Постанова

від 06.02.2024 по справі 758/17694/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 758/17694/21 Головуючий у 1 інстанції: Скрипник О. Г.

провадження №22-ц/824/3254/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів «Загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 19 м. Києва» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів «Загальноосвітня санаторна школа-інтернат №19 м. Києва», третя особа: Управління освіти Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який обгрунтовувала тим, що 21 вересня 2021 року учень 3-В класу ОСОБА_2 , присідаючи за Lego, чиркнув по стінці стільця лобом, внаслідок чого на лобі утворилася крапка, розміром із сірникову голівку, а пізніше невеликий синець. Оскільки викладач ОСОБА_1 не змогла покинути клас та піти з учнем до медпункту, щоб його оглянули, ОСОБА_1 дозволила ОСОБА_3 самостійно піти до медпункту та показатися медсестрі. Про вказаний випадок позивачка повідомила телефонним дзвінком маму дитини.

Вказувала, що по дорозі ОСОБА_2 помилився дверима кабінету медпункту та зайшов до кабінету завгоспу, розташованого поряд з кабінетом медпункту, де на той час перебувала директор школи ОСОБА_4 , яка дізналася про вказану подію.

Позивачка зазначала, що цього ж дня директор школи викликала її до кабінету, відібрала пояснення щодо випадку, який стався з учнем, та повідомила про те, що їй буде оголошена догана за несвоєчасне повідомлення директора школи про вказаний вище випадок.

27 вересня 2021 року позивачку ознайомили з Наказом №294-к про оголошення догани вчителю початкових класів ОСОБА_1 , в якому зазначено, що догана оголошується з метою недопущення порушення посадової інструкції вчителя.

Позивачка зазначала, що наказ про оголошення їй догани є незаконним, оскільки:

1. підставами для оголошення догани є документи, які свідчать про факт настання події з учнем, а не про факт порушення позивачем трудової дисципліни;

2. Наказ №294-к не містить повних і точних відомостей про суть та час порушення позивачем трудової дисципліни (не зафіксовано часу події та часу виявлення проступку, допущеного позивачем під час виконання трудових обов'язків);

3. Обираючи вид стягнення, директор не врахувала обставин, ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяння позивачем шкоди, та не врахувала сумлінну роботу позивача, яка має стаж педагогічної роботи 37 років;

4. Обраний вид стягнення не співмірний із зазначеним в Наказі №294-к порушенням, оскільки при прийнятті рішення директор керувалася лише особистими мотивами.

Зважаючи на викладені вище обставини, позивачка просить : визнати незаконним та скасувати наказ №294-к від 27.09.2021 року про оголошення догани вчителю початкових класів ОСОБА_1 ; Стягнути із Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів « Загальноосвітня санаторна школа-інтернат №19 м. Києва», ідентифікаційний код: 22880987 на свою користь судовий збір у розмірі 908 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 408 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано Наказ №294-к від 27.09.2021 року про оголошення догани вчителю початкових класів ОСОБА_1 ;

Стягнуто із Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів «Загальноосвітня санаторна школа-інтернат №19 м. Києва» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн;

Також стягнуто із Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів «Загальноосвітня санаторна школа-інтернат №19 м. Києва» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3 408 грн.

В апеляційній скарзі Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів «Загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 19 м. Києва» з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позов залишити без задоволення.

Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 правомірно була притягнута до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання нею своїх обов`язків, при цьому вона не була позбавлена надбавок та заохочень (у тому читслі премій), від роботи не відсторонювалась, до особової справи спірний наказ не був внесений, тобто жодного матеріального чи морального збитку вона не понесла.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Посилається на те, що догана у наказі №294-к від 27.09.2021 року була фактично оголошена за неповідомлення Позивачем про нещасний випадок директора школи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення позивачем трудової дисципліни, а саме: порушення позивачем або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вини працівника; наявність причинного зв'язку між діями або неналежним виконанням покладених трудових обов'язків не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що 21 вересня 2021 року, учень 3-В класу ОСОБА_2 присідаючи за Lego, вдарився об стінку стільця лобом, внаслідок чого на лобі утворилася крапка розміром із сірникову голівку, а пізніше невеликий синець.

Оскільки викладач ОСОБА_1 не змогла покинути клас через відсутність асистента вчителя ОСОБА_5 , та піти з учнем до медпункту, щоб його оглянули, ОСОБА_1 дозволила ОСОБА_3 самостійно піти до медпункту та показатися медсестрі.

По дорозі ОСОБА_2 помилився дверима кабінету медпункту та зайшов до кабінету завгоспу, розташованого поряд з кабінетом медпункту, де на той час перебувала директор школи, ОСОБА_4 , яка дізналася про вказану подію.

Про випадок з дитиною позивачка повідомила телефонним дзвінком маму дитини та продовжила освітній процес. Наступного дня батьки ОСОБА_6 привезли довідку з медзакладу, що дитина здорова.

Вказані обставини підтверджуються в судовому засіданні поясненнями сторін, пояснювальною запискою ОСОБА_1 , а також пояснювальною запискою медсестри ОСОБА_7 про те, що 21.09.2021 року до медпункту самостійно звернувся учень 3-В класу ОСОБА_2 зі скаргою на біль в правій ділянці лоба. Після огляду дитини ОСОБА_8 йому була надана перша медична допомога (прикладений холод на місце болю). У зв'язку з покращенням стану дитини через 20 хв медичний працівник відпустила дитину на урок.

Цього ж дня ОСОБА_1 викликали до директора школи та відібрали пояснення щодо випадку, який стався з учнем.

Наказом директора Загальноосвітньої санаторної школи-інтернату №19 м.Києва О.Заплотінської № 294-к від 27.09.2021 року оголошено догану вчителю початкових класів ОСОБА_1 . Підстава: звернення 21.09.2021 року за медичною допомогою до медичного пункту школи учня 3В класу ОСОБА_6 .

Відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до вимог ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Як роз`яснив Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі 761/33628/16, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

За статтею 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені главою Х КЗпП України.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

Отже, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Проте, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки роботодавцем не доведена його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Як було встановлено судом, візуально оглянувши учня, позивачка направила його до шкільного медпункту, де учневі була надана перша необхідна допомога, після чого через 20 хвилин він повернувся до класу та продовжив навчання.

Крім того, позивачка сповістила батьків про випадок, який стався з їхньою дитиною в школі, після чого на наступний день батьки дитини принести довідку від лікаря, що дитина здорова. Будь-яких доказів, що з дитиною стався нещасний випадок, який призвів до розладу здоров'я дитини на певний час, матеріали справи не містять.

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року по справі №554/9493/17 вказав, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи дотримані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі №572/1644/17-ц (провадження №61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності»

В оспорюваному наказі про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення, зокрема, не зазначено в чому конкретно полягає порушення позивачкою трудових обов`язків, чи була заподіяна шкода при виконанні позивачем трудових обов'язків.

Відповідно до вимог пп.6-10 «Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти підчас освітнього процесу», затвердженого Наказом МОН України №659 від 16 травня 2019 року комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана протягом п`яти робочих днів з дати її утворення провести розслідування нещасного випадку. У разі потреби проведення експертиз, лабораторних досліджень, випробувань, надання інших документів для встановлення обставин та причин нещасного випадку строк розслідування може бути продовжено, але не більше ніж на один місяць. Рішення про таке продовження приймає комісія із розслідування нещасного випадку. Керівник закладу освіти, який призначив розслідування, видає наказ про продовження строку розслідування.

Під час розслідування нещасного випадку комісія з розслідування нещасного випадку повинна:

з`ясувати обставини та причини нещасного випадку;

отримати пояснення від потерпілого (за можливості);

виявити й опитати свідків та осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки життєдіяльності;

визначити, чи пов`язаний нещасний випадок з освітнім процесом;

розробити заходи щодо попередження подібних нещасних випадків;

скласти акт розслідування нещасного випадку (додаток 1);

скласти акт про нещасний випадок, що стався із здобувачем освіти (вихованцем, учнем, студентом, курсантом, слухачем, стажистом, клінічним ординатором, аспірантом, докторантом закладу освіти), за формою Н-Н (далі - акт Н-Н) (додаток 2), якщо нещасний випадок пов`язаний з освітнім процесом, у п`яти примірниках, які затверджує керівник закладу освіти.

До акту Н-Н додають пояснення свідків, потерпілого та інші документи щодо обставин нещасного випадку, наявності шкідливих і небезпечних чинників та довідку.

До матеріалів розслідування нещасного випадку належать:

копія наказу (розпорядження) закладу освіти про утворення комісії з розслідування нещасного випадку;

акт розслідування нещасного випадку;

акт Н-Н (у разі складання) з додатками;

протоколи засідання комісії із розслідування нещасного випадку;

копія наказу (розпорядження) закладу освіти про вжиття запропонованих комісією із розслідування нещасного випадку заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків.

Акт розслідування нещасного випадку та акт Н-Н підписують голова та всі члени комісії із розслідування нещасного випадку. У разі незгоди зі змістом акту Н-Н член комісії із розслідування нещасного випадку письмово викладає свою думку, що додається до акта і є його невід`ємною частиною, про що робиться запис в акті Н-Н.

Керівник закладу освіти забезпечує правильне і своєчасне розслідування та облік нещасних випадків, складання акта розслідування нещасного випадку та акту Н-Н, розроблення і виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, акт про нещасний випадок, пов'язаний з освітнім процесом, відповідачем не розслідувався, наказ закладу освіти про утворення комісії з розслідування нещасного випадку не видавався, акт розслідування нещасного випадку не складався.

Отже, відповідачем не надано суду доказів, що дійсно мав місце нещасний випадок з учнем під час уроку з вини вчителя ОСОБА_1 , тобто, під час навчального процесу.

Судом зазначено, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення позивачем трудової дисципліни, а саме: порушення позивачем або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вини працівника; наявність причинного зв'язку між діями або неналежним виконанням покладених трудових обов'язків не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вірно вважав, що позов підлягав задоволенню, а наказ №294-к від 27.09.2021 року про оголошення догани вчителю початкових класів ОСОБА_1 - скасуванню.

Щодо витрат на правничу допомогу то суд першої інстанції вірно зазначав, що оскільки в обґрунтування заяви про понесені позивачем витрат на правничу допомогу, адвокатом адвокатського бюро «Світлани Левченко» надано протокол узгодження обсягу правової допомоги та акт про надання правової допомоги, то такі витрати у розмірі 3 408 грн підлягали до стягнення.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Загальноосвітнього навчального закладу I-II ступенів «Загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 19 м. Києва» залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2024 року.

Головуючий:

Судді: