Ухвала

від 14.07.2023 по справі 240/20214/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 липня 2023 року м. Житомир справа №240/20214/23

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Макарівської квартирно-експлуаційної частини району про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18.06.2023 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся із позовом ОСОБА_1 до Макарівської квартирно-експлуаційної частини району, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенняммісяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та березень 2018 року;

- зобов`язати Макарівську квартирно-експлуатаційну частину району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 01.01.2016 по 01.12.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із застосуванням під час нарахування йому індексації грошового забезпечення базового місяця, тобто спір стосується виплати сум, що належали військовослужбовцю при звільненні.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, у редакції чинній до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Частини 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:

-працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина 1);

-із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (частина 2).

Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції частини 1 та частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, ввів строки звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору, спору про звільнення, а також про стягнення всіх сум, що належать працівникові, не нарахованих та не виплачених у день звільнення.

Слід вказати, що частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.

Таким чином строк звернення до суду для позивача розпочав свій відлік з 19.07.2022, тобто з набранням чинності змін до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, оскільки до 19.07.2022 строки звернення до суду щодо стягнення усіх належним працівнику сум виплат не були обмежені.

Із зверненням до відповідача з питань нарахування індексації грошового забезпечення із застосуванням відповідного базового місяця, представник позивача звернулася лише 19.05.2023. До суду позивач звернулася 18.06.2023 (здав позовну заяву у відділення поштового зв`язку).

Беручи до уваги наведені норми Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу законів про працю України, суд вважає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної норми, представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. В якій, в обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду вказано на дію карантину та воєнного стану на території України, а також зазначено на те, що позивач не був обізнаний у змінах до законодавства стосовно строків звернення до суду. Просить поновити строк звернення до суду.

Суд, розглянувши заяву представника про поновлення строку звернення до суду, дійшов наступних висновків.

Щодо посилання представника позивача на дію карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, суд зазначає наступне.

17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX (далі - Закон №731-IX).

Згідно з п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З огляду на викладене, з урахуванням встановленого судом строку та законодавчо визначених підстав, кінцевою датою для подачі позовної заяви з урахуванням епідемічної ситуації в країні було 07.08.2020.

Стосовно посилання представника позивача на дію воєнного стану, то суд зазначає наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введений в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась.

Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Однак, заявник повинен звернутися із відповідною заявою, вказати поважні причини пропуску строку та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Саме по собі введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і не може бути підставою для поновлення пропущеного строку. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, адміністративне провадження №К/9901/42788/18 зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами."

Враховуючи наведене суд вважає, що причини пропуску строку звернення до суду, вказані представником позивача, не є поважними, а тому у відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України пропонує позивачу вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.

На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Д.М. Гурін