Номер провадження: 11-сс/813/977/23
Справа № 947/14388/23 1-кс/947/6146/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.05.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021160000001420 від 09.12.2021 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кучурган, Роздільнянського району Одеської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.05.2023 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021160000001420 від 09.12.2021 року відносно ОСОБА_8 .
Застосовано до ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 13.07.2023 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри, ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим слідчим суддею рішенням прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 не взято до уваги ризики, а також тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється. Зазначає, що вказане призвело до визначення підозрюваному розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі, який не здатний, на думку сторони обвинувачення, забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказує, що ОСОБА_8 є організатором вказаного злочину, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку його дій. Крім того, зазначає, що у ході слідства встановлено, що лише на виконання замовлень із поставки незаконно видобутих корисних копалин, що досліджуються у цьому кримінальному провадженні ним забезпечено видобування партій піску у 300 та 400 тон, а також іншим замовникам у тому числі на будівельний майданчик ТОВ «Нова Пошта» у розмірі до 7000 тон.
Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначивши заставу в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 1300000 грн. з покладенням відповідних обов`язків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду прокурор змінив вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_8 та застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави скасувати, через порушення допущені щодо визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначивши заставу в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 1300000 грн. з покладенням відповідних обов`язків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України
Захисник підозрюваного ОСОБА_8 ОСОБА_7 подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначила, що заявлені прокурором ризики не обґрунтовані, підозрюваний після внесення за нього застави не порушив жодного покладеного на нього обов`язку , співпрацює зі слідством, з`являється на допити, здав до відповідних органів на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Крім того, захисник вважає, що апеляційна скарга прокурора подана з порушенням строків, що передбачені ст. 395 КПК України, оскільки вона підписана 23.05.2023 року, направлена до суду пізніше, оскільки ухвала суду першої інстанції була проголошена в присутності прокурора 18.05.2023 року.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши: суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи зміненої апеляційної скарги та просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді апеляційних скарг, виконуючи вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що ніким не оскаржується, а тому не перевіряється апеляційним судом.
Оцінюючи доведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, апеляційний суд враховує такі обставини.
ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України за яке передбачена відповідальність у виді обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 у разі доведеності його вини, існує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на обставини ймовірного вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення та характер такого кримінального правопорушення підтверджують ймовірну регулярність та перманентність здійснюваної неправомірної діяльності підозрюваним. Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з наявністю ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_8 на свідків та експертів в рамках даного кримінального провадження.
Зокрема показаннями свідка та висновками експерта на теперішній час в тому числі обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_8 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно останнього до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст.ст. 225, 615 КПК України).
Водночас, на теперішній час по вказаному кримінальному провадженню планується проведення судових: земельно-технічної експертизи і товарознавчої експертизи з метою визначення вартості корисних копалин, а тому є вірогідність того, що ОСОБА_8 може здійснювати вплив на експертів з метою спотворення висновків даних експертиз.
Щодо доводів прокурора про те, що розмір застави, визначений слідчим суддею є незначний, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя при визначені ОСОБА_8 застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 214720 гривень, врахував ступень тяжкості злочину, у якому останній підозрюється, наявність ризиків, особу підозрюваного, його характеризуючи дані, вважав за необхідне застосувати запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі, визначеному положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не порушував покладених на нього слідчим суддею обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що було підтверджено прокурором у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що визначений судом розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 214720 грн., буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув`язнення.
На думку апеляційного суду, саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, який буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не перетворить обраний запобіжний захід на безальтернативне ув`язнення, а тому доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтовані.
Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 передано в суд першої інстанції для розгляду по суті.
Посилання захисника підозрюваного на те, що апеляційна скарга прокурора подана з порушенням строків, що передбачені ст. 395 КПК України, є необґрунтованими, оскільки апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18.05.2023 року прокурором подана 23.05.2023 року, а відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Таким чином строк на апеляційне оскарження не пропущений.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а наявність на даній стадії обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 тяжкого злочину та існування зазначених слідчим суддею ризиків, виправдовують застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу прокурора необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись статтями183,196,199,376,404,405,407,419,422,532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчогосудді Київськогорайонного судум.Одеси від18.05.2023у кримінальномупровадженні №12021160000001420від 09.12.2021року відносно ОСОБА_8 ,підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.240КК України- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2023 |
Оприлюднено | 17.07.2023 |
Номер документу | 112197020 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Одеський апеляційний суд
Журавльов О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні