Постанова

від 05.07.2023 по справі 260/468/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/468/22 пров. № А/857/4359/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі №260/468/22 за адміністративним позовом Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікдом" про визнання протиправним та скасування висновку,

суддя в 1-й інстанції Луцович М. М.,

час ухвалення рішення 27.01.2023 року,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 01.02.2023 року,

в с т а н о в и в:

Позивач Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради звернулося в суд з позовом до відповідача Державної аудиторської служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рікдом", в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі опублікований 19 січня 2022 року за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UА-2021-10-19-016198-С від 19 жовтня 2021 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі опублікований 19 січня 2022 року за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UА-2021-10-19-016198-С від 19 жовтня 2021 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що замовник у тендерній документації чітко визначив обов`язок надання учасниками торгів у складі тендерних пропозицій листа-згоди на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних. Вказана умова стосується надання згоди усіх осіб, чиї персональні дані надано учасником у складі тендерної пропозиції, оскільки не містить жодних виключень чи уточнень щодо яких осіб учасники не повинні надавати листи-згоди, а також не визначено виключне коло осіб, які підпадають до переліку осіб, які повинні надавати такі листи згоди. Зазначає, що відсутність листа-згоди про персональні дані ОСОБА_1 , якого учасник зазначив у тендерній пропозиції, суперечить вимогам тендерної документації. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ТОВ «Рікдом» належним чином та у законний спосіб виконано приписи публічної закупівлі викладені у тендерній документації та надано у складі тендерної пропозиції повний пакет витребуваних документів. Звертає увагу, що у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору, а навпаки за результатами проведеної тендерної процедури позивачем обрано найбільш вигідну пропозицію. Крім того, розірвання укладеного договору фактично стане причиною зайвої перевитрати бюджетних коштів. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) Калиновська А. Ю. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Решта учасників у судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без їхньої участі за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Держаудитслужба відповідно до положень статті 8 Закону України Про публічні закупівлі здійснила моніторинг публічної закупівлі UА-2021-10-19-016198-с, що підтверджується рішенням про такий моніторинг, а саме: наказом від 23 грудня 2021 року №440 (а.с. 76).

Підставою для проведення такого моніторингу слугували виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини першої статті 8 Закону №922), про що зазначено в додатку до Наказу №440 (а.с. 77-81).

За результатами моніторингу процедури закупівлі UА-2021-10-19-016198-с Держаудитслужба склала Висновок про результати моніторингу закупівлі від 19 січня 2022 року №23 (а.с.48-50, 82-84).

Згідно з Висновком про результати моніторингу закупівлі UА-2021-10-19-016198-с від 19 січня 2022 року №23 зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ РІКДОМ установлено порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій ПП ПРОМТЕХІМПЕКС та ТОВ СОЛГІЗ, надання роз`яснення щодо тендерної документації, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено (а.с.50, 84).

У Висновку про результати моніторингу закупівлі UА-2021-10-19-016198-с від 19 січня 2022 року №23 вказано, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України Про публічні закупівлі (далі - Закон), розгляду тендерних пропозицій, надання роз`яснення щодо тендерної документації, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради (далі - Замовник) на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом тендерного комітету від 19.10.2021 (зі змінами), реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерні пропозиції приватного підприємства ПРОМТЕХІМПЕКС (далі - ПП ПРОМТЕХІМПЕКС), товариства з обмеженою відповідальністю СОЛГІЗ (далі - ТОВ СОЛГІЗ), товариства з обмеженою відповідальністю РІКДОМ (далі - ТОВ РІКДОМ), протоколи засідання тендерного комітету від 11 листопада 2021 року та від 19 листопада 2021 року, вимогу про усунення невідповідностей, повідомлення про намір укласти договір від 19 листопада 2021 року, договір від 30 листопада 2021 року № 180/21 (далі - Договір), пояснення Замовника, надані 06 січня 2022 року на запит Держаудитслужби через електронну систему закупівель. За результатами моніторингу встановлено не відповідність тендерної пропозиції ТОВ РІКДОМ вимогам тендерної документації. Вимогами пункту 3.1 розділу 3 тендерної документації встановлено, що учасники торгів повинні надати, зокрема лист-згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних. Тендерна пропозиція ТОВ РІКДОМ містить Статут підприємства, затверджений Протоколом Загальних зборів учасників від 21 березня 2017 року №1, який містить інформацію про персональні дані ОСОБА_1 , а саме: дані паспорта, місце реєстрації та реєстраційний номер облікової картки платника податків); а також документ, що підтверджує повноваження від 19 листопада 2021 року, договір від 30 листопада 2021 року №180/21 (далі - Договір), пояснення Замовника, надані 06 січня 2022 року на запит Держаудитслужби через електронну систему закупівель. За результатами моніторингу встановлено не відповідність тендерної пропозиції ТОВ РІКДОМ вимогам тендерної документації. Вимогами пункту 3.1 розділу 3 тендерної документації встановлено, що учасники торгів повинні надати, зокрема лист-згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних. Тендерна пропозиція ТОВ РІКДОМ містить Статут підприємства, затверджений Протоколом Загальних зборів учасників від 21 березня 2017 року №1, який містить інформацію про персональні дані ОСОБА_1 , а саме: дані паспорта, місце реєстрації та реєстраційний номер облікової картки платника податків); а також документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію (довіреність від 30 липня 2020 року №100, видана ОСОБА_2 ) з зазначенням даних її паспорту, чим недотримано вимоги пункту 3.1 розділу 3 тендерної документації. Вимогами 5.2 розділу 5 тендерної документації встановлено, що у разі якщо документи, які вимагаються у складі пропозиції не передбачені для учасника процедури закупівлі законодавством України, учасник процедури закупівлі повинен надати лист у довільній формі про те, що ці документи не подаються з посиланням на відповідні норми законодавства України, та/або інші об`єктивні, обґрунтовані причини. Проте тендерна пропозиція ТОВ РІКДОМ не містить інформацію про підстави ненадання листа-згоди на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Однак на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ РІКДОМ як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, та уклав з ним Договір (а.с. 49-50).

Відповідно до Висновку про результати моніторингу закупівлі UА-2021-10-19-016198-с від 19 січня 2022 року №23 зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та статтею 8 Закону України Про публічні закупівлі Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів (а.с. 50).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі опублікований 19 січня 2022 року за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UА-2021-10-19-016198-С від 19 жовтня 2021 року не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому такий є протиправним та підлягає скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст.1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні №2939-XII від 26 січня 1993 року (далі - Закон №2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

За змістом ст.5 Закону №2939-XIІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пп.3 п.4 Положення № 43 Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що чинне законодавство надає органу державного фінансового контролю право здійснення контролю за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства право на пред`явлення обов`язкових до виконання вимог щодо усунення таких правопорушень та визначає процедуру звернення органу державного фінансового контролю до суду, проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі.

За змістом п.14 ч.1 ст.1 Закону України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року №922-VIII (з наступними змінами і доповненнями тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №922-VIII) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з п.4 ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Ч.3 ст.8 Закону №922-VIII передбачає, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.8 Закону №922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з ч.5 ст.8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За змістом ч.6 ст.8 цього Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися і додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Згідно з ч.8 ст.8 Закону №922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, усунення виявлених порушень.

За змістом ч.10 ст.8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до ч.11 ст.8 Закону №922-VIII якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, у оскаржуваному висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5, 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та статті 8 Закону України Про публічні закупівлі Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

При цьому, жодних конкретних приписів щодо усунення виявлених порушень цей висновок не містить.

Таким чином, зазначення Держаудитслужбою у висновку необхідності усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель без конкретизації, яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 21.01.2021 у справі №240/9993/19.

Крім того, матеріалами справи стверджується, що тендерна пропозиція ТОВ Рікдом містить Статут підприємства, затверджений протоколом загальних зборів учасників від 21 березня 2017 року №1, який містить інформацію про персональні дані ОСОБА_1 , а саме: дані паспорта, місце реєстрації та реєстраційний номер облікової картки платника податків); а також документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію (довіреність від 30.07.2020 № 100, видана ОСОБА_2 ) з зазначенням даних її паспорта.

Також матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_3 - директор ТОВ Рікдом (41228906) у складі тендерної пропозиції надала Лист-згоду на обробку персональних даних №322 від 22 жовтня 2021 року (а.с. 53). Цей лист підписаний уповноваженою особою учасника торгів, директором ТОВ Рікдом - ОСОБА_3 .

При цьому, зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що причиною для винесення останнього стала відсутність у тендерній документації переможця торгів згоди на обробку персональних даних учасників ТОВ «Рікдом» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 50).

Разом з тим, суд першої інстанції правильно зазначив, що тендерною документацією не передбачено надання згоди на обробку персональних даних від усіх людей, інформація про яких зазначена в тендерній пропозиції учасника, а тому листи-згоди від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тендерною документацією не вимагались.

За змістом п.5.2 розділу 5 тендерної документації, у разі якщо документи, які вимагаються у складі пропозиції не передбачені для учасника процедури закупівлі законодавством України, учасник процедури закупівлі повинен надати лист у довільній формі про те, що ці документи не подаються з посиланням на відповідні норми законодавства України, та/або інші об`єктивні, обґрунтовані причини.

Так, матеріалами справи стверджується, що у складі пропозиції ТОВ Рікдом від імені учасника торгів ТОВ Рікдом директором товариства - Соболевою В.Г. надано довідку №306 від 22 жовтня 2021 року, в якій учасник зазначає, що не подає у складі тендерної пропозиції документи, які не передбачені для нього чинними нормативними актами та законами (а.с. 54).

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що тендерна пропозиція переможця торгів відповідала вимогам, як Закону №922-VIII, так і вимогам тендерної документації на закупівлю, а такий захід реагування у виді зобов`язання припинити зобов`язання за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням та зауваження Держаудитслужби носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Колегія суддів зазначає, що тендерна пропозиція третьої особи відповідає умовам тендерної документації і порушення абз. 3 п.1 ч.1 ст.31 Закону №922-VІІІ зі сторони позивача відсутні.

Таким чином, враховуючи, що жодного іншого порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, крім зазначеного, Держаудитслужба не виявила, колегія суддів вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у спірних правовідносинах є необгрунтованим.

Крім того, доказів того, що Замовником або Підрядником не виконуються (або виконуються не належним чином) умови укладеного Договору відповідачем не надано, а судом таких не здобуто.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, приймаючи оскаржуваний висновок, діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, і цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення, що не відповідає принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а тому оскаржуваний висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі №260/468/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 14 липня 2023 року.