналежним та недопустимим доказом отримання кредитних коштів готівкою через касу банку, суд зазначає таке.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно пунктів 4.5., 5.6. і 7.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України /Затвердженого постановою Правління Національного банку України 18.06.2003 N 254 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 року за N 559/7880/ (чинного на момент укладення кредитного договору), касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку і фінансова звітність зберігаються протягом строку, установленого законодавством України.

Відповідно довимог ст.352 «г» підпункту4.2. «Бухгалтерський облікта звітність» пункту 4 «Облік та Звітність» Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств таорганізацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 та Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17квітня 2012 р. за №571/20884/-Книги, журнали, картки обліку: касових документів (рахунків, касових ордерів, довіреностей, платіжних документів, накладних тощо) - строк зберігання документів становить три роки (Примітка: 2 Документи, які містять інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу 5років).

У спірних правовідносинах АТ КБ «Приватбанк» звернувся у суд з позовом у квітні 2015 року, тобто на момент звернення у суд в вже не могли перебувати на зберіганні первинні касові документи, а тому вимога представника відлповідача адвоката Чудопаплова Ю. Ю. про надання таких первинних касових документів на підтвердження отримання коштів не може бути задоволена з об`єктивних підстав.

Таким чином, наявні в матеріалах справи надані банком виписки з особового рахунку та копія ордера розпорядження про видачу кредиту є належним та допустимим доказом в розумінні статей 77, 78 ЦПК України щодо підтвердження отримання коштів.

Щодо непогодження із нарахованим розміром заборгованості, то суд бере до уваги, що ні відповідачем, ні третьою особою не запропонованого іншого розрахунку.

Пунктом 2.2.3 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредитів, відсотків і винагороди, що складаються з кожним договором про видачу Траншу окремо і є невідємною частиною кожного договору про видачу траншу

В судовому засіданні встановлено, що зобов`язання, забезпечене заставою, не виконане.

За наведеного, з урахуванням відсутності доказів виконання зобов`язань перед банком з боку ОСОБА_2 , обґрунтування заперечень щодо існуючої заборгованості з боку відповідача та неоскаржуваної відповідачем встановленої обставини розміру невиконаних зобов`язань, суд приходить до висновку про задоволення вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору про іпотеку від 14.03.2008 і вимог спеціального закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Тому, суд приходить до висновку, що у позивача достатньо підстав встановити спосіб реалізації нерухомого майна предмета іпотеки за договором про іпотеку від 14.03.2008, шляхом проведення прилюдних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, яка буде проведена суб`єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що достатньо підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлення способу реалізації предмету іпотеки та позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

6. Щодо виконання рішення суду.

Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан.

Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX «Про затвердження Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту:

«5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».

Ураховуючи, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія загальних правил Закону України «Про іпотеку» відновить свою дію без окремого рішення та закону.

7. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача в користь позивача підлягають до стягнення судові витрати у розмірі 3654 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на будинковолодіння задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на:

- нежитлове приміщення загальною площею 163,80 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку 0,31 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . а;

на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в рахунок погашення заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 03/08/1144М від 14.03.2008, в розмірі 28290,68 доларів США, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому, за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Виконання цього рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки зупинити на період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Козівський районний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариства Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП , паспортні дані невідомі.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: 47640, с. Ценів, Тернопільського району, Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_3 , паспортні дані серія НОМЕР_4 .

Суддя Ірина БРАТКІВ