ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 260/468/22
провадження № К/990/28600/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Соколова В. М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікдом», про визнання протиправним та скасування висновку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Луцович М. М., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Мікули О. І., суддів: Курильця А. Р., Пліша М. А.,
І. Суть спору
1. У січні 2022 року Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Рікдом» (далі - ТОВ «Рікдом»), про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі опублікований 19 січня 2022 року за унікальним номером, який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UА-2021-10-19-016198-с від 19 жовтня 2021 року.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі наказу Держаудитслужби від 23 грудня 2021 року № 440 відповідачем здійснено моніторинг відносно закупівлі за номером ID: UА-2021-10-19-016198-с, яка оголошена позивачем.
Вказує, що за результатами моніторингу закупівлі 19 жовтня 2021 року відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено відповідний висновок, згідно з яким за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Рікдом» установлено порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, зі змінами (далі - Закон № 922-VIII), та зобов`язано позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Позивач стверджує, що ним додержані вимоги Закону № 922-VIII при проведенні відкритих торгів щодо будівництва закладу дошкільної освіти.
Зазначає, що учасник ТОВ «Рікдом» у складі тендерної пропозиції надав лист-згоду на обробку персональних даних від 22 жовтня 2021 року № 322, а тому виконав вимоги тендерної документації.
Крім того, позивач звертає увагу, що тендерною документацією не передбачено надання згоди на обробку персональних даних від всіх людей, інформація про яких зазначена в тендерній пропозиції учасника. Таким чином, лист-згода від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тендерною документацією не вимагались.
Наголошує, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «Рікдом» надано довідку від 22 жовтня 2021 року № 306, в якій учасник зазначив про неподання у складі тендерної пропозиції документів, які не передбачені для нього чинними нормативними актами та законами.
При цьому позивач вказує, що спірний висновок є упередженим, оскільки тендерна пропозиція учасника ТОВ «Рікдом» містить лист-згоду на обробку персональних даних ОСОБА_2 , хоча така згода і не вимагалась тендерною документацією, однак така згода була надана разом з документами банківської гарантії (тендерного забезпечення).
Вважаючи висновок відповідача про результати моніторингу процедури UА-2021-10-19-016198-с протиправним, Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради звернулось до суду з вимогою про його скасування.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 19 жовтня 2021 року Управлінням капітального будівництва Ужгородської міської ради як замовником оприлюднено в електронній системі закупівель «Prozorro» процедуру закупівлі UА-2021-10-19-016198-с із предметом закупівлі: ««Нове будівництво закладу дошкільної освіти загальною місткістю 250 місць по вул. Загорській, 51 у м. Ужгород» (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»), (код ДК 021:2015 45214100-1 - Будівництво дитячих садків)».
4. За наслідками розгляду тендерних пропозицій та ухвалення протокольних рішень тендерного комітету замовником визначено переможця ТОВ «Рікдом», у зв`язку з чим 19 листопада 2021 року в електронній системі закупівель оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем.
5. Таким чином, 30 листопада 2021 року між Управлінням капітального будівництва Ужгородської міської ради та ТОВ «Рікдом» укладено відповідний договір № 180/21.
6. Відповідно до статті 8 Закону № 922-VIII, пункту 9 Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, згідно з наказом Держаудитслужби від 23 грудня 2021 року № 440 розпочато моніторинг процедури закупівлі № UА-2021-10-19-016198-с.
7. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель замовника на 2021 рік; оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом тендерного комітету від 19 жовтня 2021 року (зі змінами); реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерні пропозиції Приватного підприємства «Промтехімпекс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Cолгіз», ТОВ «Рікдом»; протоколи засідання тендерного комітету від 11 листопада 2021 року та від 19 листопада 2021 року; вимогу про усунення невідповідностей; повідомлення про намір укласти договір від 19 листопада 2021 року; договір від 30 листопада 2021 року № 180/21; пояснення замовника, надані 06 січня 2022 року на запит Держаудитслужби через електронну систему закупівель.
8. Згідно з оскаржуваним висновком № UА-2021-10-19-016198-с від 19 січня 2022 року тендерна пропозиція ТОВ «Рікдом» не містить інформацію про підстави ненадання листа-згоди на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що свідчить про недотримання вимог пункту 5.2 розділу 5 тендерної документації замовника. Проте, в порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «Рікдом» як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та уклав з ним договір.
9. Вказаним висновком, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону № 922-VIII, Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року, позов задоволено.
11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що тендерна пропозиція переможця торгів відповідала вимогам, як Закону № 922-VIII, так і вимогам тендерної документації на закупівлю, оскільки ТОВ «Рікдом» у складі тендерної пропозиції надав усі документи, які вимагались замовником, а відтак спірний висновок є необґрунтованим та непропорційним.
12. Зазначена позиція підтримана Восьмим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
13. Представник Держаудитслужби подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.
Так, автор скарги зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення висновків Верховного Суду щодо застосування частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII у взаємозв`язку із положеннями статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, викладених у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 02 березня 2023 року у справі № 160/4436/21.
Крім того, автор скарги наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII у взаємозв`язку із приписами статті 2 та частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» з урахуванням обставин, установлених в цій справі.
14. Верховний Суд ухвалою від 04 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою Держаудитслужби на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
15. Представник Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
19. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
20. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
21. Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
22. Водночас пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
23. За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
24. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
25. Приписами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
26. У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
27. Абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII обумовлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
28. Згідно з частинами першою, другою статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
29. При цьому, приписами абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
30. В силу пункту 3 частини другої статті 32 Закону № 922-VIII тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
31. Частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
32. Так, частиною п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
33. Підставою недійсності правочину відповідно до частини першої статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
34. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
VI. Позиція Верховного Суду
35. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
36. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
37. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.
38. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Держаудитслужбою згідно з наказом від 23 грудня 2021 року № 440 розпочато моніторинг процедури закупівлі № UА-2021-10-19-016198-с, за результатами проведення якого складено висновок, який оприлюднено в електронній системі закупівель 19 січня 2022 року.
39. Так, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Рікдом» установлено порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.
40. До таких висновків відповідач дійшов з огляду на відсутність у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Рікдом» інформації про підстави ненадання листа-згоди на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , чим порушено вимоги пункту 3.1 розділу 3, а також пункту 5.2 розділу 5 тендерної документації.
41. Отже, встановивши вказане порушення, орган фінансового контролю дійшов висновку про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «Рікдом» умовам тендерної документації, у зв`язку з чим зобов`язав замовника припинити зобов`язання за договором.
42. Водночас за результатами аналізу питань дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII, розгляду тендерних пропозицій ПП «Промтехімпекс» та ТОВ «Cолгіз», надання роз`яснення щодо тендерної документації, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.
43. Таким чином, спірним у цій справі є питання наявності підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Рікдом» у зв`язку з її невідповідністю встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII вимогам до учасника відповідно до законодавства.
44. Статтею 31 Закону № 922-VIII передбачені підстави для відхилення тендерних пропозицій.
45. Визначення тендерної пропозиції міститься у пункті 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII та означає пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
46. Підставами для відхилення тендерних пропозицій, передбачених зокрема абзацом третім пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, є невідповідність тендерної пропозиції учасника умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
47. При цьому абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII обумовлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
48. У справі, що розглядається, замовник у пункті 3.1 розділу 3 тендерної документації до процедури закупівлі UА-2021-10-19-016198-с передбачив обов`язок для учасника надати, зокрема лист-згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних.
49. За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб`єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
50. Відповідно до статті 14 Закону "Про захист персональних даних" поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.
51. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 28 Закону № 922-VIII не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
52. З наведених норм права висновується, що обробка і поширення персональних даних дозволяється лише за згодою суб`єкта таких даних, а обов`язок з отримання такої згоди покладається на суб`єкта, який має на меті обробити ці дані або їх поширити. Водночас учасник торгів має право визначити персональні дані, що містяться у тендерній пропозиції, такими, що не підлягають розкриттю, за умов, якщо ці дані не мають істотного значення для розгляду та оцінки тендерної пропозиції.
Така позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі № 922/1715/22.
53. Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи директором ТОВ «Рікдом» є ОСОБА_3 , яка у складі тендерної пропозиції надала лист-згоду на обробку персональних даних від 22 жовтня 2021 року № 322 (а.с. 53). Цей лист підписаний уповноваженою особою учасника торгів, директором ТОВ «Рікдом» ОСОБА_3 .
Наведене свідчить про виконання учасником торгів ТОВ «Рікдом» пункту 3.1 розділу 3 тендерної документації замовника.
54. Натомість, в оскаржуваному висновку контролюючий орган вказав на необхідність надання згоди на обробку персональних даних учасників ТОВ «Рікдом» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з огляду на те, що тендерна пропозиція ТОВ «Рікдом» містить Статут підприємства, затверджений протоколом загальних зборів учасників від 21 березня 2017 року № 1, який містить інформацію про персональні дані ОСОБА_1 , а саме: дані паспорта, місце реєстрації та реєстраційний номер облікової картки платника податків); а також документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала банківську гарантію (довіреність від 30.07.2020 № 100, видана ОСОБА_2 ) із зазначенням даних її паспорта.
Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 тендерної документації, у разі якщо документи, які вимагаються у складі пропозиції не передбачені для учасника процедури закупівлі законодавством України, учасник процедури закупівлі повинен надати лист у довільній формі про те, що ці документи не подаються з посиланням на відповідні норми законодавства України, та/або інші об`єктивні, обґрунтовані причини.
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «Рікдом» від імені учасника торгів ТОВ «Рікдом» директором товариства - ОСОБА_3 надано довідку від 22 жовтня 2021 року № 306, в якій учасник зазначає, що не подає у складі тендерної пропозиції документи, які не передбачені для нього чинними нормативними актами та законами (а.с. 54).
Варто зауважити, що тендерною документацією не передбачено надання згоди на обробку персональних даних від усіх осіб, інформація про яких зазначена в тендерній пропозиції учасника, а тому листи-згоди від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тендерною документацією не вимагались.
За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відповідність тендерної пропозиції переможця торгів вимогам, як Закону № 922-VIII, так і вимогам тендерної документації замовника.
55. Варто зазначити, що застосування правових позицій Верховного Суду має здійснюватися на підставі ретельної оцінки обставин справи. Висновки ж Верховного Суду, викладені у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 02 березня 2023 року у справі № 160/4436/21, на які посилається автор касаційної скарги, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, а відтак не підлягають застосування.
56. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
57. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
58. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення.
2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі № 260/468/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
В. М. Соколов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 18.01.2024 |
Номер документу | 116365799 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Смокович М.І.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Мікула Оксана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні