Ухвала

від 12.07.2023 по справі 336/843/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 липня 2023 року

м. Київ

справа № 336/843/23

провадження № 61-10254ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комунаровець-12» про стягнення заборгованості у зв`язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комунаровець-12» (далі - ОСББ «Комунаровець-12») про стягнення заборгованості у зв`язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні.

В обґрунтування позову зазначав, що 16 жовтня 2020 року він прийнятий на роботу на посаду голови правління ОСББ «Комунаровець-12» на підставі наказу (розпорядження) від 16 жовтня 2020 року № 2-к із щомісячною заробітною платою у розмірі 5 900,00 грн.

01 грудня 2020 року наказом (розпорядженням) № 2/12-к «Про припинення трудового договору (контракту)» він звільнений з посади голови правління ОСББ «Комунаровець-12» у зв`язку з припиненням строку повноважень на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року у справі № 336/8047/20 стягнуто з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату у розмірі 3 638,33 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 4 000,00 грн та вихідну допомогу у розмірі 33 714,00 грн.

Вказував, що повний розрахунок здійснений 12 січня 2023 року відповідно до постанови старшого державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління юстиції України про закриття виконавчого провадження.

На день звернення до суду заборгованість у зв`язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні становить 121 651,35 грн із розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 280,95 грн та 433 днів прострочення з 15 квітня 2021 року до 12 січня 2023 року.

Враховуючи викладене, просив суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 121 651,35 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що ОСББ «Комунаровець-12» є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок внесків співвласників квартир, які в умовах воєнного стану самостійно забезпечують утримання житлового будинку, однак позивач просить стягнути з відповідача 121 651,35 грн за затримку розрахунку при звільненні. Така сума є непропорційною, з огляду на обсяг порушення прав позивача, відшкодування ним отримане за рішенням суду та є тягарем, який порушить права ОСББ «Комунаровець-12».

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що постановою Запорізького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року охоплено період з 15 квітня 2021 року до 02 червня 2021 року, яким закінчується визначений статтею 117 КЗпП України строк, підстави для стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку за подальший період, визначений позивачем у цій справі відсутні.

07 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від01 лютого 2023 року розгляд цієї справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа стосується трудового спору, підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Запорізький апеляційний суд вирішував цю справу без повідомлення учасників справи, в порядку частини першої статті 369 ЦПК України, оскільки спір є малозначним.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості у зв`язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні у загальному розмірі 121 651,35 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268 400,00 грн), а тому відповідно до вимог ЦПК України справа є малозначною.

Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Касаційна скарга містить посилання на те, що рішення у цій малозначній справі оскаржуються до суду касаційної інстанції на підставі підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Щодо доводів заявника про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, Верховний Суд зазначає, що поняття значного суспільного інтересу та винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, а сама по собі вказівка на це у касаційній скарзі не дає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Оскільки, касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комунаровець-12» про стягнення заборгованості у зв`язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний