Рішення

від 06.07.2023 по справі 906/43/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/43/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Бекіров С.Н. - адвокат, ордер серія АІ №1327853 від 30.12.2022,

від відповідача: Голубок А.В. - адвокат, ордер серія АА №1199796 від 30.01.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц"

про стягнення 401 860,80 грн.

Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" про стягнення грошових коштів в сумі 421 120,80грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №6-2210 від 20.07.2021 про закупівлю товару.

Ухвалою суду від 05.01.2023 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.02.2023.

Ухвалою суду від 13.02.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та ухвалено здійснювати розгляд справи в межах поданих змін, а саме про стягнення з ТОВ "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" грошових коштів в сумі 401 860,80грн, а також судових витрат; відкладено підготовче засідання на 02.03.2023.

У судовому засіданні 02.03.2023 оголошувалась перерва до 10.03.2023.

Ухвалою суду від 10.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 21.03.2023.

У судовому засіданні 21.03.2023 оголошувалась перерва до 24.03.2023.

Ухвалою суду від 24.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, відкладено підготовче засідання на 20.04.2023. Даною ухвалою також, у порядку ст.81 ГПК України, витребувано:

- у ТОВ "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ" інформацію про те, чи видавались відповідачу - ТОВ "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" паливні талони на АЗС "WOG" бензин А-95 номіналом 20 літрів; інформацію про те, чи припинялося, починаючи з 24.02.2022, відвантаження КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області нафтопродуктів - бензину марки А-95 по вищевказаних талонах номіналом 20 літрів? Якщо так, то коли і з яких причин?

- у ТОВ "Євро Смарт Пауер" (мережа АЗС "БРСМ Нафта") інформацію про те, чи припинялося, починаючи з 24.02.2022, відвантаження КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, нафтопродуктів - бензину марки А-95 та марки А-92 по талонах номіналом 10 та 20 літрів, придбаних у ТОВ "Торгівельна компанія-Нафтокомерц" (код ЄДРПОУ 23722888)? Якщо так, то коли і з яких причин?

- у ТОВ "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" документи (договір, акт, накладні тощо) на підставі яких ними були придбані паливні талони мережі АЗС "Marshal" номіналом 10 та 20л.

20.04.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшла заява вих.№17 від 18.04.2023 на виконання вимог ухвали суду від 245.03.2023.

20.04.2023 на електронну пошту суду від ТОВ "Євро Смарт Пауер" надійшла інформація від 20.04.2023 на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2023.

Ухвалою суду від 20.04.2023 відкладено підготовче засідання на 18.05.2023 та повторно витребувано у ТОВ "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ" запитувану інформацію.

02.05.2023 на поштову адресу суду, на виконання вимог ухвали суду, від директора позивача - КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області надійшов супровідний лист №139 від 26.04.2023 до якого додано оригінали талонів АЗС "MARSHAL", АЗС "WOG" та АЗС "БРСМ НАФТА".

17.05.2023 на електронну адресу суду від ТОВ "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ", на виконання вимог ухвали суду, надійшла інформація вих.№784 від 17.05.2023 на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 18.05.2023 оголошено перерву до 13.06.2023, з метою надання сторонам часу на виконання вимог суду.

13.06.2023 на електронну адресу суду від відповідача - ТОВ "ТК-Нафтокомерц" надійшли пояснення вих.№30 від 12.06.2023.

Ухвалою суду від 13.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/43/23 до судового розгляду по суті на 06.07.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві від 30.12.2022, з урахуванням заяви від 06.02.2023 про зменшення розміру позовних вимог та пояснень від 12.06.2023 (т.1, а.с.1-5, 68-69; т.2, 100).

Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2023 проти позову заперечив, просив у позові відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву №4 від 30.01.2023 та поясненнях №30 від 12.06.2023 (т.1, а.с.49-56, т.2, 105-107).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2021 між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" (постачальник/відповідач) укладено договір №6-2210 про закупівлю товару (т.1, а.с.9-13), за умовами п.1.1 якого Постачальник зобов`язується у 2021 році поставити Покупцю ДК 21:2015 код 09130000-9 "Нафта і дистиляти", бензин - А92, бензин - А95 (у талонах номіналом 10, 20 літрів), (далі-Товари), а Покупець зобов`язується прийняти і своєчасно надати, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, документи для проведення оплати за такі Товари.

Відповідно до п.1.2. договору, товар по цьому Додатку постачається Постачальником у наступній кількості - бензин - А92 - 18000л, бензин - А95 - 20000л.

Як визначено п.2.2 договору, Постачальник повинен передати Покупцю Товар, якість якого відповідає Державним стандартам та технічним умовам заводів-виробників і мати сертифікати якості та висновки, щодо якості на кожну партію Товару. Якість товару, що постачається згідно з цим Договором, повинна відповідати встановленим в Україні вимогам та мати відповідні документи, що підтверджують його відповідність (сертифікати, витяги з реєстрів, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи тощо), що надаються Постачальником разом з товаром.

За умовами пункту 3.3 договору, Постачальник на підтвердження свого обов`язку, що випливає з цього Договору, видає Покупцеві (талони) на кожну партію протягом 12 годин з моменту заявки за умови надання Покупцем Доручення (встановленого зразку). Передача бланків (талонів) здійснюється за актом прийому-передачі. Одночасно із передачею (талонів) Постачальник виписує та передає Покупцю видаткову накладну. Бланк (талон) за цим Договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" і призначений виключно для підтвердження повноважень представників Покупця на отримання Товару за цим Договором від Постачальника.

Для отримання Товару від Постачальника представник Покупця - особа, у якої наявний відповідний бланк (талон) звертається до відповідної АЗС, яка відпускає Товар за такими бланкам (талонами) (пункт 3.4 договору).

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що передача Товару (окремої партії/частини партії Товару) Покупцеві (представникам - особам, у яких наявні відповідні бланки (талони) здійснюються в обмін на пред`явлені бланки (талони).

Відповідно до пункту 3.7 договору, у разі необхідності Постачальник забезпечує протягом семи робочих днів, безкоштовний обмін бланків дозволів, талонів рівнозначного номіналу, без врахування коливання ціни - як протягом дії Договору так і протягом продовженого терміну з дня постачання бланків дозволів (талони).

Згідно з пунктом 3.8 договору, право власності на Товар, вказаний у накладній, переходить до Покупця з моменту отримання бланків (талонів) за накладною.

Відпуск нафтопродуктів Покупцю здійснюється цілодобово по бланках (талонах), що є підставою для відвантаження нафтопродуктів з всіх АЗС, що зазначені у п. 3.10. Договору. Заправка автотранспорту здійснюється відповідно до потреб Покупця (п.3.9 договору).

Місцем відпуску пального сторони визначили АЗС за певними адресами, перелік яких наведено у рп.3.10 договору.

Згідно з пунктом 4.1. договору, ціна цього Договору становить: 1 025 940,00 грн. (один мільйон двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок гривень нуль копійок) в т.ч. ПДВ 170 990,00грн (сто сімдесят тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень нуль копійок) грн. В ціну Товару включено транспортування Товару, навантаження, розвантаження, інші послуги, які обов`язково включаються при умовах поставки DDP - склад Покупця (у редакції Інкотермс-2010).

За умовами пункту 5.1 договору, розрахунки проводяться шляхом: оплати Покупцем після передачі Постачальником накладної (оформленої належним чином: підпис, печатка) на оплату Товару.

Відповідно до пункту 6.3 договору, постачальник зобов`язаний:

6.3.1. забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим Договором;

6.3.3 забезпечити безперервну роботу АЗС і наявність на ній достатньої кількості рідких продуктів перероблення, для здійснення видачі Товару Покупцю (представникам - особам, у яких наявні відповідні бланки (талони) у відповідності із зазначеними номіналами та марками пального, за винятком випадків, коли роботу АЗС припинено в наслідок: технічної перерви, технічної аварії, відсутності електроживлення, проведення ремонтно-відновлювальних робіт, поповнення резервуарів Постачальника пальним або дії форс-мажорних обставин.

У пункті 10.1 договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання Договору і діє до 31.12.2021 року включно.

Судом встановлено, що до договору №6-2210 про закупівлю товару від 20.07.2021 між сторонами було погоджено поставку товару згідно підписаної ними Специфікації: бензину А-92, в кількості 18 000 літрів на суму 475 740,00грн та бензину А-95, в кількості 20 000 літрів на суму 550 200,00грн (т.1, а.с.14).

19.08.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору №6-2210, в якій сторони погодили зменшити обсяг закупівлі товару за Специфікацією: бензину А-92, в кількості 16 416,149068 літрів за ціною 28,98грн на суму 475 740,00грн та бензину А-95, в кількості 18 358,358358 літрів за ціною 29,97грн на суму 550 200,00грн (т.1, а.с.15).

29.09.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до договору №6-2210, в якій сторони підтвердили часткове виконання зобов`язань за договором, зокрема, зазначили, що загальна вартість поставленого на умовах договору товару складає 338 715,00грн (т.1, а.с.16-17). У вказаній Додатковій угоді також сторони домовились про зменшення обсягу закупівлі товару за Специфікацією на загальну суму 687 225,00грн: бензину А-92, в кількості 9 787,937743 літрів за ціною 30,84грн на суму 301 860,00грн та бензину А-95, в кількості 12 164,299242 літрів за ціною 31,68грн на суму 385 365,00грн.

Додатковою угодою №3 від 24.12.2021 сторони погодили зменшення суми договору №6-2210 від 20.07.2021 року (Нафта і дистиляти) укладеного на загальну суму 1 025 940,00грн. За даною Додатковою угодою зменшено загальну суму договору на 381,00грн. Відповідно, загальна сума договору №6-2210 від 20.07.2021р. становить 1 025 559,00грн (т.1, а.с.61).

Договір №6-2210 про закупівлю товару від 20.07.2021 та укладені до нього Специфікація та Додаткові угоди підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за договором №6-2210 про закупівлю товару від 20.07.2021 щодо поставки пального, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за непоставку товару за бланками (талони) АЗС "БРСМ Нафта", АЗС "Marshal", АЗС "АВІАС", АЗС "WOG" в загальній сумі 401 860,80грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №4 від 30.01.2023 проти позову заперечив, просив у позові відмовити, посилаючись, зокрема на те, що у додатковій угоді від 24.12.2021 сторони підтвердили відсутність будь-яких претензій, в тому числі фінансових одна до одної по договору №6-2210 від 20.07.2021 року, що повністю спростовує претензії КНП ЦПМСД Білогородської сільської ради до ТОВ "ТК-Нафтокомерц" щодо невиконання умов договору. Вказав, що позивачем не доведено жодними належними доказами залишків невикористаних талонів на загальну суму 421 120,80грн. Зазначив, що після передачі талонів контрагентам, ТОВ "ТК-Нафтокомерц" жодним чином не може впливати на їх використання клієнтами. Стверджує, що позивачем не подано доказів, що ним було повернуто ТОВ "ТК-Нафтокомерц" оригінали талонів, про які зазначено в листі від 01.08.2022 на загальну суму 421 120,80грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст.670 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем було передано бланки (талони) на пальне позивачу на загальну суму 1 025 559,00грн, що підтверджується видатковими накладними: №Рн210817/005 від 20.08.2021 на суму 146 880,00грн, №Рн210909/001 від 09.09.2021 на суму 14 985,00грн, №Рн210917/001 від 17.09.2021 на суму 89 910,00грн, №Рн210922/001 від 22.09.2021 на суму 86 940,00грн, №Рн210927/008 від 29.09.2021 на суму 15840,00грн, №Рн211021/001 від 21.10.2021 на суму 140 040,00грн, №Рн211201/001 від 01.12.2021 на суму 530 964,00грн зі строком дії талонів до 31.12.2022 (т.1, а.с.18-23,62).

В свою чергу позивач, у період з 13.09.2021 по 01.12.2021 перерахував на рахунок ТОВ "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" оплату за бланки (талони) на пальне в загальній сумі 1 025 559,00грн, що підтверджується банківською випискою та платіжними дорученнями: №175 від 13.09.2021 на суму 14 985,00грн, №192 від 20.09.2021 на суму 89 910,00грн, №194 від 23.09.2021 на суму 86 940,00грн, №195 від 29.09.2021 на суму 15 840,00грн, №156 від 20.08.2021 на суму 146 880,00грн, №218 від 26.10.2021 на суму 140 040,00грн, №266 від 01.12.2021 на суму 530 964,00грн (т.1, а.с.26-32).

Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20 грудня 1997 року, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (абз. 2 п.3 Правил).

Згідно п.9 Правил розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція ).

Згідно п.3 даної Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП (п. п. 10.3.3.2).

Виходячи з наведеного, талон виступає документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

За поданими до справи доказами судом встановлено, що у розпорядженні позивача перебувають невикористані бланки (талони), а саме: АЗС "БРСМ Нафта" А-95 у кількості 6730 літрів, А-92 у кількості 3660 літрів, АЗС "Marshal" А-95 у кількості 2000 літрів та АЗС "WOG" А-95 у кількості 500 літрів. Кожен талон має індивідуальний штрихкодовий ідентифікатор та строк дії (т.2, а.с.44-85).

Емітентом талонів "БРСМ Нафта" є ТОВ "Євро Смарт Пауер", "WOG" - ТОВ "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ". Хто є емітентом талонів "Marshal" за поданими до справи доказами судом не встановлено.

Слід зазначити, що саме емітент талонів визначає їх серійний та порядковий номери, а також строк їх дії (п.п. 10.3.3.1 Інструкції) і фактично емітент талонів здійснює фізичний відпуск пального.

Водночас у спірних відносинах реалізація пального позивачу відбувалась через відповідача як посередника, який за видатковими накладними: №Рн210817/005 від 20.08.2021, №Рн210909/001 від 09.09.2021, №Рн210917/001 від 17.09.2021, №Рн210922/001 від 22.09.2021, №Рн210927/008 від 29.09.2021, №Рн211021/001 від 21.10.2021, №Рн211201/001 від 01.12.2021 передав позивачу талони емітента, на підставі яких позивач мав право отримати бензин А-95 та бензин А-92.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу директора КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" №20 від 01.02.2023 було створено комісію по інвентаризації паливно-мастильних матеріалів (т.1, а.с.70).

За результатами проведеної інвентаризації паливно-мастильних матеріалів, комісією встановлено, що у розпорядженні КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" залишились талони на пальне на загальну суму 401 860,80грн, що вбачається з інвентаризаційного опису запасів від 01.02.2023 бензину: АЗС "БРСМ Нафта" А-95 у кількості 1450 літрів в талонах по 10 літрів на суму 45 936,00грн, А-95 у кількості 5 280 літрів в талонах по 20 літрів на суму 167 270,40грн, А-92 у кількості 960 літрів в талонах по 10 літрів на суму 29 606,40грн, А-92 у кількості 2 700 літрів в талонах по 20 літрів на суму 83 268,00грн; АЗС WOG А-95 у кількості 500 літрів в талонах по 20 літрів на суму 15 840,00грн; АЗС Marshal А-95 у кількості 2000 літрів в талонах по 10 та 20 літрів на суму 59 940,00грн.

Наведені вище накладні не містять інформацію про те, талони якої саме мережі АЗС було передано відповідачем позивачу на бензин марок А-92 та А-95 на виконання умов договору №6-2210 про закупівлю товару від 20.07.2021. Така інформація відсутня і у специфікаціях до вказаного договору.

Разом з цим суд враховує, що сторони у пункті 3.10. договору визначили, що місцем відпуску пального є АЗС, які знаходяться за адресами:

Київська обл., Бучанський р-н (Києво-Святошинський р-н), с. Петропавлівська Борщагівка. вул. Велика Кільцева, 4б,

Київська обл., Бучанський р-н (Києво-Святошинський р-н), с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 22,

Київська обл., Бучанський р-н (Києво-Святошииський р-н), с. Бузова, вул. Садовського, 1,

Київська обл., Бучанський р-н (Києво-Святошинський р-н), с.Мила, вул.Комарова, 70/1,

Київська область. Бучанський р-н (Макарівський р-н). с.Березівка, вулиця Житомирська, 114,

Київська обл., Бучанський р-н (Києво-Святошинський р-н), с. Мироцьке, вул. Шляхова, 1,

Київська обл., Бучанський р-н (Києво-Святошинський р-н), с. Мироцьке, вул. Шляхова, 2,

Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Ковельська, З,

Київська обл. Бучанський р-н (Києво-Святошинський р-н), м. Вишневе, вул. Київська, 23,

м. Київ, пр-т Правди, 39А,

м. Київ. вул. Костянтинівська, 75Г,

м. Київ. вул. Лугова, 13,

м. Київ, вул. Новомостицька, 23,

м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 33/162,

м. Київ, вул. Жуковського, 22,

м. Київ, вул. О.Теліги, 12-Б.

Зазначені у цьому пункті договору АЗС, це автозаправочні станції виключно мережі "БРСМ Нафта", що підтвердили представники сторін в судовому засіданні. Також, представники підтвердили, що на АЗС "БРСМ Нафта" отоварити можливо лише талони "БРСМ Нафта"; талони інших АЗС, наприклад, "WOG" чи "Marshal", на АЗС "БРСМ Нафта" отоварити неможливо і навпаки.

Отже, виходячи з погоджених у п.3.10 договору місць відпуску пального - АЗС "БРСМ Нафта", суд приходить до висновку про те, що предметом договору є постачання товару - бензину марок А-92 та А-95 мережі АЗС "БРСМ Нафта".

Представник позивача доводить, що на виконання укладеного між сторонами договору №6-2210 від 20.07.2021 відповідачем, окрім талонів АЗС "БРСМ Нафта", передавались також талони АЗС "WOG" та АЗС "Marshal".

Проте, за поданими до справи доказами, позивачем ці обставини не доведено. Так, в матеріалах справи відсутня інформація про те, що до п.3.10 договору, в якому визначено місця відпуску пального, які, як підтвердили представники сторін, відповідають розташуванню АЗС "БРСМ Нафта", сторонами вносились зміни, зокрема, в частині погодження інших АЗС на відпуск пального. Чи в будь-якій інший спосіб сторонами узгоджувався відпуск товару на АЗС "WOG" та АЗС "Marshal".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом №262 від 01.08.2022, в якому повідомляв про те, що починаючи з 24.02.2022, після повномасштабного воєнного вторгнення рф в Україну на залишках КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білогородської сільської ради залишилися невикористаними бланки (талони): "БРСМ Нафта" А-95 у кількості 6730 літрів, А-92 у кількості 3660 літрів, "Marshal" A-95 у кількості 2000 літрів, "WOG" А-95 у кількості 500 літрів, на загальну суму 421 120,80 гривень. На вимогу працівників зазначеної медичної установи отоварити талони, які були придбані у ТОВ "Торгівельна компанія - Нафтокомерц", у всіх вказаних АЗС було отримано відмову, та зазначено, що дані талони заблоковані. КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білогородської сільської ради будучи об`єктом критичної інфраструктури, позбавлений можливості виконувати свої задачі по наданню медичної допомоги населенню. Таким чином, КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" звертається з вимогою виконати зобов`язання, відповідно до укладеного договору №6-2210 від 20.07.2021. В зв`язку з тим, що відпуск бланків (талонів) не здійснювався протягом 6 місяців, КНП "ЦПМСД" просив продовжити термін дії талонів до 30.05.2023 року.

У відповідь на вказаний лист, відповідач у листі №23 від 10.08.2022 повідомив, що у зв`язку з військовою агресією, введено воєнний стан і ця подія унеможливила виконання договору №6-2210 від 20.07.2021 та є такою, яка виникла після укладення договору та в результаті подій, що перебувають поза волею сторін. Вказує, що ТОВ "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" відповідно до п.8.2 договору повідомляло КНП "ЦПМСД" листом від 18.04.2022 №18/07-1 про настання форс-мажорних обставин за договором №6-2210 від 20.07.2021 з додаванням доказів виникнення таких обставин. У відповідь на лист позивача про начебто відмову відпуску пального, зазначено, що до моменту даного звернення, покупець жодного разу письмово не звертався до постачальника з інформацією про наявність залишків талонів які він не може отоварити ні про номенклатуру, ні про кількість, ні про термін дії таких талонів. Також зауважує, що постачальник не може провести жодних дій з талонами, які є власністю покупця та перебувають у розпорядженні останнього і не надані відповідачу на обмін. Стосовно питання про продовження термінів талонів до 30.05.2022, в листі зазначено, що талони є чинними та мають терміни до 31.12.2022, що відповідає усім умовам договору та підтверджується самим покупцем у листі №262 від 01.08.2022. Продовження терміну дії талонів необхідне лише у випадку закінчення терміну їх дії. І у даному випадку, постачальник буде мати достатні підстави для обміну талонів на діючі на умовах договору тільки після закінчення строку дії тих талонів, що наявні у покупця. Але, у відповідь на лист позивача №262 від 01.08.2022, ТОВ "ТК-Нафтокомерц" звертається до покупця з пропозицією щодо спроби здійснити обмін талонів хоча б у одного з емітентів цих талонів, а саме у одного з найбільших операторів ринку нафтопродуктів в Україні - мережі АЗС WOG для чого запропоновано направити наявні у нього талони для здійснення їх обміну на адресу нашого підприємства у супроводі з видатковою накладною (на повернення) зробленою покупцем до видаткової накладної №РН210927/008 від 27.09.2021 (т.1, а.с.35-36).

Проте доказів того, що позивач направляв на адресу відповідача талони для здійснення їх обміну у супроводі з видатковою накладною (на повернення) зробленою покупцем до видаткової накладної №РН210927/008 від 27.09.2021 на талони мережі АЗС WOG, позивачем не надано.

При цьому, ТОВ "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ", яке є емітентом талонів "WOG", на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2023, листом №784 від 17.05.2023 повідомило, що ТОВ "ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ" не мало договірних відносин з ТОВ "Торговельна компанія - Нафтокомерц" щодо поставки пального (т.2, а.с.87).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц", на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2023, заявою №17 від 18.04.2023 повідомило, що у ТОВ "ТК-Нафтокомерц" відсутні відомості та інформація про те де, хто, коли і за якими документами придбав перелічені у пункті 4 ухвали №906/43/23 від 24.03.2023 року талони, тому ТОВ "ТК-Нафтокомерц" не має можливості надати запитувані судом документи (договір, акт, накладні тощо) (т.2, а.с.2-3).

Зважаючи на вищевикладене позивачем, за поданими до справи доказами не доведено, що талони АЗС "WOG" та АЗС "Marshal" ним були одержані від відповідача за договором про закупівлю товару №6-2210 від 20.07.2021, укладеним між КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" та ТОВ "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" та який визначений позивачем підставою позовних вимог у даній справі.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення 75 780,00грн за непоставлений згідно з талонами АЗС "WOG" та АЗС "Marshal" бензин А-95 в загальній кількості 2 500 літрів безпідставні, тому задоволенню не підлягають.

Обґрунтовуючи вимоги в частині стягнення з відповідача решти суми - 326 080,80грн (401 860,80 - 75 780,00), позивач зазначає, що станом на 24.02.2022 наявні у нього талони на всіх АЗС-емітентах виявилися заблокованими, а на неодноразові звернення представників позивача щодо з`ясування причин блокування талонів, керівництво відповідача посилалось на військові дії та настання форс-мажорних обставин. Вказує, що відповідач ухилився від виконання вимог позивача по поставці товару і на теперішній час грошові кошти за непоставлений товар позивачу не повернув.

Умовами п.3.8 договору передбачено, що право власності на товар, вказаний у накладній, переходить до покупця з моменту отримання бланків (талонів) за накладною.

Судом встановлено наявність у позивача оригіналів талонів АЗС "БРСМ Нафта" А-95 у кількості 1450 літрів в талонах по 10 літрів на суму 45 936,00грн, А-95 у кількості 5 280 літрів в талонах по 20 літрів на суму 167 270,40грн, А-92 у кількості 960 літрів в талонах по 10 літрів на суму 29 606,40грн, А-92 у кількості 2 700 літрів в талонах по 20 літрів на суму 83 268,00грн зі строком дії до 30.11.2022, емітентом яких є ТОВ "Євро Смарт Пауер", що здійснює роздрібну реалізацію пального через мережу АЗС під брендом "БРСМ-Нафта".

Наявність талону з визначеним строком його дії дає можливість позивачу реалізувати право вимоги до АЗС щодо отримання пального. Цей підтверджується пунктами Інструкції, яка визначає, що саме АЗС як продавці пального встановлюють вимоги до оформлення і талонів, і паливних карток, і питань щодо реалізації нафтопродуктів за відомостями.

Суд зазначає, що фактичне отримання пального відбувається лише на АЗС, що підтверджується первинними документами. Таким документом є чек, який надає АЗС при оплаті пального талоном або паливною карткою (п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами).

Як уже зазначалось, позивач звертався до відповідача з листом №262 від 01.08.2022 в якому повідомляв про неможливість отоварення талонів у зв`язку тим, що дані талони були заблоковані.

У відповідь на дане звернення відповідач посилаючись на введений воєнний стан на форс-мажорні обставини зазначав, що ця подія унеможливила виконання договору №6-2210 від 20.07.2021. Водночас, посилався на відсутність письмового звернення до постачальника з інформацією про наявність залишків талонів які він не може отоварити ні про номенклатуру, ні про кількість, ні про термін дії таких талонів.

Суд зауважує, що військова агресія рф проти України та введення воєнного стану не є форс-мажорними обставинами для усіх суб`єктів господарювання без винятків, форс-мажорною обставиною військова агресія рф проти України визнається лише для тих суб`єктів господарювання, у яких неможливість виконання своїх зобов`язань за договором перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з такими обставинами. Зацікавлена сторона має довести, що виконання зобов`язання стало неможливим саме внаслідок форс-мажору.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанова Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21).

Такий же висновок наведено Верховним Судом і у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, в якій зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Суд зазначає, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та виконати зобов`язання, коли обставини форс-мажору відпали.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який продовжується і на теперішній час.

В результаті військової агресії російської федерації проти України було знищено місця зберігання та товарні залишки на АЗС та нафтобазах, порушено логістичні шляхи поставки пального, що призвело до загального дефіциту пального на ринку України. Починаючи з 24.02.2022 російські окупаційні війська завдавали удари галузевих об`єктах, більшість з яких нафтобази із відповідними залишками пального. Така інформація є загальнодоступною та розміщена в мережі Інтернет, зокрема, на веб-ресурсах: https://enkorr.ua/uk/news/za_chas_vyni_v_ukran_znishcheno__20 naftobaz/250385; https://www.dw.com/uk/defitsyt-palnoho-v-ukraini-pid-chas-viiny-abo-koly-znyknut-cherhy-na-zapravkakh/a-61834974 та інших.

В зв`язку з цим, пальне відпускалося в першу чергу на забезпечення потреб Збройних Сил України, територіальної оборони, правоохоронних органів, підрозділів ДСНС, підприємств критичної інфраструктури.

Загальновідомість фактів військової агресії російської федерації, ракетні обстріли нафтобаз, мостів, доріг, об`єктів залізничної інфраструктури, виникнення дефіциту на ринку нафтопродуктів України, підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, публікаціями у національних та міжнародних засобах масової інформації.

У перші дні військової агресії з північно-західного напрямку російськими військами здійснювався наступ на Київ та Київську область де велися активні бойові дії.

Наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже в силу приписів ч.3 ст.75 ГПК України не потребують доказування.

Суд погоджується, що ці події безпосередньо вплинули можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором та є такими, які виникли після його укладення в результаті подій, які відповідач не міг передбачити.

Однак, в подальшому, ринок нафтопродуктів стабілізувався, відновлено логістичні шляхи поставки пального, поповнено втрачені товарні залишки пального. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач повідомив позивача про припинення дії форс-мажорних обставин та можливість виконання зобов`язання з поставки пального за договором після стабілізації ситуації.

За умовами п.6.3.1, 6.3.3 договору постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити безперервну роботу АЗС і наявність на ній достатньої кількості рідких продуктів перероблення, для здійснення видачі Товару Покупцю (представникам - особам, у яких наявні відповідні бланки (талони) у відповідності із зазначеними номіналами та марками пального, за винятком випадків, коли роботу АЗС припинено в наслідок: технічної перерви, технічної аварії, відсутності електроживлення, проведення ремонтно-відновлювальних робіт, поповнення резервуарів Постачальника пальним або дії форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст.689 ЦК України, покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні письмові повідомлення операторів АЗС, визначених у п.3.10 договору, про відмову після 24.02.2022 працівникам позивача у відпуску пального при пред`явленні талонів, одержаних від відповідача.

Однак умови договору №6-2210 від 20.07.2021 про закупівлю товару на позивача не покладають обов`язків вимагати у оператора мережі АЗС "БРСМ-Нафта" письмову відмову здійснити заправку пальним транспортних засобів з цих підстав. Не встановлено такого обов`язку і актами цивільного законодавства.

ТОВ "Євро Смарт Пауер", на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2023, повідомило суду, що ТОВ "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" не може повідомити інформацію про те, чи припинялося, починаючи з 24.02.2022 відвантаження КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, нафтопродуктів - бензину марки А-95 та марки А-92 по талонах номіналом 10 та 20 літрів, придбаних у ТОВ "ТК-Нафтокомерц", оскільки такої інформації до ТОВ "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" від КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області або від ТОВ "Торгівельна компанія-Нафтокомерц" не надходило. Зі свого боку у ТОВ "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" така інформація відсутня (т.2, а.с.4-5)..

При цьому, відповідачем не спростовано доводи позивача про блокування паливних карток, починаючи з 24.02.2022.

І хоча у відповіді №23 від 10.08.2022 на лист позивача №262 відповідач і зазначав про те, що покупець раніше не повідомляв продавця про відмову відпуску палива, проте пропонував позивачу здійснити обмін талонів у іншого емітента, що вказує на те, що відповідачу були достеменно відомі обставини про неможливість використання талонів мережі АЗС "БРСМ-Нафта". Бо у іншому випадку, таких пропозицій відповідачем висунуто не було б.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що у додатковій угоді від 24.12.2021 сторони підтвердили відсутність будь-яких претензій, в тому числі фінансових одна до одної по договору №6-2210 від 20.07.2021 року, оскільки за умовами договору, постачальник зобов`язаний не лише передати талони, а і забезпечити поставку товару, передача якого здійснюється в обмін на такі талони, чого у даному випадку не відбулося.

За таких обставин суд вважає, що факт наявності у позивача оригіналів невикористаних талонів мережі АЗС "БРСМ-Нафта" є свідченням того, що товар позивачем отримано не було, оскільки картка на пальне залишається в оператора, а у одержувача залишається чек, який надає АЗС при оплаті пального талоном або паливною карткою (п.9 Правил № 1442).

КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" зверталось до відповідача з вимогою виконати зобов`язання відповідно до укладеного договору №6-2210 про закупівлю товару від 20.07.2021 (т.1, а.с.33-34). Однак, такі зобов`язання виконані не були.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч.1 ст.664 ЦК України).

Зокрема, положеннями ст.669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Як передбачено ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, станом на час розгляду справи відповідач позивачу кошти за непоставлений товар не повернув. Тоді як, в силу приписів ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі письмовими, речовими і електронними доказами (ч.ч. 1, 2 ст.73 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд зауважує, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 6 статті 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України).

Отже, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, не визнається, оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає предмет, підстави позову, обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, зазначає суб`єктний склад у судовому процесі. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, суб`єктний склад цих конкретних спірних правовідносин, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

З огляду на вищевказане, вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Адже, рішенням суду має вирішуватись питання про захист визначених, конкретних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, а не ілюзорних та абстрактних, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права.

З огляду на вищенаведені встановлені обставини справи, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" коштів за непоставлений товар за бланками (талонами) на загальну суму 326 080,80грн АЗС "БРСМ Нафта" А-95 у кількості 1450 літрів в талонах по 10 літрів на суму 45 936,00грн, А-95 у кількості 5 280 літрів в талонах по 20 літрів на суму 167 270,40грн, А-92 у кількості 960 літрів в талонах по 10 літрів на суму 29 606,40грн, А-92 у кількості 2 700 літрів в талонах по 20 літрів на суму 83 268,00грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 75 780,00грн заборгованості за непоставлений товар за бланками (талонами) АЗС "WOG" та АЗС "Marshal" А-95 суд відмовляє у зв`язку з їх недоведеністю та безпідставністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія-Нафтокомерц" (12201, Житомирська область, Радомишльський район, м.Радомишль, вул.Толбухіна, буд.12, кв.25; ідентифікаційний код 23722888) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Білогородка(з), вул. Володимирська, буд. 17, ідентифікаційний код 38943382):

- 326 080,80грн основного боргу,

- 4 891,21грн витрат по сплаті судового збору.

3. В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.07.23

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек.)