Ухвала

від 14.07.2023 по справі 300/4185/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"14" липня 2023 р.справа № 300/4185/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" про стягнення податкового боргу в сумі 1203849,62 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, адміністративних штрафів та земельному податку в загальній сумі 1203849,62 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказана ухвала сторонами отримана 12.07.2023 через підсистему "Електронний суд".

Представник відповідача 13.07.2023 подав заяву про залишення позовної заяви без руху, яка обґрунтована тим, що додані до позовної заяви документи не засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства. Вказує на відсутність даних щодо особи котра засвідчила додатки до позовної заяви, відсутня також дата засвідчення таких. Окрім цього, стороною відповідача примірник позовної заяви разом із додатками не отримано, а надана суду квитанція про направлення таких, враховуючи об`єм позовної заяви, вказує на вагу лише 50 гр. Представником відповідача заявлено також клопотання про розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши подану представником відповідача заяву, дослідивши матеріали справи, слід зазначити наступне.

Згідно приписів ч.ч. 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

Як вбачається з матеріалів справи, долучені до позовної заяви копії письмових доказів містять відмітку "Копія", "Згідно з оригіналом" (загальний відділ адміністративно-господарського управління), назву посади особи, котра засвідчує документи - головний державний інспектор (ГДІ), особистий підпис, прізвище та ініціали - ОСОБА_1 .

Поряд з цим, суд враховує, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемент права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд встановив, що примірник таких матеріалів, наданий представником позивача для суду містить підпис представника позивача, додатки завірені належним чином.

Дослідивши виявлені недоліки примірника матеріалів позову, зокрема відсутність дати засвідчення копій документів, долучених до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вони об`єктивно не можуть вплинути на правильність вирішення спору, тому залишення позовної заяви без руху з таких підстав є невиправданим.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Судом встановлено, що разом із позовною заявою позивач надав суду доказ направлення її копії відповідачу (а.с.90). Отже, наведене свідчить про належне виконання суб`єктом владних повноважень вимог ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Задля можливості надсилання в електронному вигляді матеріалів справи сторонам по справі, а також для ведення судової справи в електронній формі, скануванню підлягають всі матеріали судових справ.

Враховуючи наявність у Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" Електронного кабінету, позовна заява разом із доданими документами позивачу доставлена 03.07.2023.

До того ж, представник відповідача 12.07.2023 скористався своїм правом, визначеним ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України, на ознайомлення з матеріалами справи (а.с.95).

Слід також відмітити, що більшість долучених документів до позовної заяви є декларації з податку на додану вартість, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з плати за землю, які самостійно сформовані відповідачем та подані контролюючому органу.

До того ж оцінка доказів, в тому числі їх достатності, здійснюється під час судового розгляду, а не на стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, в суду відсутні підстави для залишення даної позовної заяви без руху та зобов`язання позивача повторно направити відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Що стосується заявлено клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Дане клопотання відповідач обґрунтовує необхідністю призначення судово-почеркознавчої експертизи, викликом свідків, поданням зустрічної позовної заяви щодо протиправності дії пов`язаних зі нарахуванням та стягненням податкових платежів, визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 2 статі 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Ця справа не належить до категорії тих, які мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, а отже, вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи предмет розгляду, характер спірних правовідносин та правові позиції сторін, суд приходить до висновку про відсутність необхідності розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.

Крім того, зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, відповідач не зазначає встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та у зв`язку з чим необхідно проводити судове засідання.

Суд також звертає увагу відповідача, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Отже, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягали питання чи набула сума податкового зобов`язання визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях статусу узгодженого грошового зобов`язання і статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 160, 161, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без руху, розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відмовити.

Копію цієї ухвали учасникам справи надіслати через підсистему "Електронний суд".

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду не підлягає оскарженню.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.