Рішення

від 03.03.2023 по справі 160/16664/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2023 року Справа № 160/16664/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №5-5240-0463 від 30.06.2022 року про нарахування ОСОБА_2 земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік на суму 124 387,87 грн.;

- №5-5240-0463/1 від 30.06.2022 року про нарахування ОСОБА_2 земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік на суму 46 578,46 грн., за 2019 рік на суму 51 470,84 грн.;

- №6-5240-0463 від 30.06.2022 року про нарахування ОСОБА_1 земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік на суму 124 387,87 грн.;

- №6-5240-0463/1 від 30.06.2022 року про нарахування ОСОБА_1 земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік на суму 9 682,97 грн., за 2019 рік на суму 51 470,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що спірні податкові повідомлення-рішення були сформовані відносно земельної ділянки з каластровим номером 1210100000:04:244:0062, адреса місцезнаходження об`єкта АДРЕСА_1 . При цьому представник позивача наголошує, що земельна ділянка з вказаним кадастровим номером перебуває у користуванні у ТОВ «АВТО ХАУС ДНІПРО» та розташована, станом на сьогоднішній день з 2017 року за адресою АДРЕСА_1 , а отже, за твердженням представника позивачів, в спірних податкових повідомленнях - рішеннях внесено завідомо неправдиві дані, як по об`єкту оподаткування, так і по площі такої земельної ділянки. Крім того, представником позивачів наголошується, що зазначена в податкових повідомленнях рішеннях земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:04:244:0062 взагалі не належить на праві власності, та не перебуває у користуванні позивачів, натомість ними за рішенням міської ради по фактичному розміщенню нерухомого майна замовлений та розроблений проект землеустрою, згідно витягу з ДЗК від 16.06.2021 року вказаній ділянці по АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 1210100000:04:244:0090. Також в податкових повідомленнях рішеннях на ім`я ОСОБА_2 за 2018, 2019 роки взагалі не позначено ані площі, ані періоду користування, на відміну від податкового повідомлення рішення за 2020 рік, де площа об`єкта позначена - 0,4725 га, а період розрахунку - 12 місяців, а в податкових повідомленнях рішеннях на ім`я ОСОБА_1 - такі данні відсутні, не позначені за всі роки (2018, 2019, 2020). Серед іншого, представник позивачів також зауважує, що нарахування 30.06.2022 року податкових зобов`язань з податку на землю за календарні 2018 та 2019 роки фізичній особі ОСОБА_2 та за період з 20.09.2018 по 31.12.2018 та за календарний 2019 рік фізичній особі ОСОБА_1 , були здійсненні з порушенням строків передбачених п. 102.2 ст. 102 ПК України. Таким чином позивачі не погоджуються з вищевказаними податковими повідомленнями рішеннями та вважають їх протиправними, винесеними без урахування норм закону, та фактичних даних земельного кадастру й реєстру прав власності на нерухоме майно, а отже звернулися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16664/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 02.02.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

17 лютого 2023 року до канцелярії суду від представника позивачів надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

27 лютого 2023 року до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому відповідач вказану позовну заяву не визнав, заперечував проти її задоволення і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у адміністративному провадженні за адміністративною справою №160/8417/20 розглядалась справа за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2020 року №66109-5240-0464, №66109-5240-0464/1 та №66101-5240-0464,№66101-5240- 0464/1 за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018, 2019 та 2020 роки. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року у справі №160/8417/20 адміністративний позов було задоволено частково та визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення від 28.04.2020 року: № 66101-5240-0464, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок за 2020 рік, в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 17111,70 грн.; № 66101-5240-0464/1, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок: за 2018 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 22113,14 грн та за 2019 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 7080,71 грн.; № 66109-5240-0464, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок за 2020 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 17111,70 грн.; № 66109-5240-0464/1, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок: за 2018 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 6839,80 грн та за 2019 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 7080,71 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вищезазначене судове рішення в справі №160/8417/20 набрало законної сили 25.03.2021 року. Так, згідно з абз.5 п.286.5 статті 286 Податкового кодексу визначено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Таким чином, на підставі висновків, викладених у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 року по справі №160/8417/20, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сформовані нові податкові повідомлення - рішення форми «Ф» з земельного податку за 2018, 2019 та 2020 роки за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ., а саме №5-5240-0463 від 30.06.2022 року про нарахування ОСОБА_2 земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік на суму 124 387,87 грн.; №5-5240-0463/1 від 30.06.2022 року про нарахування ОСОБА_2 земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік на суму 46 578,46 грн., за 2019 рік на суму 51 470,84 грн.; №6-5240-0463 від 30.06.2022 року про нарахування ОСОБА_1 земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік на суму 124 387,87 грн.; №6-5240-0463/1 від 30.06.2022 року про нарахування ОСОБА_1 земельного податку з фізичних осіб за 2018 рік на суму 9 682,97 грн., за 2019 рік на суму 51 470,84 грн. З урахуванням викладеного, ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяло на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27 лютого 2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява про долучення документів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно технічного паспорту на виробничий будинок виробнича база АДРЕСА_1 , виготовленого 01.07.2015 на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровське виробничо-комерційне підприємство міського об`єднання ветеранів Афганістану», згідно примітки земельна ділянка нанесена кресленням згідно із фактичним користуванням:

- А-2 - адміністративно-побутовий корпус, Б-1 - бокси, Л-1 - адміністративно-побутовий корпус, В - трансформаторна підстанція, Г - туалет, Д - будівля техобслуговування, Є - будівля техобслуговування, Ж - будівля техобслуговування, К - будівля техобслуговування, № 1-6 споруди, І-ІІІ замощення, розташовані на земельній ділянці загальною площею 13190.

14.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровське виробничо-комерційне підприємство міського об`єднання ветеранів Афганістану» (продавець) та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 (покупці) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого:

- продавець передає у власність, а покупці приймаються у власність в рівних частках кожна, тобто по 1/2 частці, належній продавцю на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна, який відповідно до правовстановлюючих документів значиться як: виробничо-господарська база, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .;

- згідно правовстановлюючих документів нерухоме майно, яке відчужується за цим договором має наступний опис: адміністративно-побутовий корпус літ.А-2 загальною площею 760,5 кв.м, ремонтні бокси літ.Б-1 загальною площею 616,1 кв.м., адміністративно-побутовий корпус літ.Л-1 загальною площею 791 кв.м, туалет літ.Г;

- об`єкт нерухомого майна, що відчужується за цим договором, знаходиться на земельній ділянці площею 1,3190 га, кадастрові номери 1210100000:04:244:0033 та 1210100000:04:244:0062, яка станом на дату підписання цього договору у власність або користування подавцю не передавалась.

Згідно напису на договорі від 14.12.2006: 21.05.2017 за договором купівлі-продажу, посвідченим ПН ДМНО Несеном В.А. за реєстровим № 722 18/100, які належні ОСОБА_2 та 18/100, які належні ОСОБА_4 , передані у власність ТОВ «Автохаус».

21.05.2017 між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 (продавці) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Хаус Дніпро», ЄДРПОУ 41170647 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого покупцю передано у власність 36/100 часток виробничо-господарської бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .:

- складається з: літ.Л-2 адміністративно-побутовий корпус загальною площею 791 кв.м та споруди № 1-7;

- зазначене майно розташовано на земельних ділянках площею 1,3190 га, кадастрові номери 1210100000:04:244:0033 та 1210100000:04:244:0062.

Розпорядженням міського голови від 27.11.2017 № 1570/р, відповідно до заяви ТОВ «Авто Хаус Дніпро», присвоєно адміністративно-побутовому корпусу по АДРЕСА_1 ; (колишня адреса м. Дніпро, вул. Березинська, б.52А).

20.09.2018 між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдарована) укладено договір дарування нерухового майна, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО за реєстровим № 3516, відповідно до якого:

- дарувальник передала у власність обдаровуваної у власність 1/2 частку нежитлових будівель та споруд виробничо-господарської бази, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлові будівлі та споруди виробничо-господарської бази, в цілому складаються з: літ.А-2 - адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 760,5 кв.м; під. А-2 - погріб, сходи літ.а; літ.Б-1 - ремонтні бокси, загальною площею 616,1 кв.м., літ.В - трансформаторна підстанція (тимчасова); літ.Г - туалет; поз. №2-6, І-ІІІ - споруди, замощення.

Згідно технічного паспорту на виробничий будинок виробничо-господарча база АДРЕСА_1 , виготовленого 22.11.2018 на замовлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 :

нежитлові будівлі та споруди: літ.А-2 - адміністративно-побутовий корпус, літ.Б-1 - ремонтні бокси, літ.В - трансформаторна підстанція (тимчасова), літ.Г - туалет, Д , Е, Ж - навіси, № 2-6 споруди, І-ІІІ - замощення,

- розташовані на земельній ділянці загальною площею 10342.

Відділ у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надав інформацію листом від 12.03.2020 року № 8-4-0.38-317/107-20 на запит контролюючого органу від 28.01.2020 № 9683/10/04-36-52-40, направлений в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1066, повідомив про те, що:

- згідно даних Державного земельного кадастру, наразі, цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:244:0062, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., встановлено, згідно Українського класифікатора цільового призначення землі (УКЦВЗ) 1.11.2 (оптової торгівлі та складського господарства);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:244:0062, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 № 489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, становить:

- коефіцієнти: Км2 - 1,75; Км3 - 1,19;

- за 2018 рік, станом на 01.07.2018, Кф - 2: 2602290,93 грн;

- за 2018 рік, станом на 01.01.2019, КФ - 3: 3903436,40 грн;

- за 2019 рік, Кф - 3: 3903436,40 грн;

- за 2020 рік, Кф - 3: 3903436,40 грн.

20.05.2020 рішенням Дніпровської міської ради № 83/57 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлових будівель та споруд виробничо-господарської бази по АДРЕСА_1 .

Згідно пояснювальної записки, земельна ділянка по фактичному розміщенню нежитлових будівель та споруд виробничо-господарської бази по АДРЕСА_1 ., проектується до відведення земельної ділянки площею 0,9450 га.

У складі проектної документація наявний розрахунок частки спільного користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 :

- загальна площа ділянки спільного користування 9450 кв.м;

- частка у спільному користуванні:

- ОСОБА_2 1/2 (або 50%) відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.12.2006 № 2357, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.12.2016 №75789289,

--- 50% від 9450 кв.м = 4725 кв.м або 0,4725 га;

- ОСОБА_6 : 1/2 (або 50%) відповідно до договору дарування нерухомого майна від 20.09.2018 № 3516, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.09.2018 №138503133,

--- 50% від 9450 кв.м = 4725 кв.м або 0,4725 га.

Так, 28.04.2020 ГУ ДПС у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб:

1) ОСОБА_2 - № 66101-5240-0464: за 2020 рік на суму 141499,57 грн. та № 66101-5240-0464/1: за 2018 рік на суму 53418,26 грн; за 2019 рік на суму 58551,55 грн., які направлені поштовим зв`язком і одержані 21.05.2020;

2) ОСОБА_1 -№ 66109-5240-0464 - за 2020 рік на суму 141499,57 грн. та № 66109-5240-0464/1- за 2018 рік на суму 16522,77 грн; за 2019 рік на суму 58551,55 грн., які направлені поштовим зв`язком, і одержані 25.05.2020.

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_6 та ОСОБА_2 звернулися до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року у справі №160/8417/20 адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.04.2020 року: № 66101-5240-0464, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок за 2020 рік, в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 17111,70 грн.. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від № 66101-5240-0464/1, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок: за 2018 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 22113,14 грн та за 2019 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 7080,71 грн. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 66109-5240-0464, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок за 2020 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 17111,70 грн. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 66109-5240-0464/1, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок: за 2018 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 6839,80 грн та за 2019 рік в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 7080,71 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 року у справі №160/8417/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 р. у справі № 160/8417/20 було залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 р. у справі № 160/8417/20 - залишено без змін.

В подальшому, 30.06.2022 ГУ ДПС у Дніпропетровській області були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб:

1) ОСОБА_2 :

- №5-5240-0463: за 2020 рік на суму 124 387,87 грн.;

- №5-5240-0463/1: за 2018 рік на суму 46 578,46 грн. та за 2019 рік на суму 51 470,84 грн.

Вищеозначені спірні податкові повідомлення-рішення були направлені засобами поштового зв`язку на податкову адресу ОСОБА_2 і отримані останньою 06.09.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням, копія якого міститься в матеріалах справи.

2) ОСОБА_1 :

- №6-5240-0463: за 2020 рік на суму 124 387,87 грн.;

- №6-5240-0463/1: за 2018 рік на суму 9 682,97 грн. та за 2019 рік на суму 51 470,84 грн.

Вищеозначені спірні податкові повідомлення-рішення були направлені засобами поштового зв`язку на податкову адресу ОСОБА_2 і отримані останньою 15.08.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням, копія якого міститься в матеріалах справи.

Незгода позивачів з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.06.2022 р. №5-5240-0463, №5-5240-0463/1, №6-5240-0463, №6-5240-0463/1 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Таким чином, обов`язок платника сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

За приписами п.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XII Податкового кодексу України.

Відповідно до п.284.1 ст.284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.285.1, 285.2 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами абз.1 п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Абзацами 2-4 пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно із пунктом 286.6 статті 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Абзацом першим пункту 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, врегульовано статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України, встановлено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

За правилами пункту 286.1 статі 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. При цьому власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пункт 287.1 статті 287 ПК України).

Суд зважає на те, що питання наявності у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статусу платників земельного податку та обов`язку сплачувати земельний податок з фізичних осіб за 2018-2020 роки, а також правильність обрахунку сум податку за цей період вже було предметом судового розгляду в рамках адміністративної справи №160/8417/20, рішення в якій набрало законної сили 25.03.2021 року, і яким встановлено наступне.

«102. У заявленому спорі позивачі є власниками нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка фактично використовується, отже, незважаючи на те, що позивачі не зареєстрували право власності чи користування земельною ділянкою під належними їм на праві власності будівлями та спорудами, обов`язок зі сплати земельного податку виник у позивачів з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

103. Таким чином, у разі отримання у власність нерухомості особа одночасно набуває права користувача земельної ділянки, на якій розміщені об`єкти нерухомості, отже позивачі є платниками земельного податку.

щодо правильності обрахунку суми податку

104. Вирішуючи питання правильності обрахунку, суд зазначає, що контролюючий орган не володів всіма документами для вірного обчислення суми податку.

105. Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що 21.05.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (продавці) передано у власність ТОВ «Авто Хаус Дніпро» (ЄДРПОУ 41170647) 36/100 часток виробничо-господарської бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються з літ.Л-2 адміністративно-побутовий корпус загальною площею 791 кв.м та споруди № 1-7, та розташовані як на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:04:244:0033, так і на земельній ділянці кадастровий номер 1210100000:04:244:0062.

106. Таким чином, частина земельної ділянки належить до нерухомого майна, яке відсутнє у власності позивачів, отже, обрахування суми податку щодо всієї площі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:244:0062 - не відповідає приписам ПК України.

107. При розробці проекту землеустрою по фактичному користуванню земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:04:244:0062 встановлено, що у спільному користуванні позивачів під належним їх нерухомим майном знаходиться ділянка площею 9450 кв.м.

108. Отже, саме земельна ділянка, яка є у фактичному спільному користування є об`єктом оподаткування земельним податком, а базою оподаткування є її нормативна грошова оцінка.

109. Надаючи оцінку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:244:0062, суд зазначає, що в інформації відділу у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 12.03.2020 року № 8-4-0.38-317/107-20 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:04:244:0062, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 № 489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, становить (а.с.81):

- за 2018 рік, станом на 01.07.2018, Кф - 2: 2602290,93 грн;

- за 2018 рік, станом на 01.01.2019, КФ - 3: 3903436,40 грн.

110. Також у вказаній інформації зазначено, що згідно даних Державного земельного кадастру цільове призначення вказаної земельної ділянки визначено згідно Українського класифікатора цільового призначення землі (УКЦВЗ).

111. Суд зазначає, що з 01.01.2018 приміткою до Додатку 1 до Порядку № 489 визначено, що у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

112. Зміни, внесені до Порядку № 489, щодо значення такого коефіцієнту із значенням 3,0 набрали чинності з 17.07.2018, та відповідно до норм ПК України, можуть застосовуватись не раніше наступного бюджетного року, тобто не раніше 01.01.2019.

113. Однак, контролюючим органом використана нормативна грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 3903436,40 грн із застосуванням коефіцієнту (Кф) із значенням 3,0 як за періоди до 17.07.2018, такі і після вказаної дати, що є помилковим.

114. Застосовним у 2018 році є коефіцієнт (Кф) із значенням 2,0, та нормативна грошова оцінка всієї земельної ділянки складає 2602290,93 грн.

115. При цьому, з 01.01.2019 є правильним застосуванням Кф із значенням 3,0, оскільки щодо земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:244:0062 в даних Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки (КВЦПЗ), та наявний код, визначений згідно Українського класифікатора цільового призначення землі (УКЦВЗ).

обрахунок земельного податку

116. Здійснюючи перевірку обрахунку суми земельного податку за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:04:244:0062, суд виходить із того, при загальній площі 0,1075 га (10750 кв.м) та визначеній в інформації Держгеокадастру нормативній оцінки, нормативно грошова оцінка 1 кв.м дорівнює:

1) при застосуванні Кф - 2,0: 2602290,93 грн / 10750 кв.м = 242,07 грн/кв.м;

2) при застосуванні Кф - 3,0: 3903436,40 грн / 10750 кв.м = 363,11 грн/кв.м.

117. Враховуючи, що фактично у спільному користуванні позивачів знаходиться земельна ділянка площею 9450 кв.м, нормативна грошова оцінка такої ділянки дорівнює:

1) у 2018 році із застосуванням Кф - 2,0: 242,07 грн/кв.м х 9450 кв.м = 2287561,50 грн;

2) у 2019-2020 роках із застосуванням Кф - 3,0: 363,11 грн/кв.м х 9450 кв.м = 3431389,50 грн.

обчислення суми земельного податку ОСОБА_2

118. Розрахунок за 2018 рік: 2287561,50 грн. х 3% / 365 днів х 333 дні х 0,5 = 31305,12 грн.

119. Розрахунок за 2019 рік: 3431389,50 грн х 3 % х 0,5 = 51470,84 грн.

120. Розрахунок за 2020 рік:

- 3431389,50 грн х 3% / 12 місяців х 5 місяців х 0,5 = 21446,18 грн,

- 3431389,50 грн х 12% / 12 місяців х 6 місяців х 0,5 = 102941,69 грн,

- річна сума за 2020 рік складає 124387,87 грн.

121. Таким чином, є неправомірним нарахування суми податку ОСОБА_2 за 2018 рік у розмірі 22113,14 грн (53418,26 грн - 31305,12 грн), за 2019 рік у розмірі 7080,71 грн (58551,55 грн - 51470,84 грн) та за 2020 рік у розмірі 17111,70 грн (141499,57 грн - 124387,87 грн).

122. Разом сума податку, яка обчислена протиправно складає 46305,55 грн (17111,70 грн + 22113,14 грн + 7080,71 грн).

обчислення суми земельного податку ОСОБА_1

123. Розрахунок за 2018 рік: 2 287 561,50 грн х 3 % / 365 днів х 103 дні х 0,5 = 9682,97 грн.

124. Розрахунок за 2019 рік: 3 431 389,50 грн х 3 % х 0,5 = 51470,84 грн.

125. Розрахунок за 2020 рік:

- 3431389,50 грн х 3% / 12 місяців х 5 місяців х 0,5 = 21446,18 грн,

- 3431389,50 грн х 12% / 12 місяців х 6 місяців х 0,5 = 102941,69 грн,

-- річна сума за 2020 рік складає 124387,87 грн.

126. Таким чином, є неправомірним нарахування суми податку ОСОБА_1 за 2018 рік у розмірі 6839,80 грн (16522,77 грн - 9682,97 грн), за 2019 рік у розмірі 7080,71 грн (58551,55 грн - 51470,84 грн) та за 2020 рік в розмірі 17111,70 грн (141499,57 грн - 124387,87 грн).».

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №761/29966/16-ц (провадження №61-5327св19) роз`яснив, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Таким чином, в рамках розгляду справи №160/8417/20 були встановлені обставини, що свідчать про те, що позивачі є власниками нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, яка фактично використовується, отже, незважаючи на те, що позивачі не зареєстрували право власності чи користування земельною ділянкою під належними їм на праві власності будівлями та спорудами, обов`язок зі сплати земельного податку виник у позивачів з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що також підтверджується матеріалами справи, що розглядається.

При цьому, суд зауважує, що правомірність нарахування земельного податку з фізичних осіб контролюючим органом ОСОБА_2 за 2018 рік у сумі 31305,12 грн., за 2019 рік у сумі 51470,84 грн., за 2020 рік у сумі 124387,87 грн., а також ОСОБА_1 за 2018 рік у сумі 9682,97 грн., за 2019 рік у сумі 51470,84 грн., за 2020 рік у сумі 124387,87 грн. була встановлена судом при розгляді справи 160/8417/20.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України).

З дня набрання законної сили судовим рішенням про оскарження податкового повідомлення-рішення, податкове зобов`язання (частина податкового зобов`язання) стає узгодженим, а у платника податку в силу вимог пункту 57.3 статті 57 ПК України виникає податковий обов`язок самостійно погасити узгоджену суму, протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Так, згідно з абз.5 п.286.5 статті 286 Податкового кодексу визначено, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з пунктом 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (Порядок №1204) якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства.

Так податкове повідомлення-рішення є формою реалізації контролюючим органом владних управлінських функцій щодо повідомлення платника податків про обов`язок сплати грошового зобов`язання.

Таким чином, оскільки рішенням суду в адміністративній справі №160/8417/20, що набрало законної сили 25.03.2021 року, визначено про неправомірність нарахування суми податку ОСОБА_2 за 2018 рік у розмірі 22113,14 грн (53418,26 грн- 31305,12 грн), за 2019 рік у розмірі 7080,71 грн (58551,55 грн - 51470,84 грн) та за 2020 рік у розмірі 17111,70 грн (141499,57 грн - 124387,87 грн), а також неправомірність нарахування суми податку ОСОБА_1 за 2018 рік у розмірі 6839,80 грн (16522,77 грн - 9682,97 грн), за 2019 рік у розмірі 7080,71 грн (58551,55 грн - 51470,84 грн) та за 2020 рік в розмірі 17111,70 грн (141499,57 грн - 124387,87 грн), визначену у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДПС в Дніпропетровській області від 28.04.2020 року № 66101-5240-0464, № 66101-5240-0464/1, №66109-5240-0464 та № 66109-5240-0464/1, відповідачем 30.06.2022 були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб ОСОБА_2 : №5-5240-0463: за 2020 рік на суму 124 387,87 грн.; №5-5240-0463/1: за 2018 рік на суму 46 578,46 грн. та за 2019 рік на суму 51 470,84 грн. та ОСОБА_1 : №6-5240-0463: за 2020 рік на суму 124 387,87 грн.; №6-5240-0463/1: за 2018 рік на суму 9 682,97 грн. та за 2019 рік на суму 51 470,84 грн.

За наведених обставин, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.06.2022 №5-5240-0463 та №5-5240-0463/1, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» ОСОБА_2 , а саме - за 2020 рік на суму 124 387,87 грн. та за 2019 рік на суму 51 470,84 грн., а також №6-5240-0463 та №6-5240-0463/1, якими визначено суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» ОСОБА_1 : за 2020 рік на суму 124 387,87 грн.; за 2018 рік на суму 9 682,97 грн. та за 2019 рік на суму 51 470,84 грн. є - правомірними та скасуванню не підлягають.

Однак, враховуючи, що в рамках розгляду справи №160/8417/20 було встановлено, що розрахунок суми податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб ОСОБА_2 за 2018 рік: 2287561,50 грн. х 3% / 365 днів х 333 дні х 0,5 = 31305,12 грн., однак ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесло податкове повідомлення-рішення від 30.06.2022 №5-5240-0463/1, яким нараховано грошове зобов`язання останній за 2018 рік у розмірі 46 578,46 грн.

Таким чином, є неправомірним нарахування суми податку ОСОБА_2 за 2018 рік у розмірі 15273,34 грн (46 578,46 грн - 31305,12 грн), а отже податкове повідомлення-рішення №5-5240-0463/1 від 30.06.2022 року в цій частині є протиправним, а позовні вимоги в цій частині, відповідно, підлягають задоволенню.

Також, суд відхиляє доводи представника позивачів, щодо того, що нарахування 30.06.2022 року податкових зобов`язань з податку на землю за календарні 2018 та 2019 роки фізичній особі ОСОБА_2 та за період з 20.09.2018 по 31.12.2018 та за календарний 2019 рік фізичній особі ОСОБА_1 були здійсненні з порушенням строків передбачених п. 102.2 ст. 102 ПК України, з огляду на наступне.

Пунктом 52.2 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПК України установлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 року статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

З урахуванням вищевикладенного, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню на користь останньої, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області коштів у розмірі 152,73 грн.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №5-5240-0463/1 від 30.06.2022 року, яким ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) визначено суму податкового зобов`язання за платежем «земельний податок за 2018 рік» в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 15273,34 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 152,73 грн. (сто п`ятдесят дві гривні 73 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на те, що набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя І.В. Тулянцева