Рішення

від 03.07.2023 по справі 758/17694/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/17694/21

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Скрипник О. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Однолько Ю. С.,

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2

представник відповідача: Заплотінська О.І.

представник третьої особи: Архіпова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів « Загальноосвітня санаторна школа -інтернат №19 м. Києва», третя особа: Управління освіти Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів « Загальноосвітня санаторна школа -інтернат №19 м. Києва», третя особа: Управління освіти Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани.

В обгрунтування позову зазначила, що 21 вересня 2021 року, учень 3-В класу, ОСОБА_4 присідаючи за Lego, чиркнув по стінці стільця лобом, внаслідок чого на лобі утворилася крапка, розміром із сірникову голівку, а пізніше невеликий синець. Оскільки викладач ОСОБА_1 не змогла покинути клас та піти з учнем до медпункту, щоб його оглянули, ОСОБА_1 дозволила ОСОБА_4 самостійно піти до медпункту та показатися медсестрі. Про вказаний випадок позивач повідомив телефонним дзвінком матір дитини.

По дорозі ОСОБА_4 помилився дверима кабінету медпункту та зайшов до кабінету завгоспу, розташованого поряд з кабінетом медпункту, де на той час перебувала директор школи, Заплотінська О.І. , яка дізналася про вказану подію.

Позивач зазначає, що цього ж дня директор школи викликала її до кабінету, відібрала пояснення щодо випадку, який стався з учнем та повідомила про те, що позивачу буде оголошена догана за несвоєчасне повідомлення директора школи про вказаний вище випадок.

27 вересня 2021 року позивача ознайомили з Наказом №294-к про оголошення догани вчителю початкових класів ОСОБА_1 , в якому зазначено, що догана оголошується з метою недопущення порушення посадової інструкції вчителя.

Позивач зазначає, що наказ про оголошення їй догани є незаконним, оскільки:

1. підставами для оголошення догани є документи, які свідчать про факт настання події з учнем, а не про факт порушення позивачем трудової дисципліни;

2. Наказ № 294-к не містить повних і точних відомостей про суть та час порушення позивачем трудової дисципліни ( не зафіксовано часу події та часу виявлення проступку, допущеного позивачем під час виконання трудових обов`язків);

3. Обираючи вид стягнення, директор не врахувала обставин, ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяння позивачем шкоди, та не врахувала сумлінну роботу позивача, яка має стаж педагогічної роботи 37 років;

4. Обраний вид стягнення не співмірний із зазначеним в Наказі № 294-к порушенням, оскільки при прийнятті рішення директор керувалася лише особистими мотивами.

Зважаючи на викладені вище обставини, позивач просить : визнати незаконним та скасувати Наказ №294-к від 27.09.2021 року про оголошення догани вчителю початкових класів ОСОБА_1 ; Стягнути з Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів « Загальноосвітня санаторна школа -інтернат №19 м. Києва», ідентифікаційний код : 22880987 на свою користь судовий збір у розмірі 908, 0 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 408, 00 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, направив відзив на позовну заяву. У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що Загальноосвітній навчальний заклад I-II ступенів « Загальноосвітня санаторна школа -інтернат №19 м. Києва» діє відповідно до Статуту, затвердженого розпорядженням Подільської районної у місті Києві державної адміністрації від 10.09.2018 року.

Позивач була прийнята на роботу на посаду вихователя, відповідно до наказу № 45-к від 12.02.2019 року за строковим трудовим договором по 23.08.2019 року.

В подальшому позивач була переведена на посаду вчителя початкових класів за строковим трудовим договором з 23.08.2019 року до 22.08.2010 рік.

21 вересня 2021 року на перерві перед п`ятим уроком з 12:05 год до 12-20 год в присутності класного керівника 3В класу ОСОБА_1 , учень ОСОБА_4 вдарився головою об спинку стільця. Пізніше, в пояснювальній записці ОСОБА_1 зазначила, що вона оглянула місце травмування дитини самостійно та без супроводу дорослих відправила дитину в шкільний медпункт.

Перше самостійне звернення дитини до медичного пункту зафіксовано 21 вересня 2021 року о 12-25 год, про що свідчить запис здобувачів освіти до медпункту та пояснювальна записка

Представник відповідача зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства, позивач приховала нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4 , не повідомила про нього адміністрацію школи, безпосередньо директора, чим порушила пункт 2.9 Посадової інструкції вчителя початкових класів, з якою вона ознайомлена та отримала один примірник.

В пункті 2 ст. 54 Закону України «Про освіту» , п. 2.9 Посадової Інструкції зазначено, що педагогічні, науково- педагогічні та наукові працівники зобов`язані додержуватися установчих документів та Правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати посадові обов`язки. Пунктом 6 розділу IV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.17.2017 №1669 встановлено, що при настанні під час освітнього процесу нещасного випадку педагогічні працівники вживають заходів, передбачених Положенням про порядок розслідування нещасних випадків. Відповідно до п.1 розділу II Положення про порядок розслідування нещасних випадків, педагогічні працівники зобов`язані терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, негайно повідомити про те, що сталося, керівника закладу освіти.

В п.2.9 Посадової інструкції зазначено, що педагогічний працівник оперативно повідомляє директора шкоди або чергового адміністратора про кожен нещасний випадок, який стався з учасником освітнього процесу, свідком якого він був особисто або за інформацією, яку отримав від інших осіб, терміново вживає заходів щодо надання першої невідкладної допомоги. Представник відповідача зазначає, що відповідач грубо порушила вказані вище норми права, у зв`язку з чим наказом від 27 вересня 2021 року №294-к «Про оголошення догани вчителю початкових класів ОСОБА_1 », позивачу була оголошена догана.

08.11.2021 року позивач подала заяву про дострокове зняття догани, з якої вбачається що позивач визнав свою провину та погодився із заходами дисциплінарної відповідальності. Розгляд вказаної заяви був винесений на засідання профспілкового комітету 02.12.2021 року, за результатами розгляду якої було прийняте остаточне рішення про відмову дострокового зняття догани.

Таким чином, позивач, в порушення п.1 розділу II Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що трапився із здобувачами освіти:

- Не організувала надання медичної допомоги учню, який травмувався;

- Не повідомила керівника закладу освіти про нещасний випадок, який стався з учнем школи, а тому правомірно була притягнута до дисциплінарної відповідальності, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 21 вересня 2021 року, учень 3-В класу, ОСОБА_4 присідаючи за Lego, вдарився об стінку стільця лобом, внаслідок чого на лобі утворилася крапка, розміром із сірникову голівку, а пізніше невеликий синець.

Оскільки викладач ОСОБА_1 не змогла покинути клас через відсутність асистента вчителя ОСОБА_7 , та піти з учнем до медпункту, щоб його оглянули, ОСОБА_1 дозволила ОСОБА_4 самостійно піти до медпункту та показатися медсестрі.

По дорозі ОСОБА_4 помилився дверима кабінету медпункту та зайшов до кабінету завгоспу, розташованого поряд з кабінетом медпункту, де на той час перебувала директор школи, Заплотінська О.І. , яка дізналася про вказану подію.

Про випадок з дитиною позивач повідомив телефонним дзвінком матір дитини та продовжила освітній процес. Наступного дня батьки ОСОБА_4 привезли довідку з медзакладу, що дитина здорова.

Вказані обставини підтверджуються в судовому засіданні поясненнями сторін, пояснювальною запискою ОСОБА_1 , а також та пояснювальною запискою медсестри ОСОБА_9 про те, що 21.09.2021 року до медпункту самостійно звернувся учень 3-В класу ОСОБА_4 зі скаргою на біль в правій ділянці лоба. Після огляду дитини ОСОБА_4 , йому була надана перша медична допомога ( прикладений холод на місце болю) . У зв`язку з покращенням стану дитини, через 20 хв медичний працівник відпустила дитину на урок.

Цього ж дня ОСОБА_1 в кликали до директора школи та відібрали пояснення щодо випадку, який стався з учнем.

Наказом директора Загальноосвітньої санаторної школи-інтернату №19 м. Києва О.Заплотінської № 294-к від 27.09.2021 року оголошено догану вчителю початкових класів ОСОБА_1 . Підстава: звернення 21.09.2021 року за медичною допомогою до медичного пункту школи учня 3В класу ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до вимог ст .147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Як роз`яснив Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі 761/33628/16, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Згідно статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходить із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Як було встановлено судом, візуально оглянувши учня, позивачка направила його до шкільного медпункту, де учневі була надана перша необхідна допомога, після чого через 20 хв він повернувся до класу та продовжив навчання.

Крім того, позивач сповістила батьків про випадок, який стався з їхньою дитиною в школі, після чого на наступний день батьки дитини принести довідку від лікаря, що дитина здорова. Будь-яких доказів, що з дитиною стався нещасний випадок, який призвів до розладу здоров`я дитини на певний час, матеріали справи не містять.

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року по справі № 554/9493/17 вказав, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Окрім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності»

В оспорюваному наказі про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення зокрема не зазначено в чому конкретно полягає порушення позивачкою трудових обов`язків, чи була заподіяна шкода при виконанні позивачем трудових обов`язків.

Згідно вимог пп.6-10«Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти підчас освітнього процесу» затвердженого Наказом МОН України № 659 від 16 травня 2019 року комісія із розслідування нещасного випадку зобов`язана протягом п`яти робочих днів із дати її утворення провести розслідування нещасного випадку. У разі потреби проведення експертиз, лабораторних досліджень, випробувань, надання інших документів для встановлення обставин та причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено, але не більше ніж на один місяць. Рішення про таке продовження приймає комісія із розслідування нещасного випадку. Керівник закладу освіти, який призначив розслідування, видає наказ про продовження строку розслідування.

Під час розслідування нещасного випадку комісія із розслідування нещасного випадку повинна:

з`ясувати обставини та причини нещасного випадку;

отримати пояснення від потерпілого (за можливості);

виявити й опитати свідків та осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

визначити, чи пов`язаний нещасний випадок з освітнім процесом;

розробити заходи щодо попередження подібних нещасних випадків;

скласти акт розслідування нещасного випадку (додаток 1);

скласти акт про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти (вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом закладу освіти), за формою Н-Н (далі - акт Н-Н) (додаток 2), якщо нещасний випадок пов`язаний з освітнім процесом, у п`яти примірниках, які затверджує керівник закладу освіти.

До акта Н-Н додають пояснення свідків, потерпілого та інші документи щодо обставин нещасного випадку, наявності шкідливих і небезпечних чинників та довідку.

До матеріалів розслідування нещасного випадку належать:

копія наказу (розпорядження) закладу освіти про утворення комісії з розслідування нещасного випадку;

акт розслідування нещасного випадку;

акт Н-Н (у разі складання) з додатками;

протоколи засідання комісії із розслідування нещасного випадку;

копія наказу (розпорядження) закладу освіти про вжиття запропонованих комісією із розслідування нещасного випадку заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків.

Акт розслідування нещасного випадку та акт Н-Н підписують голова та всі члени комісії із розслідування нещасного випадку. У разі незгоди зі змістом акта Н-Н член комісії із розслідування нещасного випадку письмово викладає свою думку, що додається до акта і є його невід`ємною частиною, про що робиться запис в акті Н-Н.

Керівник закладу освіти забезпечує правильне і своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, складання акта розслідування нещасного випадку та акта Н-Н, розроблення і виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку.

Як убачається з матеріалів справи, акт про нещасний випадок, пов`язаний з освітнім процесом, відповідачем не розслідувався, наказ закладу освіти про утворення комісії з розслідування нещасного випадку не видавався, акт розслідування нещасного випадку не складався.

Отже, відповідачем не надано суду доказів, що дійсно мав місце нещасний випадок з учнем під час уроку з вини вчителя ОСОБА_1 , тобто під час навчального процесу.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення позивачем трудової дисципліни, а саме: порушення позивачем або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вини працівника; наявність причинного зв`язку між діяями або неналежним виконанням покладених трудових обов`язків не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити та наказ № 294-к від 27.09.2021 року про оголошення догани вчителю початкових класів ОСОБА_1 слід скасувати.

Щодо витрат на правничу допомогу та розподіл судових витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У обґрунтування заяви про понесені позивачем витрат на правничу допомогу, адвокатом адвокатського бюро «Світлани Левченко» протокол узгодження обсягу правової допомоги та акт про надання правової допомоги.

За таких підстав суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3 408, 0 грн та судовий збір у розмірі 908, 0 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 147, 149, 149-1 КЗпП, ст. ст. 264-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів « Загальноосвітня санаторна школа -інтернат №19 м. Києва», третя особа: Управління освіти Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Наказ №294-к від 27.09.2021 року про оголошення догани вчителю початкових класів ОСОБА_1 ;

Стягнути з Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів « Загальноосвітня санаторна школа -інтернат №19 м. Києва», ідентифікаційний код : 22880987 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 908, 0 грн;

Стягнути Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів « Загальноосвітня санаторна школа -інтернат №19 м. Києва», ідентифікаційний код : 22880987 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3 408, 00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О. Г. Скрипник