Рішення

від 14.07.2023 по справі 906/513/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/513/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ВУД ЛАЙН"

про стягнення 23961,57 коп.

Зміст позовних вимог та заперечень.

Позивачем пред`явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 23961,57грн. боргу за поставлену лісопродукцію по договору №169/1 від 01.10.20.

Рух справи.

12.04.2023 до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою від 14.04.23 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з допущеними недоліками в її оформленні та надано строк для їх усунення.

Ухвалою від 04.05.23 суд відкрив провадження у справі №906/513/23 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Ухвала, яка направлялась відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення:" адресат відсутній за вказаною адресою ". Ухвала направлялася відповідачу за адресою: місто Коростень, вул.Грушевського,26, кв.404. Іншої адреси відповідач не повідомляв.

Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про розгляд даної справи, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, надати свої заперечення по суті позову.

Встановлені судом обставини.

Позивач зазначає, що здійснив поставку продукції відповідачу на суму 73961,57грн., відповідач сплатив частину боргу у розмірі 50000,00грн., внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 23961,57грн., що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

На підтвердження виникнення боргу у розмірі 23961,57грн. позивачем подано: договір купівлі-продажу необробленої деревини №169/1 від 01.10.2020, який підписаний лише позивачем; податкові накладні; наряд №1537 від 30.12.2020; товарно-транспортну накладну серії ЖТ №977169 від 31.12.2020 про відпуск продукції на суму 73961,57грн., яка підписана представником позивача та водієм-перевізником товариства "Форест ЛТД" ; рахунки-фактури №296 від 15.10.20 на суму 50000,00грн., та №29 від 04.01.2021 на суму 23961,57грн.; банківські виписки про сплату відповідачем 50000,00грн. по рахунку-фактурі №296 від 15.10.2020.

Висновки суду та норми права.

Обгрунтовуючи позов позивач вказує, що у відповідача виникли зобов`язання по оплаті вказаної в позові суми і ці зобов`язання виникли з договору, накладних, рахунків, які подані позивачем до суду.

Відповідно до частини 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, також з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини1 статті 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 208 ЦК України правочин між юридичними особами вчиняється тільки в письмовій формі.

Відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 202 ЦК України Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Проаналізувавши наведені норми в контексті встановлених судом обставин та поданих доказів господарський суд приходить до висновку, що:

- Договір від 01.10.2020 (який є правочином) є неукладеним, оскільки не містить підпису відповідача, тому відсутні підстави для висновку, що з відповідачем досягнуто згоди по умовам цього договору, тобто відсутнє волевиявлення відповідача на укладення цього договору, отже зобов`язання з цього договору не може виникнути;

- Товарно-транспортна накладна серії ЖТ №977169 від 31.12.2020 (яка є правочином) не містить інформації про волевиявлення відповідача на отримання товару, який вказаний у цій накладній. З накладеної вбачається, що перевізником є Форест ЛТД, товар отримав водій ОСОБА_1 , однак до суду не представлено доказів повноважень водія отримати товар від імені відповідача та доказів правовідносин відповідача з Форест ЛТД. Також в накладній зазначено, що перевізником є Форест ЛТД Таким чином відсутні підстави вважати, що у відповідача виникло зобов`язання за цією накладною;

- Наряд на відпуск продукції є внутрішнім документом позивача, тобто є одностороннім правочином і не породжує зобов`язань для відповідача;

- Податкові накладні як доказ можуть підтверджувати здійснення господарської операції в сукупності з іншими доказами, яких позивачем не надано, тому податкові накладні не є належним доказом виникнення спірного зобов`язання.

Таким чином судом не встановлено, що у відповідача виникли зобов`язання щодо відповідача по оплаті, тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись статтями 129, 236,237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.07.23

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3-сторонам (рек. з повідом.)